Рішення № 5770449, 26.05.2009, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2-29/2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді: Болотіна С.М.

секретаря: Панасюк Н.П.

з участю прокурора: Піголя О.А.

представника «ПМК-181»: Матвійчука М.Г.

представника виконкому та міської ради: Мусійчук Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Шепетівська ПМК-181», ОСОБА_4, ОСОБА_5, Шепетівської міської ради, третя особа виконавчий комітет Шепетівської міської ради про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Шепетівська ПМК-181» до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ВАТ «Шепетівська ПМК-181» (далі ПМК-181), ОСОБА_4, ОСОБА_5, Шепетівської міської ради (далі міська рада), третя особа виконавчий комітет Шепетівської міської ради (далі виконком) про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у встановленому законом порядку, для проживання, їй була надана кімната АДРЕСА_1, якою вона користувалася до вересня 2002 року. Однак, в вересні 2002 року, адміністрація ПМК-181, в порушення всіх норм та правил пересилила її в кімнату № 24 даного гуртожитку, яка не придатна для проживання.

Вважаючи дії адміністрації ПМК-181 неправомірними, ОСОБА_3 просить зобовязати товариство не чинити їй перешкоди у користуванні кімнатою АДРЕСА_1 та стягнути на її користь 5000грн. моральної шкоди завданої їй порушенням її конституційних прав.

В свою чергу ПМК-181 звернулося в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на даний час біля семи років, відповідачка за зустрічним позовом, без поважних причин не проживає в кімнаті АДРЕСА_2. ОСОБА_3 проживає в іншому помешканні, а тому згідно чинного законодавства втратила право користування житлом, оскільки кімната № 24, відповідачці на праві власності не належить, просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та прокурор, який представляє її інтереси, позов підтримали повністю та дали аналогічні пояснення викладеним в первинному позові. Зустрічний позов не визнали та пояснили, що внаслідок відсутності в кімнаті № 24 будь-яких умов для проживання, ОСОБА_3, вимушена була тимчасово перебратися в інше помешкання. Ствердили, що позивачка має намір використовувати кімнату № 20 для

Головуючий: С.М. Болотін

- 2 -

постійного проживання, а тому просять в зустрічному позові відмовити за його безпідставністю, оскільки його задоволення призведе до позбавлення ОСОБА_3 житла.

Представники ПМК-181, виконкому та міської ради Матвійчук М.Г. та Мусійчук Г.І., відповідачка ОСОБА_5 позов ОСОБА_3 не визнали, вважають її вимоги надуманими та безпідставними, оскільки остання без законних на те підстав, не маючи відповідних правовстановлюючих документів та ордеру, вселилася в кімнату АДРЕСА_1, яка на даний час переведена в статус житлового будинку та приватизована сімєю ОСОБА_5, а тому просять в первинному позові відмовити в повному обсязі.

При цьому, повністю підтримали зустрічний позов, який просять задовольнити. Ствердили, що ОСОБА_3, добровільно, без поважних причин залишила місце проживання і мешкає в іншому помешканні, а коли зявляється, то виключно влаштовує сварки та скандали з мешканцями будинку, порушує правила співжиття, а тому просять визнати останню такою, що втратила право на користування кімнатою № 24.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не зявився і причини неявки суду не повідомив, хоча про день та час судового розгляду був попереджений у встановленому законом порядку. Заяви про відкладення слухання справи суду не надав.

Суд заслухавши пояснення сторін, їх представників та представника третьої особи, прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ОСОБА_3 підлягає до задоволення частково, а в позові ПМК-181 слід відмовити виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі усної домовленості між керівниками, Шепетівського міжрайонного управління водного господарства, працівницею якого являлася ОСОБА_3, за погодженням з головою правління ПМК-181, в порушення встановленого законом порядку, без відповідного погодження спільного засідання адміністрації товариства та профспілкового комітету, за відсутності ордеру, остання в березні 1996 року вселилися в кімнату АДРЕСА_1, якою користувалася до вересня 2002 року.

Внаслідок того, що ОСОБА_3 не являлася працівником ПМК-181 та проживала в кімнаті АДРЕСА_1 без відповідних правових підстав, на виклики адміністрації систематично не зявлялася та їх ігнорувала, плату за кімнату не вносила, оскільки постало питання про переобладнання гуртожитку в житловий будинок та розширення житлових площ працівників товариства, на підставі спільного рішення адміністрації ПМК-181 та профспілкового комітету № 2 від 19.09.2002 року, позивачці за первинним позовом, у відповідності до вимог ст. ст. 128, 129 ЖК України, був виданий ордер за № 112 серії ХМО від 19.09.2002 року на житлову площу в ідентичній кімнаті АДРЕСА_2, в тому числі з неповнолітньою дитиною.

Вважаючи, що надана їй кімната не відповідає встановленим нормам та не придатна для проживання, ОСОБА_3, вимагає фактично вселити її в кімнату № 20, якою вона користувалася до цього.

Однак, з таким висновком суд погодитись не може, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону, більше того, прямо суперечить йому.

Вимагаючи вселення в кімнату № 20, ні ОСОБА_6, ні прокурор, не надали суду жодного належного та обєктивного доказу, які б стверджували право позивачки на вселення в назване житлове приміщення. Якими відповідно до вимог закону, зокрема ст. ст. 128, 129 ЖК України, є спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету юридичної особи, та ордер. Названі підстави вселення в гуртожитки є вичерпними та широкому тлумаченню не підлягають.

В той же час, такі підстави відповідно до тверджень ОСОБА_3 та прокурора ґрунтуються виключно на розмірковуваннях останніх щодо конституційних прав позивачки, процесів в державі та майнового стану сторін, які не можна визнати допустимими доказами, законними підставами та правовстановлюючими документами для вселення та користування кімнатою № 20.

Головуючий: С.М. Болотін

- 3 -

При цьому, як вбачається з вищеназваних рішень адміністрації ПМК-181 та профспілкового комітету № 2 від 19.09.2002 року, ордеру за № 112 серії ХМО від 19.09.2002 року, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів ОСОБА_3, не дивлячись на те, що остання не являлася працівником товариства, мала значну заборгованість за проживання в гуртожитку і на даний час повністю забезпечена власним житлом, адміністрацією ПМК-181, у користування останній надана житлова площа в ідентичній кімнаті № 24.

Названими обставини повністю спростовуються твердження позивачки за первинним позовом та прокурора, що ОСОБА_3 була незаконно позбавлена житла, оскільки ПМК-181 повністю останню таким забезпечило, не дивлячись на той факт, що вона не являлася працівником товариства.

Факт наявності у ОСОБА_3 на праві власності особистого житла повністю стверджується інформацією Шепетівської БТІ від 25.03.2009 року № 74, рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 29.10.2004 року, спадковою справою за смертю її матері ОСОБА_7 з яких вбачається, що ОСОБА_3 є власницею ? частини домоволодіння АДРЕСА_3, де вона проживає на даний час.

Доказів, які б стверджували протилежне чи спростовували названі факти суду не надано, не здобуто таких в судовому засіданні.

Суду не надано доказів, що вселення ОСОБА_3 в кімнату № 20 відбулося на вимогах закону, на підставі ордеру, а її переселення в кімнату № 24 призвело до порушення законних прав позивачки, а сама кімната є непридатною для проживання, не здобуто таких доказів і в процесі судового розгляду.

А ті на які посилається ОСОБА_3 та прокурор є надуманими, не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.

При цьому, відповідно до п. 24 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 № 208, обовязок по проведенню поточного ремонту в кімнаті, її приведення у належних для проживання стан, покладений саме мешканців, в даному випадку ОСОБА_3

Більше того, як вбачається з розпорядження виконкому від 14.12.2007 року, його рішення від 17.04.2008 року, акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта та свідоцтва про право власності на житло від 24.10.2008 року, гуртожиток АДРЕСА_4, про вселення в кімнату № 20 якого ставить питання ОСОБА_3, переданий у власність територіальної громади міста та обслуговування Шепетівського КП «Житлосервіс», переобладнаний в 36-ти квартирний житловий будинок, а сама кімната № 20 передана в порядку розширення працівникам товариства сімї ОСОБА_4 та приватизована останніми, як квартира під № 36.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу за зверненнями фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

За таких обставин, внаслідок того, що ні ОСОБА_3, ні прокурор питання про визнання вищеперерахованих правовстановлюючих документів недійсними не ставлять та їх не оспорюють і вони є чинними, при тому, як вбачається з позовних вимог ОСОБА_3, її тверджень та тверджень прокурора, в процесі судового розгляду, остання претендує на вселення виключно в кімнату № 20, а суд при розгляді справи не може вийти за межі позовних вимог, суд вважає, що законні підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Оскільки, ОСОБА_3 немає жодного правовстановлюючого документа на вселення в кімнату № 20, в тому числі ордеру, ця частина гуртожитку переобладнана в статус житлового будинку та приватизована сімєю ОСОБА_4, а тому задоволення позову призведе до порушення прав законних власників ОСОБА_4, в тому числі щодо володіння, користування та розпорядження житлом, та фактично позбавить останніх з неповнолітньою дитиною

Головуючий: С.М. Болотін

- 4 -

житлового приміщення та залишить їх без даху над головою.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 в повному обсязі забезпечена житлом, а саме є власницею ? частини домоволодіння АДРЕСА_3, де вона проживає на даний час, їй у користування виділена кімната № 24, яка є ідентичною кімнаті № 20, якою позивачка за первинним позовом із-за своїх примх користуватися не бажає, і належні підстави, окрім звинувачень учасників судового розгляду, та суду зокрема, навести не може.

З огляду на те, що проживання ОСОБА_3 в кімнаті № 20 не відповідало вимогам закону, її вселення в житлове приміщення відбулося без законних на те підстав, і не дивлячись на той факт, що остання не являється працівником товариства, має у власності інше житло та значну заборгованість за проживання в гуртожитку, а ПМК-181 взамін кімнати № 20, у встановленому законом порядку надало їй для користування ідентичну кімнату № 24, суд вважає, що законні підстави для задоволення вимог позички в частині стягнення моральної шкоди відсутні.

Оскільки, ні ОСОБА_3, ні прокурор не навели та не надали суду жодного належного та обєктивного доказу порушення прав останньої, спричинення їй моральної шкоди та протиправної поведінки ПМК-181, адміністрації останнього, міської ради та сімї ОСОБА_4 по відношенню до позивачки за первинним позовом, не здобуто таких і судовому засіданні.

А тому, внаслідок того, що ПМК-181 на даний час не являється ні власником, ні балансоутримувачем гуртожитку і ОСОБА_3 до міської ради та сімї ОСОБА_4 фактично жодних претензій не ставить, а в процесі судового розгляду не встановлено фактів порушення прав останньої, суд вважає, що законні підстави для задоволення позову ОСОБА_3 в частині в її вселення в кімнату № 20 та стягнення моральної шкоди відсутні.

В той же час, внаслідок того, що ОСОБА_3 з вересня 2002 року в спірному гуртожитку не проживає і фактично ним не користується, суд вважає, що вимоги останньої в частині проведення перерахунку плати за користування житловим приміщенням є підставними.

Такий обовязок слід покласти на міську раду, як власника будинку та контроль за виконанням рішення в цій частині на виконком, як виконавчий орган міської ради.

ПМК-181 ставить питання про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Оцінюючи всі дослідженні в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності суд вважає, що зустрічний позов до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сімї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено, а в разі спору судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Правом на звернення до суду з даними вимогами, згідно норм чинного законодавства наділений наймодавець, власник або особа, яка здійснює оперативне управління названим майном.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема рішення виконкому від 17.04.2008 року спірний гуртожиток переданий у власність територіальної громади міста, тобто власником останнього на даний час являється Шепетівська міська рада.

Тобто, на даний час ПМК-181 не являється ні власником, ні балансоутримувачем, ні особою, яка здійснює оперативне управління будинком № 2 по вулиці Шешукова в м. Шепетівка, воно також не являється наймодавцем по відношенню до мешканців даного будинку.

Головуючий: С.М. Болотін

- 5 -

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду стосовно визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, ПМК-181 не надало суду жодного доказу, які б стверджували таке право, якими могли б бути: свідоцтво про право власності, рішення відповідної ради, тощо.

Доказів, які б стверджували протилежне, ні позивачем за зустрічним позовом, ні його представником суду не надано не здобуто таких і в процесі судового розгляду.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності по зустрічному позові, суд вважає, що ПМК-181 не наділене правом ставити питання про визнання мешканців будинку, такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

За таких обставин, відповідно до вимог чинного законодавства, правом на звернення до суду про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням наділений виключно власник Шепетівська міська рада, чи особа, яка здійснює оперативне управління будинком, які своїм правом не скористалися, однак аж ніяк не ПМК-181, а тому в позові останньому слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, при зверненні до суду з позовом не сплатила судових витрат по справі, за таких обставин останні підлягають стягненню з ПМК-181, пропорційно до задоволених вимог, оскільки саме дії останнього щодо нарахування плати за користування кімнатою позивачці були неправомірні.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 71, 72, 128, 129 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобовязати Шепетівську міську раду Хмельницької області, як власника будинку провести перерахунок плати ОСОБА_3 за користування гуртожитком АДРЕСА_4, виключивши період з вересня 2002 року по даний час.

Контроль за виконанням даного рішення в частині проведення перерахунку плати ОСОБА_3 за користування гуртожитком АДРЕСА_4 покласти на виконавчий комітет Шепетівської міської ради, як виконавчий орган власника будинку.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Шепетівська ПМК-181», ОСОБА_4, ОСОБА_5, Шепетівської міської ради, третя особа виконавчий комітет Шепетівської міської ради про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням № 20 в будинку АДРЕСА_4 та стягнення моральної відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Шепетівська ПМК-181» судовий збір в доход держави в сумі 51грн. (п`ятдесят одну грн.).

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Шепетівська ПМК-181» на користь Шепетівського УДК, код ЄДРПОУ 23565207, р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Хмельницькій області, МФО 815013 30грн. (тридцять грн.) витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області.

В задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Шепетівська ПМК-181» до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Головуючий: