Ухвала суду № 57869043, 16.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 р.Справа № 818/108/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Філатова Ю.М. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2016р. по справі № 818/108/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вибір Регіон"

до Сумської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вибір Регіон", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №805130000/2016/000007/2 від 30.01.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2016/00011 від 30.01.2016.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2016/000007/2 від 30.01.2016, згідно якого основний метод визначення митної вартості товару не застосовується, а митна вартість ввезеного товару визначена з використанням другорядного методу - (резервного) методу, за ціною попередньої ВМД. Підставою для такого визначення вартості товару стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України за митною декларацією № 805101204/2016/000947 від 20.01.2016. Також, відповідачем була винесена оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Разом з тим, позивач не погоджується з винесеним рішенням та карткою відмови, оскільки надані митному органу документи за своїм змістом не суперечать один одному, в повному обсязі свідчать про вагу та ціну товару, про проведення оплати за товар у розмірах визначених укладеним контрактом, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом. ЄАІС ДМСУ з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Внаслідок цього Сумська митниця ДФС неправомірно відмовила ТОВ "Вибір Регіон" у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що при здійсненні митного контролю товару, заявленого за митною декларацією № 805130000/2016/000954, Сумська митниця ДФС згідно з підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 724 «Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів» зобов'язана була використовувати орієнтовні показники митної вартості товарів, сформовані системою управління ризиками. Надані документи, а саме інвойс та інвойс-проформа містили розбіжності стосовно вартості одиниці товару. Виходячи з того, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально (не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 Митного кодексу України, тобто заявлені декларантом відомості не підтверджено документально), 30.01.2016 посадовою особою Сумської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2016/000007/2. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій САІС Держмитслужби України: МД №805101204/2016/000947 від 20.01.2016.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вибір Регіон" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: постанови Кабінету Міністрів України № 724 від 16.09.2015 р. "Про використання у системі управлення ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів", ст.ст. 53, 54, 58 Митного кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 30.01.2016 ТОВ "Вибір Регіоні" подало на митний пост «Суми-центральний» електронну митну декларацію, якій був присвоєний номер 805130000/2016/000954 на товар: «Монокальційфосфат кормовий у кількості 187200 кг. Масова частка фтору 0,16 - 0,17 %% мас. у перерахунку на сухий безводний продукт. Пакування: поліпропіленові мішки типу «Біг - Бег» - 234 шт. ТУ 2182-686- 00209438-2012. Використовується для підгодівлі тварин», код товару згідно УКТЗЕД 2835260000 з рівнем митної вартості 0,508 дол. США/кг (а.с.13).

До пакету документів, наданого відповідачу для митного оформлення товару, входили:

- митна декларація № 805130000/2016/000954 від 30.01.2016;

- контракт № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015р.;

- зміни № 1 від 02.12.2015 до контракту № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015;

- зміни № 2 від 28.12.2015 до контракту № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015;

- доповнення №1 від 28.12.2015 до контракту №398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015;

- рахунок-інвойс № 3 від 18.01.2016;

- банківський платіжний документ (виписка банку) № 6201763 від 25.01.2016;

- сертифікат походження товару № 6008000121 від 18.01.2016;

- залізнична накладна СМГС № 20973184 від 18.01.2016;

- експортна митна декларація № 10413020/180116/0000059 від 18.01.2016;

- інші некласифіковані документи які не впливають на визначення митної вартості товару (а.с.14-25).

Декларант обрав перший метод визначення митної вартості товару за ціною договору.

При здійсненні митного контролю товару Сумська митниця ДФС згідно з п.п.2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 724 «Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів» використала орієнтовні показники митної вартості товарів, сформовані системою управління ризиками.

На виконання ст. 53 Митного Кодексу України інспектором митного поста «Суми-центральний» було витребувано документи, що підтверджують митну вартість товару.

У відповідь на запит додаткових документів декларантом надано:

1) копію митної декларації країни відправлення від 18.01.2016 за №10413020/180116/0000059, яка містила розбіжності стосовно кількості товару, який надійшов;

2) банківське платіжне доручення від 25.01.2016 №6201763, яке містило інформацію що платіж проведено банком 25.01.2016, цей термін суперечить домовленостям між продавцем та покупцем, які зафіксовані пунктом 6 «Оплата» зовнішньоекономічного контракту від 16.11.2015 №398/АПТ/ВР/15-03-283, яким зазначено: «оплата за Товар, який продано за цим контрактом, здійснюється банківським переводом не пізніше ніж 10 днів до дати відвантаження». Відвантаження відбулося 18.01.2016.

30.01.2016 посадовою особою Сумської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2016/000007/2. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій САІС Держмитслужби України: МД №805101204/2016/000947 від 20.01.2016 (а.с.26).

Також, відповідачем була винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2016/00011 від 30.01.2016 (а.с.27).

ТОВ "Вибір Регіон" було прийняте рішення про здійснення митного оформлення товару відповідно до ціни визначеної відповідачем, з наступним оскарженням рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови. Так за ціною товару, визначеною відповідачем ТОВ "Вибір Регіон" здійснив митне оформлення за митною декларацією № 805130000/2015/000957 від 30.01.2016.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів №805130000/2016/000007/2 від 30.01.2016 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2016/00011 від 30.01.2016 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Вибір Регіон" (Покупець) та AT "Апатит" (Продавець) був укладений контракт № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015, на підставі якого 3 грудня 2015 року продавець виставив проформу-інвойс (попередній рахунок) № BL/825/15, відповідно до якого вартість товару становила 545,00 доларів США за одну тонну товару (а.с.14-16,47).

В подальшому, 28 грудня 2015 року, сторони уклали Доповнення № 1 до контракту відповідно до якого погодили вартість товару в розмірі 508 доларів США (а.с.19).

При поставці товару 18 січня 2016 року продавець, в якості супровідного документу видав рахунок-інвойс № 3 у якому вартість товару була зазначена у відповідності до Доповнення № 1 від 28.12.2015 (а.с.20).

ТОВ "Вибір Регіон" надало відповідачу Доповнення № 1 від 28.01.2015, в якому зазначено про нову ціну товару і яке було підписане сторонами пізніше ніж виставлений проформа-інвойс (попередній рахунок) № BL/825/15 від 03.12.2015.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

В силу положень ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, почергово застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу (ч.3 ст.58 МК України).

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як свідчать матеріали справи, для підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ "Вибір Регіон" відповідачу було надано наступні документи:

- контракт № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015;

- зміни № 1 від 02.12.2015 до контракту № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015;

- зміни № 2 від 28.12.2015 до контракту № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015;

- доповнення №1 від 28.12.2015 до контракту №398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015;

- рахунок-інвойс № 3 від 18.01.2016;

- банківський платіжний документ (виписка банку) № 6201763 від 25.01.2016;

- сертифікат походження товару № 6008000121 від 18.01.2016;

- залізнична накладна СМГС № 20973184 від 18.01.2016;

- експортна митна декларація № 10413020/180116/0000059 від 18.01.2016.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що надані документи за своїм змістом не суперечать один одному, в повному обсязі свідчать про вагу та ціну товару, про проведення оплати за товар у розмірах визначених укладеним контрактом, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Разом з тим, у своєму електронному запиті від 30.01.2016 відповідач зазначив про необхідність подання йому, крім документів які були надані, ще і наступних:

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- виписку із бухгалтерської документації;

- каталоги, прайс-лист фірми виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спец. експортними організаціями або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - розрахунок ціни-калькуляцію.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до умов поставки товар не підлягав страхуванню внаслідок цього ТОВ "Вибір Регіон" і не мав можливості надати документи про вартість страхування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що нормами чинного законодавства України не визначено таке поняття як виписка з бухгалтерської документації.

Таким чином митний орган повинен був чітко зазначити які саме документи з бухгалтерської документації необхідно надати щоб підтвердити митну вартість товару.

В той же час ТОВ «Вибір Регіон» надало митному органу рахунок-інвойс №3 від 18.01.2016, банківський платіжний документ (виписка банку) № 6201763 від 25.01.2016 про проведення оплати за товар, які є підтвердженням вартості товару та факту оплати за товар.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Колегія суддів вважає хибними доводи апелянта про те, що копія митної декларації країни відправлення від 18.01.2016р. №10413020/180116/0000059 містила розбіжності стосовно кількості товару, який надійшов, оскільки відповідно до умов контракту № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015 (зі змінами № 1 від 02.12.2015, № 2 від 28.12.2015 та доповненням № 1 від 28.12.2015) передбачено два місця поставки товару, а саме:

- на умовах СРТ - станція Суми-Товарна Південної залізниці;

- на умовах СРТ - станція Харків-Ліски Південної залізниці.

В графі 31 митної декларації країни відправлення від 18.01.2016р. № 10413020/180116/0000059, також зазначено, що товар по даній митній декларації буде поставлятися на двох умовах поставки: ст. Суми-Товарна, та ст. Харків-Ліски.

В графі 38 митної декларації країни відправлення від 18.01.2016р. № 10413020/180116/0000059, зазначена загальна вага (нетто) товару в розмірі 250 200,00 кг., що дорівнює 4 (чотирьом) залізничним вагонам.

Таким чином 3 (три) вагони доставлялися на станцію Суми-Товарна (залізнична накладна СМГС № 20973184 від 18.01.2016, наявна в матеріалах справи), а 1 (один) вагон доставлявся на станцію Харків-Ліски (залізнична накладна СМГС № 20972569 від 18.01.2016 (а.с.48).

Таким чином якщо скласти вагу нетто 187 200,00 кг по залізничній накладній СМГС № 20973184 від 18.01.2016 та вагу нетто 63 000,00 кг. по залізничній накладній СМГС № 20972569 від 18.01.2016 отримуємо загальну вагу нетто 250 200,00 кг, яка і вказана в митній декларації країни відправлення від 18.01.2016 за №10413020/180116/0000059.

Крім того, колегія суддів також вважає необгрунтованими доводи апелянта про те, що банківське платіжне доручення від 25.01.2016 за № 6201763 містило інформацію що платіж проведено банком 25.01.2016, а цей термін суперечить домовленостям між продавцем та покупцем, які зафіксовані пунктом 6 «Оплата» зовнішньоекономічного контракту від 16.11.2015 за №398/АПТ/ВР/15-03-283, яким зазначено: «оплата за Товар, який продано за цим контрактом, здійснюється банківським переводом не пізніше ніж 10 днів до дати відвантаження». Відвантаження відбулося 18.01.2016, з огляду на наступне.

Дані зауваження відповідача не можуть стосуватися питань визначення митної вартості товару.

Так, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Господарського кодексу України питання щодо порядку, строків оплати за товар вирішуються виключно сторонами господарських відносин. Це стосується і питань відповідальності за несвоєчасне чи неповне виконання прийнятих на себе зобов'язань сторонами господарських відносин.

Застосування до ТОВ «Вибір Регіон» санкцій за несвоєчасну оплату по контракт № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015 є виключним правом AT «Апатит», а відповідач не може обґрунтовувати виникнення сумнівів щодо вартості товару тим, що оплата за даний товар була здійснена пізніше ніж вказано в самому контракті.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення про коригування митної вартості товарів №805130000/2016/000007/2 від 30.01.2016 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2016/00011 від 30.01.2016 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року по справі № 818/108/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2016р. по справі № 818/108/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2016 р.