Ухвала суду № 57844493, 16.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/11963/15-ц Головуючий у І інстанції Саган В. М.Провадження № 22-ц/780/2512/16 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Суханової Є.М.,

за участю секретаря Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш АВТО» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш АВТО» про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивувала наступним чином:

З 07.10.1973 року вона перебуває у шлюбі із ОСОБА_3 15.12.2015 року їй стало відомо про те, що 06.10.2015 року між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш АВТО» та її чоловіком був укладений договір фінансового лізингу №000919, згідно умов якого її чоловік зобов'язався сплатити лізингові платежі (вартість предмету лізингу становить 28408,7 доларів США, на момент підписання договору гривневий еквівалент вартості в сумі 653400 грн. транспортного засобу «Hyundai IX3»). На виконання вказаного договору ОСОБА_3 вніс на рахунок товариства перший лізинговий платіж в розмірі 90 000,00 грн. Позивач вважала, що договір фінансового лізингу укладений з порушенням процедури його укладення. Також, укладаючи вказаний договір та здійснюючи за ним оплату у розмірі 90000,00 грн., що виходить за межі дрібної побутової угоди, ОСОБА_3 розпорядився спільним майном подружжя без отримання на це згоди іншого з подружжя. У зв'язку з наведеним просила суд визнати недійсним договір фінансового лізингу № 000919 від 06.10.2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш АВТО», застосувати реституцію, стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш АВТО» сплачений лізинговий платіж 90000,00 грн. та судові витрати в розмірі 900,00 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач ТОВ «Лізингова компанія «Ваш АВТО» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Обґрунтував скаргу тим, що судом не взято до уваги ту обставину, що при укладенні спірного договору між товариством і ОСОБА_3 було досягнуто згоди по всіх істотних умовах, про що свідчить підписання ним кожної сторінки договору та додатків до нього.Зазначає, що договір укладено відповідно до положень цивільного законодавства. За таких умов правові підстави для визнання його недійсним відсутні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в повній мірі відповідає наведеним вимогам, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що укладений 06.10.2015 року між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш АВТО» та чоловіком позивача договір фінансового лізингу виходить за межі дрібних побутових угод, відтак для його укладення та розпорядження спільним майном подружжя потрібна була згода іншого з подружжя, однак її отримано не було. Крім того, суд першої інстанції зважив на те, що до договору лізингу відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням певних особливостей. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, договір лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. В той же час в даному випадку спірний договір лізингу було укладено в простій письмовій формі. Його нотаріальне посвідчення здійснене не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України .Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Вищевказана позиція збігається з правовою позицією Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15, на яку посилався суд першої інстанції при вирішенні даної справи.

Звернув увагу суд першої інстанції й на ту обставину, що відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії. Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). Наведені висновки також були викладені у вищезазначеній правовій позиції Верховного Суду України. В той же час, відповідачем не було надано до суду відповідної ліцензії на право здійснення вищевказаних фінансових операцій. В ході перегляду справи в апеляційному порядку представник відповідача зазначив про відсутність такої ліцензії у ТОВ «Лізингова компанія «Ваш АВТО», що відповідно до положень ч. 1 ст. 227 ЦК України є самостійною підставою для визнання правочину недійсним.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції виваженими та обґрунтованими. Розглядаючи спір, суд належно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому передбачених законом підстав для скасування рішення суду при апеляційному розгляді колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш АВТО» відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: О.П. Коцюрба

Є.М. Суханова