Ухвала суду № 57743043, 12.05.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 593/680/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Шміло В.І. Провадження № 22-ц/789/574/16 Доповідач - Ходоровський М.В.Категорія - 50

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Гурзель І. В., Щавурська Н. Б.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на рішення Бережанського районного суду від 11 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Бережанської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно їхнього малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач зазначив, що з 30 травня 2006 року перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою, який рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2012 року між ними розірвано. У шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_4.

Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу відповідачка виховання сина доручила йому, після чого дитина стала проживати разом з ним та його теперішньою дружиною, яку дитина називає мамою, а відповідачка зовсім усунулася від виховання дитини; протягом останніх шести місяців поводить себе дивно, має регулярні емоційні зриви, влаштовує скандали на вулиці та переслідує його; через специфіку роботи може вживати наркотичні або психотропні речовини, позивач просив його вимоги задовольнити.

Рішенням Бережанського районного суду від 11 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначив, що суд не вжив заходів для визнання обов'язкової участі у судовому засіданні представника органу опіки і піклування, не заслухав у судовому засіданні думки дитини з приводу спору між батьками, безпідставно не прийняв до уваги факт ухилення протягом трьох років відповідачки від виховання сина.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.

Відповідачка ОСОБА_2 заперечила відносно апеляційної скарги, та пояснила що рішення суду винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Підстави позову є надумані. Під час шлюбу відповідач та його мати до неї відносились дуже погано. Після розірвання шлюбу вона опинилася у вкрай скрутному становищі, оскільки не мала самостійного заробітку, так як не працювала а займалася доглядом за дитиною. Під тиском та погрозами позивача та його матері, виходячи з інтересів дитини, погодилася на тимчасове проживання сина з батьком, який гарантував їй безперешкодну участь її у вихованні дитини. Згодом з'ясувалося, що запевнення позивача виявилися неправдивими.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2012 року між ними розірвано.

Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_4.

Після розірвання шлюбу, за домовленістю сторін, їхній син ОСОБА_4 повинен був тимчасово проживати із позивачем - батьком ОСОБА_3 до поки відповідачка не знайде роботи та житла. При цьому гарантував відповідачці можливість безперешкодно бачитися з сином та брати участь в його вихованні.

У зв'язку з спричиненням позивачем перешкод відповідачці спілкуватися та брати участь у вихованні дитини, за її заявою до органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про встановлення їй днів побачень із сином, Розпорядженням голови Залізничної районної адміністрації за № 206 від 09.04.2015 року ОСОБА_2 було встановлено дні побачень з малолітнім сином.

Після працевлаштування, покращення матеріально-побутових умов, ОСОБА_2 звернулася із заявою до органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради з приводу визначення місця проживання дитини разом з нею. Згідно Висновку за № 32-вих-1648 від 31.07.2015 року орган опіки та піклування вважає визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 разом з мамою ОСОБА_2

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Згідно листа органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради за № 32-вих- 2434 від 24.11.2015 року від ОСОБА_3 звернення щодо надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачку, відносно малолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не надходило. Особисто орган опіки та піклування не вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не доведено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання обов'язків по вихованню сина ОСОБА_4.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов"язані піклуватися про здоров"я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із п.2 ч.І ст.164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно з вимогами ч.І ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та вимоги згаданих норм права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2

Твердження в апеляційній скарзі про те, що розгляд справи відбувся за відсутності у судовому представника третьої особи - Органу опіки та піклування при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради, що є порушенням вимог Сімейного Кодексу, колегія до уваги не приймає з огляду на таке. Статтею !9 СК України, на яку є посилання в апеляційній скарзі, передбачено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Встановлено, що Орган опіки та піклування при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради залучений судом до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору а відтак є учасником у спорі про позбавлення батьківських прав. Згідно наявного у справі листа за № 32-вих- 2434 від 24.11.2015 року(ас.82-83) ця третя особа просила справу слухати у відсутності представника Залізничної районної адміністрації, як органу опіки та піклування. Згідно ст. 169 ЦПК України така заява не є перешкодою для розгляду справи у відсутності представника.

Колегія суддів також не погоджується із доводами у скарзі про позбавлення судом права малолітнього сина сторін ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 висловити свої погляди з питання позбавлення мами батьківських прав, оскільки вважає, що у такому віці дитина не здатна сформулювати власні погляди.

Суд першої інстанції також правильно не прийняв до уваги посилання позивача про дивну поведінку відповідачки, її регулярні емоційні зриви, влаштування нею скандалів на вулицях, можливого вжиття нею наркотичних або психотропних речовин, оскільки відповідно до матеріалів справи зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Навпаки, із наданих відповідачкою доказів, а саме: довідки за № 91 виданої 27.05.2015 року поліклінічним відділом Бережанською ЦРКЛ, вбачається, що відповідачка не перебуває на "Д" обліку у психіатричному кабінеті поліклініки; із сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду Серії 2РРР № 432100, виданого 18.05.2015 року "Львівським обласним державним клінічним наркологічним диспансером", вбачається, що у відповідачки не виявлено наркологічні протипоказання до виконання роботи в обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Згідно характеристики за підписами завідувача хірургічного відділення та головного лікаря КЗЛОР ЗУСДМЦ, де працює ОСОБА_2 на посаді сестри медичної палати, остання характеризується позитивно.

Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бережанського районного суду від 11 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський