Постанова № 57877792, 17.05.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/524/16-а

Провадження № 2-а/263/34/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Скрипниченко Т.І., при секретарі Пахніц О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача, у якому просить зобов'язати відповідача розглянути вимогу про сплату компенсації по безробіттю у вигляді різниці у відсотках за період з 20.04.2015 по 20.01.2016 згідно ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

З 26.11.2001 року по 03.04.2015 року працював на підприємстві ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» (попередня назва ВАТ «Донецькобленерго»). Звільнений з посади відповідно п.1 ст. 36 КЗпП. З заробітної плати утримано єдиний соціальний внесок та перераховано до бюджету. Період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходу щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Використання указу Президента №405за для несплати ЄСВ підприємством ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» необґрунтовано, оскільки фіскальний орган по великим платникам у м. Києві не був в АТО; ДФС м. Донецьк та бухгалтерія ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» з 01.01.2015 справно працювали в м. Маріуполі.

23.10.2015 року була отримана відповідь про відмову у нарахуванні допомоги по безробіттю в повному обсязі. Вважає рішення відповідача протиправним, оскільки вважає, що відповідно до ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», повинен складати 70 відсотків від його середньої заробітної плати.

В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав, з зазначених у заяві підстав, просили позов задовольнити. Зазначив, що відповідно до довідки роботодавець відраховував з його заробітку єдиний внесок, тому він має право на допомогу по безробіттю, як застрахована особа.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, пославшись на те, що дата звернення позивача до Маріупольського міського центру зайнятості -16.04.2015, дата звільнення з останнього місця роботи - 03.04.2015, останнє надходження страхових внесків - вересень 2014. Згідно п. 2 ст. 22 Закону №153-ІІІ застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даним даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі . Оскільки страховий стаж позивача за 12 місяців, що передували моменту його реєстрації в Маріупольському міському центрі зайнятості, складає 5 (п'ять) місяців. Позивач має право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі - 544 грн. Якщо сплата страхових внесків не підтверджується даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб ПФУ, такі внески не включаються у середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю. Оскільки за даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб ПФУ на період з жовтня 2014 по квітень 2015 страхових внесків роботодавцем за Позивача сплачено не було, дані з довідок від 16.04.2015 №74-74/404 та від 24.04.2015 №74-74/610 не можуть бути включені у середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю Позивача. Позивач не є внутрішньо переміщеною особою, положення абз. 6 п. 1 ст. 22 Закону №1533-ІІІ не можуть бути застосовані до нього, оскільки даний абзац було внесено з метою захисту прав виключно внутрішньо переміщених осіб Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб» від 05.03.2015 №245 та не може бути застосований до Позивача. У доповненнях до заперечень зазначає, що під час судового засідання позивач заявив, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не мав сплачувати за нього ЄСВ, оскільки звільнявся від сплати ЄСВ, дана позиція суперечить викладеній у позові, але підстави позову не змінював. Також згідно довідок ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 16.04.2015 №74-74/704 та від 24.04.2015 №74-74/610, у період з жовтня 2014 по березень 2015 ЄСВ за позивача було сплачено. Дана обставина спростовує думку позивача, що ПАТ «ДТЕК Донецькобенерго» звільнився від сплати та не сплачував страхові внески, оскільки доводить, що ПАТ «ДТЕК Донецькоблернерго» ЄСВ сплачував, в той же час Маріупольський міський центр зайнятості не має даних про сплату ЄСВ за позивача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 03.04.2015 р. був звільнений з ПАТ «ДТЕ Донецькобленерго» на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України.

16.04.2015 року в Маріупольському міському центрі зайнятості ОСОБА_1 зареєстровано як безробітного.

Відповідно довідки Маріупольського МЦЗ №677, ОСОБА_1 за період з 16 квітня 2015 року по 17 січня 2016 року здійснювалась допомога по безробіттю у розмірі 544 грн. на місяць.

Згідно довідки ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття) №74-74/404 від 16.04.2015 ОСОБА_1, за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року нараховувалась заробітна платня, з якої сплачувалися страхові внески до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно довідки ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 24.04.2015 №74-74/610, за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року утримано з заробітної плати ОСОБА_1 ЄСВ.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533 - ІІІ(далі: Закон № 1533), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1533, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик; страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем); страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом; мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахункове як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Згідно ст. 21 Закону № 1533 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Згідно ст. 7 Закону № 1533 видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку

безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є зокрема: періоди зайнятості на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, що за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального

страхування не підтверджуються сплатою єдиного внеску.

Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до п. З, 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ від 26 вересня 2001 р. N 1266, для страхування на випадок безробіття розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є період (періоди) роботи за основним місцем роботи (проходження служби), а у разі його відсутності - період (періоди) зайняття підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від такої діяльності, виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими договорами перед настанням страхового випадку (реєстрація особи в державній службі зайнятості як безробітної), протягом якого сплачено страхові внески.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

В період праці позивача останні 6 місяців за основним місцем роботи, що передували його звільненню (з жовтня 2014 р. по березень 2015 р.) було утримано єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у середньомісячну заробітну плату для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Згідно п. 6.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, якщо в день призначення допомоги по безробіттю відсутні відомості, що впливають на розмір допомоги по безробіттю, вона призначається у розмірі, встановленому законодавством до отримання необхідних відомостей, але не більше шести місяців з дня призначення цієї допомоги. Після їх отримання здійснюється перерахунок допомоги по безробіттю. Якщо зазначені відомості отримані пізніше 6 місяців з вини безробітного, то перерахунок допомоги по безробіттю не здійснюється.

Згідно відповіді УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя, на запит суду, відомості стосовно сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не має можливості в зв'язку з відсутністю реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Повідомляє, що було внесено зміни до Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема з 01 жовтня 2013 року сплата та надання звітності по єдиному внеску здійснюється до Державної фіскальної служби України за місцем реєстрації підприємства.

Посилання представника відповідача на те, що підприємством, на якому працює позивач не сплачувалися страхові внески, є безпідставними, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримувалися суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працював.

Твердження відповідача стосовно того, що позивачу виплачувалася допомога по безробіттю у мінімальному розмірі, оскільки згідно відомостей з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування дані персоніфікованого обліку за жовтень 2014 року - березень 2015 року відсутні, суд не приймає та зазначає, що страховий стаж як застрахованої особи у позивача більше шести місяців протягом 12 місяців, що передували його реєстрації як безробітного, а отже розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу). Несплата роботодавцем страхового внеску за жовтень 2014 року - березень 2015 року не перешкоджає нарахуванню допомоги по безробіттю, виходячи із розмірів його заробітної плати за останні 6 місяців, що передують місяцю в якому настав страховий випадок, а саме припинення трудового договору.

З довідки про середню заробітну плату (дохід) позивача вбачається, що страхові внески сплачені ПАТ «ДТЕ Донецькобленерго» з жовтня 2014 року по березень 2015 року.

Таким чином, відповідачем повинна бути призначена та виплачена допомога по безробіттю позивачу згідно вимог ст. 23 Закону № 1533, а саме у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) позивача, визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а не у мінімальному розмірі, оскільки обов'язок по відрахуванню ЄСВ законодавством покладено на роботодавця.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду відповідно до ст.98 КАС України. Ухвалою суду від 21.01.2016 року позивача було звільнено від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6-14,71,98,159-163,167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Маріупольський міський центр зайнятості розглянути вимогу ОСОБА_1 про сплату відповідачем компенсації по безробіттю у вигляді різниці у відсотках за період з 20.04.2015 по 20.01.2016 згідно ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Стягнути з Маріупольського міського центру зайнятості на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 гривень.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.І.Скрипниченко