Постанова № 57698346, 21.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 р. Справа № 804/11395/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» звернулось до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з вимогами: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0019291503, від 17.12.2014 року в частині донарахування грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2011 рік в сумі 66634,15 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки від 28.11.2014 року № 4588/15-04/30691543 прийнято податкове повідомлення-рішення №0019291503, від 17.12.2014 року в частині якого ТОВ «АТБ-інвест» донараховано орендної плати за землю за 2011 рік в сумі 66634,15 грн. Оскільки донарахування грошових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб за 2011 рік відповідачем здійснено поза строками визначеними ст. 102.1 Податкового кодексу України, позивач просить скасувати вищевказане податкове повідомлення-рішення в частині грошових зобов'язань за 2011 рік.

Заперечень на адміністративний позов відповідачем до суду не надано.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 28.11.2014 року №1210, про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АТБ-інвест» та наказу №1202 від 28.11.2014 року виданого Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Щербиною К.М. - головним державним ревізор-інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту, Зуб Н.А. - головним державним ревізор-інспектором сектору місцевих податків і зборів, плати за землю управління оподаткування та контролю окремих об'єктів і операцій згідно п.п.78.1.1, п.78.1, ст..78, ст..79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «АТБ-інвест» з питань правильності нарахування орендної плати за період з 01.11.2011р. по 01.11.2014р.

В ході перевірки було встановлено порушення ТОВ «АТБ-інвест» - пп. 16.1.4, п.16.1, ст.16 та пп. 288.5.1, п.288.5, ст. 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижена орендна плата за землю за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року за земельну ділянку яка знаходиться за адресою: прост. Газети «Правда», 18 та вул. Косіора, 1а, на суму 959531,68 грн.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АТБ-інвест» Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області складено Акт перевірки № 4588/15-04/30691543 від 28.11.2014 року.

17.12.2014 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі Акта перевірки від 28.11.2014 року № 4588/15-04/30691543 було винесено повідомлення-рішення: №0019291503, яким ТОВ «АТБ-інвест» збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1199414,60 грн., в тому числі донараховано грошове зобов'язання за 2011 рік в сумі 66634,15 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (стаття 285 ПК України).

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України визначалося, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Позивачем обраний щорічний порядок звітування, у зв'язку із чим 26.01.2011 року подав податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Оскільки 26.01.2011 року ТОВ «АТБ-інвест» подана до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, в якій була задекларована сума податкових зобов'язань з плати за землю, то 1095 денний термін донарахування податкових зобов'язань за 2011 рік відраховується від вказаної дати, та на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 17.12.2014р. сплинув.

Таким чином, податкове повідомлення рішення від №0019291503, від 17.12.2014 року в частині донарахування грошового зобов'язання за 2011р. в сумі 66634,15 грн. є таким, що прийняте відповідачем протиправно, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкове повідомлення-рішення №0019291503, від 17.12.2014 року в частині донарахування грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2011 рік в сумі 66634,15 грн слід визнати протиправним та скасувати.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0019291503 від 17.12.2014 року в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2011 рік в сумі 66 634,15 грн;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39499924) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» (код ЄДРПОУ 30691543) судові витрати в сумі 182, 70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят коп.)

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський