Постанова № 57955478, 26.05.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року Справа № П/811/254/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Нафтова компанія Світловодськ" (ПП "НКС") до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 лютого 2016 р. №0000062200 та №0000082200.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні рішення були винесені на підставі перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Газукраїна-2020" за липень-грудень 2012р., січень-грудень 2013р., за результатами якої складено акт №5/2200/32992015 від 16.01.2016 р.. Перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.138.1 п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України підприємством занижено податок на прибуток та завищено податковий кредит з ПДВ. Вказані висновки ґрунтується на тому, що на думку відповідача господарські правовідносини з ТОВ "Газукраїна-2020" мають ознаки фіктивності, відсутній факт реального здійснення господарської діяльності із даним контрагентам. Водночас, із вказаними висновками позивач не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним даним про характер його правовідносин з вищевказаним контрагентами та не підтверджені належними доказами, які б доводили факт фіктивності укладених правочинів. Натомість, дані правовідносини підтверджені належним чином складеними та оформленими первинними документами, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", а тому висновки перевірки на підставі яких було винесено спірні рішення є необґрунтованими.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові. Також, представником заявлено клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (т.5 а.с.47).

Представник відповідача заперечуючи проти позову посилався на те, що в результаті проведеного опрацювання наявної податкової інформації, отриманої від постачальника ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" встановлено те, що взаємовідносини між контрагентами не підтверджено та визнано як такими, що не мали реального товарного характеру, а лише було зафіксовано документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, що свідчить про те, що укладені угоди здійснені без мети настання реальних наслідків (т.5 а.с.15-18).

У судовому засіданні представник просив відмовити у задоволенні позову і не заперечував проти розгляду справи у порядку письмового провадження (т.5 а.с.47).

Відповідно до вимог ч. 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

При цьому, згідно із ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство "Нафтова компанія Світловодськ" (надалі - ПП "НКС") зареєстроване як юридична особа 09.09.2004 р., діє відповідно до Статуту (т.5 а.с.2-9), перебуває на податковому обліку в Світловодській ОДПІ як платник податків.

Основним видом діяльності ПП "НКС" є роздрібна торгівля пальним.

В період з 31.12.2015 р. по 11.01.2016 р. посадовою особою Світловодської ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "НКС" (код 32992015) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Газ Україна-2020" (код 37428778) за період: липень-грудень 2012, січень-грудень 2013, по закінченню якої складено Акт №5/2200/32992015 від 16 січня 2016 р. (т.1 а.с.17-35).

Перевіркою встановлено порушення ПП "НКС":

1. п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік (4 квартал 2012) у розмірі 14 093 грн., за 2013 рік у розмірі 29 978 грн.;

2. п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ, у тому числі за період:

- грудень 2012 р. на суму 3589,87 грн.;

- січень 2013 р. на суму 4372,65 грн.;

- лютий 2013 р. на суму 8104,72 грн.;

- березень 2013 р. на суму 6327,47 грн.;

- липень 2013 р. на суму 6064,58 грн.;

- вересень 2013р. на суму 6686,67 грн.. Таким чином за перевіряємий період завищено податковий кредит на суму ПДВ, з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України, на суму 35145,96 грн..

На підставі вищевказаних висновків відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 26.02.2016 року:

- №0000062200, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток, у сумі 55089 грн.: 44071 грн. - за основним платежем, 11018 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.5 а.с.35);

- №0000082200, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, у сумі 43933 грн.: 35146 грн. - за основним платежем, 8787 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.5 а.с.36).

Доказів оскарження рішень в адміністративному порядку суду не надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.

Відповідач, згідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в т.ч., на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіркою було встановлено, що ПП "НКС" документально відображено наявність фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ГАЗ Україна-2020" за період: жовтень-грудень 2012, за січень-грудень 2013. Так, податковий орган дійшов висновку, що перевіркою повноти визначення витрат за цей період встановлено їх завищення всього на загальну суму 224 889,85 грн., в т.ч. за 4 квартал 2012 р. у розмірі 67109,40 грн., за 2013 рік у розмірі 157780,45 грн.. Крім того, перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його заниження, в т.ч. за період: грудень 2012 р. на суму 3589,87 грн.; січень 2013 р. на суму 4372,65 грн.; лютий 2013 р. на суму 8104,72 грн.; березень 2013 р. на суму 6327,47 грн.; липень 2013 р. на суму 6064,58 грн.; вересень 2013р. на суму 6686,67 грн..

Зазначені висновки ґрунтуються на тому, що в ході перевірки ПП "НКС" і, зокрема, при складені акту перевірки було використано вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі № 646/3810/15-к, провадження № 1-кп/646/325/2015. Враховуючи встановлені обставини та в результаті проведеного опрацювання податкової інформації отриманої від постачальника ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" встановлено, що взаємовідносини між контрагентами, не підтверджено та визнано як такими, що не мали реального товарного характеру, лише було зафіксовано документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, що свідчить про те, що укладені угоди між контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу та зазначає наступне.

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару, його оплати, також наявність мети отримання товару, повязаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, у відповідності до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відтак, підприємство не має права на податковий кредит у разі відсутності податкової накладної чи митної декларації, що позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Ст. 201 Податкового кодексу України встановлено порядок складання та вимоги до податкових накладних.

Відповідно до вимог п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Згідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статус позивача та його контрагента як платників ПДВ не заперечувався.

Позивачем відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (нафтопродуктів) у ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020".

Як пояснив представник позивача, у 4 кварталі 2012 р., а також у січні-березні, липні та вересні 2013 р. позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020", а саме відповідно до Договору поставки нафтопродуктів №2607/12ГСМ-3 від 26.03.2012 р. позивач придбав нафтопродукти (бензин автомобільний А-95 Євро) на загальну суму 224 889,85 грн. (в т.ч. у 4 кв. 2012 р. на суму 67 109,40 грн., у 2013 р. на суму 157 780,45 грн.) в т.ч. ПДВ - 35 146 грн. (в т.ч. у грудні 2012 р. - 3589,87 грн., у січні 2013р. - 4372,65 грн., у лютому 2013р. - 8104,72 грн., у березні 2013р. - 6327,47 грн., у липні 2013р. - 6064,58 грн., у вересні 2013р. - 6686,67 грн.).

Судом встановлено, що 26.03.2012р. між ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" (постачальник) та ПП "НКС" (покупець) було укладено Договір поставки нафтопродуктів № 2607/12ГСМ-3 (т.1 а.с.42-46), згідно до предмету якого (п.1.1) постачальник зобов'язувався передати в погоджені строки, а покупець оплатити та прийняти нафтопродукти, іменовані далі за текстом - "Товар", найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних на Товар, які оформляються на кожну окрему партію.

Факт виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджено:

поставки від 09.10.2012 р.: видатковою накладною №РН-0006213 від 09.10.12р.; актом прийому-передачі №0910 від 09.10.12р.; податковою накладною №363 від 09.10.12р.; податковою накладною №405 від 10.10.12р.; розрахунком коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної №362 від 09.10.12р.; товарно-транспортною накладною №09102012/1 від 09.10.12.; копією сертифікату відповідності UА1.145.0146319-11; копією паспорту №946 від 22.04.12; актом звірки взаєморозрахунків від 02.11.12р. (т.1 а.с.47-56);

поставки від 29.10.2012 р.: видатковою накладною №РН-0006877 від 29.10.12 р.; актом прийому-передачі №3010 від 29.10.12р.; податковою накладною №1186 від 29.10.12р.; податковою накладною №1235 від 30.10.12р.; розрахунком коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної №1185 від 29.10.12р.; товарно-транспортною накладною №23102013/2 від 29.10.12; копією сертифікату відповідності UА1.145.0119460-12; копією паспорту №2164 від 05.10.12р. (т.1 а.с.57-65);

поставки від 23.11.2012 р.: видатковою накладною №РН-0007683 від 23.11.12р.; актом прийому-передачі №2311 від 23.11.12р.; податковою накладною №839 від 23.11.12р.; податковою накладною №961 від 26.11.12р.; розрахунком коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної №837 від 23.11.12р.; товарно-транспортною накладною №23112013/1 від 23.11.12р.; копією сертифікату відповідності UА1.145.0119460-12; копією паспорту 2164 від 05.10.12; актом звірки взаєморозрахунків від 05.12.12р. (т.1 а.с.66-75);

поставки від 17.12.2012 р.: видатковою накладною №РН-0008765 від 17.12.12р.; актом прийому-передачі №1712 від 17.12.12р.; податковою накладною №579 від 17.12.12р.; податковою накладною №619 від 17.12.12р.; розрахунком коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної №578 від 17.12.12р.; товарно-транспортною накладною №11712013/1 від 17.12.12.; копією сертифікату відповідності UА1.145.0174661-12; актом звірки взаєморозрахунків від 03.01.13р. (т.1 а.с.76-84);

поставки від 21.01.2013 р.: видатковою накладною №РН-0000657 від 21.01.13р.; актом прийому-передачі №2101 від 21.01.13р.; податковою накладною №747 від 21.01.13р.; товарно-транспортною накладною №111214/3 від 21.01.13р.; копією сертифікату відповідності UА1.145.0119460-12 (т.1 а.с.85-89);

поставки від 19.02.2013 р.: видатковою накладною №РН-0002230 від 19.02.13р.; актом прийому-передачі №1902 від 19.02.13р.; податковою накладною №838 від 19.02.13р.; товарно-транспортною накладною №111214/2 від 19.02.13р.; копією сертифікату відповідності UА1.145.0119460-12 (т.1 а.с.90-94);

поставки від 16.03.2013 р.: видатковою накладною №РН-0003726 від 16.03.13р.; актом прийому-передачі №1603 від 16.03.13р.; податковою накладною №654 від 16.03.13р.; товарно-транспортною накладною №111214/1 від 16.03.13р.; копією сертифікату відповідності UА1.145.0174661-12; актом звірки взаєморозрахунків від 04.04.13р. (т.1 а.с.95-100);

поставки від 02.07.2013 р.: видатковою накладною №9687 від 02.07.13р.; актом прийому-передачі №1603 від 02.07.13р.; податковою накладною №77 від 02.07.13р.; товарно-транспортною накладною №011214/3 від 02.07.2013 р.; копією сертифікату відповідності UА1.185.0133255-13; актом звірки взаєморозрахунків від 31.07.2013 р. (т.1 а.с.101-106);

поставки від 04.09.2013 р.: видатковою накладною №4590 від 04.09.13р.; актом прийому-передачі №0409 від 04.09.13р.; податковою накладною №48 від 04.09.13р.; товарно-транспортною накладною № 12091/1 від 04.09.2013 р.; копією сертифікату відповідності UА 1.163.0126061-13 та актом звірки від 01.10.2013р. (т.1 а.с.107-112).

Отриманий товар (нафтопродукти) оплачені ПП "НКС" у повному обсязі, що підтверджується довідками банківської установи за 2012-2013 рр. (т.1 а.с.113-114).

Господарські операції ПП "НКС" з вказаним постачальником відображені у податковому обліку належним чином, а податкові накладні - у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (т.1 а.с.130-251, т.2 а.с.1-59).

Відтак, з аналізу наведених норм законодавства та правовідносин ПП "НКС" із контрагентом-постачальником ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" вбачається, що позивачем окрім декларування податкового кредиту з ПДВ, дотримано всіх обовязкових вимог чинного законодавства, повязаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобовязання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної.

Суд також враховує те, що наявність вказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в т.ч., коли господарські операції з придбання товарів (робіт чи послуг) не мали реального характеру.

Відповідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податків, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або, що діловою метою здійснення господарських взаємовідносин із даним субєктом господарювання є лише одержання позивачем податкової вигоди. Також, відповідачем не наведено доказів того, що договір, сторонами якого є ПП "НКС" і ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в т.ч., в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законом обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, відповідачем не доведено, що дана юридична особи створена з відома або за участі позивача з метою ухилення від сплати податків, порушення економічних інтересів держави.

Також, за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України № 21-47а10 від 31.01.2011 р., чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Посилання представника відповідача на вирок Червонозаводського районного суду м.Харків у справі №646/3810/15-к, провадження № 1-кп/646/325/2015 (т.1 а.с.36-39), не беруться до уваги судом, оскільки ці обставини не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки ч.4 ст.72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Отже обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до відповідальності), а не щодо інших осіб.

На підставі вищевказаного суд вважає, що висновки відповідача в частині завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 35146 грн., не знайшли підтвердження в ході розгляду справи. Тому, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26.02.2016 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Перевіркою повноти визначення витрат за перевіряємий період також встановлено їх завищення ПП "НКС" всього на загальну суму 224 889,85 грн., в т.ч. за 4 квартал 2012 р. у розмірі 67109,40 грн., за 2013 рік у розмірі 157780,45 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік (4 кв. 2012 р.) у розмірі 14093 грн., за 2013 рік - 29978 грн..

Згідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас за приписами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, платник податків має право віднести будь-які витрати до складу витрат лише за умови їх здійснення в межах своєї господарської діяльності, документального підтвердження відповідних витрат шляхом оформлення первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства.

ПП "НКС" зареєстроване як юридична особа 09.09.2004 р., діє відповідно до Статуту (т.5 а.с.2-9), основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля пальним (т.1 а.с.116-129).

Позивачем відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (нафтопродуктів) у ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020". Зазначений товар було використано ПП "НКС" у власній господарській діяльності, а саме нафтопродукти були продані через автозаправну станцію, що належить ПП "НКС", з використанням РРО, які перебувають на обліку та контролюються відповідачем (т.2 а.с.60-91, т.5 а.с.38).

Вищевказане також підтверджується Книгами обліку розрахункових операцій (т.3, т.4).

Таким чином отриманий товар використано ПП "НКС" у власній господарській діяльності, а тому суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача в частині заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 р. у розмірі 14093 грн., за 2013 рік у розмірі 29978 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 26.02.2016 року № №0000062200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 цього Кодексу встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а тому суд вважає їх такими, що були винесені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26 лютого 2016 року № НОМЕР_2.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26 лютого 2016 року № НОМЕР_1.

Присудити приватному підприємству "Нафтова компанія Світловодськ" (32992015) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області судовий збір у розмірі 1496 (одна тисяча чотириста дев'яносто шість) грн. 14 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1