Ухвала суду № 57869053, 16.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 р.Справа № 820/11213/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю представника третьої особи Козака І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2016р. по справі № 820/11213/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області третя особа Харківська міська рада

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру у міста Харкові Харківської області, третя особа: Харківська міська рада, в якому просила суд визнати протиправними дії Управління Держземагенства у місті Харкові Харківської області з формування Витягу № 135 від 30.10.2013 р. з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що оскаржувані дії відповідача є незаконними, оскільки формування оскаржуваного Витягу проведено ним, що не є суб'єктом оціночної діяльності, а витяг сформований не на підставі технічної документації на земельну ділянку, а за допомогою автоматизованого програмного забезпечення, що не стандартизоване та перебуває у користуванні комунального підприємства, яке не має права на здійснення діяльності із землеустрою та оцінки земель, окрім того, не вірно застосовані коефіцієнти розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чим порушуються її права, свободи та законні інтереси, що потребує судового захисту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 року у справі № 820/11213/15 частково задоволено адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у міста Харкові Харківської області, третя особа: Харківська міська рада про визнання дій незаконними. Визнано неправомірними дії Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області щодо встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, згідно з Витягом № 35 від 30.10.2013 року. В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Третя особа, Харківська міська рада, не погодилася із рішенням суду та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника позивача, предствника третьої особи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2015 року було порушене провадження по справі №922/3673/15 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, як до фізичної особи-підприємця, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1

Так, додаткова угода стосувалася збільшення орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки.

В межах даного судового спору було отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку відповідної земельної ділянки за № 135 від 30.10.2013 року, на підставі якого збільшується орендна плата.

Також, на письмовий запит позивача було надано відповідь Департаментом земельних відносин Харківської міської ради від 21.09.2015 року про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки проведена в автоматизованому режимі за допомогою програмного комплексу, користувачем якого є КП "Міський інформаційний центр".

13.10.2015 року Господарським судом Харківської області у зазначеній вище справі ухвалено рішення про визнання укладеною додаткової угоди про збільшення орендної плати, розрахованої на підставі автоматично сформованого витягу, в обґрунтування якого покладено той факт, що рішення про нормативну грошову оцінку відповідної земельної ділянки не оскаржено, не скасовано та є чинним.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не дотримав вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, щодо встановлення необґрунтованого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, згідно з Витягом № 35 від 30.10.2013 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1ст.20 ЗК України).

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням на момент виникнення спірних правовідносин провадилося згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 року № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 року за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (далі - Інструкція № 377).

Згідно Розділу 1 Інструкції №377 у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.

У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Розділом ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у графі 34 Форми № 6-зем у графі 34 ураховуються дані про забудовані землі, всього, які складаються із суми даних граф 35-38, 42-45, 50, 55. Ця категорія охоплює всі землі, що зайняті об'єктами промисловості, забудовані житловими будинками, дорогами, шахтами, відкритими розробками та будь-якими іншими спорудами, створеними для здійснення різних видів людської діяльності, включаючи території для їх обслуговування. До цієї категорії включаються деякі види відкритих земель (незабудованих земель), які тісно пов'язані з такою діяльністю, наприклад: звалища; землі, відведені під будівництво, зайняті поточним будівництвом. До цієї категорії не включають господарські будівлі й двори, господарські шляхи на сільськогосподарських землях, а також на сільськогосподарських угіддях земель інших категорій (включаються у відповідні графи сільськогосподарських земель).

У графі 37 необхідно зазначати дані про землі промисловості: землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності (вказані в додатку 1), включно зі всіма допоміжними територіями, зокрема, під'їзні дороги та проїзди, очисні споруди, поля фільтрації цукрових заводів, стоянки, складські площадки, території закладів управління і т. ін. Включати також землі будівельних організацій та підприємств, крім земель, зайнятих поточним будівництвом та відведених під будівництво, на яких будівництво не розпочате (відносити відповідно до граф 58 та 59). Не включати території портів і їхніх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів. Не включати також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд й інфраструктури (відносити до граф 39-41).

У графі 44 - дані про землі змішаного використання: землі, які не можна зарахувати до жодного з головних видів використання відповідно до класифікації забудованих земель. Наприклад, землі громадського призначення, використовувані водночас для комерційних цілей тощо; також зараховувати землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо).

При цьому нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до ст.201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст.ст.13,18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджений спільним наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету лісового господарства №18/15/21/11 від 27.01.2006 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за №388/12262 (далі по тексту - Порядок №18/15/21/11).

Пунктом 3.1 зазначеного Порядку встановлено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8 (п.3.2 Порядку № 18/15/21/11).

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою : Цн = (В х Нп) / Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (п.3.3. Порядку № 18/15/21/11).

Пунктом 3.5. Порядку №18/15/21/11 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Таким чином, при визначенні грошової оцінки землі, перш за все, необхідно виходити із доходу, який ця земля дає або може дати.

Перелік категорій земель за функцією використання із зазначенням коефіцієнтів функціонального використання наведено у Додатку №1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджений спільним наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету лісового господарства №18/15/21/11 від 27.01.2006 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за №388/12262.

Так, відповідно до вказаного Переліку, до складу категорії земель промисловості відносяться: DA - землі харчової промисловості (уключаючи риболовство; діяльність риборозплідників; рибних ферм; послуги, пов'язані з рибним господарством), землі тютюнової промисловості (окрім вирощування тютюну та махорки, що відноситься до земель сільськогосподарського використання); В - землі мисливства та пов'язаних з ним послуг; DB - землі текстильної промисловості та пошиття одягу, землі виробництв готового одягу та хутра; DC - землі виробництва шкіри та шкіряного взуття; DD - землі оброблення деревини та виробництва виробів з деревини; DE - землі виробництва паперу та картону видавничої справи, поліграфічної промисловості, відтворення друкованих матеріалів; DF - землі виробництва коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива (окрім агломерації кам'яного вугілля та лігніту, а також виробництва збагаченого урану, що відноситься до земель гірничої промисловості і гірничих розробок); DG - землі хімічного виробництва окрім видобування природного газу, що відноситься до земель гірничої промисловості і гірничих розробок); DH - землі гумової та пластмасової промисловості (окрім виробництв з ремонту, установлення або заміни пошкоджених шин, що належить до комерційного використання); DI - землі виробництва інших неметалевих мінеральних виробів; DJ - землі металургії, землі обробки металу; DK - землі виробництва машин та устаткування; DL - землі виробництва канцелярських та електронно-обчислювальних машин, землі виробництва електричних машин і апаратури, землі виробництва устаткування для радіо, телебачення та зв'язку, землі виробництва медичних приладів та інструментів; точних вимірювальних пристроїв, оптичних пристроїв та годинників; DM - землі виробництва автомобілів, землі іншого транспортного устаткування (окрім технічного забезпечення, ремонту та переустаткування автомобілів, що відноситься до земель комерційної діяльності); DN - землі виробництва меблів, землі інших видів виробництва, землі обробки відходів (окрім оптової та роздрібної торгівлі металевими і неметалевими відходами та брухтом, а також іншими вживаними товарами, що відноситься до земель комерційної діяльності); F - землі будівництва.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що при віднесенні земельної ділянки до тієї чи іншої категорії, органи, до компетенції яких це відноситься, повинні враховувати та перевіряти дані щодо здійснення на земельній ділянці видів діяльності.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до видів діяльності ОСОБА_1 входять: 14.13 виробництво іншого верхнього одягу, 18.13 виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг, 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 69.20 діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.

Як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 13.11.2003 року №6949/03 Орендодавець (Харківська міська рада) на підставі рішення XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24 вересня 2003 року №187/03 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» надає, а Орендар (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1) приймає в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,2544 га, в тому числі: під забудовою 0,1268 га, інших угідь 0,1276 га, згідно з планом земельної ділянки, що додається. Земельна ділянка надається в оренду строком до 24 вересня 2028 року для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничої та допоміжних будівель і споруд.

Так, із оскаржуваного витягу про нормативну грошову оцінку земель вбачається, що вся площа земельної ділянки кваліфікована як "землі під забудовою".

Натомість, згідно самого договору оренди землі вбачається, що лише 1/2 спірної земельної ділянки зайнята забудовою, а саме - 0,1268 га, в той час, як 0,1276 га - це інші угіддя.

Як встановлено матеріалами справи, із пояснень позивача вбачається, що незабудована частина орендованої земельної ділянки не пов'язана з виробництвом, а слугує проходом до приміщень та інших розташованих по сусідству приміщень, що належать іншим суб'єктам господарювання.

Згідно Порядку №18/15/21/11 (Додатку "Коефіцієнти", які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)") землі промисловості мають коефіцієнт "1,2", а підкатегорія "Інші відкриті (незабудовані) землі в межах населеного пункту" мають коефіцієнт "0,1".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки мав відбуватися частково за коефіцієнтом "1,2", а частково - за коефіцієнтом "0,1".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

В силу ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормативної оцінки земельної ділянки було здійснено в порушення Порядку №18/15/21/11, не на підставі технічної документації на дану земельну ділянку, що призвело до необґрунтованого підвищення орендної плати за вказану земельну ділянку, чим для позивача наступили негативні наслідки, а тому наявні підстави для задоволення адміністративного позову в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, згідно з Витягом № 35 від 30.10.2013 року.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2016р. по справі № 820/11213/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2016 р.