Ухвала суду № 57966922, 23.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2630/16 Справа № 419/7049/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Петешенкової М.Ю., Пищиди М.М.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, КП ЖРЕП Красногвардійського району м. Дніпропетровська про усунення перешкод в користуванні власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсною приватизацію, -

В С Т А Н О В И Л А:

17 вересня 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до суду із вказаним позовом, за яким просили суд усунути перешкоди в користуванні квартирою за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Чичеріна, 14/5 з боку ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, зобовязавши їх звільнити зазначену квартиру, надавши їм вільний доступ у квартиру АДРЕСА_1. У листопаді 2014 року позивачі уточнили позовні вимоги та просили суд усунути перешкоди у здійснені ними права користування та розпорядження своїм майном квартирою № 5 у будинку № 14 по вул. Чичеріна у м. Дніпропетровську, шляхом виселення відповідачів з спірної квартири, як таких, що безпідставно вселилися та проживають на їх житловій площі, без надання їм іншого житлового приміщення. В обґрунтування позову, з урахуванням уточнень, зазначали, що їм на праві приватної власності належить квартира, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 14/5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 грудня 2008 року, виданого управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради згідно до розпорядження № 8/123-08 від 20 грудня 2008 року і зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП Дніпропетровське МБТІ 30.03.2009 року за реєстровим № 26895510. Вказана квартира складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 39,8 кв.м та загальною площею 70,4 кв.м. На теперішній час у квартирі зареєстровані, вони, а також ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, після набуття позивачами права власності на спірну квартиру шляхом приватизації, відповідачі, дізнавшись від позивачів про факт набуття права власності та, незважаючи на наявність законних власників квартири, почали чинити перешкоди у здійсненні позивачами права володіння та користування спірною квартирою. Відповідачі безпідставно вселилися та самовільно заволоділи усіма житловими приміщеннями квартири, позбавивши доступу до неї її законних власників та членів їх родини без правових підстав та не бажають добровільно звільнити квартиру, чим перешкоджають позивачам володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Підставами для вселення та самовільного заволодіння квартирою на які посилаються відповідачі, є те, що рішенням виконкому ОСОБА_9 районної у місті Дніпропетровську ради № 345/5 від 27.07.1990 року було приєднано звільнені кімнати у комунальній квартирі АДРЕСА_2 до житлової площі комунальної квартири АДРЕСА_3, в якій проживали відповідачі з членами своєї родини та надано право користування вищезазначеними приміщеннями на умовах договору найму. На думку відповідачів згідно з рішенням ОСОБА_9 районної у м. Дніпропетровську ради № 183/5 від 21.06.2007 року було внесено зміни до рішення виконкому ОСОБА_9 районної ради № 345/5 від 27.07.1990 року, а саме: скасовано п. п. 1.2,3 вказаного рішення. Згідно з рішенням ОСОБА_9 районної у м. Дніпропетровську ради № 183/5 від 21.06.2007 року відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_6, через зміни складу родини, було змінено умови договору найму житлового приміщення та, як було на той час зазначено, залишено у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_6, лише дві житлові кімнати площею 23,1 кв.м. комунальної квартири АДРЕСА_4. Однак їм зазначена житлова площа була надана у користування на умовах договору найму помилково. Внаслідок технічної помилки у зазначенні номера квартири у рішенні виконавчого комітету № 183/5 від 21 червня 2007 року надано в користування відповідачам дві кімнати площею 23.1 кв.м. комунальної квартири № 5 (замість комунальної квартири № 3) будинку № 14 по вул. Чичеріна в м. Дніпропетровську. Помилку було виправлено рішенням виконкому ОСОБА_9 районної у м. Дніпропетровську ради за № 262 від 25 грудня 2012 року згідно якого відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишено у користування дві кімнати площею 23.1 кв.м. комунальної квартири АДРЕСА_5. Тобто, посилання відповідачів на законні підстави для проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 та про відсутність у них іншого житла для проживання окрім квартири № 5 не відповідає дійсності, а відповідачі без правових підстав, самовільно та незаконно вселилися та фактично проживають в квартирі № 5, яка належить позивачам на праві власності.

17 жовтня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсною приватизації. З урахуванням уточнення позовних вимог 03 лютого 2015 року, в обґрунтування позову позивач ОСОБА_3 посилався на те, що в будинку № 14 по вул. Чичеріна у м. Дніпропетровську їх сім'я мешкає із початку 1980-х років. Спочатку вони (батько - ОСОБА_10, мати - ОСОБА_11, сестра - ОСОБА_6, брат - ОСОБА_5 та він) мешкали в двох кімнатах комунальної квартири АДРЕСА_6. В період їх мешкання в двох кімнатах комунальної квартири № 3 в кімнаті комунальної квартири АДРЕСА_7 мешкала їх бабуся ОСОБА_12 З 29.11.1985 року його батько - ОСОБА_10 стояв на квартирному обліку в районному виконавчому комітеті, як батько багатодітної сім'ї. В 1990 році виникла можливість розширення житлової площі для їх багатодітної сім'ї. У зв'язку із цим, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради народних депутатів від 27.07.1990 року № 345/5 було прийнято: «Звільнені три кімнати житловою площею 38,9 кв.м. комунальної квартири АДРЕСА_8, приєднати до житлової площі гр. ОСОБА_10 с переобладнанням виходу в квартиру № 5, на склад сім'ї 5 чоловік, в тому числі: жінка ОСОБА_11, син ОСОБА_5, син ОСОБА_3, донька ОСОБА_6 Житлову площу гр. ОСОБА_10; вважати такою, що складається із 5-ти кімнат житловою площею 62,0 кв.м.». В квартирі АДРЕСА_9 його сім'я брат ОСОБА_5, сестра ОСОБА_6 та він, ОСОБА_3 мешкають із 1990 року на підставі рішення виконкому від 27.07.1990 року. Квартиру в якій, на сьогоднішній день, мешкає він з дружиною та дитиною, братом та сестрою, їх батьки отримали, як багатодітна сім'я. У зв'язку із тим, що по суті квартира АДРЕСА_10 склалась із кімнат комунальної квартири, які були не в кращому стані, після оформлення документів на квартиру батьки почали поступово приводити квартиру до ладу, щоб квартира була придатна для проживання дітей. В 1994 році померла бабуся. У січні 2002 року помер батько - ОСОБА_10 ОСОБА_13 залишилась із трьома дітьми, але все ж таки продовжувала підтримувати квартиру в стані придатному для проживання. 22 червня 2005 року померла мати - ОСОБА_11 У проміжок часу між смертю батька та матері відбулася пожежа в цьому будинку, від цієї пожежі квартира, в якій вони мешкали доволі серйозно постраждала. Грошей на те, щоб відновити всю квартиру відразу в їх сім'ї не було. Вони залишились втрьох, будучи ще досить юними і без постійного заробітку. Їх заробітків вистачало лише на життя, ніякої мови про благоустрій квартири, на той час, і не йшло. Але через деякий час їх матеріальний стан покращився і вони (він, брат, сестра) сумісними зусиллями поступово почали відновлювати квартиру АДРЕСА_11 після пожежі. Поміняли дах, який також постраждав після пожежі будинку, над квартирою в якій вони мешкають. Можливо ОСОБА_2 хтось розповів, або вона самостійно дізналась про те, що їх квартира не приватизована та вони поступово її ремонтують після пожежі і користуючись своїми знайомствами вирішила привласнити квартиру в якій вони живуть практично все життя і вклали багато зусиль та грошових коштів. Виходячи із змісту довідки КВ ЖРЕП Красногвардійського району № 1174 від 29.08.2012 року в приватизованій квартирі АДРЕСА_12 із 13.11.2007 року зареєстрована ОСОБА_2 зі складом сім'ї 3 (три) особи. ОСОБА_2 зареєстрована в вищезазначеній квартирі на підставі ордеру виданого ОСОБА_9 районним виконавчим комітетом у 2007 році відповідно до змін, внесених рішенням ОСОБА_9 виконавчого комітету від 21.06.2007 р. № 183/5. Але їх родина - ОСОБА_3, його брат - ОСОБА_5, сестра - ОСОБА_6 постійно проживають саме у квартирі АДРЕСА_13 починаючи із 1990 року і ніколи не бачили в їх квартирі, ані ОСОБА_2, ані жодного із членів її сім'ї, які нібито постійно мешкали в цій квартирі починаючи із 13.11.2007 року. Про відсутність реєстрації ОСОБА_2 та членів її сім'ї, принаймні станом на 12.06.2009 року, також свідчить видана КВ ЖРЕП Красногвардійського району довідка № 2049 в якій зазначено, що в квартирі АДРЕСА_14 зареєстровані: ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Тобто, жодних даних про реєстрацію ОСОБА_2 та членів її сім'ї станом на 12.06.2009 року не існувало, тому і реєстрація позивачки саме: з 13.11.2007 року не було. Вищевикладені обставини та документи підтверджують, ту обставину, що ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_14 ніколи постійно не проживали в ІНФОРМАЦІЯ_3, та якщо й мали право користування квартирою станом на 13.11.2007 року, але втратили його внаслідок не проживання за вказаною адресою. Виходячи із вищезазначених норм законодавства, істотною умовою для приватизації квартири (будинку) - є постійне проживання в квартирі (будинку), яка буде приватизуватись. Але дана умова не була виконана ОСОБА_2 та ОСОБА_14, а тому вважає, що і сама процедура приватизації не була дотримана, і у зв'язку із цим існують беззаперечні підстави для визнання свідоцтва про право власності на житло від 20.12.2008 року недійсним. Враховуючи ту обставину, що фактично ОСОБА_2 та ОСОБА_14 ніколи не проживали в ІНФОРМАЦІЯ_4 та на момент проведення процедури приватизації не були зареєстровані в цій квартирі, ОСОБА_3 вважає, що документи, які подавались в орган, який проводив приватизацію та видавав свідоцтво про право власності на житло від 20.12.2008 року були підроблені, що є суттєвим порушенням норм чинного законодавства України. Крім того, в свідоцтві про право власності на житло від 20.12.2008 року зазначено: «Характеристика квартири та її обладнання наведені у технічному паспорті, який є складовою частиною цього свідоцтва». Тобто під час проведення технічної інвентаризації обов'язковий вихід на об'єкт інвентаризації. Виходячи із того, що свідоцтво про право власності на житло було видане у грудні 2008 року, то інвентаризація повинна була проходити наприкінці 2008 року, але до їх квартири у цей час жодного працівника БТІ не приходило і не проводило технічну інвентаризацію квартири АДРЕСА_10. Без їх відома провести технічну інвентаризацію квартири АДРЕСА_10 ні в кого не має можливості, оскільки доступ до вищезазначеної квартири є лише в них. Ще одним доказом того, що фактично ніхто не виходив для проведення технічної інвентаризації, є технічний паспорт на квартиру № 5 в б. 14 по вул. Чичеріна у м. Дніпропетровську, в якому зазначено, що останню інвентаризацію квартири було проведене ще в 1967 році. Важливою є й ще та обставина, що відповідно до довідки № 1173 від 29.08.2012 року він - ОСОБА_3, його брат - ОСОБА_5 та його сестра - ОСОБА_6 зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_5. Але ніхто із них не знімався із реєстрації в квартирі № 5 та не реєструвався в квартирі № 3. Яким чином відбулась ця перереєстрація їм невідомо. Таким чином, ОСОБА_3 та члени його родини були протиправно позбавлені ОСОБА_2, ОСОБА_7М та ОСОБА_14 свого права на житло в квартирі АДРЕСА_10, правочини щодо спірної квартири були укладені з порушеннями закону, ОСОБА_2 та ОСОБА_14 не мешкали в спірній квартирі та не мали права без згоди інших мешканців квартири ОСОБА_3І, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приватизувати квартиру, до того ж ОСОБА_2, ОСОБА_7М та ОСОБА_14 взагалі втратили право користування квартирою через своє не проживання за вказаною адресою. Просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_15, виданого на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_14 20 грудня 2008 року управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради згідно розпорядження органу приватизації №8/123-08 від 20 грудня 2008 року, визнати недійсним розпорядження органу приватизації №8/123-08 від 20 грудня 2008 року, визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 6.14, кв.5 ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

Справа неодноразово розглядувалась судовими інстанціями.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2015 року ухвалено: в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_4 відмовити; зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, а саме - квартиру АДРЕСА_16, виданого на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_14 20.12.2008 року Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради згідно розпорядження органу приватизації № 8/123-08 від 20 грудня 2008 року; визнати недійсним розпорядження органу приватизації Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради № 8/123-08 від 20 грудня 2008 року; в задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовити; стягнути в рівних частках з відповідачів по справі Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7на користь держави судовий збір за подачу позову у розмірі по 26 грн. 83 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_2, ОСОБА_4 задовольнити повністю, зобовязавши ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 звільнити квартиру АДРЕСА_17, надавши до неї доступ її законним власникам, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду змінити в частині відмови позивачу у визнанні відповідачів особами, що втратили право на користування житловими приміщеннями, визнати громадян України ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_18, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг в їх межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 та відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_2, ОСОБА_4, районний суд виходив з того, що в комунальній квартирі АДРЕСА_19 станом на 27.07.1990 року проживала родина ОСОБА_3 в складі 5 чоловік, а саме ОСОБА_10, його дружина ОСОБА_11, діти: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, що підтверджується рішенням виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради народних депутатів № 345/5 від 27.07.1990 року Зазначена квартира складалася з двох кімнат житловою площею 23.10 кв.м. Згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради народних депутатів № 345/5 від 27.07.1990 року вирішено звільнені три кімнати житловою площею 38,9 кв.м. комунальної квартири АДРЕСА_20 к житловій площі ОСОБА_10 з переобладнанням виходу в квартиру № 5 на склад родини 5 чоловік, у тому числі: дружина ОСОБА_11, син ОСОБА_5, син ОСОБА_15, дочка ОСОБА_6. Пунктами 2-4 зазначеного рішення встановлено, що житлову площу громадянина ОСОБА_10 вважати такою, що складається з 5-ти кімнат житловою площею 62.0 кв.м., начальнику ЖЕК-16 змінити умови договору найму житлового приміщення з гр. ОСОБА_10 та внести зміни в особовий рахунок згідно даного рішення, частину загальної кухні та загального коридору, належного ОСОБА_10 в комунальній квартирі № 3 надати гр. ОСОБА_16 (зі згоди заявників) та рахувати квартиру № 3 окремою без зміни її житлової площі. Відповідно до довідки від 12.06.2009 року виданої КВ ЖРЕП Красногвардійського району № 2049 за адресою: квартира АДРЕСА_21, проживають та зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, остання зареєстрована з дати народження 13 червня 1985 року. Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_9 районної у м. Дніпропетровську ради від 21 червня 2007 року № 183/5, вирішено: 1 - внести зміни до рішення виконкому районної ради від 27.07.1990 № 345/5 «Про приєднання звільнених кімнат в комунальній квартирі АДРЕСА_22 до житлової площі гр. ОСОБА_10А.», а саме скасувати п. п. 1, 2, 3 рішення; залишити у користуванні гр. ОСОБА_6, складом сімї дві особи, дві кімнати площею 23,10 м. кв. комунальної квартири АДРЕСА_22; 2- начальнику КВ ЖРЕП Красногвардійського району ОСОБА_13 змінити умови договору найму житлового приміщення у звязку зі смертю основного квартиронаймача та у відповідності з даним рішенням.; тощо. 22 травня 2008 року виконавчим комітетом ОСОБА_9 районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, позивачам було видано ордер № 2948 серії ІІІ на імя ОСОБА_7, сімя якого складається з трьох чоловік на право зайняття житлової площі 39,8/55,1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_21. Даний ордер було видано на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 ради народних депутатів м. Дніпропетровська 22 травня 2008 року № 138/1. 20 грудня 2008 року позивачам було видане свідоцтво про право власності на житло Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 20 грудня 2008 року № 8/123-08 на імя ОСОБА_2, ОСОБА_14 на квартиру АДРЕСА_21, загальною площею 70,4 кв.м. Відповідно до відповіді КП «ДМБТІ» ДОР від 04 березня 2013 року вх. № 4811, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи за адресою: вул. Чичеріна, 14/3 остання інвентаризація була проведена 01.08.2011 року, за адресою: вул. Чичеріна, 14/5 інвентаризація не проводилась. Згідно довідки КВ ЖРЕП Красногвардійського району № 1174 від 29.08.2012 року в приватизованій квартирі АДРЕСА_23 з 13.11.2007 року зареєстрована ОСОБА_2 зі складом сімї три особи. ОСОБА_2 зареєстрована у спірній квартирі на підставі ордеру виданого виконкомом Красногвардійського району у 2007 році, відповідно до змін внесених рішенням виконкому від 21.06.2007р. № 1083/5. Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_9 районної у місті Дніпропетровську ради від 25.12.2012 року за № 262 внесено зміни до п. 2 рішення виконкому районної у місті ради від 21.06.2007 року № 183/5 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради від 27.07.1990 року № 345/5 «О присоединении освободившихся комнат в коммунальной квартире АДРЕСА_24 к жилой площади гр. ОСОБА_17А.», де замість номеру комунальної квартири «№5» читати номер «№3». Таким чином, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_6 по справі безперервно, з 1990 року проживають у ІНФОРМАЦІЯ_9. При цьому, до моменту винесення рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради народних депутатів № 345/5 від 27.07.1990 року, останні проживали в ІНФОРМАЦІЯ_10. Після ж винесення рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради народних депутатів № 345/5 від 27.07.1990 року квартира АДРЕСА_19 залишилася в користуванні у гр. ОСОБА_16, яка й користується нею до сьогоднішнього дня. Цей факт, між іншим, підтверджується й дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: листом КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР № 1544 від 21.02.2013 року, згідно якого відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи за адресою вул. Чичеріна, 14/3 остання інвентаризація була проведена 01.08.2011 року, за адресою вул. Чичеріна, 14/5 інвентаризація не проводилася. Згідно замовлення-зобов'язання № 03/1402 від 07.07.2011 року на поточну інвентаризацію, доданого до зазначеного листа, громадянка ОСОБА_16 замовила проведення поточної інвентаризації квартири АДРЕСА_19. Крім того, зі змісту рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради народних депутатів № 345/5 від 27.07.1990 року вбачається (абз. 4), що в виконком райради народних депутатів звернулася із заявою гр. ОСОБА_16, що проживає складом родини 3 людини в двох кімнатах житловою площею 22,9 кв.м. комунальної квартири № 3 даного будинку з проханням покращити її житлові умови наданням частини загальної кухні та загального коридору комунальної квартири, в якій проживає вона та гр. ОСОБА_10, після приєднання гр. ОСОБА_10О трьох звільнених кімнат з переобладнанням виходу з його кімнат в комунальну квартиру № 5 (зі згоди заявника). Тобто родина гр. ОСОБА_16 буде проживати в окремій квартирі без зміни житлової площі. При цьому, наслідком розгляду зазначеної заяви став пункт 4 рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради народних депутатів № 345/5 від 27.07.1990 року згідно якого: «Частину загальної кухні та загального коридору, належного ОСОБА_10 в комунальній квартирі № 3 надати гр. ОСОБА_16 (зі згоди заявників) та рахувати квартиру № 3 окремою без зміни її житлової площі. Зазначені факти беззаперечно свідчать про факт проживання відповідачів ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_25 та користування нею з 1990 року по сьогоднішній день та належність квартири АДРЕСА_19 на праві користування гр. ОСОБА_16, що дає відповідачам право звертатися до суду с зустрічним позовом про визнання приватизації спірної квартири недійсною. Факт законності набуття права проживання відповідачами в квартирі АДРЕСА_19 визнається сторонами та ні ким не оспорюється, а тому не є предметом розгляду в даному спорі. Внесення ж зміни рішенням виконавчого комітету ОСОБА_9 районної у місті Дніпропетровську ради від 25.12.2012 року за № 262 до п. 2 рішення виконкому районної у місті ради від 21.06.2007 року № 183/5 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради від 27.07.1990 року № 345/5 «О присоединении освободившихся комнат в коммунальной квартире АДРЕСА_24 к жилой площади гр. ОСОБА_17А.», де замість номеру комунальної квартири «№5» читати номер «№3» не може вплинути на встановлені судом фактичні правовідносини, що склалися між сторонами. Судом також встановлено, що 22 травня 2008 року виконавчим комітетом ОСОБА_9 районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська було видано ордер № 2948 Серії ІІІ на імя ОСОБА_7, сімя якого складається з трьох чоловік на право зайняття житлової площі 39,8/55,1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_21. Даний Ордер було видано на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 ради народних депутатів м. Дніпропетровська 22 травня 2008 року № 138/1. 24.11.2008 року ОСОБА_7 звернувся с заявою № 128 до керівника органа приватизації с заявою про оформлення в приватну власність приміщення комунальної квартири, що він займає разом з членами сім'ї на умовах найму. 20 грудня 2008 року позивачам було видане свідоцтво про право власності на житло Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 20 грудня 2008 року № 8/123-08 на імя ОСОБА_2І, ОСОБА_14 на квартиру АДРЕСА_21, загальною площею 70,4 кв.м. Як зазначалось вище, відповідно до довідки КВ ЖРЕП Красногвардійського району № 1174 від 29.08.2012 року в приватизованій квартирі АДРЕСА_23 з 13.11.2007 року зареєстрована ОСОБА_2 зі складом сімї три особи. ОСОБА_2 зареєстрована у спірній квартирі на підставі ордеру виданого виконкомом Красногвардійського району у 2007 році, відповідно до змін внесених рішенням виконкому від 21.06.2007р. № 1083/5. Вищевказана довідка суперечить довідці від 12.06.2009 року виданої КВ ЖРЕП Красногвардійського району № 2049, відповідно якої за адресою: квартира АДРЕСА_21, проживають та зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, остання зареєстрована з дати народження 13 червня 1985 року. Вищевикладені обставини, матеріали справи та пояснення у судовому засіданні свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, повністю підтверджують той факт, що ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_14 ніколи не проживали та не вселялися у квартиру АДРЕСА_26. Виходячи із норм законодавства, обовязковою умовою для приватизації квартири - є постійне проживання в квартирі, яка буде приватизуватись. Але, як встановлено у судовому засіданні, сімя ОСОБА_14 ніколи не вселялася у спірну квартиру та не проживала там. Дана умова не була виконана ОСОБА_2 та ОСОБА_14, а тому суд вважає, що процедура приватизації не була дотримана у відповідності до закону, у зв'язку з чим існують беззаперечні підстави для визнання свідоцтва про право власності на житло від 20.12.2008 року недійсним. Крім того, суд звертає увагу й на той факт, ордер № 2948 серія-ІІІ виданий виконавчим комітетом ОСОБА_9 районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська на імя ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому ОСОБА_9 народних депутатів в м. Дніпропетровську від 22 травня 2008 року № 138/1 дійсний протягом 30 днів. Суд зазначає, що єдиною підставою для вселення в жиле приміщення державного житлового фонду є ордер, який дійсний протягом 30 днів. Він мас персональний характер. Зазначений строк є пересічним і може бути продовжений тільки за наявності поважних причин. При вселенні громадянин здає ордер до житлово-експлуатаційної організації, яка зобов'язана укласти з ним договір найму жилого приміщення за пред'явлення паспортів усіх членів сім'ї з відміткою про виписку з попереднього місця проживання. У надане жиле приміщення переселяються члени сім'ї, які включені в ордер і дали письмове зобов'язання переселитися у це приміщення. Ордер правовстановлюючий документ індивідуального характеру, що видається виконавчим органом місцевої ради, до компетенції якого входить прийняття рішення про надання житла та видача документа, який є єдиною правовою підставою на вселення громадянина особисто або з його сім'єю у жиле приміщення. Житлові відносини породжує саме ордер, а не рішення, за яким його надали. Жиле приміщення для вселення повинно бути не тільки фактично, а й юридично вільним. На жиле приміщення, наймач якого незважаючи на не проживання в ньому, зберігає право, документи на вселення не можуть бути видані, як і на приміщення, у якому хтось проживає без законних на те підстав. При цьому, в такому випадку ордер не підлягає визнанню недійсним, а втрачає свою силу (дійсність) автоматично по закінченню 30-денного терміну, у звязку з чим, особа, якій виданий такий ордер, також втрачає право на зайняття житлового приміщення, а з позовними вимогами про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням з боку відповідачів, позивачі з моменту отримання ордеру, до суду не зверталися. Зазначені обставини свідчать про відсутність права як на приватизацію у позивачів спірної квартири, так і на проживання в ній. Суд бере до уваги й ті обставини, що в свідоцтві про право власності на житло від 20.12.2008 року зазначено: «Характеристика квартири та її обладнання наведені у технічному паспорті, який є складовою частиною цього свідоцтва», однак як було встановлено інвентаризація спірної квартири не проводилась. Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4 /ОСОБА_2/ А.Г., ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсною приватизацію, а саме: визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_27, виданого ОСОБА_2 та ОСОБА_14 Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради згідно з розпорядженням від 20 грудня 2008 року № 8/123-08; та визнати недійсним Розпорядження органу приватизації Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради № 8/123-08 від 20 грудня 2008 року. Що стосується вимог про визнання позивачів такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням, то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки, підстави втрати права користування житловим приміщенням визначені ЖК України та, але як вже зазначалося судом, позивачі за первісним позовом не набули права проживання в спірній квартирі, оскільки отримавши ордер не виконали вимог закону та не вселилися у надану їм квартиру. Судом встановлено, що приватизація спірної квартири відбулася з порушення законодавства, а тому судом визнано недійсним свідоцтво про право власності на нього позивачів, що свідчить про відсутність у позивачів права на звернення до суду за захистом саме права власності на квартиру. Тобто, задоволення зустрічного позову виключає повністю задоволення первісного позову. За таких обставин у задоволенні позову про усунення перешкод у здійсненні прав користування та розпорядження своїм майном ОСОБА_2 та ОСОБА_4 слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі щодо усунення перешкод у праві користування та розпорядження власністю шляхом виселення відповідачів з спірної квартири за первісним позовом; щодо визнання приватизації спірної квартири недійсною, визнання недійсним розпорядження органу приватизації №8/123-08 від 20 грудня 2008 року, визнання недійсним свідоцтво про право власності на житло, визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за зустрічним позовом.

Колегія суддів встановила і це підтверджено матеріалами справи, що будинок № 14 по вул. Чичерина в м. Дніпропетровську є комунальною власністю Дніпропетровської міської ради та знаходиться на балансі КВ ЖРЕП Красногвардійського району м. Дніпропетровська. Будинок 2-поверховий до 1917 року побудови. На другому поверсі розташовані, зокрема, квартири за № 3 та № 5 (а.с.123,128-129 том 2), що підтверджено інвентаризаційною справою зазначеного будинку (а.с.119- 137 том 2) і станом на дату 14.03.1967 року визначено, що квартира № 5 складається з кухні площею 10,4 кв.м, коридору площею 4,9 кв.м, та трьох жилих кімнат площею: 16,2 кв.м; 10,3 кв.м; 13,3 кв.м, а всього житлової площі 39,8 кв.м, загальної площі 55,1 кв.м, а квартира № 3 складається з коридору площею 2,7 кв.м, кухні площею 6,0 кв.м, кухні площею 8,3 кв.м, шести жилих кімнат площею: 8,6 кв.м; 7,9 кв.м; 7,8 кв.м, 15,3 кв.м, 12,2 кв.м,16,7 кв.м., а всього житлової площі 68,5 кв.м, загальної площі 85,5 кв.м.

Встановлено, що на 1990 рік вказані квартири № 3 та № 5 були комунальними.

Встановлено судом факт, який не спростований сторонами у справі, що з 1980 року на законних підставах та станом на 27.07.1990 року в комунальній квартирі № 3 вказаного будинку проживала родина ОСОБА_6 в складі 5 чоловік, а саме ОСОБА_10, його дружина ОСОБА_11, діти: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, які займали дві кімнати житловою площею 23,10 кв.м; інші дві жилі кімнати, площею 22,9 кв.м займала родина ОСОБА_16. В комунальній квартирі № 5 проживала матір ОСОБА_10, тобто бабуся відповідачів ОСОБА_10 за первісним позовом ОСОБА_12, яка займала одну жилу кімнату. У звязку з поліпшенням житлових умов іншого мешканця комунальної квартири № 5, в цій квартирі звільнились три кімнати, жилою площею 38,9 кв.м. Основний квартиронаймач ОСОБА_10 батько відповідачів з 29.11.1985 року знаходився на квартирному обліку в районному виконавчому комітеті ОСОБА_9 районної ради народних депутатів, як батько багатодітної сім`ї. Він звернувся до виконкому ОСОБА_9 районної ради народних депутатів з проханням приєднати звільнені три кімнати комунальної квартири № 5 до його жилої площі з переобладнанням виходу в комунальну квартиру № 5, де проживає його мати ОСОБА_12 Також до виконкому ОСОБА_9 районної ради народних депутатів звернулась із заявою гр. ОСОБА_16, яка мешкає зі складом сім`ї три особи (вона, дочка, ІНФОРМАЦІЯ_11, син, ІНФОРМАЦІЯ_12) в двох кімнатах, жилою площею 22,9 кв.м комунальної квартири № 3 вказаного будинку з проханням поліпшити її житлові умови наданням частини загальної кухні та загального коридору комунальної квартири, в якій проживає вона та ОСОБА_10, після приєднання ОСОБА_10 трьох звільнених кімнат з переобладнанням виходу з його кімнат в комунальну квартиру № 5 (за згодою заявників), тобто сім`я ОСОБА_16 буде проживати в окремій квартирі без змін жилою площі. Комунальні квартири № 3 та № 5 розташовані на 2-ому поверсі двоповерхового будинку, комунальні послуги часткові: газ, вода, теплообогрівання форсункою.

Ці обставини підтверджується рішенням виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради народних депутатів № 345/5 від 27.07.1990 року.

Згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради народних депутатів № 345/5 від 27.07.1990 року вирішено звільнені три кімнати житловою площею 38,9 кв.м. комунальної квартири АДРЕСА_20 к житловій площі ОСОБА_10 з переобладнанням виходу в квартиру № 5 на склад родини 5 чоловік, у тому числі: дружина ОСОБА_11, син ОСОБА_5, син ОСОБА_15, дочка ОСОБА_6. Пунктами 2-4 зазначеного рішення встановлено, що житлову площу громадянина ОСОБА_10 вважати такою, що складається з 5-ти кімнат житловою площею 62.0 кв.м., начальнику ЖЕК-16 змінити умови договору найму житлового приміщення з гр. ОСОБА_10 та внести зміни в особовий рахунок згідно даного рішення, частину загальної кухні та загального коридору, належного ОСОБА_10 в комунальній квартирі № 3 надати гр. ОСОБА_16 (зі згоди заявників) та рахувати квартиру № 3 окремою без зміни її житлової площі (а.с.16-17 том 2).

Із вказаного рішення виконкому випливає, що задля поліпшення житлових умов мешканців комунальних квартир № 3 та № 5, за заявою та згодою цих мешканців було здійснено перепланування та переобладнання цих квартир з метою припинення комунального статусу цих квартир. З часу постановлення вказаного рішення виконкому, - квартири № 3 та № 5 вказаного будинку стали мати статус окремих квартир.

Таким чином, сім`я ОСОБА_10 з липня 1990 року на законних підставах відповідно до вимог статей 54, 100, 103,105 ЖК, стала проживати в окремій квартирі АДРЕСА_25.

Згідно технічного паспорту на квартиру № 5 у житловому будинку № 14 по вул. Чичеріна м. Дніпропетровська виготовлено станом на 05.03.2015 року та акту інженера з технічної інвентаризації ОСОБА_20 від 05.03.2015 року (а.с.180-182 том 2) спірна квартира складається з шести жилих кімнат, площею 15,7 кв.м, 15,4 кв.м, 8,4 кв.м, 16,4 кв.м, 13,9 кв.м, 10,9 кв.м, коридору 4,0 кв.м, коридору 4,9 кв.м, кухні 6,8 кв.м, санвузол 3.2 кв.м, а всього жилою площею 80,7 кв.м, загальною площею 99,6 кв.м Під час обстеження спірної квартири встановлено, що згідно рішення № 345/5 від 27.07.1990 року ОСОБА_9 райвиконкому було приєднано квартиру № 5 до частини квартири № 3 з присвоєнням обєднаній квартирі № 5. Житлові кімнати 1, площею 15,7 кв.м та 2, площею 15.4 кв.м це колишні приміщення квартири № 3 (а.с.180-182 том 2).

В окремій квартирі АДРЕСА_28, яка складається з трьох жилих кімнат, площею 42,3 кв.м, загальної 75,7 кв.м проживає родина ОСОБА_16, і це підтверджено тим, що 01.08.2011 року була проведена інвентаризація цієї квартири № 3 за заявою ОСОБА_16 з метою приватизації її, що підтверджується матеріалами справи (а.с.65-70 том 1).

У звязку із вказаними обставинами дії виконкому ОСОБА_9 ради починаючи з 2007 року щодо скасування пунктів 1, 2, 3 рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної ради народних депутатів № 345/5 від 27.07.1990 року, щодо залишення у користуванні ОСОБА_6 дві кімнати площею 23,10 кв.м комунальної квартири № 5 (а.с.18 том 1), таким чином, змінюючи договір найму без згоди на це наймачів вказаної квартири та без вирішення питання перепланування та переобладнання за своїм рішенням № 183/5 від 21.06.2007 року всупереч вимогам закону позбавили відповідачів ОСОБА_6 права на користування спірною квартирою, порушивши вимоги положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положення статті 47 Конституції України.

Аналізуючи рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної у м. Дніпропетровську ради від 21 червня 2007 року № 183/5, згідно якого вирішено: 1 - внести зміни до рішення виконкому районної ради від 27.07.1990 № 345/5 «Про приєднання звільнених кімнат в комунальній квартирі АДРЕСА_22 до житлової площі гр. ОСОБА_10А.», а саме скасувати п. п. 1, 2, 3 рішення; залишити у користуванні гр. ОСОБА_6, складом сімї дві особи, дві кімнати площею 23,10 м. кв. комунальної квартири АДРЕСА_22; 2- начальнику КВ ЖРЕП Красногвардійського району ОСОБА_13 змінити умови договору найму житлового приміщення у звязку зі смертю основного квартиронаймача та у відповідності з даним рішенням, - колегія суддів приходить до висновку, по-перше: що змінення умов договору найму без згоди наймачів є незаконним (ст.103 ЖК); по-друге: оскільки п.4 рішення виконкому районної ради від 27.07.1990 № 345/5 залишено без змін, то без вирішення питання переобладнання та перепланування окремих квартир в комунальні - рішення виконкому від 21 червня 2007 року № 183/5 в дійсності виконати неможливо; по-третє: дане рішення є незаконним, оскільки порушує житлові права відповідачів.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено порушення житлових прав відповідачів за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_6 і таке порушене право підлягає захисту в судовому порядку, однак в межах заявлених позовних вимог.

Вимоги ОСОБА_6 щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 районної у м. Дніпропетровську ради від 21 червня 2007 року № 183/5, наразі розглядаються в іншій справі, однак за його розглядом рішення суду не прийнято.

Колегія суддів вважає, що вказана обставина не перешкоджає розглянути дану справу в апеляційному порядку в межах заявлених вимог.

З матеріалів справи вбачається, щоб відібрати у ОСОБА_6 належну їм жилу площу для надання трьохкімнатної квартири своєму працівникові КВ ЖРЕП ОСОБА_2 складаються неодноразово акти про те, що ОСОБА_6 самовільно захватили квартиру № 5.

Після внесеного протесту прокурора (а.с.143 том 2) щодо незаконних дій виконкому, виконком змінює своє рішення в частині того, що ОСОБА_6 залишається дві кімнати площею 23,10 кв.м комунальної квартири № 3, порушуючи тим самим не тільки права ОСОБА_6, а вже й іншої родини ОСОБА_16, посягнувши на її окрему квартиру № 3 у вказаному будинку (а.с.102 том 1).

В довідках КВ ЖРЕП Красногвардійського району м. Дніпропетровська надані суду різні відомості про місце реєстрації ОСОБА_6, однак в паспорті ОСОБА_6 значиться реєстрація проживання саме в спірній квартирі АДРЕСА_25 з 27 жовтня 2005 року (а.с.45-46).

В матеріалах справи є різні ордери, які видані на імя ОСОБА_7 із зазначенням різної площі наданої йому квартири № 5 у вказаному будинку та статусу цієї квартири, а саме:

ордер № 2948 серія III на право заняття жилої площі 39,8/55,1 кв.м в квартирі АДРЕСА_29, виданого на підставі рішення виконкому ОСОБА_9 ради народних депутатів в м. Дніпропетровську від 22 травня 2008 року № 138/1. Ордер дійсний на протязі 30 днів (а.с.20 том 1);

ордер № 2948 серія III на право заняття жилої площі 39,8/70,4 кв.м в окремій квартирі АДРЕСА_29, виданого на підставі рішення виконкому ОСОБА_9 ради народних депутатів в м. Дніпропетровську від 22 травня 2008 року № 138/1. Ордер дійсний на протязі 30 днів (а.с.76 том 1), який наданий органу приватизації;

З такими ж технічними показниками спірної квартири надано органу приватизації довідку КВ ЖРЕП Красногвардійського району м. Дніпропетровська за підписом, зокрема, позивача по справі, як майстра ЖЕУ ОСОБА_21 (а.с.73 том 1).

Досліджуючи вказане рішення виконкому на підставі якого виданий ордер на право зайняття спірної квартири (а.с.19 том 2), то колегія суддів встановила, що це рішення про виключення зі списків службової житлової площі квартири АДРЕСА_30, де зазначено, що до виконкому звернулись КВ ЖРЕП про виключення зі списків службової житлової площі квартири № 5 з житловою площею 39,8 кв.м, загальною 55,1 кв.м по вул. Чичеріна, 14, де мешкає гр. ОСОБА_7, що і вирішив виконком, тобто за вказаним рішенням виконкому не вирішувалось питання про видачу ордеру на зайняття спірної квартири ОСОБА_7

Згідно ордеру на житлове приміщення № 8 серія IV від 22 жовтня 2007 року, виданого вказаним виконкомом ОСОБА_7 на право зайняття житлового приміщення житловою площею 39,8/55,1, яка складається із 3-х кімнат в квартирі ізольованої за адресою: вул. Чичеріна будинок № 14, підстава видачі ордеру рішення ОСОБА_9 виконкому від 18.10.2007 року № 333. Ордер дійсний на протязі 30 днів (а.с.26 том 2). На цьому ордері зверху дописка «служебная».

Дане рішення, на підставі якого виданий вказаний ордер на отримання житла суду не надано.

В матеріалах справи є різні відомості щодо спірної квартири КВ ЖРЕП Красногвардійського району м. Дніпропетровська: то це квартира комунальна, то службова, то окрема, однак доказів зміни статусу квартири житлові організації суду не надали; різна за розміром площа наданої квартири зазначена і в карточці квартиронаймача і в довідках наданих КВ ЖРЕП Красногвардійського району органу приватизації; надані суду різні довідки щодо прописки відповідачів ОСОБА_6, то вони зареєстровані в квартирі № 5 то в квартирі № 3 за один і той же період часу, на що звернув увагу суд першої інстанції і надав цим обставинам належну оцінку (а.с.20, 17, 25-27,71-99 том 1, а.с.18,19, 24,25,26,27,29,31,32,33,34 том 2).

Позивачі за первісним позовом ОСОБА_21 та ОСОБА_4 не спростували факт того, що з 2007 року (часу отримання ордеру, здійснення реєстрації проживання в спірній квартирі) до теперішнього часу в спірну квартиру не вселялись, як і не вселявся основний квартиронаймач ОСОБА_7 відповідач за зустрічним позовом; до суду вказані позивачі звернулись лише після приватизації квартири більш чим через пять років після наданого їм права на спірну квартиру виконкомом. Чи на частину спірної квартири? Адже квартира № 5 це окрема квартира, яка складається із 6-ти жилих кімнат, а позивачам надали лише три жилих кімнати в цій квартирі, а приватизували позивачі вказану квартиру, як окрему трьохкімнатну квартиру.

20 грудня 2008 року позивачам було видане свідоцтво про право власності на житло управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 20 грудня 2008 року № 8/123-08 на імя ОСОБА_2, ОСОБА_14 на квартиру АДРЕСА_21, загальною площею 70,4 кв.м. (а. с. 26 том1).

Відповідно до відповіді КП «ДМБТІ» ДОР від 04 березня 2013 року вх. № 4811, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи за адресою: вул. Чичеріна, 14/3 остання інвентаризація була проведена 01.08.2011 року, однак за адресою: вул. Чичеріна, 14/5, тобто спірної квартири, - інвентаризація не проводилась (а. с. 65 том 1).

Згідно довідки КВ ЖРЕП Красногвардійського району № 1174 від 29.08.2012 року в приватизованій квартирі АДРЕСА_23 з 13.11.2007 року зареєстрована ОСОБА_2 зі складом сімї три особи. ОСОБА_2 зареєстрована у спірній квартирі на підставі ордеру виданого виконкомом Красногвардійського району у 2007 році, відповідно до змін внесених рішенням виконкому від 21.06.2007р. № 183/5.

Колегія суддів критично ставиться до цього доказу, адже КВ ЖРЕП зазначена вже інша дата рішення виконкому на підставі якого видано ордер на житлову площу в спірній квартирі та з дослідженого вказаного рішення виконкому вбачається, що в ньому не йдеться про надання спірної квартири родині ОСОБА_2.

Колегія суддів встановила порушення житлових прав відповідачів ОСОБА_6 зі сторони виконкому, КВ ЖРЕП за участю їх працівника ОСОБА_2 у звязку з незаконними діями та рішеннями з яких випливає примусове позбавлення житла ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6

Статтею 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону або судового рішення.

Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше, як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Аналізуючи докази по справі, колегія суддів приходить до висновку, що надання квартири по ордеру на неіснуючу житлову площу спірної квартири позивачам, а потім по документам, які надані органу приватизації житловою організацією, та які не відповідають дійсним обставинам існування окремої трьохкімнатної та вільної квартири № 5, а орган приватизації не перевіряючи ці обставини і не здійснюючи дослідження спірної квартири всупереч вимогам Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" здійснив приватизацію спірної квартири, тобто не існуючого обєкту житлового фонду, на підставі розпорядження органу приватизації управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради № 8/123-08 від 20 грудня 2008 року, що суперечить вимогам житлового законодавства, є незаконним, та призвело до порушення житлових прав відповідачів ОСОБА_6, оскільки незаконно надане позивачам право власності на зайняту на законних підставах Івановими квартиру, дало позивачам змогу звертатися до суду з вимогами примусового виселення із цієї квартири ОСОБА_6.

Відповідно до ст. 651 ЖК Українинаймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.

Так, відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону "Про приватизацію державного житлового фонду"(далі - Закон N 2482-XII) наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі(будинку) разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир (будинків) шляхом передання їм цих квартир (будинків) у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї на підставі рішення відповідного органу приватизації.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих ОСОБА_9 народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно із положенням ст. 1 зазначеного закону приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. (Частина перша статті 1 в редакції Закону N 40/97-ВР від 05.02.97, яка діяла на час спірних правовідносин).

Приватизація є договором між державою та громадянином про безоплатну або частково оплатну передачу йому у власність квартири у якій він постійно проживає.

Отже, право на приватизацію житла мають лише особи, які фактично проживають у зазначеному приміщені, а тому окремої передачі приватизованого житла власнику законодавство не передбачає, оскільки житло фактично повинно знаходитися у володінні власника постійно.

На підставі розпорядження органу приватизації (щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах), рішення органу місцевого самоврядування (щодо жилих приміщень у гуртожитках) орган приватизації готує та/або замовляє в бюро технічної інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 N 127, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за N 582/5773, технічний паспорт на квартиру, жиле приміщення в гуртожитку, а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на домоволодіння і відповідно до пункту 6.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за N 157/6445, свідоцтво про право власності на житло та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності ( п. 22).

Правовстановлюючим документом на право власності на житло є свідоцтво про право власності, видане органом приватизації, яким є державне підприємство, і право власності на приватизоване житло виникає з часу прийняття рішення про приватизацію, або закінчення строку на прийняття такого рішення.

Пунктом 26 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян затвердженого Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 15.09.1992 року, яке було чинним на час виникнення спірних відносин, та втратило чинність 16.12.2009 року, було передбачено порядок підготовки та передачі органом приватизації відповідного розпорядження та свідоцтва про право власності, яке обов'язково реєструється в бюро технічної інвентаризації.

Згідно зі ст. 345 ЦК України, фізична особа може набувати право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що при здійсненні приватизації спірної квартири були порушені вимоги законодавства України та права відповідачів щодо приватизації належної їм квартири на праві користування порушені позивачами за первісним позовом, оскільки відсутній обєкт житлового приміщення на приватизацію квартири, порушено статтю 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду",Положення про порядок передачі квартир (будинків) у приватну власність громадян, а тому свідоцтво про право власності на житло від 20 грудня 2008 року, видане управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 20 грудня 2008 року № 8/123-08 на імя ОСОБА_2, ОСОБА_14 на квартиру АДРЕСА_21, загальною площею 70,4 кв.м. на підставі розпорядження органу приватизації управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради № 8/123-08 від 20 грудня 2008 року, підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами), які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; ч.2 - недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 144 Конституції України, статтею 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" N 280/97-ВРакти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", у п. 2якої зазначено, що зміст правочину не повинен суперечити положенням інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За таких обставин, оскільки суд правильно прийшов до висновку про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі розпорядження про приватизацію квартири АДРЕСА_31, тому безпідставним є первісний позов про усунення перешкоди у користуванні власністю спірною квартирою шляхом виселення відповідачів із даної квартири, у звязку з тим, що право власності позивачів судом визнано недійсним, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову.

Щодо відмови у задоволенні частини зустрічного позову про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_18, то колегія суддів вважає, що вказані вимоги є безпідставними, оскільки спростовуються встановленими спірними правовідносинами сторін тому, що право користування житловими приміщеннями на спірну квартиру у вказаних осіб не виникло на підставі наданих їм виконкомом зазначених вище ордерів на жилу площу, яка фактично не існує в дійсності, то по суті вказані ордери на жилу площу є нікчемними, а тому відсутні підстави для задоволення вказаного позову.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду та стосуються переоцінки доказів у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Л.А. Черненкова

Судді М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_22