Рішення № 57966354, 27.05.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2560/16-ц

2/212/1773/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді ; ОСОБА_1

при секретарі ; ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 за участю представника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_7» - ОСОБА_8, цивільну справу за позовом;

ОСОБА_4 до ОСОБА_6 акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_7» про стягнення моральної шкоди завданої при виконанні трудових обовязків ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого районного суду міста ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_6 акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_7» про стягнення моральної шкоди завданої при виконанні трудових обовязків.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_4 суду зазначив, що він з 23.10.1995 року по 24.06.1997 року працював підземним гірничим робітником на шахті «Ювілейна» РУ «Суха Балка», з 25.06.1997 року по 27.04.2016 року працював підземним кріпильником на шахті «Ювілейна» ПАТ « Євраз ОСОБА_7 » у шкідливих умовах праці.

19 січня 2016 року рішенням лікувальної - експертної комісії Українського науково дослідного інституту промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання за діагнозом: радикулопатія шийна та попереково-крижова переважно справа з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, периферичним нейросудинним та м'язові-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ст..), стеоартрозу і періартрозу ліктьових (ПФ першого-другого ст..) і колінних (ПФ другого ст..) суглобів.

ОСОБА_9 розслідування хронічного професійного захворювання, який складений 24 березня 2016 року, в пункті 17 встановлено, що причиною отримання профзахворювання явилась, саме робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Умови праці підземного кріпильника за важкістю праці відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості (дослідження проводились на підприємстві для атестації робочих місць за умовами праці Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини в 2010 році). Важкість праці: загальні енергозатрати організму, Вт: зовнішнє фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, Вт: при регіональному навантаженні (з переважною участю м'язів рук та плечового поясу): для чоловіків - 55,95 при гранично допустимому до 45. Статичне навантаження, величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, кг/с: двома руками для чоловіків - 110540 при гранично допустимому до 70000. Маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну, кг: підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни -50 при гранично допустимій до 30. Робоча поза, знаходження у нахиленому положенні до 30°/понад 30°, % зміни: 41,4/3,7 при гранично допустимій до 25/0. Нахили корпуса (вимушені, більше 30°), кількість за зміну: 250 при гранично допустимих до 100.

Висновком медико - соціально експертною комісією йому було встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 45% та 3 група інвалідності. Повторний огляд 01 травня 2017 року.

В зв'язку з професійним захворюванням змінилися його образ і якість життя, що завдає йому моральних страждань. Він постійно відчуває стійкий біль та обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацією в праву руку та ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових та колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них при рухах, заніміння кінцівок, переважно правих, задишку при фізичному навантаженні. Такий стан не дає йому можливості спокійно спати по ночам, займатись фізичною роботою. У нього є огородня ділянка, на якій він з великим захопленням займався огородництвом та садівництвом, але зараз за станом здоров'я я він не може її обробляти, у зв'язку з чим виникла проблема з її утриманням. Це викликає у нього важкі почуття і моральні страждання, оскільки тепер він вимушений відмовитись від свого улюбленого заняття. Він раніше вів активний спосіб життя, захоплювався футболом. Зараз він змушений відмовитись від футболу, оскільки він не може бігати та тренуватися. У нього було багато друзів - однодумців, які підтримували його захоплення. Через це зруйнувались його зв'язки з друзями, що спричиняє йому душевні страждання. Він визнаний інвалідом 3 групи і відчуває свою непотрібність суспільству. В зв'язку з хворобою він змушений багато часу проводити у лікарнях, де незадовільні умови для життя, побутові незручності. Під час лікування він змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків. Це призводе його до депресії, він відчуває невпевненість у своєму майбутньому.

В звязку з цим, він звернувся до суду з відповідним позовом та просить у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача в справі на його користь 275 600,00 гривень, без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_5, в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, зсилалась на обставини та данні, вказані в позовній заяві та просила їх задовольнити. Зазначила, що у звязку з професійними захворюванням, втратою працездатності, інвалідністю, його довіритель зазнає щоденно фізичного болю та моральних страждань, він позбавлений нормального життя, негативні зміни в його організмі вимагають від нього додаткових зусиль для продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоровя.

Представник відповідача в справі ОСОБА_8, у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, та суду вказала що позивач в справі свідомо обрав даний фах та роботу на підприємстві відповідача в справі, знав та повинен був знати про шкідливі фактори та умови праці. Вважає, що позивачем в справі не доведено факт заподіяння позивачу в справі моральної шкоди, не надано доказів які підтверджують глибину фізичних та моральних страждань.

Також в обґрунтування своєї позиції представник відповідача в справі посилається на ті обставини, що укладаючи з відповідачем в справі трудовий договір, відповідно до ст. 29 КЗпП України, позивачеві в справі було роз'яснено під розпис його права і обов'язки, про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, при цьому позивач в справі свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров'я та його наслідки. Таким чином, відповідач в справі не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, а тому протиправних дій відносно позивача в справі, які б знаходились в причинному зв'язку з настанням професійного захворювання - не вчиняв, а тому не може нести відповідальності у вигляді моральної шкоди. Вважає, що в отримані позивачем в справі професійного захворювання та так званих «моральних страждань» відбулося з його вини, оскільки він мав право розірвати трудовий договір за власним бажанням.

Суд, вислухавши представника позивача в справі та представника відповідача в справі вважає, що позовні вимоги позивача в справі підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Суд вважає, що обставини, викладені в позовній заяві, про заподіяння моральної шкоди ОСОБА_4 внаслідок втрати ним працездатності при виконанні важкої праці на підприємстві відповідача в справі, та не створення належних умов відповідачем в справі для виконання безпечної роботи для життя та здоровя працівників, знайшли підтвердження у наданих позивачем в справі письмових доказах.

Так судом встановлено, що згідно, висновком лікувальної - експертної комісії Українського науково - дослідного інституту промислової медицини ОСОБА_4 було встановлено професійне захворювання за діагнозом: Радикулопатія шийна Сб. С7 та попереково-крижова L5, S1, переважно справа, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, периферичним нейросудинним та мязово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ст.), остеоартрозу. і періартрозу ліктьових (ПФ першого-другого ст.) та колінних (ПФ першого-другого ст.) суглобів. М54.1

Та ОСОБА_9 розслідування хронічного професійного захворювання, який складений 24 березня 2016 року, в пункті 17 встановлено, що причиною отримання ОСОБА_4 профзахворювання явилась, саме робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Умови праці підземного кріпильника за важкістю праці відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості (дослідження проводились на підприємстві для атестації робочих місць за умовами праці Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини в 2010 році). Важкість праці: загальні енергозатрати організму, Вт: зовнішнє фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, Вт: при регіональному навантаженні (з переважною участю м'язів рук та плечового поясу): для чоловіків - 55,95 при гранично допустимому до 45. Статичне навантаження, величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, кг/с: двома руками для чоловіків - 110540 при гранично допустимому до 70000. Маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну, кг: підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни -50 при гранично допустимій до 30. Робоча поза, знаходження у нахиленому положенні до 30°/понад 30°, % зміни: 41,4/3,7 при гранично допустимій до 25/0. Нахили корпуса (вимушені, більше 30°), кількість за зміну: 250 при гранично допустимих до 100.

А також за висновком медико - соціально експертною комісією серія 12 AAA № 016739, ОСОБА_4 первинно 21 квітня 2016 року встановлено 45 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності. Наступний огляд 01 травня 2017 року.

ОСОБА_9 до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення особистих немайнових прав, право на життя, право на охорону здоров'я тощо.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

У відповідності зі ст.1167,1168 ЦК України відшкодування шкоди, заподіяного працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється винною особою яка її завдала.

З огляду на особливості захисту здоров'я потерпілого, поряд з відшкодуванням матеріальної шкоди (яку йому встановлено відшкодовувати), компенсується і моральна шкода, тому що є в наявності факт, заподіяння цієї шкоди.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам, яким є позивач в справі, не залежить від відшкодування матеріальної шкоди, ст. 23 ч. 4 ЦК України, і є одним зі способів захисту особистих немайнових прав працівників.

Згідно, рішення Конституційного суду від 27 січня 2004 року, громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. ОСОБА_9 до п. 4.1 цього ж рішення, ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні і фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж працівник, що не втрачає професійної працездатності.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно п.13 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноваженого ним органом незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оскільки ОСОБА_4 отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має бути відшкодована роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

Отже, враховуючи те, що позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності внаслідок хронічного професійного захворювання, а також враховуючи характер захворювання, пов'язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, час роботи позивача на підприємстві, наслідків, що наступили, вік позивача та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості відповідно до ст. 23 ЦК України, суд вважає можливим задовольнити позов частково, стягнувши з ОСОБА_6 акціонерного товариства «ЄВРАЗ ОСОБА_7» у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 28 000 гривень 00 копійок, без урахування податку на доходи фізичних осіб.

У відповідності зі ст.16, 23, 1167, 1168 Цивільного Кодексу України, ст. 4 Закону України "Про охорону праці", ст.. 153, 237-1 КЗПП України, ст. 10,11,60,88, 212-214, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В;

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 акціонерного товариства Євраз ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 28000 гривень 00 копійок без урахування податку з доходів фізичних осіб.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 акціонерного товариства Євраз ОСОБА_7 на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 1378 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_3 протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення суду.

Суддя: С. М. Водоп"янов