Рішення № 57915817, 19.05.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/8159/16-ц

Провадження № 2/127/3418/16

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 травня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання: Шарапанівському Р.П.,

за участі прокурора Слободяна Б.К.,

представника Вінницької міської ради: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради та Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Вінницької міської ради як органу, Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги 18.04.2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Позов мотивований тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області, провадження у справі №127/19650/14-к від 11.12.2014 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 7 КПК України, оскільки потерпіла відмовилась від обвинувачення у формі приватного обвинувачення під час судового провадження. Як встановлено судом, 15.04.2014 року близько 19:00 год. на території ринку «Привокзальний» в м. Вінниці, біля магазину №10 у ОСОБА_2 на грунті неприязних відносин виник конфлікт з ОСОБА_4 В ході вищевказаного конфлікту у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, реалізовуючи який, діючи умисно, ОСОБА_5 штовхнув у груди останню, після чого наніс їй один удар кулаком правої руки в область лівого ока, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, синця з набряком на обличчі зліва (в ділянці лівого ока), які згідно висновку судово-медичної експертизи №1261 від 15.08.2014 належать до легких тілесних ушкоджень.

В подальшому ОСОБА_6 звернулась за медичною допомогою до Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, куди була госпіталізована в нейрохірургічне відділення з 15.04.2014 по 28.04.2014 рікк. Згідно довідки Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги №0126/289 від 24.02.2016 року, вартість 1 ліжко-дня за вказаний період складала 202 грн. 66 коп. Таким чином, в медичній установі потерпіла ОСОБА_4 перебувала 13 днів, загальна вартість перебування потерпілої ОСОБА_4 у Вінницькій міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги склала 2634 грн. 58 коп.

ОСОБА_2, на час звернення до суду з даним позовом не відшкодував завдані його діями збитки, що є порушенням державних інтересів та підставою звернення прокурора до суду.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представник Вінницької міської ради ОСОБА_1, в судовому засіданні просила позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

Заслухавши прокурора, представника Вінницької міської ради та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, оскільки вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними доказами та відповідають вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року, клопотання потерпілої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у звязку з примиренням задоволено. Звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у звязку з примиренням з потерпілою. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України закрито (а.с.9-11).

У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_4 перебувала на лікуванні в нейрохірургічному відділенні Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з 15.04.2014 року по 28.04.2014 року, середня вартість одного ліжко-дня 202, 66 грн. (фактичні видатки 2014 року). Фактично проведено 13 ліжко-днів. Виходячи з середньої вартості одного ліжко-дня, вартість лікування хворого складає 2634, 58 грн.(а.с.8).

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 року „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Встановлено, що зазначені вище витрати закладу охорони здоров'я відповідачем до цього часу в добровільному порядку не відшкодовані.

Статтею 61 ч. 4 ЦПК України, визначено підстави звільнення від доказування, і передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

У п. 7 постанови від 18.12.2009, №14 «Про судове рішення у цивільній справі», Пленум Верховного Суду України, надав судам наступні роз'яснення, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає встановленими обставини справи викладенні в ухвалі суду від 11.12.2014 року, так як обвинуваченого ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням з потерпілою. Дані обставини самим ОСОБА_2 не заперечувались ухвала суду набула законної сили.

На підставі ст. ст. 10, 57, 60 ЦПК України, суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності та взаємозвязку, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги понесла витрати на лікування потерпілої від злочину, між діями ОСОБА_7 та цими витратами є прямий причинний зв'язок, що встановлено ухвалою суду, яка набула законної сили, а тому обов'язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню та з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути на користь Вінницької міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 2634, 58 гривні.

В силу ст. 88 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 551,20 грн. необхідно стягнути з відповідача у дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1206 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 року „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року "Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вінницької міської ради в рахунок відшкодування витрат Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, в сумі 2634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 58 коп. (р/р 31417544700001, отримувач ГУК у Вінницькій області, 24060300, ЄДРПОУ 37979858, Банк ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 551 грн. 20 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, відсутніми в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя О.О. Жмудь