Ухвала суду № 57954114, 28.05.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8555/16-к

н/п 1-кс/640/4500/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі - Феденко Д.В.,

за участю прокурора - Чайченко А.Є.,

слідчого - Неминущого С.С.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Неминущого С.С. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000622 від 30.07.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Золочів Золочівського району Харківської області, громадянина України, українця, який не працює, не одружений, має малолітню дитину - доньку ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.06.2015, зміненим ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15.08.2006 за ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 357, ч. 2, 4 ст. 190 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений умовно-достроково на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.04.2008 на невідбуту частину покарання 1 рік 8 місяців 15 днів, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Чайченко А.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 із визначенням розміру застави у сумі 1000000 гр., з покладенням процесуальних обов'язків.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, діючи у групі з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 за попередньою змовою між собою, відповідно до якої вказана група осіб мала намір заволодіти квартирою АДРЕСА_3, вартістю 838553 грн., яка належала на праві власності ОСОБА_9, розподіливши для цього ролі між собою таким чином, що приватний нотаріус ОСОБА_6 повинна скласти та посвідчити заповіт від імені померлого ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повинні підписати вказаний заповіт як свідки, а ОСОБА_4 - як підписант заповідача, після чого оформити право власності на зазначену квартиру на одного з членів групи - ОСОБА_2, реалізуючи вказані наміри, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, 17.07.2015 у період часу з 18 години до 20 години 23 хвилин, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, знаходячись за місцем здійснення нею нотаріальної діяльності - в своєму офісі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, склала та посвідчила від імені померлого на той час ОСОБА_9 заповіт на ім'я ОСОБА_2, підробивши його шляхом внесення неправдивих відомостей щодо часу, місця його складання та волевиявлення заповідача, після чого підроблений заповіт було підписано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як свідками, а ОСОБА_4 як підписантом заповідача та посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 на користь присутнього при підробленні ОСОБА_2, створивши таким чином умови для шахрайського заволодіння квартирою ОСОБА_9

Продовжуючи реалізацію злочинних намірів групи осіб та усвідомлюючи неповноту вчинення дій, спрямованих на вчинення злочину та необхідність для доведення злочину до кінця оформити право власності на одного з членів групи, ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Харкова для зняття накладеного арешту із зазначеної квартири та до Десятої державної нотаріальної контори м. Харкова для вступу у спадок за підробленим заповітом, а приватний нотаріус ОСОБА_6 в свою чергу надала до вказаної нотаріальної контори копію підробленого заповіту, однак, враховуючи, що для завершення злочину були вчинені не всі дії, зокрема, не було оформлено право власності на члена групи - ОСОБА_2, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі членів злочинної групи, а саме: у зв'язку з накладенням Київським районним судом м. Харкова арешту на вказану квартиру.

Обґрунтованість повідомленої підозри орган досудового розслідування підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.

Сторона обвинувачення вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. За наявності можливості настання встановлених ризиків, розмір застави, який може забезпечити підозрюваним - це сума в розмірі 1000000 грн., що унеможливить порушення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Виключність випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави понад 80 мінімальних розмірів заробітних плат стосовно ОСОБА_2 обґрунтовується саме тим, що вона може створювати умови щодо перешкоджання розслідуванню кримінального провадження при встановленні обставин, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини, а також з метою забезпечення цивільного позову.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, вказуючи на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, посилаючись також на перебуванні на утриманні його підзахисного дитини, яка має захворювання, про що надав медичні данні, а також матері пенсійного віку.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, заперечував повідомлену підозру, пояснив, що дійсно за життя його знайомий ОСОБА_9 виявив бажання скласти заповіт на його ім'я, в подальшому в лікарні був оформлений такий заповіт. Він ніякого злочину не вчиняв, в заповіті не розписувався.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалось та не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, в тому числі під час затримання та перебування в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12015220000000622 від 30.07.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 26.05.2016, 26.05.2016 о 10.40 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

26.05.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, тобто, незакінчений замах на шахрайство - заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України, що підтверджується заповітом від імені ОСОБА_9 на ОСОБА_2 від 17.07.2015; рапортом УКР ГУНП в Харківській області від 20.05.2016; висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1503 від 06.04.2016 щодо вартості квартири ОСОБА_9; показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, що містяться в протоколах їх допитів; довідками КЗОЗ «ЦЕМД та МК» від 08.10.2015 та 27.10.2015; довідкою УОТЗ ГУНП в Харківській області; довідкою про смерть ОСОБА_9

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років та додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, враховуючи також процесуальну позицію ОСОБА_2, який не визнає своєї вини, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків, співучасників інкримінованого кримінального правопорушення, причетних до його вчинення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

При цьому сторона обвинувачення не довела в ході розгляду клопотання ризики, передбачені п. 1, 2, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, спотворення будь-яких із речей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Більш того, в ході розгляду клопотання з наданих даних слідчим суддею встановлено наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в м. Харкові, на території якого здійснюється досудове розслідування в даному кримінальному провадженні.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинили чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Дійсно, підозрюваний ОСОБА_2 працює приватним підприємцем, має малолітню дитину - доньку ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка має захворювання та проходить лікування, про що надано суду медичні данні, має матір пенсійного віку, проживає за місцем реєстрації.

Однак, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що ОСОБА_2 раніше судимий, застосування більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, тобто, до 24.07.2016, із визначенням застави.

З урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового, сімейного стану підозрюваного ОСОБА_2, ризиків, передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому визначає заставу в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 110 240 гр. (1378 гр. х 80 = 110 240 гр.). Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.

При цьому, розмір застави в сумі 1000000 гр., що запропонований прокурором, суд вважає необґрунтованим та завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_2, оскільки даних щодо можливості останнього сплатити заставу у такому розмірі слідчому судді не надано. При цьому, з цих же підстав не може бути підставою для визначення такого розміру застави доводи сторони обвинувачення щодо необхідності забезпечення цивільного позову. Більш того, як вказано вище, ОСОБА_2 повідомлено підозру у замаху на вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Неминущого С.С. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000622 від 30.07.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 24 липня 2016 року.

Визначити суму застави у розмірі 110240 гр. (сто десять тисяч двісті сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/8555/16-к , н/п 1-кс/640/4500/16) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від будь якого спілкування з наступними громадянами: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Неминущого С.С. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав "____"____2016р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2