Рішення № 57902597, 23.05.2016, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6688/15-ц

Провадження № 2/552/1060/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2016 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою адвоката ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 В»ячеславівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дерік» про припинення трудового договору, визнання бездіяльності протиправною, зобов»язання розгляду заяви про звільнення, видачу трудової книжки, здійснення повного розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що відповідно до наказу від 01.04.2015 року № 25-к ОСОБА_3 була прийнята на роботу на посаду заступника директора з питань економіки та фінансів ТОВ « Голден Деррік» з окладом згідно штатного розпису 9500грн. Трудові обов»язки вона виконувала в Полтавській філії ТОВ « Голден Деррік» . 08.10. 2015 року ОСОБА_2 звернулась із письмовою заявою до відповідача про звільнення її з роботи з 08.10.2015 року. Причину звільнення зазначала ту обставину, що відповідач несвоєчасно виплачує заробітну плату та у зв»язку з тим, що вона переїжджає на інше місце проживання. 08.10.2015 року був її останній робочий день. Більше вона у відповідача не працювала. В день подачі заяви про звільнення ОСОБА_2 не було звільнено з роботи, та не проведений повний розрахунок при звільненні. 19.10.2015 року вона звернулась до відповідача з вимогою про видачу трудової книжки та здійснення повного розрахунку з нею. Письмову вимогу направила поштою, яку відповідач отримав 22 жовтня 2015 року. Але до часу її звернення до суду відповідач не звільнив ОСОБА_2 та не виконав свої обов»язки щодо звільнення з роботи, що передбачені КЗпП України. Вважає, що права ОСОБА_2 порушені та підлягають захисту у судовому порядку. Просила визнати трудовий договір між ТОВ «Голден-Деррік» та ОСОБА_2 припиненим з 08 жовтня 2015 року з підстав, передбачених п.4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Визнати бездіяльність ТОВ « Голден-Деррік» щодо вирішення питання про її звільнення на підставі заяви від 08.10.2015 року неправомірною. Зобов»язати ТОВ « Голден- Деррік» розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.10.2015 року про звільнення з підстав, передбачених ст. 38 КЗпП України, видати ОСОБА_2 трудову книжку та провести розрахунок при звільненні. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1461.60 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, які нею заявлені в інтересах ОСОБА_2, просила їх задовольнити з підстав, що зазначені у позовній заяві.

Представник ТОВ « Голден-Деррік» позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні пославшись на те, що ОСОБА_3 була прийнята на роботу головним офісом ТОВ « Голден-Деррік», а оскільки ухвалою апеляційного суду встановлено, що вона працювала в Полтавській філії ТОВ « Голден-Деррік», то повинна була подати заяву про звільнення саме на ім»я Полтавської філії.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.

Установлено, що ОСОБА_2 наказом № 25-к від 01.04.2015 року була прийнята на роботу до відповідача на посаду заступника директора з питань економіки та фінансів ТОВ « Голден Деррік» з окладом згідно штатного розпису 9500 грн.

Місцем її роботи була Полтавська філії ТОВ « Голден-Деррік», ця обставина не заперечувалась сторонами у справі.

08.10.2015 року ОСОБА_3 подала до відповідача заяву про її звільнення з роботи з 08.10.2015 року згідно статті 38 КЗпП України з у зв»язку з невиплатою заробітної плати та переїздом на інше місце роботи.

Вказана заява була прийнята відповідачем, а саме начальником відділу кадрів 08.10.2015 року, про що мається відмітка на другому примірнику заяви ( а.с. 19).

08.10.2015 року питання про звільнення ОСОБА_2 відповідачем не вирішене.

Після 08.10.2015 року ОСОБА_2 до виконання своїх обов»язків по трудовому договору не приступала.

Частиною першою статті 38 КЗпП передбачено, що роботодавець зобовязаний провести звільнення у строк, про який просить працівник, у разі, якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням мотивована неможливістю продовжувати роботу за наявності поважних причин, зокрема переїзд на нове місце проживання.

На вимогу роботодавця переїзд на нове місце проживання має бути підтверджений відповідними документами.

Однак відповідач не вимагав від ОСОБА_2 доказів її переїзду на нове місце проживання, а отже повинен був звільнити ОСОБА_2 з 08.10.2015 року та провести повний розрахунок при звільненні, чого не зробив, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив ту обставину, що на час розгляду справи у суді наказ про звільнення ОСОБА_2 не видавався .

Аналізуючи вищевикладене суд дійшов до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню за виключенням вимоги про визнання трудового договору, що укладений між сторонами припиненим з підстав, передбачених п.4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Як убачається із заяви ОСОБА_2, вона просила звільнити її з роботи з 08.10.2015 року згідно статті 38 КЗпП України з у зв»язку з невиплатою заробітної плати та переїздом на інше місце роботи.

Пункт 4 ч.1 ст. 26 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору - розірвання трудового договору з ініціативи працівника ( статті 38, 39 цього Кодексу).

Будь-якими іншими заявами ОСОБА_2 до відповідача не зверталась, отже договір повинен бути припиненим з тих підстав, на які посилалась ОСОБА_2 в заяві про її звільнення з роботи, а саме ст. 38 КЗпП України.

Ч. 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 1461.60 грн. та 3000 грн. за надання правової допомоги.

Визначаючи розмір судових витрат за надання правової допомоги суд виходить з того, що відповідно до ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у

відповідному судовому рішенні.

ОСОБА_1 приймала участь у судовому засіданні як представник ОСОБА_2 на підставі довіреності від 26.03.2016 року. Кошти про надання юридичних послуг ОСОБА_1 прийняла у розмірі 6000 грн., як фізична особа підприємець.

ОСОБА_1 не надала суду розрахунку витраченого нею часу на надання правової допомоги ОСОБА_2 , який би підтверджував витрату коштів на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Враховуючи кількість судових засідань по справі, в яких ОСОБА_1 приймала участь у справі як представник ОСОБА_2 за довіреністю та надавала правову допомогу як ФОП, суд визначає розмір компенсації на правову допомогу ОСОБА_1 як ФОП у 3000 грн.

Що стосується окремих процесуальних дій поза судовим засіданням ( складання позовної заяви, апеляційної скарг від 01.12.2015 року), а також участь у судовому засіданні апеляційного суду 24.12.2015року то ОСОБА_1 представляла інтереси , як адвокат, а не ФОП, але належних доказів того, що кошти про надання правової допомоги ОСОБА_2 сплачувала їй як адвокату, а не ФОП суду не надані.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 В»ячеславівни задовольнити.

Визнати трудовий договір, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ДЕРРІК» (ЄДРПОУ 35251246) та ОСОБА_2 В»ячеславівною (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) припиненим з 08 жовтня 2015 року на підставі ст. 38 КЗпП України.

Визнати бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ДЕРРІК» (ЄДРПОУ 35251246) щодо вирішення питання звільнення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі поданої нею заяви від 08 жовтня 2015 року неправомірною.

Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ДЕРРІК» (ЄДРПОУ 35251246) розглянути заяву від 08.10.2015р. ОСОБА_2 В»ячеславівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про звільнення її з посади заступника директора з питань економіки та фінансів з 08.10.2015р. на підставі ст. 38 КЗпП України, видати ОСОБА_2 В»ячеславівні належним чином оформлену трудову книжку та провести розрахунок при звільненні.

Стягнути з ТОВ « Голден Деррік» на користь ОСОБА_2 В»ячеславівни судові витрати у розмірі 1461.60грн. та 3000 грн. за надання правової допомоги.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Л.М. Васильєва