Постанова № 57925056, 23.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2016 року

справа № 808/8247/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 р.

у справі № 808/8247/15

за позовом Комунальної установи "Токмацька центральна районна лікарня"

до Державної фінансової інспекції у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги від 26.06.2015 №004-14/180,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Комунальна установа "Токмацька центральна районна лікарня" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування п.1 вимоги від 26.06.2015 № 004-14/180 "Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією" в частині відшкодування збитків в сумі 54 4126,09 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суд від 15 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Токмацької об’єднаної державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 26.06.2015 № 004-14/180 “Про обов’язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією”

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна фінансова інспекція в Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту встановлення обставин у справі, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Сторони до суду не з’явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв’язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Токмацькою об’єднаною державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Комунальної установи " Токмацька центральна районна лікарня " за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2015 року.

За результатами проведеної ревізії, відповідачем складено акт від 25.06.2015 року № 08-04-14-14/4155, у якому, зокрема, зафіксовано, що ревізією правильності надання коштів під звіт, встановлено, що позивачем протягом періоду з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2015 року попередні та періодичні медичні огляди з винесенням висновку в санітарну книжку працівників підприємств, установ, організацій, проведення періодичних медичних оглядів, графіків їх проведення, списків працівників Замовників, які повинні пройти періодичні профілактичні медичні огляди, листів Замовників; рахунків, актів виконаних робіт; виписок казначейства, доданих до меморіальних ордерів №2, оборотних відомостей, книг "Журнал-головна", Звітів форми №4-їм, Звітів форми №4-2м, Звітів форми №7м, бюджетним установам та організаціям надавалися Лікарнею на безоплатній основі без укладання відповідних договорів

П. 8 розд. І Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1138 (зі змінами) передбачено, що зазначений вид послуг надається закладами охорони здоров'я на платній основі. А тому, відповідно до ст. 13 БКУ плата за послуги, які надаються бюджетними установами згідно із законодавством є власником надходженнями і затверджується по спеціальному фонду кошторису.

Перевіркою розрахунків до кошторису Лікарні по КГКВК 080101 по загальному та спеціальному фонду на 2011, 2012, 2013 та 2014 роки планування видатків на проведення медичних оглядів працівників будь-яких установ не встановлено.

Отже, внаслідок надання Лікарнею окремим юридичним особам платних медичних послуг з проведення попередніх та періодичних медичних оглядів з винесенням висновку в санітарну книжку на безоплатній основі без укладання відповідних договорів, Лікарнею за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2015 недоотримано доходів від надання платних послуг на загальну суму 544126,09 грн., в т.ч.: у 2011 році на 1 13575,55 грн., у 2012 році на 132839,74 грн., у 2013 році на 149566,13 грн. та у 2014 році на 148144,67 грн., чим порушено п. 8 розд. І Переліку №1138 (зі змінами); п. 2 Порядку №559 (зі змінами) в частині того, що обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців, ст. 626 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ (зі змінами) "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині того, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції.

Внаслідок допущеного порушення Лікарні завдано матеріальної шкоди на загальну суму 544 126,09 гривень.

Токмацькою об’єднаною державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області пред’явлені позивачу вимогу № 004-14/180 від 26 червня 2015 року, "Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень виявлених ревізією", яким на усунення зазначеного вище порушення позивача зобов'язано опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у тому числі відшкодувати збитки, завдані зазначеними порушеннями, в установленому законодавством порядку; розглянути питання про притягнення працівників установи, винних у зазначених порушеннях до встановленої законом відповідальності.

У зв’язку з чим зобов’язано відповідача стягнути з юридичних осіб, яким протягом 2011-2014 років були надані платні медичні послуги з проведення попередніх та періодичних медичних оглядів на безоплатній основі, збитки завдані Лікарні в сумі 544 126, 09 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Постановою № 559 не передбачено інших відшкодувань, зокрема бюджетними установами витрат, які здійснив заклад охорони здоров'я, пов'язані з проведенням обов'язкових медичних оглядів працівників бюджетних установ та організацій. Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з бюджетних установ витрат, понесених Позивачем та ненадання Позивачем послуг з проведення медичних оглядів працівників бюджетних установ в залежності від фінансування лікувального закладу, а отже, обов'язкова вимога № 004-14/180 від 26.06.2015 є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі – Положення), визначено, що Державна фінансова інспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Державна фінансова інспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об’єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Державна фінансова інспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Державна фінансова інспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми – при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред’являти обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому і є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Отже, орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути кошти на відшкодування виявлених в ході перевірки збитків.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Отже, у справі, яка розглядається, Державна фінансова інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії підприємства.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить висновку щодо необґрунтованості заявленого позову.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України зокрема в постанові від 20.01.2015 №21-603а14.

Таким чином, в даній справі суд першої інстанції не мав перевіряти правомірність оскаржених пунктів вимоги, які вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Крім того, судом першої інстанції зроблено висновок, що відсутні правові підстави для стягнення витрат понесених позивачем з проведення медичних оглядів працівників бюджетних установ, оскільки згідно з рішенням сесії Токмацької міської ради від 21.05.2015 року № 9 "Про медичні огляди, що надаються КУ Токмацькою ЦРЛ", витрати КУ Токмацької ЦРЛ. пов'язані з проведенням обов'язкових медичних оглядів працівників бюджетних установ та організацій міста Токмак, покриваються за рахунок бюджетних асигнувань на утримання КУ Токмацької ЦРЛ, яка проводить ці огляди.

Однак, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що на момент правовідносин, а саме період 2011-2014 роки позивач повинен був діяти у відповідності до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 року № 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій", яким встановлено, що для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з закладом охорони здоров'я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

Отже, у зв’язку з наданням КУ Токмацькою ЦРЛ платних медичних послуг з проведення попередніх та періодичних оглядів з винесенням висновку в санітарну книжку на безоплатній основі без укладення відповідних договорів є порушенням вищевизначених норм законодавства України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача не те, що рішення сесії Токмацької міської ради від 21.05.2015 року № 9 "Про медичні огляди, що надаються КУ Токмацькою ЦРЛ" є протиправним, оскільки зазначене рішення не оскаржувалось та є таким, що набрало законної сили.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Запорізькій області – задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі № 808/8247/15 – скасувати.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України ( Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012 ) з бюджетних асигнувань Державної фінансової інспекції у Запорізькій області несплаченого судового збору у розмірі 8 978 (вісім тисяч дев’ятсот сімдесят вісім гривень) 09 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 25.05.2016 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва