Рішення № 5797895, 17.08.2009, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-2965/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2009 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Скляренко С.О.

при секретарі Малаховій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Промсвязьсервіс» про зміну формулювання причин звільнення у трудовій книжці та стягнення заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку,–

ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Промсвязьсервіс» про зміну формулювання причин звільнення у трудовій книжці та стягнення заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку, в якій вказує, що з 19.07.2004 року вона перебувала у трудових відносинах з ПП «Промсвязьсервіс» на посаді бухгалтера. 13.04.2009 року вона подала заяву про звільнення за власним бажанням, але ні де не зареєструвала. Ця заява була втрачена, тому 23.04.2009 року вона повторно подала заяву про звільнення за власним бажанням. 24.04.2009 року адміністрація ознайомила її з наказом від 22.04.2009 року та видала мені трудову книжку, в якій містився запис від 22.04.2009 року: «звільнена за ініціативою власника згідно ст.. 41 п. 2 в зв’язку з утратою довіри». Із зазначеним формулюванням вона не погоджується, оскільки за час виконання своїх трудових обов’язків вона до будь-якої відповідальності не притягувалася. Визначальним чинником для звільнення працівника за п. 2 ст. 41 КЗпП України є наявність у трудовій функції такого працівника ознаки безпосереднього обслуговування грошових або товарних цінностей. В трудовій функції бухгалтера підприємства наявні інші ознаки: обліково-рахункові. Крім того, при звільненні мені не була виплачена заробітна платні за квітень 2009 року у розмірі 1143,00 грн. та компенсація за невикористану відпустку за 2008-2009 роки у розмірі 896,00 грн., що разом становить 2059,00 грн. У зв’язку з чим позивачка просить суд змінити формулювання підстав її звільнення із «звільнена за ініціативою власника згідно ст. 41 п. 2 в зв’язку з утратою довіри» на «звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України», стягнути з ПП «Промсвязьсервіс» належну їй заробітну плату за квітень 2009 року у розмірі 1143,00 грн. та компенсацію за невикористану відпустку за 2008-2009 роки у розмірі 896,00 грн., що разом становить 2059,00 грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник уточнили позовні вимоги у зв’язку з тим, що ПП «Промсвязьсервіс» сплатило на її користь поштовий переказ у розмірі 880,18 грн., з яких 653,43 грн. – компенсація за невикористану відпустку, а 226,75 грн. – заробітна плата, та просили суд змінити формулювання підстав звільнення, стягнути з ПП «Промсвязьсервіс» заробітну плату за квітень 2009 року у розмірі 837,65 грн., компенсацію за невикористану відпустку за 2008-2009 роки у розмірі 243,69 грн., а також середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 5534,88 грн. Також позивачка в судовому засіданні пояснила, що в її обов’язки не входило обслуговування грошових або товарних цінностей, у неї була лише обліково-рахункова функція, тому підстав для звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України у відповідача не було. Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні доводам, викладеним в позовній заяві, та просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі, пояснив, що позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ПП «Промсвязьсервіс» з 19.06.2004 року з повним робочим днем. Ним, як директором підприємства, у березні 2009 року було виявлено ведення позивачем фінансово-господарської діяльності стороннього підприємства «Укрпромснаб». Також було виявлено, що ОСОБА_1 вела подвійний облік та фальсифікувала дані по заробітній платі співробітників ПП «Промсвязьсервіс». З жовтня 2007 року, знімаючи частину заробітної плати з робітників підприємства ОСОБА_1 донараховувала ці суми до заробітної плати головному бухгалтеру ОСОБА_2 для подальшого нарахування завищеної пенсії з Пенсійного фонду. Вчинені дії бухгалтером ОСОБА_1 розглядались 22.04.2009 року на загальних зборах трудового колективу, та звільнення ОСОБА_1 з займаної посаді – це було рішення трудового колективу. Під час перевірки Пенсійним фондом, на документах, поданих до Пенсійного фонду за 2008 рік, було виявлено підроблення підписів, виконаних за нього, а також порушення – подання недостовірних відомостей в системі персоніфікованого обліку.

Суд, вислухав думку сторін по справі, допитавши свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи та матеріали перевірки ПП «Промсвязьсервіс» з питання додержання законодавства про працю, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно трудовій книжці серії БТ-ІІ № 3932688 ОСОБА_1 19.07.2004 року була прийнята на посаду бухгалтера ПП «Промсвязьсервіс». (а.с.6-8)

23.04.2009 року ОСОБА_1 подала на ім’я директора ПП «Промсвязьсервіс» ОСОБА_4 заяву про звільнення за власним бажанням. (а.с. 4)

Наказом директора ПП «Промсвязьсервіс» ОСОБА_4 № 29-ок від 22.04.2009 року позивачка ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади за ініціативою власника згідно ст. 41 п. 2 в зв’язку з утратою довіри. (а.с. 9)

Із зазначеним наказом про звільнення ОСОБА_1 була ознайомлена лише 24.04.2009 року. (а.с.9)

Відповідно до п. 2 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності , якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року із змінами, звільнення з підстав втрати довір’я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я. При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва й інших корисливих правопорушень, ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір’я до них і в тому випадку, коли зазначені дії не пов’язані з їх роботою.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням представника позивача свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона працювала на посаді головного бухгалтера ПП «Промсвязьсервіс». ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера та в її функції не входило обслуговування грошових або товарних цінностей, у неї були обліково-рахункові функції. Порушень та стягнень у ОСОБА_1 за період праці в ПП «Промсвязьсервіс» не було. Також свідок ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 13.04.2009 року написала заяву про звільнення за власним бажанням.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він до 10.04.2009 року працював в ПП «Промсвязьсервіс». При звільненні йому не видали належні грошові кошти, трудову книжку він отримав після звернення до прокуратури.

Згідно матеріалів перевірки ПП «Промсвязьсервіс» Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області з питань додержання законодавства про працю, 03.06.2009 року було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно директора ПП «Промсвязьсервіс» ОСОБА_4, в якому було встановлено порушення звільнення бухгалтера ОСОБА_1 за п. 2 ст. 41 КЗпП України, а також порушення вимог ст. 116 КЗпП України,оскільки при звільненні ОСОБА_1 не здійснена виплата всіх сум, що належить ОСОБА_1 від підприємства при звільненні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Представником відповідача не були надані суду докази тих обставин, які мають значення для прийняття рішення по справі і по яким у сторін виникає спір, а саме – докази вчинення порушень, на які він посилається, саме позивачем, що послужило підставою для розірвання трудового договору за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Також суду не надано доказу того, що ОСОБА_1 була присутня 22.04.2009 року на загальних зборах ПП «Промсвязьсервіс», де вирішувалось питання про її звільнення, і тільки після загальних зборів вона написала 23.04.2009 року заяву про її звільнення за власним бажанням.

Заперечення представника відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 фальсифікувала дані по заробітній платі, суд не приймає до уваги, так як цей факт не встановлений у передбаченому законом порядку.

Таким чином, суд вважає за необхідне змінити у трудовій книжці ОСОБА_1 формулювання підстав її звільнення із «звільнена за ініціативою власника згідно ст. 41 п. 2 в зв’язку з утратою довіри» на «звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України».

Також, відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 116 ч.1 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно довідки ПП «Промсвязьсервіс» від 20.07.2009 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 70,96 грн.

Кількість відпрацьованих ОСОБА_1 робочих днів у квітні 2009 року складає 15 днів.

Таким чином, заробітна плата ОСОБА_1 за квітень 2009 року складає (15 днів х 70,96 грн.) 1064,40 грн.

30.07.2009 року ПП «Промсвязьсервіс» електронним переказом на ім’я ОСОБА_1 відправило 880,18 грн., з них відпускні складають 653,43 грн., заробітна плата – 226,75 грн.

Заробітна плата за квітень, яка підлягає стягненню з відповідача, складає (1064,40 грн. – 226,75 грн.) 837,65 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов”язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Згідно п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 1007. Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки , тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Компенсація за невикористану відпустку за відпрацьовані 9 місяців до дати звільнення, яку належить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 складає ((17691,46 грн. / 355 днів) х 18 днів) = 897,12 грн.) – 653,43 грн. = 243,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗПп України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Кількість днів затримки належних звільненому працівникові сум складає 78 робочих днів.

Середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто на день ухвалення рішення складає (78 днів х 70,96 грн.) = 5534,88 грн.

Таким чином, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, в результаті всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», згідно з ч. 2 ст. 88 ЦПК України, необхідно з відповідача стягнути судовій збір на користь держави у розмірі 67 грн. 00 коп.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 294, 296 ЦПК України, ст. 3, 47, 83, 116, 117 КЗпП України, ППВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Промсвязьсервіс» про зміну формулювання причин звільнення у трудовій книжці та стягнення заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку – задовольнити.

Зобовязати Приватне підприємство «Промсвязьсервіс» змінити формулювання підстав її звільнення ОСОБА_1 із «звільнена за ініціативою власника згідно ст. 41 п. 2 в зв’язку з утратою довіри» на «звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України».

Стягнути з ПП «Промсвязьсервіс» код ЄДРПОУ 24347688, вул. Д.Клапцова, 48, м. Харків, 61093 на користь ОСОБА_1 заробітну плату за квітень 2009 року у розмірі 837 (вісімсот тридцять сім) грн.. 65 коп.

Стягнути з ПП «Промсвязьсервіс» код ЄДРПОУ 24347688, вул. Д.Клапцова, 48, м. Харків, 61093 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2008-2009р. у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 69 коп.

Стягнути з ПП «Промсвязьсервіс» код ЄДРПОУ 24347688, вул. Д.Клапцова, 48, м. Харків, 61093 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто на день ухвалення рішення суду, у розмірі 5534 (п’ять тисяч п’ятсот тридцять чотири ) грн. 88 коп.

Стягнути з ПП «Промсвязьсервіс» код ЄДРПОУ 24347688, вул. Д.Клапцова, 48, м. Харків, 61093 держмито в дохід держави у розмірі 67 (шістдесят сім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя С.О. Скляренко

ОСОБА_4

директору ПП «Промсвязьсервіс»

61093 м. Харків,

вул. Клапцова, 48

20.08.2009 року № 2-2965/09

Розглянувши Вашу скаргу від 18.08.2009 року на дії судді Скляренко С.О. повідомляю наступне:

Як встановлено, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Промсвязьсервіс» про зміну формулювання причин звільнення у трудовій книжці та стягнення заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку 17.08.2009 року ухвалено рішення. У судовому засіданні було оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення, що відповідає вимогам ст.. 209 ч. 3 ЦПК України.

З повним текстом рішення Ви можете ознайомитися в передбачений цивільно-процесуальним законодавством п’ятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.

Як вбачається зі скарги, Ви не згодні з ухваленим рішенням суду.

Згідно вимог діючого законодавства Ви маєте право оскаржити зазначене рішення суду в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Що стосується робітника канцелярії Ленінського районного суду, який несвоєчасно передав Ваши заперечення проти позову судді, він строго попереджений про недопущення подібних випадків.

Голова

Ленінського районного

суду м. Харкова П.П. ОСОБА_5

ОСОБА_4

директору ПП «Промсвязьсервіс»

61093 м. Харків,

вул. Клапцова, 48

Розглянувши Вашу скаргу від 18.08.2009 року повідомляю наступне:

Ленінським районним судом м. Харкова в складі головуючого судді Скляренко С.О., при секретарі Малаховій М.О. 17.08.2009 року була розглянута цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Промсвязьсервіс» про зміну формулювання причин звільнення у трудовій книжці та стягнення заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку.

В своїй скарзі Ви посилаєтесь на те, що суддею було порушено Ваше право на подачу доказів проведеної перевірки Пенсійним Фондом Ленінського району м. Харкова та навмисних фальсифікацій, підроблення підписи замість директора підприємства.

Ваши пояснення щодо вищезазначеного та заперечення проти позову, озвучені Вами в судовому засіданні, були враховані при постановленні рішення суду.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року із змінами, звільнення з підстав втрати довір’я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я. При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва й інших корисливих правопорушень, ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір’я до них і в тому випадку, коли зазначені дії не пов’язані з їх роботою.

В судовому засіданні Вам було роз’яснено, що оскільки факти вчинення порушень саме позивачем ОСОБА_1, на які Ви посилається, і які послужили підставою для розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за п. 2 ст. 41 КЗпП України, не встановлені у передбаченому законом порядку, а саме фальсифікації та підробка підписи директора, Вам необхідно звернутися до прокуратури.

Голові Ленінського районного суду м. Харкова

ОСОБА_5

Судді Скляренко С.О.

РАПОРТ

Як вбачається з матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Промсвязьсервіс» про зміну формулювання причин звільнення у трудовій книжці та стягнення заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку, в п’ятницю 14.08.2009 року, перед вихідним днем, представником відповідача ОСОБА_4 були подані заперечення проти вищевказаного позову.

Про ці заперечення мені стало відомо після винесення рішення, які я одержав від секретаря судових засідань ОСОБА_6 17.08.2009 року в 12 год. 20 хв.

Зі слів секретаря с/з ОСОБА_6, вона одержала дані заперечення від працівника канцелярії 18.08.2009 року в 12 годину. 15 хв.