Ухвала суду № 57869047, 16.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 р.Справа № 820/657/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

за участю представника позивача Гончарова С.М.,

за участю представника відповідача Іванова С.В.,

за участю представника відповідача Аношенко В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2016р. по справі № 820/657/16

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова

до Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури", в якому просив суд стягнути з ДП „Харківський завод електроапаратури" на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова (р/р 256093012094 в ф-ї ХОУ AT "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682106) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а", „б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до ЗУ „Про наукову та науково технічну діяльність" в сумі 357295,64грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що ДП „Харківський завод електроапаратури" перед Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі Харківської області має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Сп.№1), відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Сп.№2), а також Закону України "Про наукову та науково - технічну діяльність" у загальному розмірі 357295.64грн.. На момент розгляду справи вказана сума заборгованості відповідачем на сплачена.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2016 року у справі № 820/657/16 задоволено адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова до Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" про стягнення заборгованості. Стягнуто з Державного підприємства „Харківський завод електроапаратури" (код ЄДРПОУ - 143082620 на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова (р/р 256093012094 в ф-ї ХОУ AT "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682106) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а", „б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до ЗУ „Про наукову та науково технічну діяльність" в загальному розмірі 357295 (триста п'ятдесят сім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 64 коп.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просиди суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, ДП „Харківський завод електроапаратури", перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктами "а" та "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " від 05.11.1991 р. № 1788-XII, особам, яка працювали у відповідача, відповідно до розрахунку суми заборгованості, було призначено пенсію на пільгових умовах за списком №1 згідно із п. "а" та Списком №2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та постановою КМУ № 36 від 16 січня 2003 року.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Харківської області на адресу відповідача направляло повідомлення та розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по Сп.№1 за період вересень 2015 - січень 2016 у розмірі 66 441,99 грн., а також по Сп.№2 за вересень 2015 - січень 2016 року, якими повідомляло ДП „Харківський завод електроапаратури" про необхідність відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" та "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на суму 266 570,31 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідачем суми, зазначені в розрахунках сум не оскаржувалися ані в судовому ані в адміністративному порядку. За таких підстав вказані розрахунки вважаються узгодженими. В добровільному порядку відповідачем не було сплачено заборгованість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляд справи вказана сума заборгованості у добровільному порядку є несплаченою, та підлягає стягненню у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058 (далі - Закон № 1058), визначений обов'язок відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16 січня 2004 року (в подальшому - Інструкція № 21-1).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції № 21-1, Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам.

Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1 повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції.

У п.6.8 даної Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25 числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Окрім того, працівникам які працювали на зазначеному підприємстві була призначена пенсія наукового працівників також відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Відповідно із вимогами ст. 24 Закону України „Про науково і науково-технічну діяльність", держава встановлює для наукових працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність, наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Згідно п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до п.8 цього Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, органами пенсійного фонду була нарахована та виплачена пенсія вищезазначеним пенсіонерам за період вересень 2015 - січень 2016року.

В апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях відповідач посилається на п. 6.8 Інструкції № 21-1, згідно з яким у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються. В свою чергу, як вказує відповідач, ДП „Харківський завод електроапаратури" ліквідовано без правонаступників, а тому вищевказана заборгованість відсутня.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно наказу Національного космічного агентства України від 03.09.2010 року №277 було прийнято рішення ліквідувати ДП "Харківський завод електроапаратури", код ЄДРПОУ 14308262, місцезнаходження: 61017, м.Харків, вул. Лозівська, 5, та утворити ліквідаційну комісію ДП "Харківський завод електроапаратури". (а.с.206)

Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП "Харківський завод електроапаратури" перебуває в стані припинення. (а.с.205)

Разом з тим, доказів зняття з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова в Порядку, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-6, матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ДП "Харківський завод електроапаратури" не ліквідовано, а перебуває у стані припинення та на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова, а тому зобов'язано відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

В силу ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги обґрунтовані, на підставі чого з Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" підлягає стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова заборгованість у загальному розмірі 357296,64 грн., з яких: по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Сп.№1 за період вересень 2015 - січень 2016 у розмірі 66 441,99 грн., по Сп.№2 за період вересень 2015 - січень 2016 у розмірі 266 570,31 грн., а також наукові пенсії нараховані відповідно до Закону України "Про наукову та науково - технічну діяльність" за період вересень 2015 - січень 2016року на суму 24 283,34 грн.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2016р. по справі № 820/657/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2016 р.