Постанова № 57731525, 21.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2012 року 17:35 № 2а-3077/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біомед»до Київської регіональної митниціпро визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2011 року № 559, -На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біомед»з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправними дій відповідача по проведенню невиїзної документальної перевірки та визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.11 р. № 559.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 року закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-3077/12/2670 призначено до судового розгляду на 20 березня 2012 року.

В судовому засіданні 20 березня 2012 року оголошувалась перерва до 21 березня 2012 року.

21 березня 2012 року в судовому засіданні представник ТОВ «Компанія «Біомед»ОСОБА_1 подав заяву про залишення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Київської регіональної митниці по проведенню невиїзної документальної перевірки без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2012 року клопотання задоволено, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біомед»в частині визнання протиправними дій Київської регіональної митниці по проведенню невиїзної документальної перевірки залишено без розгляду.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 23.12.11 р. № 559 підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біомед»(ідентифікаційний код 30153603) зареєстровано 13 жовтня 1998 року Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 196594). Вказане товариство розташоване за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 2.

Згідно Свідоцтва № 100111093 (форма № 2-ПДВ) від 11 квітня 2008 року ТОВ «Компанія «Біомед»є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 301536026540).

До видів діяльності ТОВ «Компанія «Біомед» за КВЕД відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 344331 від 18 березня 2010 року відноситься, зокрема, 52.32.0 Роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами, 52.48.9 Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань.

ТОВ «Компанія «Біомед», як субєкт зовнішньоекономічної діяльності, з 22 березня 1999 р. акредитоване у Київській регіональній митниці та взято на облік у МП «Київ-Центральний»Київської регіональної митниці (облікова картка № 10000/26/11/3079).

Як підтверджено матеріалами справи, 25 листопада 2011 року ТОВ «Компанія «Біомед»отримало лист Київської регіональної митниці від 22.11.2011 р. № 40/8-14/15572 про проведення невиїзної документальної перевірки дотримання підприємством законодавства України з питань митної справи.

Підставою для проведення перевірки став лист Державної митної служби України від 16.05.2011 р. № 16/1-16.2/91-еп про факти можливої невірної класифікації товару «Сухоповітряні лабораторні термостати», оформленого за кодом НОМЕР_1 згідно з УКТЗЕД за ВМД №№: 100130004/1/180058 від 29.03.11 р., 100130004/1/177246 від 16.02.11 р., 100130003/1/101018 від 21.02.11 р., встановлені за результатами аналізу інформації баз даних митниці, розміщеної в ПІК ЄАІС Державної митної служби України.

В період з 28 листопада 2011 р. по 02 грудня 2011 р. Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біомед»(код ЄДРПОУ 30153603) законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів за кодами УКТЗЕД НОМЕР_1 та НОМЕР_2, за результатами якої складено ОСОБА_1 № н/57/11/100000000/30153603 від 02 грудня 2011 року.

В ході перевірки встановлено, що товари «сухоповітряні лабораторні термостати, мод. ТС-1/80 СПУ, ТСО-1/80 СПУ, ТС-1/20 СПУ», що імпортувались на митну територію України ТОВ «Компанія «Біомед»за вантажними митними деклараціями від 24.12.08 № 100000008/2008/382321, від 16.02.09 № 100000008/2009/165002, від 27.03.09 № 100000008/2009/167299, від 27.04.09 № 100000008/2009/169032, від 09.06.09 № 100000008/2009/171766, від 07.07.09 № 100000008/2009/173858, від 01.09.09 № 100000008/2009/178200, від 20.10.09 № 100000008/2009/182014, від 24.11.09 № 100000008/2009/185383, від 14.12.09 № 100000008/2009/187054, від 25.01.10 № 100000019/2010/639755, від 12.04.10 № 100000019/2010/645760, від 12.07.10 № 100000019/2010/653124, від 26.08.10 № 100000019/2010/656130, від 23.09.10 № 100000019/2010/657746, від 20.10.10 № 100000019/2010/659869, від 23.11.10 № 100000019/2010/662447, від 21.12.10 № 100000019/2010/664359, від 16.02.11 № 100130004/2011/177246, від 29.03.11 № 100130004/2011/180058 є шафами з робочою камерою, що обладнанні блоком управління (для автоматичного управління процесом регулювання та підтримки температури), які призначені для отримання та підтримки високостабільної температури при проведенні лабораторних досліджень у різних галузях (епідеміологічних лабораторіях, науково-дослідних та медичних установах, харчовій промисловості тощо).

Вказане обладнання відповідає текстовому опису товарної позиції 8419 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка прийнята Законом України «Про Митний тариф України»від 05 квітня 2001 р. № 2371-III (далі по тексту УКТЗЕД).

В звязку із цим, термостати сухоповітряні лабораторні, мод. ТС-1/80 СПУ, ТСО-1/80 СПУ, ТС-1/20 СПУ за своїми характеристиками та призначенням класифікуються у товарній підкатегорії 8419 89 98 00 згідно з УКТЗЕД, а не за кодами товарів НОМЕР_2 та НОМЕР_1 УКТЗЕД, які відповідно підпадають під дію Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. № 1949, якою затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість та Закону України «Про Митний тариф України»від 05 квітня 2001 р. № 2371-III, яким прийнято Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що звільняє імпортера від сплати податку на додану вартість.

На підставі того, що до товарної позиції 8419 89 98 00 не застосовуються преференції по сплати ПДВ, у викладеному акту зроблено висновок про порушення ТОВ «Компанія «Біомед»вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97-ВР та Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI у частині безпідставного застосування пільги по сплаті податку на додану вартість і заниження суми податку на додану вартість, що спричинило заниження податкового зобовязання підприємства по сплаті податку на додану вартість на суму 586 361,17 грн.

12 грудня 2011 року, листом за № 447 підприємство направило на адресу митниці заперечення до ОСОБА_1 невиїзної документальної перевірки № н/57/11/100000000/30153603 від 02.12.11 р., які митним органом враховані не були.

23 грудня 2011 року Київська регіональна митниця на підставі акту перевірки № н/57/11/100000000/30153603 від 02 грудня 2011 року прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 559, яким, згідно з підпунктом 54.3.2 підпункту 54.3 статті 54 та абз. 2 пункту 123.1, пункту 123,2 статті 123, пунктів 7 та 11 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України за порушення вимог підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97-ВР та підпункту 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України визначила ТОВ «Компанія «Біомед»суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності в розмірі 1 303 013,85 грн., у тому числі 586 361,17 грн. за основним платежем та 716 652,68 грн. за штрафними санкціями.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що контролюючим органом в особі Київської регіональної митниці протиправно позбавлено наданої йому законом пільги по сплаті податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України виробів медичного призначення шляхом безпідставного нарахування та незаконного виставлення податкового зобовязання, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Митного кодексу України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) правовідносини між субєктами ЗЕД, як платником податків та митним органом, як контролюючим, регулювались Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III та Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в частині нарахування та виплати податку на додану вартість.

У відповідності до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», митні органи являються контролюючими стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Згідно з пп. «г»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до пп. «б» п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.

Згідно з п. 10.4 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Виходячи з аналізу зазначених норм, вбачається, що випуск митним органом товару у вільний обіг після завершення процедури митного контролю та митного оформлення, являється безумовним підтвердженням сплати податків та зборів, а також підтвердженням правильності заявлення декларантом коду товару та вартості товару, оскільки останні являються базою оподаткування.

Єдиною загальнодержавною системою, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій є Митна служба України.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці (ст. 12 Митного кодексу України).

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п. 35 ст. 1 Митного кодексу України).

У пункті 19 статті 1 Митного кодексу України міститься визначення терміну «митні процедури»- операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно з ст. 86 Митного кодексу України, митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Згідно наказу Державної митної служби України від 20 квітня 2005 р. № 314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»(в редакції, чинній на момент митного оформлення) встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур»вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.

Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, та відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.

Відповідно до підпункту 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Суд дослідив документи по справі та встановив, що на момент здійснення митного оформлення товару за ВМД, що були предметом перевірки, працівниками Київської регіональної митниці були здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками на ВМД.

Здійснено також митний контроль, який включає в себе, згідно п. 17 наказу Державної митної служби України від 20.04.05 р. № 314 «перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)»та згідно п. 21 «перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства».

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб митниці зауваження до ВМД, поданих ТОВ «Компанія «Біомед»були відсутні, а тому митниця підтвердила правильність та достовірність заповнених ВМД, що підтверджується завершальною стадією митного оформлення проставлення відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД.

Суд також приймає до уваги те, що на час митного оформлення вантажу за вказаними вище вантажними митними деклараціями Київською регіональною митницею при визначенні коду згідно УКТЗЕД та розрахунку розміру платежів були враховані: Свідоцтво про державну реєстрацію виробу медичного призначення № 2189/2003, видане Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоровя України; Висновок технічної експертизи № 558-08 від 09.09.2008 року, виданий Українським медичним центром сертифікації МОЗ України; Експертний висновок Київської торгово-промислової палати № ТНК-80 від 27.06.2008 р.; Реєстраційні посвідчення медичного виробу № 29/07081100/1511-01 від 20.02.2001 р., № 29/07081099/0036-00 від 02.03.2000 р., видані Міністерством охорони здоровя Російської Федерації; Ліцензія № 99-03-000868 від 30.10.2007 р., видана виробнику виробу медичного призначення Федеральною службою по нагляду в сфері охорони здоровя та соціального розвитку на здійснення діяльності по виробництву медичної техніки; ОСОБА_1 експертизи Експертно-медотологічного центру по сертифікації Московської торгово-промислової палати від 08.02.2011 р. № 1274; Сертифікат про походження товару, виданий Московською торгово-промисловою палатою від 08.02.2011 р. № RUUA НОМЕР_3; Рішення Київської регіональної митниці про визначення коду товару від 29.03.2011 р. № КТ-100-1998-11, достовірність яких відповідачем під сумнів не ставилася.

Отже, фактів порушення позивачем норм законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів в період часу з 2008 року по 2011 рік за вказаними вище вантажними митними деклараціями та норм податкового законодавства по сплаті імпортером передбачених законом податків і зборів, після прийняття контролюючим органом ВМД, не встановлено.

Інших порушень законодавства, крім тих які зазначені в акті перевірки, судом також встановлено не було.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, в разі якщо Київська регіональна митниця, приймаючи вантажні митні декларації, віднесла товар до певного коду товарної номенклатури та пропустила товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вона не мала правових підстав для додаткового визначення суми податкового зобовязання в розмірі 586361,17 грн. за основним платежем та прийняття відповідно податкового повідомлення-рішення.

Вказана правова позиція відповідає практиці Верховного Суду України (постанова від 16 січня 2012 року у справі № 21-116а11 за позовом ТОВ «НеоКард» до Полтавської митниці).

Окрім цього, Київською регіональною митницею до ТОВ «Компанія «Біомед»було застосовано штрафні санкції у розмірі 716652,68 грн. у відповідності до абз. 2 п. 123.1, п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи з того, що судом порушення ТОВ «Компанія «Біомед»вимог податкового законодавства під час митного оформлення вантажу встановлено не було, застосування штрафних санкцій до вказаного товариства є безпідставним.

Таким чином, визначена у податковому повідомленні-рішенні № 559 від 23 грудня 2011 року сума податкового зобовязання в розмірі 1 303013,85 грн., в тому числі за основним платежем - 586 361,17 грн. та за штрафними санкціями - 716 652,68 грн., є незаконною.

Представник відповідача в судовому засіданні додаткових доказів, які б доводили правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 559 від 23 грудня 2011 року, не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги відсутність факту порушення позивачем митного законодавства на час митного оформлення товару, суд вважає, що відповідач в момент проведення перевірки та визначення суми податкового зобовязання діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що Київською регіональною митницею не доведена правомірність позбавлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біомед»пільги по сплаті податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України виробів медичного призначення та правомірність визначення суми податкового зобовязання, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біомед»підлягають до задоволення.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біомед»повністю задовольнити та визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 23 грудня 2011 року № 559.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати в розмірі 30,12 грн. не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біомед» задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 23 грудня 2011 року № 559.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобовязаннями Київської регіональної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біомед»понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_4

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.03.2012 р.