Рішення № 5778564, 28.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.09р.Справа № 39/120-09 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

до Вільногірської міської ради, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про визнання окремих положень договору оренди земельної ділянки недійсними

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Ткачук С.Ф., дов. від 09.09.2009 № 02/12-971-1743/09

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернулася з позовом до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (надалі Відповідач) в якому просить суд визнати недійсним п. 2 укладеного між сторонами Договору оренди землі від 13.03.2006 року, в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 0,0030 га землі житлової забудови частка в спільному користуванні у багатоквартирному житловому будинку, та визнати недійсними всі положення спірного договору оренди землі, що повязані із цією земельною ділянкою.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не пожав, повноважений представник у судовому засіданні 28.09.2009 проти позову не заперечував.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 28.09.2009 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Як убачається з матеріалів справи, Позивачці на праві приватної власності належить вбудоване нежитлове приміщення № 53 в житловому будинку 32-а по вул. Ленінського Комсомолу, в м. Вільногірськ.

На виконання рішення Вільногірської міської ради № 1191-50/ІУ від 02.02.2006 року „Про передачу в оренду ПП ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої по вул. Ленінського Комсомолу, 32а, для комерційного використання” між сторонами у справі був укладений договір оренди землі від 13.03.2006 року, який зареєстрований за номером 04061050004.

Відповідно до умов зазначеного договору Орендодавець (Відповідач) передав, а Орендар (Позивач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Ленінського Комсомолу, 32-а у центральній частині міста Вільногірська.

Згідно п. 2 Договору, в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,0077 га, у тому числі:

- 0,0030 га землі житлової забудови частка в спільному користуванні у багатоквартирному житловому будинку;

- 0,0047 га земельна ділянка під ґанком.

Позивач вимагає визнання недійсним п. 2 спірного договору оренди землі в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 0,0030 га землі житлової забудови частка в спільному користуванні у багатоквартирному житловому будинку, а також визнання недійсними всіх положення спірного договору оренди землі, що повязані з цією земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Отже чинним законодавством не передбачено можливість відведення власникам приміщень у багатоквартирних будинках, частки земельної ділянки, на якій розташовано багатоквартирний будинок, визначеної пропорційно загальної площі приміщення, що перебуває у власності таких осіб, до спільної площі всіх квартир і нежитлових приміщень будинку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Умови спірного договору оренди землі щодо передачі в оренду земельної ділянки розміром 0,0030 га - частка в спільному користуванні у багатоквартирному житловому будинку, суперечать вимогам земельного законодавства, яке не передбачає можливості відведення частки земельної ділянки власникам квартир і нежитлових приміщень, пропорційно площі належних їм приміщень.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, є підставою недійсності правочину.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що проточин був би вчинений без включення до нього недійсної частини.

Оскільки спірний договір окрім умов щодо відведення 0,0030 га частки в спільному користуванні у багатоквартирному житловому будинку, містить умови щодо відведення Позивачеві земельної ділянки площею 0,0047 га земельна ділянка під ґанком, які не суперечать вимогам чинного законодавства, суд вважає, що спірний правочин міг бути укладений сторонами без включення в нього недійсної частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо визнання недійсним п. 2 спірного Договору оренди землі від 13.03.2006 року, в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 0,0030 га землі житлової забудови частка в спільному користуванні у багатоквартирному житловому будинку обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Решта заявлених вимог, зокрема, щодо визнання недійсними всіх положень договору, що повязані з цією земельною ділянкою, задоволенню не підлягають, оскільки зазначена вимога не містять посилання на конкретні положення спірного договору, визнання недійсними яких вимагає позивач.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 42 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним п. 2 Договору оренди землі № 04061050004 від 13.03.2006 року, в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 0,0030 га землі житлової забудови частка в спільному користуванні у багатоквартирному житловому будинку.

Стягнути з Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Варена, 15, код ЄДРПОУ 21929734) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяО.В. Ліпинський Рішення підписано 28.09.2009