Ухвала суду № 57801695, 18.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4293/16 Справа № 173/2185/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Петрюк Т. М. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - Осіяна О.М.,

суддів - Глущенко Н.Г., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк»

на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» про стягнення заборгованості за договором банківського строкового вкладу (депозиту) в порядку захисту прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_2, із позовом про стягнення заборгованості за договором банківського строкового вкладу (депозиту) в порядку захисту прав споживачів до відповідача ПАТ «АБ «Експесс-Банк», згідно якого просив стягнути із відповідача на його користь суму депозитного вкладу - 38617,5 грн., річні відсотки на вклад - 3893,41 грн., 3% річних 977,75 грн., та інфляційні витрати в сумі 16196,62 грн., посилаючись на наступне: ним з відповідачем було укладено договір банківського строкового вкладу (депозиту) «Стандартний» ( в національній валюті із виплатою процентів в кінці терміну) № 83005 від 22.10.2013 року. Договір було укладено строком на 9-ть місяців (із 22.10.2013 року по 22.07.2014 року) під нарахування процентів на вклад в розмірі 18,5% річних.

Відповідно до п.2.3.1 Договору № 83005 ним було внесено в касу банку грошові кошти готівкою в сумі 34000 грн., що підтверджується випискою банку.

Після спливу строку Договору йому було запропоновано переукласти новий договір на більш вигідних умовах, він погодився і між ними було укладено Договір банківського строкового вкладу (депозиту) «Накопичувальний» № 56959-10.09/0209 від 23.07.2014 року строком на шість місяців (із 23.07.2014 року по 23.01.2015 року) під 20% річних. Залишок його коштів на рахунку банку станом на 23.07.2014 року з урахуванням відсотків за договором № 83005 склав 38617,5 грн.

Як в подальшому йому стало відомо, службова особа банку-відповідача - начальник Дніпропетровського міського відділення ПАТ «АБ «Експрес-Банк» ОСОБА_3, яка була уповноважена відповідачем та діяла на підставі доручення ЮР-126 від 03.07.2013 року не внесла обидва договори в комп'ютерну базу даних банку та, очевидно, привласнила належні йому кошти.

Він звернувся із офіційною заявою від 30.04.2015 року про повернення йому депозитного вкладу, на що отримав відповідь за № 21-1/337 від 22.05.2015 року про те, що за даними банку відсутні будь-які договори банківського строкового кладу (депозиту) та порушене з цього приводу кримінальне провадження, що й стало підставою звернення до суду

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» про стягнення заборгованості за договором банківського строкового вкладу (депозиту) в порядку захисту прав споживачів.

Стягнуто із ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» на користь ОСОБА_2 суму депозитного вкладу - 38617,5 грн., річні відсотки на вклад - 3893,41 грн., 3% річних - 977,75 грн., та 16196,62 грн. - інфляційні втрати.

Стягнуто із ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 596,85 грн.

Стягнуто із ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» на користь держави судовий збір в сумі 781 грн. 15 коп.

В апеляційній скарзі товариство посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неврахування обставин у справі: відсутність обліку та реєстрації цих договорів у банку; рахунки для обліку суми вкладу не відкрито; грошова сума до банку не надходила, а тому просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Задовольняючи позов суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського строкового вкладу (депозиту) «Стандартний» ( в національній валюті із виплатою процентів в кінці терміну) № 83005 від 22.10.2013 року. Договір було укладено строком на 9-ть місяців (із 22.10.2013 року до 22.07.2014 року) під нарахування процентів на вклад в розмірі 18,5% річних, що підтверджується копією договору від 22.10.2013 року (а.с.5). Відповідно до п.2.3.1 Договору № 83005 ним було внесено в касу банку грошові кошти готівкою в сумі 34000 грн., що підтверджується випискою банку № 306964 (а.с.7).

Після спливу строку цього договору позивач переуклав новий договір із відповідачем, а саме - Договір банківського строкового вкладу (депозиту) «Накопичувальний» № 56959-10.09/0209 від 23.07.2014 року строком на шість місяців (із 23.07.2014 року до 23.01.2015 року) під 20% річних. залишок його коштів на рахунку банку станом на 23.07.2014 року із урахуванням відсотків за договором № 83005 склав 38617,5 грн., що підтверджується копією договору від 23.07.2014 року (а.с.6).

До вказаних правовідносин суд застосував положення ст. 6, 526, 629, 1058, 1060 ЦК України, ст. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Судом встановлено, що позивач 30.04.2015 року звернувся із письмовою заявою до відповідача згідно якої просив повернути йому вклад та проценти за вкладом, відповідно до укладених ним договорів.

Проте банк взяті на себе зобов'язання не виконав посилаючись на відсутність договірних зобов'язань між ним та позивачем. Такі заперечення дані представником банку і в судовому засіданні. Проте ці заперечення суд вважав безпідставними тому, що згідно наданих суду копій договорів № 83005 від 22.10.2013 року та № 56959-10.09/0209 від 23.07.2014 року, ці договори скріплені печаткою банку, в них зазначені всі реквізити відповідача.

Крім того, на даний час здійснюється досудове розслідування за цим фактом. Суду надано копію технічної експертизи документів № 77/6 від 17.04,2015 року згідно якої, відбиток круглої печатки Дніпропетровського міського відділення ПАТ АБ «Експрес-банк», що розміщений на зворотній стороні Договору № 56959-10.09/0209 банківського строкового вкладу (депозиту) «накопичувальний» від 23.07.2014 року нанесено кліше печаті, вільні зразки відбитків якої надано на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Відбиток круглої печатки Дніпропетровського міського відділення ПАТ АБ «Експрес-Банк», що розміщений на зворотній стороні Договору № 83005 банківського строкового вкладу (депозиту) «Стандартний» від 22.10.2013 року нанесено кліше печаті, вільні зразки відбитків якої надано на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Відбиток прямокутного штампу Дніпропетровського міського відділення ПАТ АБ «Експрес-Банк» № 1 розміщений на правому верхньому куті Виписки по рахунку 26303001003712:85005 від 21.05.2013 року, нанесені кліше штампу вільні зразки відбитків якої надано на дослідження в якості порівняльного матеріалу.

Отже, суд вважав, що укладення договору банківського строкового вкладу (депозиту) «Стандартний» ( в національній валюті із виплатою процентів в кінці терміну) № 83005 від 22.10.2013 року та договору банківського строкового вкладу (депозиту) «Накопичувальний» № 56959-10.09/0209 від 23.07.2014 року між позивачем та відповідачем, а також внесення позивачем коштів на депозит знайшло своє підтвердження.

Відповідно до пп.1.1. договору банківського строкового вкладу (депозиту) «Накопичувальний» № 56959-10.09/0209 від 23.07.2014 року вбачається, що банком прийнято від вкладника грошову суму 38617,5 грн.

Невнесення зазначених договорів до бази банку, не відкриття рахунків для обліку суми вкладу та відсутність підтвердження від позивача суми депозиту відбулось не з вини позивача, а з вини працівників банку.

Врахувавши зазначені обставини, а також те, що на час звернення позивача за поверненням вкладу строк дії договору закінчився, суд вважав, що позов в частині стягнення суми вкладу 38617,5 грн., та нарахованих відсотків - 3893,41 грн., підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому суд вважав, що позов в частині стягнення 3% річних в сумі 977,75 грн., та 16196,62 грн. - інфляційні втрати також підлягає задоволенню.

Стягуючи ці суми із відповідача суд виходив із того, що договірні відносини виникли у позивача саме із банком. А встановлення винних осіб надасть банку право звернутись до них із регресною вимогою, щодо відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд розподілив судові витрати у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутні відомості про облік та реєстрацію двох договорів у банку; рахунки для обліку суми вкладу не відкрито; грошова сума до банку не надходила, не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або в дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або в безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 1060 ЦК України За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного в договорі.

Позивач надав суду копію договору банківського строкового вкладу (депозиту) «Стандартний» (в національній валюті із виплатою процентів в кінці терміну) №83005 від 22.10.2013 року. Договір було укладено строком на 9-ть місяців (із 22.10.2013 року до 22.07.2014 року) під нарахування процентів на вклад в розмірі 18,5% річних. Відповідно до п.2.3.1 договору позивачем було внесено в касу банку грошові кошти готівкою в сумі 34000 грн., що підтверджується випискою банку № 306964 (а.с.5,7).

Також надано копію договору банківського строкового вкладу (депозиту) «Накопичувальний» № 56959-10.09/0209 від 23.07.2014 року, укладеного строком на шість місяців (із 23.07.2014 року до 23.01.2015 року) під 20% річних. Залишок його коштів на рахунку банку станом на 23.07.2014 року із урахуванням відсотків за договором № 83005 склав 38617,5 грн., що підтверджується копією договору від 23.07.2014 року (а.с.6).

Ці письмові документи відповідач не спростував належними та достовірними доказами, відповідно до вимог ст.60,64 ЦПК України.

Крім того, суду надані письмові докази - висновок технічної експертизи документів № 77/6 від 17.04.2015 року, який також підтверджує як оформлення цих договорів саме ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк», так і надання виписки по рахунку позивача.

Посилання відповідача на розділ 10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (затвердженої постановою НБУ №492 від 12.11.2003 року), який регулює порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам і використання коштів за цими рахунками, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки цей розділ регулює саме обов'язки банку щодо належного прийняття та оформлення вкладів, а не обов'язки позивача.

Інші доводи у апеляційній скарзі відсутні.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, а із матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права.

Керуючись ст. 303,307,308,315 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» відхилити.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: