Рішення № 5772719, 18.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/33218.06.09 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1 До Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

Про Стягнення 23671,59 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1 спд.

Від відповідача:Свидрик В.М. дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»23671,59 грн. заборгованості за договором банківського рахунку від 08.02.2007р.

В процесі розгляду справи представник позивача уточнення до позовної заяви, просить зобовязати відповідача Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»повернути кошти в сумі 23671,59 грн.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, просить врахувати при прийнятті рішення, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.02.2009р. № 59 з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009р. до 10.08.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобовязується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунок, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання від клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Згідно п.2.2.1 договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

На підставі п.2.3.3 Договору, позивач передав Відповідачу платіжне доручення № 1 на суму 23600 грн.

Оскільки фактично платіжне доручення № 1 не було виконане відповідачем, 12.02.2009р. позивач направив до відповідач лист № 12/2 про відкликання платіжного доручення № 1 від 30.01.2009р. на суму 23600 грн.

Цього ж дня позивачем було надані платіжні доручення № 2 та № 3 на суму відповідно 22800 та 800 грн.

Відповідач, в свою чергу прийняв перелічені вище Платіжні доручення та здійснив списання з рахунку Позивача в вказані вище строки, про що свідчать відповідні банківські відмітки на платіжних дорученнях та банківські виписки з рахунку Позивача.

Відповідно до п.2.2.3 договору клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг.

Відповідно до п.2.3.3. договору банк бере на себе зобовязання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

08.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку.

Пунктом 2.3.3. Договору передбачено обов'язок Банку своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до 4.2. Договору, операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком того ж дня.

Частиною 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між: учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між: учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та cm. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»№ 2346-ІП від 05.04.2001 р. також передбачає виконання обслуговуючим банком доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документу до банку. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (п. 30.1. ст. 30 цього Закону).

Ч. 1 ст. 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Всупереч зазначеним нормам і умовам договору банк не перерахував вищевказані кошти, чим порушив зобовязання передбачені Договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України в разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи доведено, що переказ коштів в сумі 23671,59 грн. не проведений відповідачем, і тому уточнена вимога позивача про зобовязання відповідача повернути незаконно утримані грошові кошти в розмірі 23671,59 грн. підлягає задоволенню.

Із врахуванням викладеного, належить визнати, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

При розгляді справи, судом встановлено, що Позивачем при подачі позову до суду було сплачено державне мито в сумі 236,71 грн., але враховуючи, що позовна заява має немайновий характер, державне мито повинно було бути сплачено у розмірі 85грн., тому зайво сплачене державне мито підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) повернути грошові кошти Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (03065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у розмірі 23671 (дванадцять три тисячі шістсот сімдесят одну) грн. 59 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (03065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (03065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 151 (сто пятдесят одну) грн. 71 коп. Оригінал квитанції № 6002/в134 від 25.02.2009р. знаходиться в матеріалах справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко