УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2016 р.Справа № 820/8501/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2015р. по справі № 820/8501/15
за позовом ОСОБА_1
до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області , Відділу державної виконавчої служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області
про визнання незаконними та скасування податкової вимоги та постанови про відкриття виконавчого провадження,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області, Відділу державної виконавчої служби Зачепилівського районного Управління юстиції Харківської області ( далі - відповідачі) в якому просить суд визнати незаконною та скасувати вимогу від 27.05.2014 року № Ф-У 167-17 про сплату боргу у розмірі 13383,48 грн. винесеною Зачепилівським ВД Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів Харківської області про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску з ОСОБА_1; визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44457568.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Відділу державної виконавчої служби Зачепилівського районного Управління юстиції Харківської області про визнання незаконними та скасування податкової вимоги та постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_1 (61009, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - "судовий збір, код ЄДРПОУ суду 34390710, пункт 3.1") недоплачену суму судового збору у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції зроблено висновок, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2014 року № Ф-У 167-17, на підставі якої головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області Рябошапка Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44457568 від 19.08.2014 року, відповідає вимогам чинного законодавства України, а отже позовні вимоги і а частині визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44457568 є такими, що підлягають залишенню без задоволення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконною та скасування вимоги від 27.05.2014 року № Ф-У 167-17 про сплату боргу у розмірі 13383,48 грн., винесеною Зачепилівським ВД Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів Харківської області, колегія суддів зазначає.
Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, Зачепилівським ВД Красноградської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-У 167-17 від 27.05.2014 року, якою відповідач вимагає позивача сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 13383,48 грн.
Згідно до Закону України № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011, зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2464) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно пунктів 2, 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Колегія суддів зазначає, що позивачем самостійно обрано спрощену систему оподаткування за другою групою платника єдиного податку, що підтверджується заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.01.2013 року.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 2464, обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Положенням частини 3 статті 9 Закону № 2464 визначено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно пп. 3 п. 2 ст. 12 Закону України № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Відповідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (п.8 ст. 9 Закону № 2464).
Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам, єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення контролюючим органом про винесення податкової вимоги колегія суддів зазначає.
Пунктом 6.4 розділу VI вказаної Інструкції регламентовано порядок формування вимоги про сплату боргу. Так, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою відповідно до додатку 4 до вказаної Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до вказаної Інструкції (для платника - фізичної особи).
Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату недоїмки за формою згідно з додатком 6.
При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).
Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язок з ведення діловодства та архівного зберігання документів, для надіслання (вручення) її платнику. При цьому корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів.
Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.
Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана вимога була направлена позивачу засобами поштового зв'язку за адресою: 64423, Харківська область, Зачепилівський район, с. Абазівка, однак поштове відправлення не було вручено адресату та повернуто на адресу контролюючого органу у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується повідомленням пошти (а.с. 32).
Згідно матеріалів особової справи платника податків, позивачем самостійно зазначено податкову адресу суб'єкта господарювання: 64423, Харківська область, Зачепилівський район, с. Абазівка.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2014 року № Ф-У 167-17, винесена в порядку, встановленому чинним законодавством України, а отже позовні вимоги позивача в частині визнання незаконною та скасування вимоги Зачепилівського ВД Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів Харківської області від 27.05.2014 року № Ф-У 167-17 про сплату боргу у розмірі 13383,48 грн., є такими, що підлягають залишенню без задоволення.
Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44457568, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області Рябошапка Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44457568 від 19.08.2014 року з примусового виконання Вимоги № Ф-У 167-17 від 27.05.2014 року, виданої Красноградською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 13383,48 грн., боржник ОСОБА_1.
Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно п. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
У відповідності до вимог ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.05.2014 року № Ф-У 167-17, на підставі якої головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області Рябошапка Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44457568 від 19.08.2014 року, відповідає вимогам чинного законодавства України, а отже позовні вимоги позивача в частині визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44457568 є такими, що підлягають залишенню без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 - необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2015р. по справі № 820/8501/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2016 р.
Судове рішення № 57869045, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/8501/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: