Вирок № 57940447, 28.03.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

415/733/16-к

1-КП/415/244/16

ВИРОК

Іменем України

28.03.16 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Пухкало О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, судимого 28 липня 2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.140 ч.3, ст.44 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України (1960 року), з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 25 грудня 2000 року Лисичанським міським судом за ст.140 ч.2, ст.43 КК України (1960 року) до 3 років 06 місяців позбавлення волі, 24 лютого 2003 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.15 ст.289 ч.2, ст.69, ст.70 ч.1, ст.71 КК України (2001 року) до 4 років позбавлення волі, 27 червня 2003 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України (2001 року) до 4 років 02 місяців позбавлення волі, 26 липня 2007 року Лисичанським міським судом за ст.187 ч.2 КК України (2001 року) до 7 років позбавлення волі, 06 травня 2015 року Лисичанським міським судом за ст.296 ч.1 КК України (2001 року) до 3 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України (2001 року), з випробуванням на 1 рік 06 місяців, не зареєстрованого, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

встановив:

09 липня 2015 року, в період часу з 12 до 15 години, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, в будинку за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2, по вулиці Красний Содовець, 46, міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung», модель «SM-G350E Galaху Stаr Аdvance Duos», ІМЕІ 1)359509068762183, ІМЕІ 2)359510068762181, вартістю, відповідно до висновку судової товарозначої експертизи за №378/7 від 21 серпня 2015 року, 1867 гривень 29 копійок, і грошові кошти, в сумі 80 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 1947 гривень 29 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки мобільного телефону марки «Samsung» та грошових коштів, в сумі 80 гривень, 09 липня 2015 року, в денний час, перебуваючи, після вживання алкогольних напоїв, в будинку за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2, по вулиці Красний Содовець, 46, міста Лисичанська, скориставшись відсутністю уваги з боку останнього, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода відшкодована повністю: шляхом повернення вартості викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_1 не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.134), у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується у побуті, у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, вибачаясь за вчинення останнього, а також, враховуючи обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, беручи до уваги відсутність тяжких наслідків від скоєного, в тому числі, враховуючи суму заподіяної злочином майнової шкоди, повне відшкодування завданого збитку та думку потерпілого ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, і, одночасно, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, в умовах здійснення за останнім нагляду з обов'язковим залученням до праці, і, за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, корисливий злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, крім того, в короткий проміжок часу після ухвалення вироку суду за вчинення умисного злочину та в період відбування покарання за попереднім вироком, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, викладений в данному вироку, в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 06 травня 2015 року (а.с.115), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 06 травня 2015 року.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до положень ст.58 КВК України, суд вважає за необхідне обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Підстав щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» від 18 лютого 2016 року (а.с.168-171), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилось.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, було проведено судову товарознавчу експертизу за №378/7 від 21 серпня 2015 року (а.с.36-38), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 429 гривень 66 копійок (а.с.39), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Samsung», модель «SM-G350E Galaху Stаr Аdvance Duos», ІМЕІ 1)359509068762183, ІМЕІ 2)359510068762181, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.98,99),

підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 06 травня 2015 року у виді 01 (одного) місяця обмеження волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, у вигляді домашнього арешту.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень 66 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Samsung», модель «SM-G350E Galaху Stаr Аdvance Duos», ІМЕІ 1)359509068762183, ІМЕІ 2)359510068762181, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

повернути потерпілому ОСОБА_2

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: