Ухвала суду № 57899044, 24.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/4876/2016 Головуючий у І інстанції - Піхур О.В.

Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», третя особа - ОСОБА_5, про визнання поруки припиненою,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», третя особа - ОСОБА_5, про визнання поруки припиненою, обґрунтовуючи тим, що 24 липня 2008 року між третьою особою та відповідачем було укладено Кредитний договір № 44-08-И/02, за умовами якого банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси у сумі 100 000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 13,5% річних. 24 липня 2008 року між відповідачем та позивачем було укладено Договір поруки № 44-08-И/02-П для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором. 20 травня 2009 року та 23 вересня між третьою особою та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору та Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору. На даний час порука є припиненою, однак, відповідачем пред`явлено позов до Кіровського районного суду м. Кіровограда до позичальника та поручителя про стягнення заборгованості за Кредитним договором, тому позивач просить суд визнати поруку за Договором поруки № 44-08-И/02-П від 24 липня 2008 року припиненою та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, мотивуючи тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме щодо обсягу відповідальності поручителя та щодо підстав припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, також судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.

Представник банку до апеляційної інстанції не зявився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір № 44-08-И/02 від 24 липня 2008 року, за умовами якого банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 100 000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 13,5% річних. Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору позичальник зобов`язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 21 липня 2028 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов`язується щомісяця в термін з 1 по 10 число (включно) кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за цим договором становить 1222,00 доларів США. У складі ануїтетного платежу також сплачуються проценти за користування кредитними ресурсами. Згідно з п. 3.4 Кредитного договору банк має право припинити видачу кредитних ресурсів, відмовити позичальнику у продовженні строку дії цього договору, а також вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено Договір поруки № 44-08-И/02-П від 24 липня 2008 року, за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 44-08-И/02 від 24 липня 2008 року, укладеним між кредитором та боржником, відповідно до якого боржникові наданий кредит у розмірі 100000,00 доларів США, зі сплатою 13,5% річних. Відповідно до п. 1.2 Договору поруки, підставою договору поруки є дійсна вимога кредитора до боржника, встановлена Кредитним договором. Згідно з п. 1.3 Договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений із Кредитним договором та погоджується з його умовами. Пунктом 2.1 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за Кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2009 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 44-08-И/02 від 24 липня 2008 року, відповідно до якої були внесені зміни до п. 3.2 Кредитного договору, а саме: змінений щомісячний платіж до 1026,00 доларів США.

23 вересня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору № 44-08-И/02 від 24 липня 2008 року, відповідно до якої були внесені зміни до п. 3.2 Кредитного договору, а саме: змінений щомісячний платіж до 837,00 доларів США.

Відповідно до ст.. 559 ч.1 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що обсяг відповідальності боржника та поручителя після укладення додаткових угод за кредитним договором не змінився.

Як вбачається із додаткових угод розмір ануїтетних платежів змінився із 1222 долари США до 837 доларів США щомісячно. При цьому строк виконання договору кредиту залишився незмінним- 21 липня 2028 року, а також залишився незмінним розмір процентної ставки за кредитом 13,5 %.

Крім того, позивач був ознайомлений із додатковими угодами щодо зміни ануїтет них платежів та погодився із такими змінами, оскільки будь-які його заяви про незгоду із такими змінами на момент укладання додаткових угод відсутні.

Колегія суддів не погоджується із посиланням апелянта на ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки жодна із трьох підстав припинення поруки, передбачених цією статтею, не може бути застосована до правовідносин між позивачем та банком. Строк пред'явлення вимоги кредитора до боржника, а відповідно і до поручителя не настав, а тому говорити, що цей строк пропущено, а тому порука припинилася, суд підстав не вбачає.

Посилання представника апелянта на ту обставину, що боржник змінив місце проживання та не повідомив про те банк, що надає банку право достроково вимагати повернення кредиту, а тому строк повернення кредиту повинен був бути змінений в результаті чого порука повинна бути припинена, не може бути прийнято до уваги із тих підстав, що судом встановлено, що боржник, змінивши місце проживання, продовжував виконувати свої зобов'язання щодо погашення кредиту, а тому у банку не було підстав скористатися своїм правом для дострокової вимоги погашення кредиту. За таких обставин колегія суддів вважає, що зміна місця проживання боржника не є підставою для визнання поруки припиненою.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: Судді :