Ухвала суду № 57815575, 12.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 травня 2016 року м. Київ К/800/7338/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року у справі №808/8646/15 за поданням Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Приватного підприємства фірми «Оллі» про стягнення податкового боргу, -

встановив :

Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року у справі №808/8646/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2016 року касаційна скарга Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області була залишена без руху у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, а саме скаржнику необхідно було надати суду копію рішення суду першої інстанції від 12 листопада 2015 року, документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом та копію ухвали суду апеляційної інстанції від 27 січня 2016 року.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав заяву, в якій зазначає, що при зверненні до суду на підставі ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено такої вимоги до оформлення подання, як додання до нього документу про сплату судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання позивач також посилається на Закон України «Про судовий збір», в якому не передбачено сплату судового збору за внесення до суду подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір-це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У розумінні ст. 2 цього Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання визначено як форму звернення до суду органу Державної фіскальної служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень.

Отже, подання як форма звернення до суду передбачена Кодексом адміністративного судочинства України. Ця ознака покладена в основу визначення поняття «судовий збір» та платника судового збору.

Вказане подання Закон України «Про судовий збір» не відносить до об'єктів, за які судовий збір не справляється, а органи Державної фіскальної служби України - до осіб, для яких встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, подання органу Державної фіскальної служби, передбачене ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є об'єктом справляння судового збору.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2016 року.

Згідно до ч. 3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року у справі №808/8646/15 за поданням Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Приватного підприємства фірми «Оллі» про стягнення податкового боргу - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного Н.Є. Маринчак

суду України