Постанова № 57877826, 25.05.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№263/1294/16-а

№2-а/263/45/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

25 травня 2016 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ковтуненко В.О., при секретарі Чертовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування вимог зазначила, що вона будучи пенсіонером та перебуваючи на обліку в УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя, з 19 вересня 2011 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Так, при призначенні пенсії їй було враховано заробіток з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2011 року з розрахунку 82% від суми заробітку. При цьому позивачка вважає, що розмір призначеної пенсії є значно заниженим через безпідставне невключення до розрахунку заробітної плати деяких видів оплат, з яких утримувались та перераховувалися щомісяця загальнообов'язкові страхові внески. На підставі цього 27 січня 2016 року вона звернулась до відповідача із письмовою заявою про перерахунок пенсії з урахуванням даних виплат, однак рішенням УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя від 29 січня 2016 року №3133/03 у цьому їй було відмовлено. Не погоджуючись із відмовою, ОСОБА_2 звернулася із вказаним позовом до суду, у якому просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя з 19 вересня 2011 року здійснити їй перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 82% суми заробітної плати, включаючи матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати, а також винагороди за сумлінну, безперервну працю в органах місцевого самоврядування, отриманих нею за місцем роботи за період з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2011 року та з яких нараховано внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Судові витрати просить розподілити між сторонами.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи у її відсутність.

Представник УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя надіслав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що призначення та перерахунок пенсії державним службовцям проводиться відповідно до Закону України «Про державну службу», який на думку відповідача, має визначальну дію при призначенні пенсій вказаній категорії. Відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Так, законодавець у тексті статті відокремив поняття «надбавки та доплати» від поняття «матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань», тому посилання позивачки на те, що матеріальна допомога відноситься до надбавок та доплат є таким, що входить у протиріччя до норм ст.33 Закону України «Про державну службу». Також, законодавець прямо передбачив призначення матеріальної допомоги - «для вирішення соціально-побутових питань». Зокрема, є неприйнятним посилання позивачки на ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки даним Законом не передбачено можливості призначення пенсії державним службовцям. З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя та з 19 вересня 2011 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» із розрахунку 82% від суми заробітку.

27 січня 2016 року позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки, виданої виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, №07-01-539 від 17 серпня 2015 року про складові заробітної плати за період з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2011 року.

Так, згідно з вказаним документом, на всі виплати, що в нього включено, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Графа «інші виплати» включає в себе суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, суму індексації заробітної плати, а також винагороду за 10 років сумлінної безперервної праці в органах державної влади, зразкового виконання трудових обов'язків.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя від 29 січня 2016 року за №3133/03 позивачці відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги та інших соціальних виплат.

За змістом ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

На підставі ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються

Згідно до ч.8 ст.37 Закону України «Про державну службу» визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правлінням Пенсійного фонду України на підставі постанови від 14 лютого 2011 року №5-1 було затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з обов'язковою вказівкою у довідці інших виплат з наданням їх розшифрування, де передбачено, що з усіх виплат, які вказані в цій довідці, нараховуються та сплачуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За ст.1 Закону України «Про оплату праці» вбачається, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно із пп.3 п.2 Постанови від 9 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надано право керівникам органів, у межах затвердженого фонду оплати праці, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до Наказу Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5 було затверджено «Інструкцію зі статистики заробітної плати», розроблену відповідно до Закону України «Про оплату праці», за п.2.3 якої вбачається, що інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать крім іншого матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом).

При цьому згідно із п.1.3 вказаної Інструкції до фонду оплати праці входить: фонд основної заробітної плати; фонд додаткової заробітної плати; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

В той же час відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої ч.3 ст.24 цього Закону.

Аналізуючи наведені норми у їх сукупності суд встановив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватись у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, суд зауважує, що за вказаним спором щодо визначення виплат для обчислення пенсії позивачу необхідно перевагу надавати саме спеціальним нормам, передбаченим ст.41 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.66 Закону «Про пенсійне забезпечення», а не загальним нормам, що викладені у Законі України «Про державну службу» та Законі України «Про оплату праці».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2

В той же час суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачка звернулась до суду з позовом про захист своїх прав 08 лютого 2016 року, які були порушені при призначенні ОСОБА_2 пенсії, тобто починаючи з 19 вересня 2011 року, як посилається позивачка у своїй позовній заяві, позовні вимоги позивачки про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не підлягають задоволенню, а тому позов слід задовольнити частково, тобто за період з 08 серпня 2015 року - в межах, встановленого ст.99 КАС України строку звернення до суду, а в іншій частині позовних вимог, слід відмовити.

Згідно із ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, оскільки при зверненні до суду із вказаним позовом ОСОБА_2 сплатила судовий збір в розмірі 551,20 гривень, то враховуючи часткове задоволення позову, на її користь з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 275,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 8-11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком, - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо неврахування ОСОБА_2 у складі призначеної пенсії до розрахунку заробітної плати деяких видів виплат, з яких утримувалися щомісячно внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецькій області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії, починаючи з 08 серпня 2015 року, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, винагороди за сумлінну, безперервну працю в органах місцевого самоврядування, отриманих нею за період з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2011 року, які враховуються при обчисленні пенсії в розмірі 82% від заробітку відповідно до Закону України «Про державу службу» та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІПН-НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області витрати по сплаті судового збору в сумі 275,60 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Ковтуненко