Постанова № 57877833, 24.05.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2а/263/117/2016

Справа №263/5014/16а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Масюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання дій Управління ПФУ неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання дій Управління ПФУ неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії. В обгрунтування позову вказав, що в органах прокуратури Донецької області він працює з 25.01.1995 року на різних прокурорсько-слідчих посадах. З 2008 року позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року N 1789-XII. З 01.11.2014 року знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області, та отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року N 1789-XII "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії -2008 рік), в розмірі 80% від суми заробітної плати для нарахування пенсії. Під час отримання пенсії в УПФУ позивачу неодноразово робився перерахунок розміру пенсії на підставах статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» у зв'язку з підвищенням посадових окладів та заробітної плати працівникам прокуратури України, в тому числі й посадового окладу та відповідно заробітної плати заступника прокурора району, з якої йому була призначена пенсія. Також зазначив, що в теперішній час посадові оклади працівникам прокуратури збільшились у зв'язку з прийняттям Постанови КМУ від 30 вересня 2015 р. № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505» та прийняттям Постанови КМУ від 9 грудня 2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». З урахуванням вище зазначених постанов уряду України, відповідно до довідки прокуратури Донецької області від 03.02.2016 року № 18-57-98 заробітна плата заступника прокурора району (з якої позивач виходив на пенсію) станом на 01.12.2015 складає 14 835,33 грн. Крім того, оскільки в органах прокуратури позивач працював 12 років 7 місяців 13 днів, тому розмір його пенсії повинен становити не 80, а 84 відсотки від суми його місячної(чинної) заробітної плати. У зв'язку з цим, 27 лютого 2016 року позивач надав відповідачу заяву про перерахунок пенсії із урахуванням цієї заробітної плати. Проте, згідно відповіді начальника управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області № 28/П-17-01-04 від 14.03.2016 року у перерахунку пенсії позивачу було відмовлено. Також йому було відмовлено у перерахунку пенсії, виходячи із 84 відсотки від суми місячної(чинної) заробітної плати. Вважає вказане дії протиправними.

Позивач у судове засідання не зявився, надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що позивач перебуває на обліку в УПФУ Жовтневого району м.Маріуполя Донецької області з 01.11.2014 року, згідно матеріалів електронної пенсійної справи є одержувачем пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», однак у звязку з відсутністю паперової пенсійної справи одержати інформацію, чи призначалася пенсія в розмірі 84% від заробітної плати, не є можливим, тому відсутні підстави для обчислення пенсії позивача у розмірі 84% від суми заробітної плати. 27.02.2016 року позивач звернувся до УПФУ Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області із заявою про проведення перерахунку пенсії, до якої було надано довідку про заробітну плату з 01.12.2015 року, виданою прокуратурою Донецької області №18-57-98 від 03.02.2016 року. Однак, хоча Постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативниї актів» з 01.12.2015 року підвищено на 25% посадові оклади працівників, законодавчо не передбачено перерахунок пенсій у зв`язку з цим. Вважає, що вимоги позивача не мають правового підґрунтя, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року N 1789-XII "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії -2008 рік), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної(чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

З 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону N 1789-XII щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку зазнали змін у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом N 3668-VI.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону N 1789-XII, положення яких, щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону N 3668-VI, змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону N 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону N 1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Згідно Конституції України, що є основним законом держави і нормою прямої дії: права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статею 46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інши нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім цього, відповідно до рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовує норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Згідно ст.86 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VІІ «Про прокуратуру» передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, суд вважає, що зазначені положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Положення ст.86 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VІІ «Про прокуратуру» , що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України стосуються перерахунку пенсій призначених після набрання чинності даного Закону.

Тому суд вважає, що скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 1 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України від 05 листопада 1991 року N 1789-XII "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії).

Аналогічна правова позиція зі спірного питання вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року у справі N 21-348а13, від 17 грудня 2013 року у справі №21-445а13, від 06.10.2015 (справа №127/11720/14-а).

Верховний Суд України у постанові від 10 грудня 2013 року роз'яснив, що виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Згідно зі ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону N 1789-XII, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону N 3668-VI змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону N 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону N 1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, після набрання чинності Постанови КМУ від 30 вересня 2015 р. № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505» позивач отримав право на перерахунок призначеної йому пенсії .

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»). (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни тощо. Порядок проходження служби врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, що покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.

Зокрема, громадяни України, які працюють в органах прокуратури, зобов'язані виконувати свої професійні обов'язки і в неробочий час або поза службою. Крім того, до працівників прокуратури, у випадках, передбачених Конституцією України, у законодавчому порядку запроваджено певні обмеження окремих конституційних прав і свобод. Працівники органів прокуратури: не можуть бути членами політичних партій та громадських організацій, які мають політичну мету - ч.2 ст.6 Закону України «Про прокуратуру»; обмежені у правах на підприємницьку діяльність, працю - ч.5 ст.46 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, визначений законами України відповідно до положень Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту працівників органів прокуратури, зумовлений особливістю професійних обов'язків та певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїм сім'ям рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Тобто соціальні гарантії працівників прокуратури випливають з характеру покладених на них службових обов'язків у зв'язку з виконанням ними державних функцій.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України деякі преференції, встановлені Законом України « Про прокуратуру», є не пільгами, а гарантіями та іншими засобами забезпечення професійної діяльності окремих категорій громадян, ефективного функціонування відповідних органів.

Крім того, відповідно до ст.ст. 22,64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.

Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України - гарантується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача за вислугу років з 01.12.2015 року виходячи з розрахунку 84 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Донецької області від 03.02.2016 року № 18-57-98 відповідно до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1789-XII "Про прокуратуру".

Визнаючи людину найвищою соціальною цінністю, Конституція України закріплює широке коло прав та свобод, гарантує і забезпечує їх захист, в тому числі і від порушення з боку держави, її органів та посадових осіб.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про , зокрема, визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії .

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статтями 10-11, 71, 86, 100, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, відповідно до ст.50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року N 1789-XII «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 84 % від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Донецької області від 03.02.2016 року № 18-57-98, та зобов`язати сплатити недоотримані суми пенсії з 01.12.2015 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.І.Папаценко