Рішення № 5787366, 09.02.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2009 р.Справа № 16/192-08-5214 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Болгар А.В. по посвідченню № 52 від 14.03.07р.

Від позивача: Соболевський В.М. за довіреністю № 01-06-2043 від 25.12.08р.;

Від відповідача: не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 470,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту СПД ОСОБА_4) 470,00 грн. боргу з плати за тимчасове користування місцем для розташування зовнішньої реклами. Свої вимоги прокурор обґрунтовує порушенням з боку відповідача вимог Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067та Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 р. N 434.

05.02.2009р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивачем заявлена до стягнення з відповідача грошова сума була визначена як упущена вигода.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак СПД ОСОБА_4 на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників прокуратури та позивача, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 16 Закону України „Про рекламу” 3 липня 1996 року N 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067було затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами.

У відповідності до п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно з п. 5 Типових правил, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12-2003 р. № 2067 для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватися відділ, управління або уповноважуватися установа, організація (далі - робочий орган).

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 р. N 434, яке набрало чинності з 01.07.2008р., було затверджено нову редакцію Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, якими врегулювані правові відносини між виконавчим органом Одеської міської ради та фізичними або юридичними особами (незалежно від форми власності та підпорядкованості), що виникають у процесі розташування елементів зовнішньої реклами в межах території міста. Документ визначає порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, їх переоформлення та скасування. Вказує вимоги до технічного стану рекламних засобів, їх установки, експлуатації та демонтажу, а також вказує органи, що здійснюють контроль за дотриманням цих Правил.

У відповідності до п. 3 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в редакції від 22.04.2008р. з метою регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами на території м. Одеси створено робочий орган, виконання функцій якого покладено на Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради.

За змістом п. 3.4 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в редакції від 22.04.2008р. до повноважень робочого органу належить, зокрема, проведення інвентаризації та обстеження рекламних засобів; здійснення перевірок дотримання Правил розміщення зовнішньої реклами згідно з вимогами Законів України "Про рекламу", "Про благоустрій населених пунктів" та складання актів та приписів про усунення порушень розповсюджувачем реклами. Зазначені повноважені були надані Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради і рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 2234-ХХIV від 04.02.2004р. „Про уповноваження органу з діяльності, пов'язаної з розміщенням зовнішньої реклами в м. Одесі”, Правилами розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, в редакції затвердженій рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради „Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі” від 18.06.2004р. № 326.

За результатами перевірки, проведеної Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради, щодо дотримання відповідачем Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі встановлено, що відповідач без дозволу на розміщення розташував рекламу за адресою: м. Одеса, Прохорівська, 13, у вигляді спеціальної рекламної конструкції стаціонарного рекламного щиту на фасаді будинку розміром 6мх0,7х1ст, про що був складений акт від 28.03.2008р. № 349. Приписом про усунення порушень Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.03.2008р. № 298 відповідача було зобовязано демонтувати встановлену конструкцію та подати заявку на розміщення рекламних конструкцій в строк до 12.04.2008р. Однак, вказані вимоги відповідачем виконані не були.

Відповідно до п. п. 3, 24 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, в редакції затвердженій рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради „Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі” від 18.06.2004р. № 326 зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та в порядку, встановленому виконавчим комітетом Одеської міської ради відповідно до цих Правил. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу. Наведені положення знайшли своє відображення і у приписах п.п. 4.1, 4.3 новій редакції Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі.

Пунктом 32 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, в редакції затвердженій рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради „Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі” № 326 від 18.06.2004р., чинного на час розміщення рекламної конструкції, передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває в державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для не наземного та не дахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Крім того, у відповідності до п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 12.06.2008р. відповідач звернувся до Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради із проханням виставити рахунки на здійснення оплати за тимчасове користування місцем для розташування зовнішньої реклами. В свою чергу, позивачем був виставлений відповідний рахунок за № 3197 від 12.06.2008р. на суму 470 грн. за використання СПД ОСОБА_4 місця для розміщення реклами за період з 28.03.2008р. по 30.06.2008р., який не був сплачений відповідачем.

Посилаючись на те, що вказаними діями відповідач позбавив позивача можливості реалізувати право на надання місця для реклами у користування та отримання плати за його використання, що передбачено рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради „Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі” № 326 від 18.06.2004р., ч. 2 п. 13 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067, заступник прокурора Малиновського району м. Одеси просить стягнути з відповідача на користь Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради 470 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.

Положеннями ч. 1, п. 3. ч. 2 ст. 27 ст. 27 Закону України „Про рекламу” 3 липня 1996 року N 270/96-ВР передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону; відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і зі завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання іншою стороною.

Виходячи з положень статей глави 82 ЦК України чинним законодавством України під майновою шкодою розуміється будь-яке знецінення блага, що охороняється правом (порушення права власності та інших речових прав), у зменшенні майнової сфери потерпілого (втрата або пошкодження майна), що, в свою чергу, тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника. Зобовязання, що регулюються нормами даної глави відносяться до числа позадоговірних, тобто субєкти даних правовідносин не перебувають у будь-яких договірних відношеннях. Отже, зобовязанням із заподіяння шкоди (деліктне зобовязання) є зобовязання в силу якого особа, яка заподіяла майнову або немайнову шкоду іншій особі (громадянину, організації), зобовязано дану шкоду відшкодувати.

Так, згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина особи, яка заподіяла шкоду (у випадку цивільного правопорушення, передбаченого ст. 1173 ЦК України, встановлення вини особи не обовязкове). Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно з частинами першою, другою ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Таким чином, згідно із зазначеними вище нормами чинного законодавства України кредитор повинен довести, що він мав реальну можливість отримання прибутку. При цьому, на думку суду, під неотриманим доходом (упущеної вигоди) слід розуміти таку втрату кредитором очікуваного приросту в майні, яке базується на точних даних, безспірно підтверджуючих реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якщо би зобовязання було виконано боржником.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 28.03.2008 р. по 30.06.2008 р. розташував рекламну конструкцію без відповідного дозволу та не здійснюючи плату за його використання, чим порушив положення рішення виконавчого комітету Одеської міської ради „Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі” № 326 від 18.06.2004р., Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу". Вказаними діями відповідач позбавив позивача можливості реалізувати право на надання місця для реклами у користування та отримання плати за його використання.

Як вбачається з розрахунку упущеної вигоди, розмір доходів, які б позивач міг реально одержати за умов укладення договору з відповідачем, становить 470 грн., та був правомірно розрахований позивачем виходячи з приписів Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, в редакції затвердженій рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради „Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі” № 326 від 18.06.2004р., чинного на час розміщення рекламної конструкції.

Відповідачем не було доведено суду відсутність його вини у завданні збитків у вигляді недоотриманих доходів у розмірі 470 грн.

Таким чином, суд доходить висновку про наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку щодо правомірності, обґрунтованості заявленого заступником прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 470,00 грн. упущеної вигоди. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради 470,00 грн. упущеної вигоди.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 623, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067, ст. 16 Закону України "Про рекламу", ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ на користь Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради / 65026, м. Одеса, Польський узвіз, 10, р/р 26001129141 у ОФ АКБ „Морський транспортний банк” в м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 25830211/ 470 грн. 00 коп./ чотириста сімдесят грн.. 00 коп. / - упущеної вигоди. Наказ видати.

3.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 102 грн. / сто дві грн.00 коп./ Наказ видати.

4.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050000, п/р 31217259700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 / 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 12.02.2009р.

Суддя