Ухвала суду № 57960872, 24.05.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №294/1170/14-ц Головуючий у 1-й інст. Лесько М. О.

Категорія 48 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Талько О.Б.,

суддів: Заполовського В.Й., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що з 19 жовтня 2002 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За час шлюбу ними придбано наступне майно: квартиру №19, розташовану в м. Чуднові Чуднівського району Житомирської області, по вул. Житомирській, №4-а, вартістю 434500 грн.; житловий будинок, який знаходиться в с. Дубище Чуднівського району Житомирської області, по вул. Набережній, №8 з господарськими будівлями, а також земельну ділянку площею 0,1508 га, призначену для обслуговування житлового будинку, розташовану за вказаною адресою, загальною вартістю 195100 грн.; земельну ділянку площею 0,1430 га, розташовану в с. Дубище по вул. Набережній, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, вартістю 40100 грн.; автомобільний причіп ШЗК 06 Турист, державний номерний знак М6188ХХ, вартістю 8732 грн.; автомобіль Mersedes Benz Vito 111CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов WDF 63960313060521, 2004 року випуску, вартістю 184570 грн.

ОСОБА_1 вказує, що за домовленістю з відповідачем право власності на дане майно зареєстроване на її імя.

Оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо поділу майна, набутого ними під час перебування у зареєстрованому шлюбі, позивачка просила визнати зазначене майно спільною сумісною власністю подружжя та поділити його, виділивши їй у власність квартиру №19, розташовану в м. Чуднові по вул. Житомирській,№4а та припинити право власності ОСОБА_2 на це житло.

У власність відповідачеві виділити решту майна, а саме: житловий будинок в с. Дубище по вул. Набережній,№8, земельну ділянку площею 0,1508 га, розташовану за вказаною адресою та призначену для обслуговування житлового будинку, земельну ділянку площею 0,1430 га, яка знаходиться в с. Дубище по вул. Набережній та призначена для ведення особистого селянського господарства, а також автомобільний причіп ШЗК 06 Турист та автомобіль Mersedes Benz Vito 111CDI, припинивши її право власності на вказане майно.

На думку позивачки, запропонований нею спосіб поділу майна є справедливим, оскільки з нею залишається проживати її неповнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідачеві у власність переходить житловий будинок, що свідчить про забезпечення останнього житлом, а також більша частина майна.

Також просила стягнути на користь відповідача грошову компенсацію за відступ від розміру належної йому частки у даному майні з депозитного рахунку суду, на який буде внесено відповідну суму.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому зазначив, що окрім вказаного майна, ними за час шлюбу також придбаний автомобіль ГАЗ 2752114, державний номерний знак НОМЕР_2, кузов №Х962752005090676,2005 року випуску, вартістю 50401 грн. 20 коп., який позивачка продала без його згоди після розірвання шлюбу та під час судового розгляду спору щодо поділу майна.

З огляду на вищезазначене, просив поділити спірне майно, виділивши йому у власність вказану квартиру та автомобіль Mersedes Benz Vito 111CDI. У власність ОСОБА_4 виділити причіп ШЗК 06 Турист; автомобіль ГАЗ 2752114; житловий будинок та земельну ділянку для його обслуговування в с. Дубище по вул. Набережній,№8, площею 0,1508 га; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1430 га, яка розташована в с. Дубище по вул. Набережній.

Стягнути на користь позивачки грошову компенсацію в розмірі 129778 грн. 12 коп. за відступ від рівності часток у спільному сумісному майні подружжя.

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року первісні позовні вимоги та зустрічний позов задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю сторін наступне майно: квартиру №19, розташовану в м. Чуднові Чуднівського району Житомирської області, по вул. Житомирській, №4-а; житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться в с. Дубище Чуднівського району Житомирської області, по вул. Набережній, №8; земельну ділянку площею 0,1508 га, призначену для обслуговування житлового будинку, розташовану за вказаною адресою; земельну ділянку площею 0,1430 га, розташовану в с. Дубище по вул. Набережній, яка призначена для ведення особистого селянського господарства; автомобільний причіп ШЗК 06 Турист, державний номерний знак М6188ХХ; автомобіль Mersedes Benz Vito 111CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов WDF 63960313060521, 2004 року випуску.

Визнано право власності сторін на 1/2 частину вказаного майна за кожним.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Повернуто ОСОБА_1 з депозитного рахунку суду внесену нею суму у розмірі 2999 грн. згідно із заявою на переказ готівки від 9 грудня 2015 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Зокрема, зазначає, що при зверненні до суду з даним позовом вона посилалась на норми ст. 365 ЦК України та просила припинити право власності відповідача на спірну квартиру, оскільки спільне користування даним майном є неможливим внаслідок того, що він чинить їй перешкоди у користуванні цим житловим приміщенням. Окрім того, причіп та автомобіль є неподільними речами, що, в свою чергу, є підставою для припинення права власності одного із подружжя на ці транспортні засоби.

Вказує, що відповідач у зустрічному позові також посилався на положення ст.365 ЦК України та підтвердив неможливість спільного користування майном внаслідок тривалих неприязних відносин, які існують між ними.

Проте, зазначена обставина залишилась поза увагою суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали апеляційну скаргу, зазначивши, що запропонований у первісному позові спосіб поділу майна враховує інтереси кожного з подружжя.

Відповідач в судовому засіданні не визнав апеляційну скаргу та зазначив, що житловий будинок, який входить до складу спільного сумісного майна, непридатний для проживання. Отже, визнання за позивачкою права власності на квартиру позбавить його єдиного житла.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що за час перебування у зареєстрованому шлюбі сторони придбали наступне майно: квартиру №19, розташовану в м. Чуднові Чуднівського району Житомирської області, по вул. Житомирській, №4-а, вартістю 434500 грн.; житловий будинок, який знаходиться в с. Дубище Чуднівського району Житомирської області, по вул. Набережній, №8 з господарськими будівлями, а також земельну ділянку площею 0,1508 га, призначену для обслуговування житлового будинку, розташовану за вказаною адресою, загальною вартістю 195100 грн.; земельну ділянку площею 0,1430 га, розташовану в с. Дубище по вул. Набережній, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, вартістю 40100 грн.; автомобільний причіп ШЗК 06 Турист, державний номерний знак М6188ХХ, вартістю 8732 грн.; автомобіль Mersedes Benz Vito 111CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов WDF 63960313060521, 2004 року випуску, вартістю 184570 грн.

Право власності на зазначене майно зареєстроване на ім 'я ОСОБА_1

За змістом ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до положень ч.ч.1,2,5 ст. 71 СК України майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За правилами ч.4 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Відповідно до розяснень, які містяться у п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року за №11, вирішуючи питання про поділ майна, що є об' єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя ( одного з них) до суду з таким позовом ( ст.11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просила припинити право власності відповідача на спірну квартиру на підставі положень ст. 365 ЦК України та погодилась сплатити компенсацію за відступ від належної йому частки у спільному сумісному майні в розмірі 2999 грн., яка була внесена нею на депозитний рахунок Чуднівського районного суду.

Проте, відповідач категорично заперечує проти отримання грошової компенсації, а підстави для примусового припинення його права власності на спірну квартиру згідно з вимогами ст. 365 ЦК України, відсутні.

Так, даною нормою передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною;спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Отже, примусове припинення права власності на частку у спільному майні можливе лише за наявності вказаних умов.

Проте, розмір належної відповідачеві частки у спірній квартирі не може вважатись незначним, оскільки він є власником 1/2 її частини.

Окрім того, припинення права власності на дане житлове приміщення завдасть відповідачеві істотної шкоди, оскільки позбавить його житла. Посилання позивачки на ту обставину, що запропонований нею спосіб поділу майна враховуватиме як її інтереси, так й інтереси ОСОБА_2, є безпідставним, оскільки житловий будинок №8 по вул. Набережній в с. Дубище Чуднівськогор району, незакінчений будівництвом ( без внутрішніх робіт). Вказана обставина підтверджується змістом звіту про оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності 31 жовтня 2014 року.

В судовому засіданні позивачка погодилась з оцінкою вартості даного житлового будинку, яка міститься у вказаному звіті, проте заперечувала ту обставину, що будинок незакінчений будівництвом, посилаючись на тt, що за договором купівлі-продажу вони придбали прийнятий в експлуатацію житловий будинок.

Судом роз'яснено ОСОБА_1 її право на звернення до суду із клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, проте остання відмовилась скористатись цим правом.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про часткове задоволення вимог та визнання за кожним із подружжя права власності на 1/2 частину спірного майна.

Керуючись ст. ст. 209,303,307,308,313,314,315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Судді: