Ухвала суду № 57781979, 16.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2016р. Справа № 876/11617/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з’явився

позивача у справі: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Елегал”

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2015р. у справі №813/4654/15

за позовом управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі Львівської області

до Відкритого акціонерного товариства “Елегал”

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2015р. позивач: управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства “Елегал” (далі ВАТ “Елегал”), в якому з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 10.09.2015р. (а.с.41) та від 05.10.2015р. (а.с.63) просило стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача на підставі пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за квітень-червень 2015р. на загальну суму 68897,67грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що розмір сум до відшкодування для пільгових пенсій, призначених за списком №2 становить 100%. В даному випадку понесених позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач ВАТ “Елегал” не відшкодовував, що і зумовило появу заборгованості, про стягнення якої заявлено позов.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2015р. по справі №813/4654/15 адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з ВАТ “Елегал” на користь управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 68897,67грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив апелянт (відповідач у справі): ВАТ “Елегал”, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У поданій апеляційній скарзі апелянт ВАТ “Елегал” посилається на те, що загальними зборами акціонерів ВАТ “Елегал” 29.03.2012р. прийнято рішення про припинення Товариства шляхом ліквідації та створена комісія з припинення Товариства, до якої перейшли всі повноваження щодо управління справами юридичної особи. Рішенням загальних зборів акціонерів встановлено порядок і строк подання вимог кредиторів, який становить два місяці з дати опублікування повідомлення.

Листом від 10.04.2012р. №46 ВАТ “Елегал” повідомлено управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про прийняття рішення щодо ліквідації ВАТ “Елегал” і встановлено термін подання вимог кредиторів. Даний лист №46 від 10.04.2012р. отримано управлінням Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області 12.04.2012р. №2556/2-04. Листом №54 від 03.05.2012р. ВАТ “Елегал” звернувся до управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області з пропозицією про проведення взаємо звірки розрахунків по сплаті внесків по пільгових пенсіях. Акт взаємо звірки проведений ВАТ “Елегал” та управлінням Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області станом на 11.05.2012р.. Листом №64 від 24.05.2012р. ВАТ “Елегал” повідомив управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про внесення до реєстру акціонерів грошових сум, за актом звірки щодо відшкодування та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Комісія з припинення Товариства постійно проводить аналіз розрахунків з кредиторами і проводить роботу по реалізації майна для повного розрахунку з кредиторами. Відповідно до норм ст.89 ЗУ “Про акціонерні товариства”, у разі ліквідації акціонерного товариства вимоги його кредиторів задовольняються в такій черговості:

-у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

-у другу чергу – вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

-у третю чергу – вимоги щодо податків, зборів;

-у четверту чергу – всі інші вимоги кредиторів.

Згідно із вимогами ст.112 Цивільного Кодексу України, у разі ліквідації об’єкта господарювання вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої ЦК України, тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області до ВАТ “Елегал” про стягнення боргу є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки предмет спору відсутній.

08.02.2016р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі Львівської області надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач у справі зазначив, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та безпідставними, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ВАТ “Елегал” зареєстровано як юридична особа 31.08.1995р., що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування. Згідно з цим витягом, відповідач з 30.03.2012р. перебуває в стані припинення.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пенсіонерам за списком №2 відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за квітень-червень 2015р. та факт їх понесення управліннями Пенсійного фонду України підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з квітня 2015р. (*2), з травня 2015р. (*4), з червня 2015р. (*2) та з 2015 року. Вказані розрахунки отримано відповідачем 28.04.2015р., 19.05.2015р. та 24.06.2015р., що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, не надавши на них до Управління ПФУ в Сокальському районі заперечень та не оскарживши їх у суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог виходив з наявності у відповідача встановленого законом обов’язку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та наявності заборгованості.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними, з огляду на наступне:

Необхідність відшкодування витрат на виплату і доставку цих пенсій передбачено Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, а порядок відшкодування – Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. №64/8663.

Керуючись вимогами п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Вимогами статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону (а це суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009р.; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010р.

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із вимогами п.6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до вищевказаних приписів позивачем направлялись на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2015р. на загальну суму 68897,67грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач зобов’язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам.

Єдиною підставою, на яку посилається ВАТ “Елегал” з метою несплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, є факт його перебування в процесі ліквідації, що, на думку колегії суддів, враховуючи відсутність доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, не звільняє підприємство від обов'язку відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в Сокальському районі здійснені ним витрати.

Керуючись вимогами ч.2 ст.33 Закону України від 15.05.2003 року №755-ІV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, юридична особа є такою, що припинена, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Відтак, рішення засновників про ліквідацію юридичної особи не може бути підставою для фактичного припинення юридичної особи.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Елегал” на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2015р. у справі №813/4654/15 за позовом управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства “Елегал” про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2015р. у справі №813/4654/15, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2016р.