Рішення № 5779621, 07.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.09р.Справа № 31/279-09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Генерація”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Дніпропетровської міської ради , м. Дніпропетровськ

Третя особаОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаЛесников О.Є., довіреність від 09.09.09 р.;

Від відповідача Підберезний О.А., довіреність від 08.01.09 р., № 7/11-2466;

Від третьої особиОСОБА_4, довіреність від 10.12.08 р. СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Генерація” (м. Дніпропетровськ) звернулось з позовом до Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ), за участю третьої особи - ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ), та просить господарський суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Генерація” право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Добровольців, 1 Д, яке складається з: літ. А-2 комплекс автомийки, станція технічного обслуговування та магазин з кафетерієм, літ. а приямок, загальною площею 1056, 8 кв.м., без акту введення в експлуатацію обєкта нерухомого майна.

Позов вмотивовано тим, що на підставі інвестиційного договору № 1404 від 14.04.09 р., укладеного між позивачем та третьою особою, сторони домовилися обєднати зусилля щодо будівництва комплексу автомийки, станції технічного обслуговування та магазину з кафетерієм, на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети відповідачем. Позивач зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 14.04.09 р., укладеного з третьою особою, він придбав майнові права третьої особи у будівництві зазначеного нерухомого майна. Будівництво комплексу автомийки, станції технічного обслуговування та магазину з кафетерієм проведено без необхідної проектно-дозвільної документації, тому є самочинним. Оскільки відсутні жодні порушення прав інших осіб, позивач просить визнати за ним право власності на збудоване нерухоме майно.

Відповідач згідно відзиву на позов просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2009 року між позивачем (Інвестор) та третьою особою (Учасник) був укладений інвестиційний договір за № 1404 від 14.04.09 р., предметом якого є будівництво сторонами новостворених обєктів нерухомості (комплексу автомийки, станції технічного обслуговування та магазину з кафетерієм) на земельній ділянці, що знаходиться у місті Дніпропетровську за адресою: провулок Добровольців, у районі будинку № 3, загальною площею 0,1037 га, яка на момент підписання цього договору знаходиться у оренді Учасника.

Право власності Сторін, яке буде отримане Сторонами згідно діючого законодавства України на новостворені об'єкти нерухомості розподіляється наступним чином: право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 4,5 метрів квадратних, від загальної площі новостворених об'єктів нерухомості набуває Учасник; сторона 2 (Інвестор) набуває право власності в цілому на об'єкт збудованого будівництва, що предметом даного Договору за винятком площі, зазначеної в пп. 5.1.1 цього Договору (п. 5.1. Інвестиційного договору).

Інвестиційний договір посвідчений 14.04.09 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 1890.

Також, 14 квітня 2009 року між позивачем (Покупець) та третьою особою (Продавець) був укладений Договір купівлі-продажу майнових прав, згідно якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати купцеві свої майнові права (безумовне право Продавця на Предмет договору, яке стає правом власності Покупця на Новозбудоване майно, як на Нерухомість після завершення будівництва та введення його до експлуатації) у будівництві у Об'єкті будівництва (комплекс автомийки, станції технічного обслуговування та магазину з кафетерієм), збудовані на земельній ділянці, що знаходиться у місті Дніпропетровську за адресою: місто Дніпропетровськ, провулок Добровольців у районі будинку № 3 (три), яка зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:060:0029, загальною площею 0, 1037 (одна тисяча тридцять сім кв.м.) га. На момент підписання Сторонами цього Договору зазначена Земельна ділянка знаходиться у оренді Учасника (Договір оренди землі від 10.10.07 р. посвідчений 10 жовтня 2007 року І.П. Літаш, нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округа за реєстром №6845 з додатковими договорами до нього, зареєстрований у ДМВ ДРФ «Центра»ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.11.2007 р. за № 040710400650), що дорівнює 4,5 (чотири цілих та пять десятих) квадратних метрів Об'єкту будівництва, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити названі майнові права.

Згідно п. 1.5. Договору купівлі-продажу майнових прав право власності Покупця на Предмет договору виникає в порядку, визначеному діючим Законодавством України.

Цей договір посвідчений 14.04.09 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 1894.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений вище Договір оренди землі від 10.10.07 р. був укладений між Дніпропетровською міською радою та гр. ОСОБА_1 строком на 2 роки (п. 3.1. Договору оренди землі) на підставі Рішення Дніпропетровської міської ради за № 116/18 від 10.08.07 року.

Розпорядженням міського голови № 525-р від 15.06.09 року комплексу автомийки, станції технічного обслуговування та магазину з кафетерієм по пров. Добровольців присвоєно адресу: м. Дніпропетровськ, пров. Добровольців, 1 Д

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” за станом на 12 серпня 2009 року, спірний об'єкт будівництва, який розташований за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Добровольців, 1 Д, складається з: літ. А-2 комплекс автомийки, станції технічного обслуговування та магазину з кафетерієм, загальною площею 1056, 8 кв.м., літ. а приямок, та підлягає введенню в експлуатацію.

14.08.09 р. позивач звернувся до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури щодо надання експертного висновку з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності будівельних конструкцій обєктів нерухомого майна, які розташовані за вказаною вище адресою.

Як вбачається з експертного висновку з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності несучих будівельних конструкцій будівлі автомийки, станції технічного обслуговування та магазину з кафетерієм, виготовленого та затвердженого 17.08.09 р. Придніпровською державною академією будівництва та архітектури (Ліцензія серії АБ № 205927 від 04.10.05 р., зі строком дії з 04.10.05 р. по 04.10.10 р.), обстежені будівлі автомийки, станції технічного обслуговування та магазину з кафетерієм в м. Дніпропетровську по пров. Добровольців № 1 Д відповідають вимогам будівельних норм і правил та є придатними до вводу в експлуатацію.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Самочинне будівництво не може відповідно до вимог закону за актом вводу бути введеним в експлуатацію.

В силу ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Правовий аналіз законодавчого положення ч.4 ст. 376 ЦК України дає підстави для висновку, що заперечення власника (користувача) проти визнання права власності за особою, яка здійснила самочинне будівництво, або якщо це порушує права інших осіб, є перешкодою для визнання у судовому порядку права власності за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

З огляду на те, що позивач набув майнових прав на спірні обєкти нерухомого майна в цілому відповідно до умов інвестиційного договору № 1404 від 14.04.09 р. та договору купівлі-продажу майнових прав від 14.04.09 р., з боку відповідача, як субєкта власності на землю, виключним правом якого є вирішення питання про надання в оренду земельних ділянок, не надано заперечень, а доказів порушення прав та інтересів інших осіб учасниками судового процесу в матеріали справи не надано та судом не встановлено, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання права власності такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд не вбачає винних дій відповідача у виникненні даного спору, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Генерація” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 10, код ЄДРПОУ 32075475) право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Добровольців, 1 Д, яке складається з: літ. А-2 комплекс автомийки, станція технічного обслуговування та магазин з кафетерієм, загальною площею 1056, 8 кв.м., літ. а приямок, без акту введення в експлуатацію обєкта нерухомого майна.

Судові витрати віднести на позивача.

Суддя А.В.Єременко