Постанова № 57814511, 17.05.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3924/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

17 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача: Бубели Н.А.,

представників третіх осіб: Гнатюк М.А.. Цимбал В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Гніванської дитячо-юнацької спортивної школи "Будівельник" до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, відділу державної виконавчої служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, Вінницьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області в особі Тиврівського відділення, публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, відділу державної виконавчої служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, Вінницьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області в особі Тиврівського відділення, публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року - без змін.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Представник Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року - без змін.

Представник Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області підтримала доводи апеляційної скарги відповідача та просила суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в провадженні ДВС Тиврівського РУЮ Вінницької області перебуває виконавче провадження ВП № 47067861 з примусового виконання вимоги №Ю 223-02У від 06.02.2015 року, виданої Тиврівським відділенням Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, про стягнення з Гніванської ДЮСШ "Будівельник" на користь ОДПІ боргу в сумі 27638,77 грн.

Зазначене виконавче провадження було відкрито 01.04.2015 року відповідно до постанови №47067861, з наданням боржнику часу для самостійної сплати боргу до 08.04.2015 року.

Позивач листом №6 від 09.04.2015 року надав відповідь на зазначену постанову, в якій просив не застосовувати до організації штрафні санкції, оскільки Гніванська ДЮСШ "Будівельник" є неприбутковою організацією і вільних коштів для сплати податків не має, а станом на час формування даного листа фінансування на поточний (2015) рік не затверджено і не виділено.

Державним виконавцем з метою примусового виконання вимоги №Ю 223-02У від 06.02.2015, виданої Тиврівським відділенням Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, були проведені виконавчі дії, а саме до Вінницького ВООБТІ, Немирівського центру ДАІ, Держкомземагенства у Тиврівському районі та Державній інспекції сільського господарства було надіслано запити про наявність зареєстрованого за Гніванською ДЮСШ "Будівельник" майна, на яке можливо звернути стягнення для виконання вищезазначеної вимоги.

З отриманих від вищенаведених установ відповідей вбачається, що у позивача відсутнє майно, на яке можливо звернення стягнення на виконання вимоги.

Окрім того, під час проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено наявність у позивача відкритих в ПАТ АК "Укргазбанк" рахунків, зокрема НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3, МФО 320478, код валюти рахунку: 980.

У зв'язку з тим, що позивачем не було самостійно сплачено визначену у вимозі №Ю223-02У від 06.02.2015 суму заборгованості, заступником начальника відділу ДВС Тиврівського РУЮ Вінницької області 11 червня 2015 року прийнято постанову ВП №47067861 про арешт коштів боржника в загальній сумі 30446,63 грн. (27638,77 грн. - борг перед ОДПІ, 2763,88 грн. - сума боргу по виконавчому збору, 43,98 грн. - витрати на проведення та організацію виконавчих дій), якою накладено арешт на кошти Гніванської ДЮСШ "Будівельник", що містяться на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 МФО 320478, код валюти рахунку: 980, відкритих в ПАТ АК "Укргазбанк", а також поширюється на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів (а.с. 130-131).

Зазначена постанова направлена для виконання ПАТ АБ «Укргазбанк» і 19.06.2015 року виконана останнім шляхом накладення арешту та встановлення ліміту в сумі 30446,63 грн. на кошти клієнта - Гніванської ДЮСШ "Будівельник", що містяться на рахунках НОМЕР_6, НОМЕР_5 та НОМЕР_4.

Однак, рахунок № НОМЕР_2, на кошти якого також накладено арешт, був відкритий Гніванській ДЮСШ "Будівельник" за договором банківського рахунку для зарахування страхових коштів №43-245/01-16 від 14.05.2012 у відділенні №245/01 ПАТ АК "Укргазбанк", з метою обліку цільових коштів та призначений виключно для зарахування страхових коштів, що надходять клієнту від районних, міжрайонних, міських виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до умов договору банк зобов'язується страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не спрямовувати на задоволення вимог кредиторів, про стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону ( п. 3.1.2 ).

На вказаний рахунок 17.04.2015, 13.05.2015 та 17.06.2015 Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перераховано кошти за цільовим призначенням - фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам на загальну суму 11990,32 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку.

15.07.2015 року, на виконання платіжної вимоги від 09.07.2015 року, вказані кошти були списані банком з вищенаведеного рахунку позивача та перераховано в сумі 11990,32 грн. на рахунок стягувача - відділу ДВС Тиврівського РУЮ Вінницької області.

В подальшому, згідно розпорядження № 47067861/1 від 17.07.2015 року та платіжного доручення №1731 від 20.07.2015, зазначені кошти були перераховані отримувачу - Вінницькій ОДПІ ( з подальшим зарахуванням до Державного бюджету України ) на погашення боргу згідно вимоги №Ю-223-02У.

Не погоджуючись з такими діями державного виконавця, позивач 26.08.2015 року звернувся зі скаргою вих.№28 до керівника відділу державної виконавчої служби Тиврівського РУЮ, в якій просив повернути незаконно стягнуті кошти та розблокувати спеціальний рахунок для забезпечення можливості здійснити виплату страхових коштів ОСОБА_4, посилаючись при цьому на спеціальний статус рахунка № НОМЕР_2.

У відповідь на вищенаведене звернення начальником виконавчої служби Тиврівського РУЮ було проінформовано позивача, що вказані кошти було списано з рахунків ДЮСШ "Будівельник" на виконання податкової вимоги №Ю-223-02У та з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

06.10.2015 року позивачем направлено скаргу аналогічного змісту на адресу начальника ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області, на яку останнім надано відповідь від 19.10.2015 року щодо відмови в задоволенні заяви позивача.

За вищенаведених обставин, вважаючи, що відділом ДВС неправомірно звернуто стягнення на кошти, що обліковуються на рахунку позивача № НОМЕР_2, відкритому в ПАТ АК "Укргазбанк", оскільки зазначений рахунок є спеціальним та призначений виключно для зарахування та подальшої виплати страхових коштів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь Гніванської дитячо-юнацької спортивної школи "Будівельник" шляхом перерахування на окремий рахунок НОМЕР_5 для зарахування страхових коштів, відкритий 14 травня 2012 року в публічному акціонерному товаристві акціонерний банк "Укргазбанк", кошти в сумі 11990,32 грн., що були безпідставно списані з вищезазначеного рахунку на підставі платіжної вимоги № 58 від 09.07.2015 року. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-14).

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 34 Закону № 1105-14, страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Як встановлено судом та зазначено вище, частина коштів в сумі 11990,32 грн., стягнутих з позивача державним виконавцем, була списана з рахунку № НОМЕР_2, відкритому у відділенні №245/01 ПАТ АК "Укргазбанк".

Згідно договору банківського рахунку для зарахування страхових коштів №43-245/01-16 від 14.05.2012, укладеному між позивачем та відділенням №245/01 ПАТ АК "Укргазбанк", рахунок № НОМЕР_2 відкритий банком Гніванській ДЮСШ "Будівельник" з метою обліку цільових коштів та призначений виключно для зарахування страхових коштів, що надходять клієнту від районних, міжрайонних, міських виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до умов договору банк зобов'язується страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не спрямовувати на задоволення вимог кредиторів, про стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону ( п. 3.1.2 ).

Разом з тим, судом встановлено, що при надходженні до ПАТ АК «Укргазбанк» постанови державного виконавця від 11.06.2015 року про арешт коштів боржника, а також платіжної вимоги від 09.07.2015 року, банк не повідомив державного виконавця про спеціальний статус рахунка № НОМЕР_2, відкритого банком Гніванській ДЮСШ "Будівельник".

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи на час вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання вимоги №Ю-223-02У від 06.02.2015, виданої Тиврівським відділенням Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, держаного виконавця не було повідомлено про спеціальний статус рахунку позивача № НОМЕР_2. Перелік рахунків, відкритих на ім'я позивача у відділенні №245/01 ПАТ АК "Укргазбанк", державним виконавцем отримано згідно відомостей наданих податковою службою у відповідь на запит, без зазначення їх спеціального статусу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV ( далі - Закон №606- XIV ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Відповідно до частин першої та другої ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Положеннями ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Системний аналіз положень ст.ст. 52, 57 цього Закону дає підстави стверджувати, що накладення арешту на банківський рахунок є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами державної виконавчої служби України для збереження та звернення стягнення на грошові кошти боржника за рішенням суду.

Разом з тим, при накладенні арешту на кошти боржника, що знаходяться на рахунку НОМЕР_5, відкритому позивачем у відділенні №245/01 ПАТ АК "Укргазбанк", код валюти рахунку: 980, мають бути враховані положення ч. 2 ст. 34 Закону України №1105-14.

Так, згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України № 1105-14, страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності з статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Як вже зазначалось раніше, порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження":

- звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (частина 1);

- стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (частина 2);

- на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (частина 4);

- стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця (частина 6).

Приписами ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, і шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

З наданих в судовому засіданні усних пояснень представників сторін, які знайшли своє документальне підтвердження матеріалами справи, судом встановлено, що на час винесення постанови про накладення арешту на рахунки НОМЕР_6, НОМЕР_5 та НОМЕР_4 МФО 320478, код валюти рахунку: 980, відкриті в ПАТ АК "Укргазбанк", державний виконавець не був обізнаний щодо спеціального статусу одного з них, а також в подальшому не був повідомлений про таку обставину і банком, на адресу якого було направлено для виконання постанову про арешт коштів та платіжну вимогу, внаслідок чого стягнення коштів за вимогою податкового органу відбулось з усіх рахунків позивача, відкритих в ПАТ АК "Укргазбанк".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що державний виконавець під час виконавчого провадження, зокрема, при винесенні постанови про накладення арешту на рахунки НОМЕР_6, НОМЕР_5 та НОМЕР_4 діяв на підставі та у спосіб чинного законодавства України.

Щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів колегія суддів апеляційної інстанції вказує наступне.

Підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» постановлено органам, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

В даному випадку, органом, що контролює справляння надходжень бюджету є Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).

За змістом пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

При цьому, виходячи із змісту наведених положень законодавства, помилково зарахованими є кошти, які сплачені до Державного бюджету України (місцевого бюджету) однак такі не належало сплачувати з окремих видів господарських операцій, або сплачені у більшому розмірі, або у випадках, коли не відбулось відповідної операції, при здійсненні якої сплачується збір.

Також наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 30 грудня 2013 року №882/1188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за №146/24923, затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі по тексту - Порядок №882).

Пунктом 1 названого Порядку закріплено, що він регламентує взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України (далі - органи Міндоходів) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини 2 статті 45 та частини 2 статті 78 Бюджетного кодексу України.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується сторонами по справі, Гніванська дитячо-юнацька спортивна школа "Будівельник" із заявою про повернення помилково сплачених коштів до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області не зверталась.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що у Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області не було правових підстав для повернення позивачу коштів на загальну суму 11990,32 грн., оскільки Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області не зверталась з відповідним поданням до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, що передбачено Порядком № 787.

Аналогічна позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 24 березня 2015 року справа № 21-3а15к, 03 листопада 2015 року справа №826/1661/14 та. Відповідно до ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

В обсязі встановлених судом фактичних обставин, описаних вище, а також положень законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Гніванської дитячо-юнацької спортивної школи "Будівельник" до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, відділу державної виконавчої служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, Вінницьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області в особі Тиврівського відділення, публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Білоус О.В. Курко О. П.