Ухвала суду № 57947302, 23.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/9771/15 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.

Провадження № 22-ц/783/2969/16 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

Категорія:43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: позивача ОСОБА_2, представника відповідача -

Синьовського Б.В., прокурора Топій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, третя особа : ОСОБА_5, про зобов'язання вчинити дії.

Зобов'язано Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради видати ОСОБА_2 спеціальний ордер на вселення у службове житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 на склад сім'ї п'ять осіб, а саме: ОСОБА_2, дружини - ОСОБА_5, сина -ОСОБА_6, сина - ОСОБА_7, доньки - ОСОБА_8.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив відповідач Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права. Вказує на те, що відповідно до пунктів 5.1.22, 5.1.23 Положення про Департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР, затвердженого рішенням виконкому від 27.10.2006 року за №1206, до компетенції Департаменту відноситься, зокрема, оформлення та видача ордерів на жилі приміщення, прийняття рішення щодо закріплення службового житла. Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що за позивачем не була закріплена належним чином службова трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 та всупереч цьому винесено рішення про видачу службового ордеру. Вважає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції допустив порушення, підміняючи собою виконавчі органи місцевого самоврядування та перебравши на себе вирішення питань, які законодавством не віднесені до його компетенції.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у повній мірі відповідає даним вимогам.

Згідно ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЖК України службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Згідно зі ст.122 ЖК України на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року №37 «Про службові жилі приміщення» (із змінами і доповненнями) затверджено «Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення» та «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР».

Згідно із п. 40 зазначеного вище Переліку, до категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, віднесено працівників прокуратури за переліком, визначеним Генеральним прокурором України.

Згідно п.16 «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

20 грудня 2013 року Виконавчий комітет Львівської міської ради, розглянувши звернення прокуратури Львівської області від 03 грудня 2013 р. №58-74 та враховуючи рекомендацію громадської комісії з житлових питань при виконкомі вирішив: надати квартирам № № 321, 324, 386, 390, 406, 410 по АДРЕСА_1 та квартирам № №1, 2, 3, 7, 37, 39, 41, 42, 48, 55, 60, 61, 64, 76, 81, 84, 107, 111, 112, 115, 116 по АДРЕСА_2 у м.Львові статус службових прокуратури Львівської області.

Районним судом встановлено, що ОСОБА_2 працює в органах прокуратури з 2003 року, у 2010 році переведений на роботу у м. Львів та на даний час працює у прокуратурі Львівської області на посаді прокурора відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Львівської області.

Наказом прокуратури Львівської області №2007 к від 25.11.2013 року позивачу надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на склад сім'ї 4 особи (він, дружина, двоє синів), 10.04.2014 року у позивача народилась донька Юстина.

Наказом №807к від 13.06.2014 року прокуратури Львівської області позивачу надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на склад сім'ї 5 осіб(він, дружина, двоє синів та донька).

Згідно із рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №985 від 20 грудня 2013 року квартирі АДРЕСА_1 надано статус службової.

Як вбачається з витягу з протоколу №1 засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі від 04 лютого 2014 року, питання щодо закріплення за позивачем службової квартири АДРЕСА_1 відкладено.

Із листа прокурора Львівської області від 13.06.2014 року №58-17вих.-14 вбачається, що прокурор Львівської області звертався до відповідача з проханням закріплення квартир, зокрема, і за позивачем, згідно з клопотанням прокуратури Львівської області від 17 грудня 2013 року та рішенням громадської комісії з житлових питань при виконкомі від 4 лютого 2014 року.

Як вбачається із відповіді Департаменту житлового господарства та інфраструктури від 30.11.2015 р. № 25016-4692, позивачу відмовлено у видачі ордеру, оскільки у Львівській міській раді на квартирному обліку зареєстровано близько 25-и тисяч сімей, що потребують покращення житлових умов, серед них понад 8 тисяч громадян, які перебувають на квартирному обліку з 1973 року та користуються пільгами позачергового та першочергового надання житла.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам міських рад.

Згідно п.п.18,19 Розд.XII («Повноваження департаменту житлового господарства та інфраструктури»), «Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», затвердженого ухвалою 18-тої сесії 5-го скликання Львівської міської ради № 3704від 08.07.2010 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», до повноважень департаменту житлового господарства та інфраструктури міської ради належить оформлення та видача ордерів на жилі приміщення, прийняття рішень щодо закріплення службового житла, виведення службових приміщень з обліку службових.

Згідно п.п.5.1.18, 5.1.19 «Положення про департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради», затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 27.10.2006 №1206 (із змінами), оформлення та видача ордерів на жилі приміщення, прийняття рішень щодо закріплення службового житла, виведення службових приміщень з обліку службових, - входить до компетенції департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що з моменту видачі наказу прокурора Львівської області від 13.06.2014 року, питання про закріплення службового житла за позивачем є вирішеним, і позивач є таким, що набув право на користування цим службовим житлом, а тому відповідач був зобов'язаний видати позивачу спеціальний ордер на вселення у це службове житло.

При цьому доводи про те, що без рішення громадської комісії не може бути вирішено питання видачі ордеру на службове житло не є переконливим та обґрунтованими. Адже, відповідно до п. 2 «Положення про громадську комісію з житлових питань при виконкомі», затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.02.2007 року № 66, до завдань та функцій комісії віднесено: Розгляд питань щодо зарахування і зняття з квартирного та кооперативного обліків, внесення змін у склад сім'ї, затвердження спільних рішень адміністрацій і профспілкових комітетів підприємств, установ, організацій про зарахування їх працівників на квартирний, кооперативний обліки та надання їм житла, надання житла черговикам за місцем проживання відповідно до чинного законодавства, надання житла громадянам у зв'язку з відселенням з аварійного або непридатного для проживання житла, з будинків, що підлягають знесенню у зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб, закріплення службового житла, виключення жилих приміщень з числа службових, приєднання вивільненого житла, обмін і бронювання житла громадян, створення житлово - будівельних кооперативів і затвердження рішення зборів кооперативу, зміна статусу будинку, гуртожитку та інші питання, які відносяться до повноважень департаменту (п.2.1). Надання рекомендацій та пропозицій виконавчому комітету і департаменту житлового господарства та інфраструктури щодо вирішення вищезазначених питань (п. 2.2).

Тобто, рішення громадської комісії, яка не відноситься до виконавчих органів місцевого самоврядування, не носять обов'язкового характеру, а є рекомендаційними.

Відмова у закріпленні службового житла у зв'язку із не пріоритетністю питання не відповідає вимогам закону, оскільки таке житло було передане як службове виключно для проживання працівників прокуратури, і не може бути використане для забезпечення житлових потреб інших соціальних верств населення.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що внаслідок бездіяльності відповідача щодо видачі ордеру, порушуються житлові права позивача, а відтак такі підлягають захисту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду, оскільки суд ухвалив правильне по суті рішення, дійшовши його на основі повно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: