Ухвала суду № 57839245, 19.05.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"19" травня 2016 р. Справа № 806/5392/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Кучерук С.Б. ,

за участю представників сторін та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" лютого 2016 р. у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_4 третя особа: ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася з позовом до ОСОБА_4 про знесення самочинно збудованої прибудови до частини житлового будинку по АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову зазначає, що в 2010 році ОСОБА_4 на власній земельній ділянці без повідомлення про початок будівельних робіт, тобто самочинно, здійснено прибудову до житлового будинку по АДРЕСА_1. При проведенні такого будівництва Відповідачем порушені права власника суміжної земельної ділянки. У серпні 2014 року посадовими особами відповідача було проведено позапланову перевірку дотримання вимог державних будівельних норм, стандартів і правил відповідачем при здійсненні будівельних робіт на вказаному об"єкті. За результатами перевірки складено акт, протокол про адміністративне правопорушення. Відповідачу було внесено припис №233 від 01.08.2014 про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, а 17.12.2014 року за результатами позапланової перевірки винесено припис №23/4/14 про необхідність демонтувати прибудову до частини житлового будинку або перебудувати з дотриманням будівельних норм, стандартів та правил в строк до 17.02.2015 року. У листопаді 2015 року посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку виконання припису №23/4/14 від 17.12.2014 року, в ході якої встановлено, що ОСОБА_4 вимоги припису не виконала, не демонтувала та не перебудувала вказану вище добудову, дозвільні документи на виконання будівельних робіт у відповідача відсутні. Позивач вважає, що Інспекцією вжито усіх передбачених законом заходів щодо усунення відповідачем порушень містобудівного законодавства, остання ухиляється від виконання законних вимог припису, тому просить прийняти рішення про знесення самочинно збудованої прибудови до частини житлового будинку по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 за її рахунок.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, третя особа ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуально права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

До апеляційної скарги третьої особи приєднався позивач.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судами встановлено, що за зверненнями Овруцької міської ради 01.08.2014 року уповноваженою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) у Житомирській області була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_4 при здійсненні реконструкції частини житлового будинку з добудовою АДРЕСА_1.

За результатами перевірки уповноважена особа Позивача дійшла висновку, що Відповідач з 2010 року проводить роботи по реконструкції частини житлового будинку з добудовою на приватизованій земельній ділянці АДРЕСА_1 без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушила вимоги ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.6 Постанови КМ України №466 від 13.04.2011року (а.с.7).

Одночасно Відповідачу був внесений припис про усунення вказаних порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та встановлено строк до 01.10.2014 року (а.с.8).

За результатами повторної перевірки 17.12.2014 року уповноваженою особою Позивача було встановлено, що Відповідачем зазначені порушення не усунуто і повторно був винесений припис про демонтаж збудованої прибудови або її перебудову із дотриманням будівельних норм, державних стандартів та правил в термін до 17.02.2015 року. Одночасно Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за допущені порушення у вигляді штрафу в сумі 5100,00грн. (а.с.9-12).

Як зазначено в акті перевірки від 13.11.2015 року, уповноваженою особою Позивача було підтверджено, що Відповідачем не виконані вимоги приписів щодо демонтажу збудованої прибудови або її перебудови та додатково зазначено, що такі дії Відповідача не відповідають вимогам п.3.25 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" щодо дотримання відстані не менше 1,0м. від найбільш виступної частини будівлі для догляду за будівлями і для здійснення їх поточного ремонту, що призвело до порушення прав ОСОБА_3 (а.с.13).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про порушення ОСОБА_4 вимог законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідачем прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1, здійсненої в 2010 році не знайшли свого підтвердження, а також не відповідають обставинам справи і не ґрунтуються на вимогах законодавства, чинного на момент виявлення порушення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якої прийнято відповідне рішення суду.

Аналогічні приписи містить ч. 1 ст. 376 ЦК України, якою передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Підстави для знесення об'єкта самовільного будівництва визначені у ч. 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Так, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову житлового будинку.

У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012р. "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" зазначено, що при розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

В пункті 22 вказаної постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03. 2012 року зазначається, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.

З урахуванням наведених вище приписів нормативних актів, відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування вправі заявити позов про проведення відповідної перебудови самочинного будівництва. Разом з тим такий позов не є єдино можливим способом вирішення питання щодо самочинного будівництва, до того ж застосовується в разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил, але при наявності можливості проведення перебудови й згоди самої особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Оскільки, як зазначено судом першої інстанції позивачем в порушення вимог статті 71 КАС України, не підтверджено вжиття заходів щодо зобов'язання відповідача здійснити перебудову самовільного будівництва чи ухилення позивача від проведення такої перебудови або неможливість її здійснення, правильним, на думку колегії суддів, є висновок про передчасність заявленої вимоги про знесення будівлі.

Такий висновок відповідає встановленим у справі обставинам, оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що самочинність вказаного будівництва позивач трактує з огляду на його здійсненням Відповідачем:

- без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.6 Постанови КМ України №466 від 13.04.2011року;

- без дотримання вимог п.3.25* ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" щодо забезпечення відстані не менше 1,0м. від найбільш виступної частини будівлі для догляду за будівлями і для здійснення їх поточного ремонту.

Судами встановлено та не заперечується сторонами, що спірне будівництво Відповідачем здійснювалося в 2010 році.

Суд першої інстанції вірно вказав, що правовідносини щодо надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт в зазначений період часу регулювалися Постановою КМ України від 30 вересня 2009 р. №1104 "Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт" із відповідними змінами і доповненнями.

Цією ж постановою КМУ затверджено Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, у пункті 9 якої (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 р. №160), прямо зазначено, що такий дозвіл не вимагається для виконання робіт з будівництва приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них загальною площею до 500 кв. метрів включно, господарських будівель і споруд.

Лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №466 встановлено, що такі будівельні роботи можуть виконуватися замовником після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виходячи з обставин справи, встановлених судами, та наведених вимог законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на час виконання Відповідачем в 2010 році будівельних робіт при реконструкції частини житлового будинку з добудовою АДРЕСА_1 чинне законодавство не передбачало здійснення таких робіт за обов'язкової наявності як повідомлення про початок виконання таких будівельних робіт, так і дозволів на проведення підготовчих чи будівельних робіт.

Щодо недотримання Відповідачем вимог п.3.25* ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень", колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3.25* ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" передбачено, що "протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємностей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).

Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки" та СНІП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок."

В п.3.25* ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" прямо зазначено, що вказані будівельні норми регулюють "протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості".

Оскільки судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що квартира, до якої Відповідач проводила добудову (реконструкцію), та квартира ОСОБА_3 не є окремими будинками чи будівлями, а є окремими квартирами житлового будинку АДРЕСА_1 тому, колегія суддів вважає, що вимоги п.3.25* ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" не можуть застосовуватися до правовідносин щодо проведення Відповідачем будівельних робіт при реконструкції частини житлового будинку з добудовою АДРЕСА_1.

Відповідно до досліджених судом Витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державних актів про право власності на землю ОСОБА_4 - відповідач у справі, і ОСОБА_3 - третя особа у справі, є власниками окремих земельних ділянок, відведених для обслуговування відповідних частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.24-29, 65-68). З наведених документів вбачається, що відповідач у 2006 році в порядку спадкування набула права власності на три земельні ділянки, розташовані АДРЕСА_1.

Право власності на земельну ділянку у розмірі 0,0123 га за адресою : АДРЕСА_2 ОСОБА_3 набув у 2014 році на підставі рішення суду.

Зазначені земельні ділянки є суміжними, і як пояснив представник відповідача в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_4 не заперечує того факту, що при проведенні добудови до належної їй частини будинку остання частково вийшла за межі власної земельної ділянки. Пояснив також, що будівельні роботи відповідачем не завершено, питання щодо проведення перебудови не розглядалось.

Отже, суд апеляційної інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскільки позивач не звертався до суду щодо зобов'язання відповідача провести відповідну перебудову, а також позивачем на виконання вимог ч.7 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не було встановлено, що проведення такої перебудови є неможливим, позивач при зверненні до суду з вимогою про знесення об'єкту самочинного будівництва діяв за відсутності підстав та не у спосіб, визначений ч.7 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин сторін, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" лютого 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" травня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Державна архітектурно-будівельна інспекція України бульвар Лесі України,26,м.Київ,01133

3- відповідачу: ОСОБА_4 АДРЕСА_3,11101

4-третій особі: ОСОБА_3 - АДРЕСА_4,11101

5- Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області м-н С.П.Корольова,12, м.Житомир,10014,