Ухвала суду № 57725382, 23.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

23 березня 2016 р. Справа № 804/1606/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про стягнення штрафу, зобов'язання вчинити певні дії (вх. №12081/16 від 21.03.16), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровскій залізниці, у якому просить суд:

керуючись ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці штраф за злісне невиконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016р. по справі № 804/14983/15, стягнувши половину суми штрафу на користь ОСОБА_1, іншу половину - до Державного бюджету України;

зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці виконати рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016р. по справі № 804/14983/15 та видати позивачу довідки:

- з деталізованим розрахунком про компенсацію за дні невикористаної чергової відпустки за 2015 рік;

- одноразову допомогу при звільненні;

- нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за затримку видачі трудової книжки за період з 04 вересня 2015 року по 02 жовтня 2015 року, із розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 61, 94 грн.;

зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду за грубе порушення конституційних прав позивача, грубе порушення вимог законодавства про працю та позбавлення ОСОБА_1 засобів для існування, а також невиконання втретє рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016р., яке вступило в законну силу, що підриває авторитет держави у розмірі 10 000, 00 грн.;

у зв'язку з ліквідацією, зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці в порядку, передбаченому ст. 107 Цивільного кодексу України передати зобов'язання вчинити певні дії та здійснити виплати матеріального характеру своєму засновнику - Міністерству внутрішніх справ України, місцезнаходження якого: індекс 01024, м. Київ, Печерський район, вул. Богомольца, буд. № 10, код ЄРДПОУ: 00032684, а у випадку ліквідації Міністерства внутрішніх справ України його правоприемнику.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України - суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, викладених у позові ОСОБА_1, а також, дослідивши зазначений адміністративний позов та долучені до нього докази, суд доходить висновку про наявність підстав для винесення ухвали про відмову у відкритті провадження по справі, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи також вбачається, що з того самого спору і між тими самими сторонами є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду.

12.10.2015р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці, Головного управління Міністерства внутрішнх справ України в Дніпропетровській області (справа №804/14983/15).

У даному позові ОСОБА_1 просив суд, зокрема:

- зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці видати трудову книжку та фінансові документи, а саме: довідку про середньомісячне грошове забезпечення за 2015 рік, з зазначенням, яке грошове забезпечення я отримував за кожен календарний день у 2015 році; довідку про моє повне грошове забезпечення за 2015 рік для заповнення Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.

- довідки з деталізованим розрахунком про: компенсацію за дні невикористаної чергової відпустки за 2015 рік; одноразову грошову допомогу при звільненні; довідку для центру зайнятості населення про грошове забезпечення за останні шість місяців 2015 року;

- визнати незаконним та зобов'язувати УМВС України на Придніпровській залізниці скасувати наказ № 83 о/с від 04.09.2015 року в частині звільнення мене з органів внутрішніх справ України в запас за п. 64 "г" (через скорочення штатів) з 04.09.2015 року, зобов'язати винести наказ про переведення мене з посади старшого оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол УМВС України на Придніпровській залізниці на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Баглійського РВ Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області з 04.09.2015 року та занести відповідні записи у трудову книжку;

- зобов'язати ГУМВС України в Дніпропетровській області видати наказ про прийняття мене для подальшого проходження служби на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Баглійського РВ Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області у зв'язку з переведенням з посади старшого оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол УМВС України на Придніпровській залізниці з 04.09.2015 року та занести відповідний запис у трудову книжку;

- зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити грошове забезпечення, за період вимушеного прогулу з 05.09.2015 року по дату винесення наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області про переведення мене на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Баглійського РВ Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області з 04.09.2015 року, у розмірі мого повного середньомісячного грошового забезпечення, яке я отримував у 2015 році;

- зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити мені грошову компенсацію за несвоєчасну видачу трудової книжки згідно ст. 235 КЗпП України у розмірі мого повного середньомісячного грошового забезпечення, яке я отримував у 2015 році, розраховуючи його за кожен календарний день з 04.09.2015 року по дату фактичного отримання трудової книжки.

- зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити мені моральну шкоду за грубе порушення моїх конституційних прав, грубе порушення вимог законодавства про працю та позбавлення мене засобів для існування у розмірі мого повного річного середньомісячного грошового забезпечення, яке я отримував у 2015 році

- зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці перерахувати грошове забезпечення, яке отримане у серпні місяці 2015 року, встановивши премію не менше 10 % від посадового окладу та як наслідок чого перерахувати суму одноразової матеріальної допомоги при звільненні та здійснити дані фінансові виплати відповідно до перерахунку;

- в зв'язку з ліквідацією, зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці в порядку, передбаченому ст. 107 Цивільного кодексу України передати зобов'язання вчинити певні дії та здійснити виплати матеріального характеру своєму правонаступнику ГУМВС України в Дніпропетровській області.

За результати розгляду зазначеного адміністративного позову Дніпропетровським окружним адміністративним судом була винесена постанова від 02.11.2015р., якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Позивач оскаржив дане судове рішення в апеляційному порядку.

20.01.2016р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено постанову, якою постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2015р. - скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

У відповідності до резолютивної частини постанови по справі №804/14983/15 від 20.01.2016р. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд поставновив зобов'язати Управління МВС України на придніпровській залізниці видати ОСОБА_1 Довідки з деталізованим розрахунком про компенсацію за дні невикористаної чергової відпустки за 2015 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні; стягнути з Управління МВС України на Придніпровській залізниці на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за час затримки видачі трудової книжки за період з 04.09.2015р. по 02.10.2015р., із розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 61, 94 грн.

В частині вимог позивача про зобов'язання Управління МВС на Придніпровській залізниці видати трудову книжку та фінансові документи - Довідку про середньомісячне грошове забезпечення за 2015 рік, з зазначенням, яке грошове забезпечення отримував за кожен календарний день у 2015 році; Довідку про повне грошове забезпечення за 2015 рік для заповнення Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік; Довідку для центру зайнятості населення про грошове забезпечення за останні шість місяців 2015 року - провадження у справі №804/14983/15 закрито у зв'язку з відмовою від позову згідно постанови суду від 20.01.2016р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016р. відкрито касаційне провадження у справі №804/14983/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 (провадження №К/800/3044/16).

Станом на 23.03.2016р. справа №804/14983/15 перебуває у провадженні Вищого адміністративного суду України.

21.03.2016р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління МВС України на Придніпровській залізниці, зокрема, із вимогами щодо зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці виконати рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016р. по справі № 804/14983/15 та видати позивачу довідки з деталізованим розрахунком про компенсацію за дні невикористаної чергової відпустки за 2015 рік; одноразову допомогу при звільненні; нарахувати та виплатити на мою користь грошову компенсацію за затримку видачі трудової книжки за період з 04 вересня 2015 року по 02 жовтня 2015 року, із розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 61, 94 грн.; у зв'язку з ліквідацією, зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці в порядку, передбаченому ст. 107 Цивільного кодексу України передати зобов'язання вчинити певні дії та здійснити виплати матеріального характеру своєму засновнику - Міністерству внутрішніх справ України, а у випадку ліквідації Міністерства внутрішніх справ України його правоприемнику.

Тобто, ОСОБА_1 фактично повторно заявлено вимоги, які були предметом розгляду в адміністративній справі №804/14983/15 та за підсумками якого є постанова суду, яка набрала законної сили (постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016р.).

Так, згідно із приписами ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України - постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі). Про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається (ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України).

Окрім того, щодо заявлених ОСОБА_1 вимог про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці штраф за злісне невиконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016р. по справі №804/14983/15 шляхом стягнення половини суми штрафу на користь позивача, а іншої половини - на користь Державного бюджету України в порядку визначеному ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.

Уразі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені в самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення (ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України - суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Вказаній нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Слід зауважити, що у постанові від 20.01.2016р. по справі №804/14983/15 Дніпропетровський апляційний адміністративний суд не встановлював судовий контроль за виконання суб'єктом владних повноважень даного судового рішення шляхом зобов'язання Управління МВС України на Придніпровській залізниці подати звіт про виконання постанови суду від 20.01.2016р., що виключає можливість застосування до відповідача штрафу в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України: особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Водночас, у даному випадку, встановивши факт порушення власних прав у вигляді не виконання Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №804/14983/15 від 20.01.2016р., ОСОБА_1 звернувся до суду не із заявою у відповідності до положень зазначеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, а із адміністративним позовом.

Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду за грубе порушення конституційних прав позивача, грубе порушення вимог законодавства про працю та позбавлення ОСОБА_1 засобів для існування, а також невиконання втретє рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016р., яке вступило в законну силу, що підриває авторитет держави у розмірі 10 000, 00 грн. - слід зазначити таке.

За приписами частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України - вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Отже, враховуючи те, що стосовно інших вимог ОСОБА_1 у даному адміністративному позові, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати та виплати позивачу моральну шкоду - також не підлягають судовому розгляду в рамках адміністративної справи №804/1606/16.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 109, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про стягнення штрафу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський