Ухвала суду № 57835200, 12.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3408/16

Головуючий у першій інстанції Погрібний М. О.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Кравця Ю.І., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Лопотані В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 17 березня 2016 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею та зобов"язання зняти з реєстраційного обліку, за участю третьої особи відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Суворовського відділу національної поліції ГУНП України в Одеській області, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Суворовського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_3, третьої особи Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Суворовського відділу національної поліції ГУНП України в Одеській області про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 та скасування реєстрації проживання, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. У 2012 році його рідний брат тимчасово зареєструвався у зазначеному будинку, але до цього часу знятися з реєстрації не хоче. Викладені обставини стали підставою звернення до суду.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 19.02.2016 року провадження у справі відкрито.

Під час судового розгляду вищевказаної цивільної справи 17.03.2016 року, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 пояснив, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2013 року, за ним визнано право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4, на 133/600 частини спірного домоволодіння АДРЕСА_1. А рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2014 року, за ним визнано право власності на вказані 133/600 частини зазначеного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті матері. На даний час, рішення суду від 01 серпня 2014 року законної сили не набрало і оскаржене ОСОБА_2 в апеляційному порядку.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 17 березня 2016 року провадження у справі зупинено до закінчення розгляду апеляційним судом Одеської області апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 01.08.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 17 березня 2016 року про зупинення провадження скасувати та постановити нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні ухвали норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Зупиняючи провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею та зобов`язання зняти з реєстраційного обліку, за участю третьої особи відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Суворовського відділу національної поліції ГУНП України в Одеській області з підстав п. 4 ч.1 ст. 201 ЦПК України у зв`язку з неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, саме до закінчення розгляду апеляційним судом Одеської області апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 01.08.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд першої інстанції виходив з того, що від результатів розгляду апеляційної скарги залежить законність і правильність прийняття рішення по даній справі

Такий висновок районного суду відповідає матеріалам справи.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2014 року, за ним визнано право власності на вказані 133/600 частини зазначеного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті матері. На даний час, рішення суду від 01 серпня 2014 року законної сили не набрало і оскаржене ОСОБА_2 в апеляційному порядку. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.11.2014 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 01.08.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.11.2014 року справу призначено до розгляду в апеляційному порядку по суті апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок. Як правило, це виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Пленум Верховного Суду України в п. 33 постанови № 2 від 12 червня 2009 року « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз»яснив, що, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею та зобов`язання зняти з реєстраційного обліку, за участю третьої особи відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Суворовського відділу національної поліції ГУНП України в Одеській області до закінчення розгляду апеляційним судом Одеської області апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 01.08.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом до набрання законної сили рішення у цивільній справі, оскільки в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Так, предметом у справі, законність постановлення ухвали про зупинення провадження якої переглядається є визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею та зобов`язання зняти з реєстраційного обліку.

Відповідачем у даній справі є ОСОБА_3, якого іншим судом рішенням, що не набрало чинності у зв`язку з оскарженням рішення суду в апеляційному порядку і вікриттям апеляційного провадження, визнано співвласником домоволодіння, про втрату права яким до нього заявлений позов.

Рішення та ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Тобто вирішення апеляційним судом справи по суті апеляційної скарги з одночасним набранням законої сили постановленого рішення або ухвали буде мати значення чи є ОСОБА_3 власником (співвласником) будинку про втрату користування яким до нього заявлений позов.

Власник будинку не може бути позбавлений права користування ним, тому від наявності права власності буде залежати можливість задоволення заявленого позову взагалі.

Доводи апеляційної скарги висновку районного суду не спростовують і не є підставою для скасування ухвали постановленої відповідно до вимог процесуального законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судова колегія доходить висновку про відсутність підстав вважати, що районний суд при постановленні ухвали про зупинення провадження у справі допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали і тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 17 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Ю.І. Кравець

С.О. Погорєлова