Постанова № 57868538, 18.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24015/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О., Хрімлі О.Г.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України Максименко Лесі Анатоліївни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", звернулось до суду з позовом до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Максименко Лесі Анатоліївни (далі - відповідач-2), в якій просить суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19048199 від 03.02.2015, винесене державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Максименко Л.А. щодо припинення заборони на нерухоме майно - нежитлове приміщення, нежилий будинок що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, запис про обтяження №1033977 від 23.05.2013;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18995506 від 31.01.2015, винесене державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Максименко Л.А. щодо припинення іпотеки - нежитлове приміщення, нежилий будинок що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, запис про іпотеку №1034857 від 23.05.2013;

- зобов'язати управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України поновити запис №1033977 від 23.05.2015 про обтяження забороною нерухомого майна - нежитлове приміщення, нежилий будинок що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", код ЄДРПОУ 00032199, що існував до проведення державної реєстрації його припинення;

- зобов'язати управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України поновити запис №1034857 від 23.05.2015 про іпотеку - нежитлове приміщення, нежилий будинок що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", код ЄДРПОУ 00032199, що існував до проведення державної реєстрації його припинення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19048199 від 03.02.2015 року, винесене державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Максименко Л.А. щодо припинення заборони на нерухоме майно - нежитлове приміщення, нежилий будинок що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, запис про обтяження №1033977 від 23.05.2013 року. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18995506 від 31.01.2015 року, винесене державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Максименко Л.А. щодо припинення іпотеки - нежитлове приміщення, нежилий будинок що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, запис про іпотеку №1034857 від 23.05.2013 року;

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" подав апеляційну скаргу про скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволення позову з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її повністю або в частині та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23 травня 2013 року ТОВ "Капітал Інвест ЛТД" підписало іпотечний договір № 2 з Позивачем та передала в іпотеку нежитлове приміщення, нежилий будинок, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, яке передувало в його власності, забезпечивши таким чином кредитні зобов'язання ПАТ «Брокбізнесбанк» перед Позивачем.

23.05.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою A.M. на підставі вказаного іпотечного договору № 2 від 23.05.2013, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження нерухомого майна, що знаходиться у м. Києві по вул. Саксаганського, 115-а іпотекою (далі - нерухоме майно, предмет іпотеки) №1034857 та запис про обтяження такого майна (заборона на нерухоме майно) №10339774.

В подальшому, рішенням господарського суду м. Києва від 27.11.2014 року у справі № 910/19794/14 за позовом ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» про розірвання іпотечного договору № 2 від 23.05.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 року, розірвано іпотечний договір № 2 від 23.05.2013 року, укладений між ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» та AT «Ощадбанк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою A.M. та зареєстрований в реєстрі за № 710. Визначено наслідки розірвання іпотечного договору № 2 від 23.05.2013 року, як припинення зобов'язань ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» перед AT «Ощадбанк».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про іпотеку», обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Згідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку», відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

ТОВ «Капітал Інвест ЛТД», сформувавши відповідні пакети документів з прошитими та пронумерованими копіями постанови апеляційного суду та суду першої інстанції, сплативши державне мито, звернулось до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України із заявами № 10004025 від 31.01.2015 року та № 10033466 від 02.03.2015 року про припинення іпотеки і обтяження.

31 січня 2015 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві прийнято рішення про припинення іпотеки за іпотечним договором № 2 від 23.05.2013 р., про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

03 лютого 2015 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві прийнято рішення про припинення обтяження за іпотечним договором № 2 від 23.05.2013 року, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2015 року у справі № 910/19794/14 рішення господарського суду м. Києва від 27.11.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2014 року у справі № 910/19794/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» про розірвання іпотечного договору № 2 від 23.05.2013 року відмовлено.

Після того, як Банку стало відомо про вилучення записів про обтяження нерухомого майна іпотекою та заборони на його відчуження, враховуючи, що підстава для внесення записів про припинення запису про іпотеку № 1034857 від 23.05.2013 року та запису про обтяження (заборона на нерухоме майно) № 1033977 від 23.05.2013 року відпала, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2015 року у справі № 910/19794/14 було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2014 року у справі № 910/19794/14, AT «Ощадбанк» звернулось з листом-заявою до відповідного органу державної реєстрації з заявою № 55/2-01/1067 від 06.08.2015 року, в якому просило поновити вилучені записи.

На вказаний лист-заяву Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України листом № 20441/0/11-15/5.5 від 01.09.2015 року, надано відповідь про те, що державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві позбавлений можливості прийняти рішення відповідно до заяви Банку від 06.08.2015 року №55/2-01/1067, так як остання не відповідає вимогам Закону.

AT «Ощадбанк» повторно звернулось з листом-заявою № 55/2-01/1122 від 21.08.2015 року з проханням поновити вилучені на підставі скасованих судових актів записи.

Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України листом № 22183/0/11-15/5.5 від 07.09.2015 року повторно відмовило позивачу в поновленні записів від 23.05.2013 року № 1034857 та 1033977 з огляду на те, що заявником не була подана відповідна заява та документи, необхідні для проведення державної реєстрації прав згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 «Про затвердження Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вважаючи, що невнесення до Державного реєстру запису про обтяження на іпотечне майно за його листами заявами є порушенням прав позивача, останній звернувся до суду з позовною заявою, в якій фактично оскаржує дії відповідача щодо внесення записів про припинення заборони на нерухоме майно.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов прийшов до висновку, що хоча і подані позивачем заяви від 06.08.2015 року № 55/2-01/2067 та № 55/0-01/1122 від 21.08.2015 року з додатками до них, не відповідали вимогам до переліку документів, необхідних для проведення державної реєстрації обтяження, що визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.10.2013 року № 868, а тому у державного реєстратора не було законних підстав для внесення до державного реєстру записів про іпотеку та обтяження нерухомого майна. Крім того, відповідачем правомірно внесено оскаржувані записи щодо припинення заборони на нерухоме майно - нежитлове приміщення, нежилий будинок що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД", так як, на час їх вчинення набрало законної сили рішення про визнання недійним договору іпотеки. Разом з тим, суд першої інстанції вважає, що наявні записи щодо припинення заборони на нерухоме майно порушують права позивача, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року іпотечний договір № 2 від 23.05.2013 року розірвано та визначено наслідки розірвання як припинення зобов'язань між ТОВ «Капітал Інвест Лтд» та ПАТ «Державний ощадний банк України», а відтак, припинено дію зазначеного іпотечного договору.

27 січня 2015 року Київський апеляційний господарський суд виніс постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року про розірвання іпотечного договору залишив без змін.

Відповідно до ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі закінчення дії іпотечного договору, а відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла при винесенні рішень державним реєстратор), державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Як визначено пунктом 63 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 868, який діяв при винесенні рішень державним реєстратор, у разі проведення державної реєстрації припинення іпотеки заінтересованою особою, зокрема, є особа, в інтересах якої припинено іпотеку.

Відповідно до пункту 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є, в тому числі, рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Таким чином, оскільки на момент розгляду та задоволення заяв ТОВ «Капітал Інвест Лтд» про припинення обтяження та іпотеки, рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року набрало законної сили на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 року, то у державного реєстратора були правові підстави для прийняття рішення про припинення іпотеки за іпотечним договором № 2 від 23.05.2013 року та внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, відповідно до статті 4 Закону України «Про іпотеку», обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Згідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку», відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Яке зазначено вище, ТОВ «Капітал Інвест ЛТД», сформувавши відповідні пакети документів з прошитими та пронумерованими копіями постанови апеляційного суду та суду першої інстанції, сплативши державне мито, звернулось до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України із заявами № 10004025 від 31.01.2015 року та № 10033466 від 02.03.2015 року про припинення іпотеки і обтяження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача в цій частині правомірні, так як вчинені в межах повноважень та у спосіб, що встановлений чинним законодавством України.

Разом з тим, доводи позивача з приводу того, що єдиною особою, яка відповідно до чинного на момент вчинення спірних реєстраційних дій законодавства, мала право на звернення до Державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки, є іпотекодержатель, тобто AT «Ощадбанк», судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги, так як згідно з пунктом 63 Порядку № 868 у разі проведення державної реєстрації припинення іпотеки заінтересованою особою, такою особою також є особа, якою припинена іпотека, особа, в інтересах якої припинено іпотеку, та у випадку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», - державний виконавець.

Оскільки ТОВ «Капітал Інвест ЛТД», в даному випадку, є зацікавленою особою, то твердження позивача про можливість звернення до державного реєстратора з заявою про скасування іпотеки лише АТ «Ощадбанк», є необґрунтованими.

Також, необґрунтованими є посилання позивача на те, що рішення господарського суду м. Києва від 27.11.2014 року у справі №910/19794/14, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 року, яким розірвано іпотечний договір № 2 від 23.05.2013 року між ТОВ «Капітал Інвест ЛТД» та AT «Ощадбанк», з огляду на зміст його резолютивної частини, не містить приписів щодо припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що предметом цього іпотечного договору, враховуючи наступне.

Так, як вірно зазначає суд першої інстанції, в резолютивній частині рішення господарського суду м. Києва від 27.11.2014 року у справі №910/19794/14, чітко визначено наслідки розірвання іпотечного договору № 2 від 23.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою A.M. та зареєстрованого в реєстрі за № 710, як припинення зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» перед публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».

Оскільки, іпотека є похідною від основного зобов'язання, то суд першої інстанції дійшов правомірно висновку, що безпосереднім наслідком припинення грошового зобов'язання є припинення іпотеки/обтяження, що і було правомірно зроблено державним реєстратором у формі оскаржуваних рішень.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України поновити записи №1033977 від 23.05.2015 року, № 1034857 від 23.05.2015 року, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

У відповідності до п.п. 15, 16 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 після здійснення пошуку у Державному реєстрі прав відомостей державний реєстратор розглядає заяву (запит) та оформляє відповідне рішення, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор відкриває розділ Державного реєстру прав та вносить записи до Державного реєстру прав. У випадках, установлених законодавством, державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до спеціального розділу Державного реєстру прав.

Пунктом 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 визначено, що з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно такі відомості, щодо об'єкта нерухомого майна: тип об'єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо); призначення об'єкта нерухомого майна (житловий або нежитловий); площа об'єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності) житлова площа об'єкта нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю); адреса об'єкта нерухомого майна; підстава для внесення запису про нерухоме майно: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» є спеціальним для спірних відносин.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, подані позивачем заяви від 06.08.2015 року № 55/2-01/2067 та № 55/0-01/1122 від 21.08.2015 року з додатками до них, не відповідали вимогам до переліку документів, необхідних для проведення державної реєстрації обтяження, що визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.10.2013 року № 868.

При цьому, державний реєстратор двічі роз'яснював позивачу про те, що останньому слід звернутись з відповідною заявою та необхідними документами для проведення державної реєстрації обтяження, що визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.10.2013 року № 868.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивачем, після прийняття Вищим господарським судом України постанови від 10.06.2016 року по справі № 910/14970/15, не вчинялось дій, передбачений чинним законодавством України, для внесення до державного реєстру записів про іпотеку та обтяження нерухомого майна

Таким чином, в розумінні ч. 2 ст. 19 Конституції України, у державного реєстратора не було законних підстав для внесення до державного реєстру записів про іпотеку та обтяження нерухомого майна.

При цьому, в матеріалах справи відсутні письмові докази прийняття відповідачами рішень про відмову у внесенні в реєстр записів про іпотеку та про обтяження забороною нерухомого майна - нежитлового приміщення, нежилого будинку, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», так як позивач при зверненні до органів державної реєстрації не дотримався встановлених законодавством вимог.

Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, представник відповідача пояснив суду, що в разі подання Позивачем всіх необхідних документів та відповідної заяви, то реєстраційна дія була б проведена.

Позивач при зверненні до органів державної реєстрації не дотримався встановлених законодавством вимог та не отримував відмову у державні реєстрації обтяження та іпотеки, оформлену рішення державного реєстратора.

За таких обставин, судом першої інстанції вірно встановлено відсутність порушеного відповідачем права позивача в частині позовних вимог про зобов'язання управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України поновити записи №1033977 від 23.05.2015 року, № 1034857 від 23.05.2015 року, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що оскільки станом на дату вирішення даної справи, відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, щодо припинення іпотеки та обтяження на нежитлове приміщення, нежилий будинок що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, то оскаржувані рішення № 19048199 від 03.02.2015 та № 18995506 від 31.01.2015, винесені державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Максименко Л.А., порушують охоронювані законом майнові права позивача, внаслідок чого підлягають визнанню протиправними та скасуванню, зважаючи на наступне.

Пунктом першим частини другої статті 162 КАС України визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Пунктом другим частини другої ст.162 КАС України визначено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, як зазначено вище та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з боку відповідача (суб'єкта владних повноважень) не було вчинено протиправних дій чи бездіяльності, які порушують права позивача, та правомірно відмовлено у вчиненні дій через відсутність правових підстав, то такі дії не можуть порушувати прав позивача.

А отже, відсутні правові підстави для задоволення позову про скасування рішеннь № 19048199 від 03.02.2015 року та № 18995506 від 31.01.2015 року, так як вони винесені державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Максименко Л.А., в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України на момент вчинення реєстраційних дій.

При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача на ту обставину, що для відновлення своїх інтересів щодо накладення заборони на предмет іпотеки на підставі рішення Вищого господарського суду України, позивач має право звернутись до державного реєстратора з відповідною заявою та необхідними документами, зокрема, копією постанови Вищого господарського суду України від 19.03.2015 року та сплативши державне мито, для проведення державної реєстрації обтяження, що визначені чинним законодавством України.

Разом з тим, у разі подання позивачем відповідної заяви з передбаченими чинним законодавством документами та квитанції про сплату державного мита, державний реєстратор зобов'язаний вчинити відповідні реєстраційні дії з предметом іпотеки, як це передбачено в постановах судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13.05.2015 року, від 02.09.2015 року, де вказано, що у разі скасування рішення суду щодо обтяження прав на нерухоме майно, останнє не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, а тому іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що на час винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.115 а накладено арешт на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропертовськ від 25.02.2015 року №199/1402/15-ц, що підтверджено випискою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.75 Т.1).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню вцілому.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині з ухваленням в цій частині нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2016 року - скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19048199 від 03.02.2015 року, винесене державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Максименко Л.А. щодо припинення заборони на нерухоме майно - нежитлове приміщення, нежилий будинок що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, запис про обтяження №1033977 від 23.05.2013 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18995506 від 31.01.2015 року, винесене державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України Максименко Л.А. щодо припинення іпотеки - нежитлове приміщення, нежилий будинок що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 115а, запис про іпотеку №1034857 від 23.05.2013 року.

В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України Максименко Лесі Анатоліївни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: І.О. Лічевецький

О.Г. Хрімлі

Повний текст виготовлено 23 травня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Лічевецький І.О.

Хрімлі О.Г.