Рішення № 57741719, 16.05.2016, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2701/16-ц

пр. № 2/759/2441/16

16 травня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Семанівої Ю.В.,

за участю секретаря - Маляренко М.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., підписаним представником ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на користь ПАТ «Дельта Банк» солідарно з відповідачів суму заборгованості у розмірі 59 362 гривні 41 копійку та суму судових витрат у розмірі 1378 гривень (а.с. 2-6).

Свої вимоги мотивує тим, що 20.10.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 310006030545005, відповідно до умов якого банк надав кредитні кошти у розмірі 53 010 грн., зі сплатою 15,90 % річних на строк до 20 жовтня 2015 року включно.

З метою забезпечення виконання зобов'язання між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 310006030545005/П від 20.10.2011 року.

02.12.2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продаж прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» набув статусу нового кредитора.

У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом відповідачі належним чином не виконали, в зв'язку з чим у них, тобто відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5перед позивачем, тобто ПАТ «Астра Банк» станом на 11.02.2016 року виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 59 362 гривні 41 копійка.

Оскільки по теперішній час відповідачі грошові кошти не повернули, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про що в справі є відповідні докази. Подав заяву про підтримання позовних вимог, задоволення їх у повному обсязі та про те, що позивач просить суд розглянути справу в його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в тому числі шляхом публікації оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» №87 від 11 травня 2016 року, про причини неявки суду не повідомив, заперечень, пояснень щодо позову не надавав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 50,51,52), про причини неявки суду не повідомив, заперечень, пояснень щодо позову не надавав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України (а.с.39).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу кредиту, які регулюються параграфами 1, 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов'язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 310006030545005 від 20.10.2011 року відповідач ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 53 010,00 гривень. зі сплатою 15,9 % річних, з кінцевим терміном повернення до 20.10.2015 року (а.с. 7-13).

З метою забезпечення виконання зобов'язання між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 310006030545005/П від 20.10.2011 року, відповідно до умов якого поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за кредитним договором № 310006030545005 (а.с. 16-17).

02 грудня 2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Згідно наданого договору та додатку до акту приймання-передачі прав вимоги від 02.12.2013 року було передано кредитний договір № 310006030545005 від 20.10.2011 року укладений між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_6 (а.с. 28-32).

Отже, згідно договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк», за ст. 512-517 ЦК України, позивач набув статусу нового кредитора за зобов'язаннями першого, в тому числі за кредитним договором № 310006030545005 від 20.10.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач отримала кредит, тобто банком було виконано взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, тоді як відповідачі умови кредитного договору належним чином не виконують, у зв'язку з чим, станом на 11.02.2016 року утворилась заборгованість у загальній сумі 59 362 грн. 41 коп.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 року «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк» - Кадирова Владислава Володимировича (а.с. 35-37).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачами станом на 11.02.2016 року виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 59362,41 гривень, яка складається з наступного:

23038,21- тіло кредиту;

849,65 - відсотки;

34900,83 - пеня;

554,28 - сума за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту;

19,44 - сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту,

Таким чином, відповідачами порушені умови договору, що призвело до виникнення вище вказаної заборгованості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Стороною позивача наданий розрахунок заборгованості по кредитному договору.

Відповідачам суд неодноразово пропонував подати пояснення, заперечення та усі наявні у нього докази на спростування доводів викладених в позовній заяви (а.с. 40, 44), що було проігноровано відповідачем.

Вимогам ст. 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідач знехтував своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.

Вимогами ст. 536 ЦПК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 1049 ЦК України закріплює обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановленні договором.

Відповідно до вимог ст. 1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за договором позики.

За викладених обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, оскільки вони ґрунтуються на підставах, визначених діючим законодавством.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Правила даної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання. Частина 1 статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені зазначеною статтею.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать також витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Позивачем надано докази, понесених витрат на публікацію в пресі оголошення про виклик відповідачаів до суду в газеті «Урядовий кур'єр» в розмірі 630.00 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - 1378 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 629, 1049,1054 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 208, 209, 212-215, 224-228, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., підписаним представником ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Київ, останнє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії МЕ 738570, виданий 14.03.2006 року Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Енергодар Запорізької області, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»: (МФО 321024, код ЄДРПОУ 34047020, р/р 32079422901) заборгованість за кредитним договором в розмірі 59362,41 гривень, яка складається з наступного: 23038,21- тіло кредиту; 849,65 - відсотки; 34900,83 - пеня;

554,28 - сума за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту; 19,44 - сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суму судових витрат в розмірі 1378 гривень, а також суму витрат пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів - 630.00 гривень.

На це заочне рішення відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії може бути подана заява до Святошинського районного суду м. Києва про перегляд цього заочного рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.В. Семаніва