Ухвала суду № 57770845, 11.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/571/16 Справа № 201/6225/16-к Слідчий суддя - Черновськой Г. В. Суддя-доповідач - Мазниця А.А.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - доповідача Мазниці А.А.

суддів Кондакова Г.В., Онушко Н.М.

При секретарі Гичка Л.Ю.

за участю:

прокурора Журенкова Є.В.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2016 року про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2016 р., скасування зазначеної ухвали та постановлення нової ухвали, якою клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно задовольнити частково, відмовивши у накладенні арешту на посвідчення водія НОМЕР_1, належне апелянту.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 29.04.2016 р. клопотання старшого слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Орешко С.І. було задоволене, накладений арешт на майно згідно переліку, яке знаходилося у службових кабінетах № 4 та № 12 Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а також знаходилося в підозрюваного ОСОБА_2 та було вилучене 27.04.2016 р. в ході проведення обшуку, в тому числі на посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2.

Обгрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, апелянт зазначає, що слідчим суддею не було надано можливості стороні захисту взяти участь у вирішенні питання про арешт майна, чим порушене право ОСОБА_2 на захист.

Також посилається на те, що посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 не є доказом у кримінальному провадженні та не має будь-якого значення для з'ясування обставин справи, а також було вилучене з виходом за межі дозволу, наданого ухвалою слідчого судді про проведення обшуку, а отже накладення арешту на нього є безпідставним.

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали; думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому процесуальним законом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 не має матеріальної цінності, а отже не є майном, яке може бути піддане конфіскації, спеціальній конфіскації, або предметом звернення стягнення у відшкодування шкоди.

Також воно не є речовим доказом у розумінні ст. ст. 84, 98, 99 КПК України, оскільки не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його слідів, не містить інших відомостей, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що мають бути встановлені у межах кримінального провадження.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає ані визначених процесуальним законом підстав для накладення арешту на зазначений документ, ані очевидної істотної причини для утримання його державою, та вважає за необхідне в частині, що стосується його арешту, оскаржувану ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити у цій частині нову ухвалу, якою в накладенні на нього арешту - відмовити. Підстави для скасування оскаржуваної ухвали в цілому, як на цьому наполягає апелянт, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2016 року про арешт майна - скасувати в частині накладення арешту на посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2.

Постановити у цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Орешко С.І. в частині накладення арешту на посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 - відмовити.

В решті ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2016 року про арешт майна - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Мазниця А.А. Онушко Н.М. Кондаков Г.В.