Ухвала суду № 57895280, 17.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3501/14

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» подало апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва.

Постановою від 13 січня 2015 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за жовтень 2014 року в сумі 6351,84 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді справи суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, оскільки обов'язок відшкодування товариством з додатковою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» понесених пенсійним органом витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пов'язаний виключно з доведенням понесення позивачем таких витрат, що повинно бути підтверджено відомостями облікової картки і доказами фактичної виплати пенсій.

Апелянт вважає, що наданий УПФУ розрахунок не є належним доказом понесення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, так як він не є розрахунковим документом, який підтверджує сплату пільгових пенсій та понесення витрат на їх доставку.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначило, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є документом, який констатує факт призначення пенсій на пільгових умовах.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» зареєстроване як юридична особа та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

Колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII. Таким чином, витрати на виплату та доставку цих пенсій, відповідно до ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.6.1, п.6.4, п.6.8 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, відповідач щомісяця до 25 числа зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду.

Суд першої інстанції встановив, що ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» має перед УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва заборгованість з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2014 року в сумі 6351 грн. 84 коп., що підтверджено розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також розрахунком заборгованості відповідача і карткою його особового рахунку.

З посиланням на наявність у відповідача законодавчо встановленого обов'язку відшкодування відповідних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на підтвердження заборгованості в сумі 6351,84 грн. за жовтень 2014 року, та ненадання станом на час розгляду справи ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» доказів погашення вказаної заборгованості перед УПФУ, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення боргу в судовому порядку.

Справа розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є стягнення з ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» на користь УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам товариства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за жовтень 2014 року в сумі 6351,84 грн. відповідно до пункту «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В апеляційній скарзі ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» не заперечує, визначеного ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, обов'язку підприємства щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Апелянт посилається лише на те, що УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва не доведений факт призначення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 пенсій на пільгових умовах та понесення Пенсійним фондом витрат на виплату і доставку цих пенсій, а також, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на який посилається позивач, не є документом, що підтверджує факт призначення пенсії.

Такі доводи апелянта апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до п.6.4, п.6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є документом, який констатує факт призначення пенсії на пільгових умовах.

Понесення Пенсійним фондом витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, підтверджений також списками на зарахування пенсій на карткові рахунки одержувачів пенсій з відміткою установи банку про зарахування, а саме: ОСОБА_1 - список на зарахування пенсій на поточні рахунки в ПАТ КБ «Приватбанк» в жовтні 2014 - дата виплати 25.10.2014р. (а.с.17-19); ОСОБА_2 - список на зарахування пенсій на поточні рахунки в ТВБВ філія МОУ АТ «Ощадбанк» в жовтні 2014 - дата виплати 19.10.2014р. (а.с.20-22); ОСОБА_3 - список на зарахування пенсій на поточні рахунки в ПАТ КБ «Приватбанк» в жовтні 2014 - дата виплати 16.10.2014р. (а.с.23-26); довідкою УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області про отримання ОСОБА_4 пенсії за жовтень-листопад 2014 року. (а.с.27)

Апеляційний суд встановив, що доводи пенсійного органу про наявність у апелянта заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за жовтень 2014 року в сумі 6351,84 грн. підтверджені матеріалами справи, докази погашення вказаної суми боргу апелянт ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надав, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, п.1 ч.1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець