Постанова № 57781978, 16.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року Справа № 876/1840/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року у справі №809/4442/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

21.12.2015р. Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (далі Товариство) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ), просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 06.11.2015р. №0003762205 форма «У», яке складено на підставі акта перевірки №4021/09-15-22-05/00218271 від 21.10.2015р.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2016р. в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2016р. та прийняти нову, якою скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2015р. №0003762205. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що пеня повинна нараховуватись не до моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження за позовною заявою резидента про стягнення заборгованості, а до дати коли поставлений штамп суду на позовній заяві, який засвідчує її прийняття. 30.10.2014р. Товариство звернулось із позовом в Арбітражний суд міста Москви про стягнення з ОАО «Атоменергомаш» заборгованості в сумі 19477995,00 рос.руб. та 8969042,05 рос.руб. неустойки. Підтвердженням є відмітка суду про прийняття позову 30.10.2014р. Рішенням Арбітражного суду міста Москви по справі №А40-178580/14 від 25.09.2015р. позов задоволено, судом проведено взаємозалік по позові та вирішено стягнути з ОАО «Атоменергомаш» на користь Товариства суму заборгованості в розмірі 4852371,69 рос.руб. 29.05.2015р. Товариство звернулось з позовною заявою до Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з ООО «Арматом-М» заборгованості 2085650,00 рос.руб. Підтвердженням даному факту є відмітка суду про прийняття позову 29.05.2015р. Правова позиція Верховного суду України дає розяснення про те, що дата звернення резидентом із позовом до Арбітражного суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, що судом першої інстанції не враховано.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та пояснення сторін в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30.09.2015р. по 13.10.2015р. ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування у сфері ЗЕД ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» за період з 01.10.2014р. по 31.08.2015р. за результатами якої складено акт від 21.10.2015р. №4021/09-15-22-05-01/00218271, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення Товариством ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні імпортних операцій з нерезидентами: фірмою ОАО «Атоменергомаш» по контракту №212/21/2013 від 22.08.2013р.; фірмою ООО «Арматом-М» по контракту №02-314 від 09.04.2014р. (а.с.38-46).

На підставі акта перевірки №4021/09-15-22-05/00218271 від 21.10.2015р. ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2015р. №0003762205, яким нараховано суму грошового зобовязання 458 710,05 грн. за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (а.с.7).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням та висновками акта перевірки, Товариство звернулось із позовом до суду.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції дійшов висновку, що подання позовної заяви до канцелярії суду не може свідчити про безумовне прийняття судом позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, що по своїй суті фактично і зупиняє перебіг строків, а тому ДПІ прийняло оскаржуване рішення з дотриманням вимог законодавства.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції виходячи з слідуючого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-XII зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР (далі Закон №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ч.4 ст.1 Закону №185/94-ВР Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 Постанови Правління Національного банку України від 12.05.2014р. №270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до п.9 Постанови № 270 така набирає чинності з 20 травня 2014 року та діє до 20 серпня 2014 року.

Частиною 1 ст.4 Закону №185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами, крім субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №185/94-ВР у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону №185/94-ВР у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2013р. між ОАО «Атоменергомаш» та ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» укладено контракт №212/21/2013, предметом якого є виготовлення та поставка засувок та затворів на загальну суму 124 430 565,00 російських рублів (а.с.90-104).

На виконання умов вказаного контракту Товариством здійснено експорт товару згідно з ВМД №4712 від 15.07.2014р. на загальну суму 26 028 080 російських рублів, з яких 12 985 330 російських рублів частинами поступило на поточний рахунок 10.07.2014р. та 15.08.2014р., і ВМД №5686 від 19.08.2014р. на загальну суму 6 435 245 російських рублів (а.с.107-122). Граничний термін проведення розрахунків за вказаними операціями 13.10.2014р. та 17.11.2014р. відповідно.

Відповідно до акта перевірки №4021/09-15-22-05/00218271 від 21.10.2015р. станом на 31.08.2015р. валютна виручка в сумі 13 042 750 рос.руб. та 6 435 245 рос.руб. від нерезидента за поставлений товар не поступила.

30.10.2014р. Товариство звернулося з позовною заявою в Арбітражного суду м.Москви щодо стягнення заборгованості в сумі 21 912 946,01 російських рублів з нерезидента ОАО «Атоменергомаш» (19477995 рос. руб. сума заборгованості, 2434501,01 рос. руб. сума неустойки) (а.с. 123-128).

17.11.2014р. Арбітражним судом м. Москви винесено ухвала про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду. 12.02.2015р. ОАО «Атоменергомаш» подано зустрічний позов про стягнення неустойки та штрафних санкцій з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» 356699723,60 рос.руб.

Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 25.09.2015р., яке залишено без змін постановою Девятого Арбітражного апеляційного суду від 07.12.2015р. вирішено стягнути з ОАО «Атоменергомаш» 19477995 рос. руб. заборгованості, провести зарахування сум по початковому та зустрічному позовах, за результатами зарахування стягнути з ОАО «Атоменергомаш» на користь Товариства 4852371,69 рос.руб. (а.с.129-137).

09.04.2014р. між ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» та нерезидентом ООО «Арматом-М» укладено договір поставки №02-314 від 09.04.2014р., предметом якого є поставка промислової продукції (Товару) відповідно до Специфікацій на загальну суму приблизно 100 000 000 рос.руб.(а.с.67-78).

На виконання умов вказаного договору позивачем здійснено експорт товару згідно з ВМД №4840 від 18.07.2014р. на загальну суму 204 000 російських рублів, які поступили на рахунок позивача 21.10.2014р. та згідно з ВМД №1144 від 26.02.2015р. на загальну суму 3 065 000 російських рублів, з яких 1 000 000 російських рублів поступило на поточний рахунок 23.04.2015р. (а.с.79-82). Граничний термін поступлення валютної виручки 27.05.2015р.

Відповідно до акта перевірки №4021/09-15-22-05/00218271 від 21.10.2015р. станом на 31.08.2015р. валютна виручка в сумі 2065000 рос. руб. від нерезидента за поставлений товар не поступила.

29.05.2015р. Товариством подано позов до Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з ТзОВ «Арматом-М» боргу згідно з Договором №02-314 від 09.04.2014р. в сумі 2085650 рос. руб. (2065000 рос. руб. сума боргу за поставлену продукцію, 20650 рос. руб. сума неустойки) (а.с.83-85).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2015р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі (а.с.86-87).

Так, відповідно до п.5.9 Інструкції НБУ «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. №136 (зі змінами та доповненнями) ПАТ «БАНК «Фінанси та кредит» листом від 04.11.2014р. №9-003314/321520 повідомлено ДПІ про порушення ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями згідно вказаних договорів.

З акта перевірки №4021/09-15-22-05/00218271 від 21.10.2015р. та розрахунку нарахування пені по контракту №212/21/2013 від 22.08.2013р. кількість днів протермінування розрахунків становить 35 днів, по договору поставки №02-314 від 09.04.2014р. 5 та 7 днів.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає такий розрахунок кількості днів протермінування помилковим з огляду на наступне.

При вирішенні даної справи важливим є визначення початку перебігу строку зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті згідно положень Закону № 185/94-ВР, викладених в частині 2 статті 4.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 07.02.2011р. у справі №21-63а10, яка з врахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах, дата звернення резидентом із позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, і пеня за їх порушення не сплачується.

Відповідно до ч.4 ст.51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

На підставі вказаного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дата звернення позивача (резидента) із позовом до Арбітражного суду м. Москви та Господарського суду Івано-Франківської області щодо стягнення заборгованості за експортно-імпортним операціями з ТзОВ «Арматом-М» та ОАО «Атоменергомаш» (нерезидентів) є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким чином, прострочення по валютних операціях Товариства з ОАО «Атоменергомаш» становить з 13.10.2014р. до 30.10.2014р., з ТзОВ «Арматом-М» - з 16.10.2014р. по 21.10.2014р., з 27.05.2015р. до 29.05.2015р.

На підставі вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ не вірно обраховано кількість днів прострочення заборгованості, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що з аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду вбачається, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу державної влади. Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатись у дискрецію (вільний розсуд) субєкта владних повноважень, а тому повноважень щодо нарахування пені за період прострочення по валютних операціях є таким, що не відповідає вищезазначеним критеріям.

При цьому наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення субєкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку, суд апеляційної інстанції встановив, що в досліджуваних правовідносинах наявні днів прострочення по валютних операціях Товариства з контрагентами, проте у меншій кількості, ніж це встановлено відповідачем під час перевірки, та однак не може виокремити, ідентифікувати частину в якій спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому, з врахуванням не можливості підміни судом державного органу, рішення якого оскаржується, таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в цілому.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 05.12.2006р. (справа 21-527во06), яка з врахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах

Вказане не позбавляє права відповідача розрахувати суму грошового зобовязання за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД відповідно до вимог законодавства.

Підсумовуючи вказане, враховуючи, що судовий захист спрямований на відновлення порушеного права, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла до переконання, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах у справі та вимогах законодавства, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення позову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» 14 449,37 грн. судового збору: за подачу позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року у справі №809/4442/15 скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 06.11.2015р. №0003762205 форма «У», яке складено на підставі акта перевірки №4021/09-15-22-05/00218271 від 21.10.2015р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» 14 449,37 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста сорок девять гривень тридцять сім копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_1

Повний текст Постанови складено 18.05.2016р.