Рішення № 5778646, 21.09.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2009 Справа № 10/71

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Ужгородський район, с. Часлівці

до відповідача ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, Ужгородський район, с.Оноківці

про визнання недійсними п.1.5 розділу 1;розділу 2;п.п.4.2.5 п.4.2 розділу4 та додатку 3 договору №90 від 08.07.2008р. про приєднання електроустановок до електричних мереж та стягнення 25170,70 грн.(з урахуванням заяви №16 від 30.07.09 про внесення часткових змін до позову).

Суддя І.В.Івашкович

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 09.06.08

від відповідача: Гусак С.М., заступник начальника юридичного відділу, довіреність №5136 від 11.08.09

У судовому засіданні 25.08.09 оголошувалась перерва до 16.09.09 10.30 год., перерву продовжено до 21.09.09 11.00 год

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с.Часлівці Ужгородського району звернулась з позовом до ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району, вимоги по якому змінено згідно з поданою в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявою №16 від 30.07.09, та просить визнати недійсним договір №90 від 08.07.2008р. про приєднання електроустановок до електричних мереж в частині п.1.5 розділу 1;розділу 2; п.п.4.2.5 п.4.2 розділу4 та додатку №3 та стягнути 25170,70 грн. безпідставно отриманої плати .

Позов мотивує тим, що у преамбулі договору №90 від 08.07.2008р.міститься посилання на Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, затв. постановою НКРЕ від 14.12.2005р. №1137, та на Методику обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, затв. постановою НКРЕ від 19.07.2007р. №983.Однак, на виконання вимоги Міністерства юстиції України НКРЕ 29.08.08 визнало свої постанови про затвердження вищевказаних Правил та Методики такими, що втратили чинність. Підставою для цього слугував висновок Міністерства юстиції про невідповідність вказаних актів конституційному принципу захисту з боку держави конкуренції у підприємницькій діяльності, порушенням принципів адекватності, ефективності та збалансованості державної регуляторної політики, визначених ст.4 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, а за результатами проведеної Мінюстом України правової експертизи встановлено їх невідповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. та практиці Європейського суду з прав людини. З огляду на викладене, позивач зазначає про недійсність на підставі ст.215 Цивільного кодексу України укладеного між сторонами договору №90 від 08.07.2008р. в частині умов, що передбачають обовязкове внесення плати за надання послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж(п.1.5 розділу 1, розділ 2,пп.4.2.5 п.4.2 р.4,додаток №3),а внесена на підставі п.2.2 договору та відповідно до виставленого рахунку №262/535 від 22.04.2008р. плата в розмірі 25045,20 грн. підлягає поверненню в повному обсязі згідно з положеннями ст.216 Цивільного кодексу України.

Представником позивача в процесі судового розгляду позовні вимоги, з урахуванням їх зміни згідно з заявою №16 від 30.07.2009р.,підтримано повністю.

Відповідач подав письмовий відзив на позов, до якого додано додаткові пояснення (заява №6-5-197 від 25.08.09,заява №6-5-164 від 29.07.09),згідно з якими відповідач з позовними вимогами не погоджується з тих підстав, що:

-при укладенні договору №90 від 08.07.2008р. взаємовідносини сторін щодо підключення електроустановок до електричних мереж регулювалися Законом України ”Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією(затв. пост. НКРЕ №28 від 31.07.1996р.,із наст. змінами і доповн.),а також чинними на момент укладення договору Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж(затв. пост. НКРЕ №1137 від 14.12.2005р.,із зм.та доп.).Пунктом 1.8 вказаних Правил передбачалось, що плату за приєднання електроустановок замовника розраховує власник електричних мереж згідно з Методикою обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж(затв. пост. НКРЕ від 19.07.07 №983,зареєстр. в Мінюсті України 20.08.2007р. за №959/14226);

-згідно з зазначеними нормативними документами Замовник оплачував вартість послуг з приєднання до електричних мереж,яка передбачала створення власником мереж технічної можливості здійснення передачі в точку приєднання до електроустановки замовника відповідної потужності електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням її якості та надійності;

-договір №90 від 08.07.2008р. про приєднання електроустановок позивача-підприємця ОСОБА_1 укладався в період дії нормативних актів, що передбачали плату за надання відповідних послуг, а в силу норм ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання;

-з боку ВАТ ЕК ”Закарпаттяобленерго” виконано свої зобовязання за договором №90 від 08.07.2008р. і на даний час забезпечена технічна можливість передачі у визначену точку приєднання заявленої позивачем потужності електричної енергії, про що було оформлено та підписано позивачем акт надання послуг з приєднання до електричних мереж, а отже жодних законних підстав для повернення коштів,отриманих як плата за приєднання немає;

-із змісту договору не вбачається порушення передбачених нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України вимог до порядку укладення договору та його змісту, а відповідно до ст.5 Цивільного кодексу України у разі втрати чинності акту цивільного законодавства, яким регулювалися цивільні відносини на час їх виникнення, новий акт цивільного законодавства застосовується до тих прав і обовязків, що виникли після набрання ним чинності;

-в силу норм ст. 1173 Цивільного кодексу України відповідальність за дії по прийняттю незаконної постанови має нести НКРЕ, до якої позивачем і мають заявлятися вимоги про стягнення коштів, сплачених за приєднання електроустановок.

Поданими в процесі судового розгляду на вимогу суду додатковими письмовими поясненнями(заява № 6-5-197 від 25.08.09,заява №6-5-217 від 16.09.09) відповідач наводить обґрунтування з питань обрахування плати за приєднання електроустановок замовника до електричних мереж, відповідно до яких на період чинності вищезгаданих Правил приєднання електроустановок до електричних мереж та Методики обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж надана замовнику послуга з приєднання електроустановок до електричних мереж включала виконання власником повного комплексу робіт з будівництва нових(від існуючих мереж власника до точки приєднання замовника) та реконструкції(заміні) та модернізації існуючих мереж, необхідних для забезпечення пропускної здатності та відповідного їх технічного стану, з метою надійного та якісного електропостачання електроустановок замовника, що звернувся за приєднанням. Зауважено, що кошти за приєднання поступали на спеціально відкритий компанією для вказаних цілей рахунок, і використовувались виключно на роботи з будівництва, реконструкції та модернізації електричних мереж, без отримання компанією прибутку. Величина плати за приєднання розраховувалась відповідно до прийнятої Методики, якою були визначені питомі показники і відповідні коефіцієнти для кожного регіону України.

Представник відповідача підтримав позицію заперечення проти позову згідно з поданим письмовим відзивом на позов.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

Між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” в особі Ужгородського МРЕМ (Власник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м.Ужгород (Замовник) укладено договір №90 від 08.07.2008р. про приєднання електроустановок до електричних мереж, за умовами якого Власник надає Замовнику послугу із створення технічної можливості здійснення передачі у визначену точку приєднання потужності електричної енергії, передбаченої технічними умовами приєднання обсягу(додаток№1)з дотриманням її якості та надійності(Послуга). У преамбулі вказаного договору обумовлено, що під час виконання договору сторони зобовязуються керуватися законодавством України, Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж (затверджених постановою НКРЕ від 14.12.2005р.№1137,зареєстр. в Мінюсті України 19.01.2006р. за №42/11916 ,із змінами, затв. постановою НКРЕ від 20.09.07 №1232 ,за реєстр. в Мінюсті України 16.10.07 за №1177/14444)(Правила), Методикою обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж(затв. постановою НКРЕ від 19.07.2007р. №983,за реєстр. в Мінюсті України 20.08.2007р. за №959/14226)(Методика) та Правилами користування електричною енергією(ПКЕЕ).

На виконання умов договору позивачу було надано послугу з приєднання до електричних мереж електроустановок салону краси за адресою: м.Ужгород, вул.Одеська,33б/64,що підтверджено підписаним обома сторонами актом надання послуги з приєднання до електричних мереж (додано копію).

У відповідності до п.1.5 договору Замовник здійснює оплату за Послугу ,яка обрахована відповідно до Методики та на підставі вихідних даних(додаток№2),розрахунку вартості приєднання(додаток№3),які є невідємними частинами договору. Умовами п.2 договору встановлено, що вартість Послуги, обрахованої згідно п.1.5,становить 25045,20 грн. і підлягає оплаті Замовником на відповідний розрахунковий рахунок на протязі трьох днів з дня підписання договору.

На виконання умов договору позивачем було здійснено повну оплату вартості послуги в розмірі 25045,20 грн., що підтверджено доданою до справи копією квитанції №КП507/1 від 04.07.08.

Спір між сторонами виник з приводу правомірності внесення позивачем плати в розмірі 25045,20 грн. за надану за договором послугу, вартість якої обрахована відповідно до Методики обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж(затв. постановою НКРЕ від 19.07.2007р. №983,за реєстр. в Мінюсті України 20.08.2007р. за №959/14226).

Так, постановою НКРЕ від 29.08.2008р. N 1049 та постановою НКРЕ від 29.08.2008 N 1050,які набули чинності з 15.09.08(опубліковано в Офіційному віснику України,15.09.08,№67), було визнано такими, що втратили чинність постанову НКРЕ від 19 липня 2007 року N 983 та постанову НКРЕ від 14 грудня 2005 року N 1137. Вказані постанови НКРЕ від 29.08.2008р.№1049 та 29.08.2008 N 1050 прийнято на виконання протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року та вимоги Міністерства юстиції України (лист від 29.08.2008 N 719-08-24),згідно з якими відзначено прийняття НКРЕ вищезгаданих постанов від 19 липня 2007 року N 983 та від 14 грудня 2005 року N 1137 з перевищенням своїх повноважень, а також невідповідність їх конституційному принципу забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, порушення їх прийняттям принципів адекватності, ефективності та збалансованості державної регуляторної політики, визначених ст.4 Закону України ”Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Окрім того, проведеною Міністерством юстиції України на виконання ч.3 ст.19 Закону України ”Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” правовою експертизою вказаних постанов НКРЕ встановлено їх невідповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до регламентації норм ст. 4 Господарського процесуального кодексу України про застосування законодавства при вирішенні господарських спорів, господарський суд при вирішенні господарських спорів не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого правочину недійсним в порядку норм ч.1ст.215 Цивільного кодексу України.

Як зазначено вище, вказані Правила приєднання електроустановок до електричних мереж та Методика обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж на момент їх прийняття не відповідали законодавству України, що в подальшому і стало підставою для визнання їх такими, що втратили чинність.Отже, умови укладеного сторонами договору №90 від 08.07.2008р.(п.1.5розділу 1,розділ 2,п.4.2.5 п.4.2 розділу 4,додаток 3),зміст яких визначено виходячи безпосередньо із застосування Правил та Методики, слід визнати неправомірними. Зокрема, із змісту п.1.5 розділу 1 договору слідує, що на Замовника(позивача) покладено обовязок здійснити оплату за Послугу, вартість якої обраховано відповідно до Методики. Зазначене підтверджується також письмовими обґрунтуваннями відповідача, у яких, зокрема, зазначено, що величина плати за приєднання розраховувалась відповідно до прийнятої Методики, якою були визначені питомі показники і відповідні коефіцієнти для кожного регіону України.

Виходячи з вищенаведеного, суд констатує висновок про недійсність договору №90 від 08.07.08 в частині умов п.1.5розділу 1,розділу 2,п.4.2.5 п.4.2 розділу 4,додатку 3,які передбачають здійснення Замовником оплати за надану згідно з договором Послугу, вартість якої становить 25045,20 грн.

Відповідно до положень абз.2 п.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсність правочину тягне за собою настання правових наслідків у вигляді зобовязання кожної із сторін повернути другій стороні у натурі одержаного на виконання цього правочину. Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми 25045,20 грн. фактично проведеної оплати вартості Послуги слід визнати правомірними.

Вимоги про стягнення суми 125,50 грн., які позивач обґрунтовує як понесені додаткові витрати у звязку з оплатою комісії банку за перерахування суми 25045,20 грн., суд визнає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не наведено та не обґрунтовано правову природу вимог в цій частині, підстави їх заявлення.

З урахуванням вищенаведених обґрунтувань, позов підлягає задоволенню частково, в частині визнання недійсними умов п.1.5розділу 1,розділу 2,п.4.2.5 п.4.2 розділу 4,додатку 3 договору №90 від 08.07.2008р. про приєднання електроустановок до електричних мереж та стягнення суми 25045,20 грн. В задоволення решти позову слід відмовити.

За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 335,44 грн. та 310,94 грн.- по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст. ст. 4,43,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Визнати недійсними умови п.1.5розділу 1,розділу 2,п.4.2.5 п.4.2 розділу 4,додатку 3 договору №90 від 08.07.2008р. про приєднання електроустановок до електричних мереж.

3.Стягнути з ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” (Ужгородський район, с.Оноківці, вул.Головна,57 , і.к. 00131529) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) 25045,20 грн. неправомірно здійсненої оплати за послугу з приєднання електроустановок до електромереж та 646,38 грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.

4.В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович

Рішення,оформлене відповідно до ст.84 Гпк України,підписано 28.09.09