Рішення № 57652184, 12.05.2016, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/689/16-ц

Номер провадження 2/184/282/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016м. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

при секретарі Михайловій Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради «про стягнення заробітної плати та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні», -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в судовому засіданні підтримала вимоги, висловлені в своєму позові та просить суд стягнути з Управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради на її користь заборгованість по недоплаті у сумі 1809 грн. 75 коп., в тому числі: заробітної плати в сумі 1503 грн. 51коп.; заборгованості по компенсації за невикористану відпустку в сумі 306 грн. 24 коп.; стягнути з Управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просить суд в їх задоволенні відмовити, надав з цього приводу письмові заперечення, в яких просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги необґрунтовані, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що в період з 07.12.2015 року по 20.01.2016 року вона перебувала у трудових правовідносинах з Управлінням освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради на посаді провідного спеціаліста юрисконсульта.

20.01.2016 року позивачка була звільнена з займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпІІ України (за угодою сторін), наказ № 38-к/тр від 20.01.2016 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення працівника видати працівникові належно оформлену ним трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього кодексу.

Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівникам вимог про розрахунки.

На день звільнення відповідачем не була нарахована та виплачена заробітна плата. Заробітну плату в сумі 495 грн. 93 коп. позивачка отримала тільки 29 січня 2016 року, що підтверджується випискою ПАТ КБ «Приватбанк» та аванс у сумі 700 грн. вона отримала на початку січня. Також в день звільнення позивачка не була письмово повідомлена про належні їй до виплат суми при звільненні. Так, 29 січня 2016 року ОСОБА_1 дізналась, що відповідач не здійснив повний розрахунок з нею при звільненні.

Згідно вимог ч. 2 ст. 97 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Відповідно до ст. ст. 10, 18 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, гак і для працівників підприємства, установи, організації.

Статтею 29 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Так під час прийому мене на роботу, головний бухгалтер централізованої бухгалтерії управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради - ОСОБА_3 повідомила мене, що моя заробітна плата має наступні складові: посадовий оклад за 10 тарифним розрядом, надбавка за складність, напруженість у роботі у розмірі 50% від окладу та премія у розмірі 50% від окладу з урахування надбавки.

Наприкінці грудня 2015 року головний бухгалтер на виконання статті 30 Закону України «Про оплату праці» мене проінформувала, що в управлінні освіти премія сплачується в наступному місяці за попередній. Тобто позивачка мала отримати премію за підсумками роботи за грудень 2015 року у складі заробітної плати за січень 2016 року в розмірі 45% (з урахуванням неповного відпрацьованого місяця).

Згідно довідки управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради №449 від 09.03.2016 року про розміри нарахованих виплат за січень 2016 року встановлено, що під час розрахунку належних ОСОБА_1 сум при звільненні відповідач у порушення вимог приписів Територіальної угоди між управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради і міським комітетом Профспілки працівників освіти і науки України на 2014-2016 роки, Положення про преміювання працівників установ і закладів освіти за підсумками роботи та надання їм матеріальної допомоги не нарахував як складові заробітної плати надбавку за складність, напруженість у роботі у розмірі 50% від посадового окладу та премії за результатом роботи у грудні 2015 року в розмірі 45%) від посадового окладу з урахуванням надбавки.

Позивачка зверталася на Урядову гарячу лінію стосовно порушення трудового законодавства з боку керівництва управлінням освіти виконавчого комітет) Орджонікідзевської міської ради, але у відповідь отримала листи, в яких значилось, що 29 січня 2016 року їй були виплачені всі належні платежі, пов'язані із виплатою розрахунку при звільненні та було дотримано норми чинного законодавства. Але це не відповідає дійсності. Згідно довідки відповідача від 09.03.2016 року за №449, нарахування виплат за січень складає 1485 грн. 62 коп., з яких 1279 грн. 58 коп. - заробітна плата за 12 робочих днів та 206 грн.04 коп. - компенсація за невикористану відпустку (3 календарних дні). Заробітна плата з урахуванням надбавки та премії: 1279,58 + 50% = 1919,37 грн. (заробітна плата за січень з урахуванням надбавки), 1919,37 + 45%) = 2783,09 грн. (заробітна плата за січень з урахуванням премії).

Згідно індивідуальним відомостям про застраховану особу (форма ОК-5), заробітна плата позивачці за грудень місяць була нарахована в сумі 2510 грн. 48 коп.. Відпрацьовано: в грудні 2015 року - 19 робочих днів, в січні 2016 року - 12 робочих днів.

Відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100, працівникам, які пропрацювали па підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Виходячи із наявних у справі доказів, середньоденна заробітна плата позивачки має складати: (2783,09 + 2510,48 ) / 31 = 170 грн. 76 коп., де 2783 грн. 09 коп. - заробітна плата за січень 2016 року; 2510 грн. 48 коп. - заробітна плата за грудень 2016 року; 31 - кількість робочих днів за грудень 2015 року - січень 2016 року.

Компенсацію за невикористану відпустку: 170,76 * 3 = 512 грн. 28 коп., де 170 грн. 76 коп. - середньоденна заробітна плата; 3 - кількість днів невикористаної відпустки.

Розмір заборгованих виплат: 2783,09 1279,58 = 1503 грн. 51 коп., заборгованість по заробітній платі; 512,28 - 206,04 = 306 грн. 24 коп. - заборгованість по компенсації за невикористану відпустку; загальна сума заборгованості 1503,51 + 306,24 = 1809 грн. 75 коп.

Середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні по день звернення з позовною заявою до суду, тобто включно з 21 січня 2016 року по 12 квітня 2016 року буде складати: 170,76 * 58 = 2508,38 грн., де 170,76 грн. - середньоденна заробітна плата, а 58 - кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Право позивачки на отримання заробітної плати у встановлені законом строки, на компенсацію збитків за час невиплаченою заробітної плати, компенсації за затримку з виплати заробітної плати та за невикористану відпустку, порушено відповідачем, в добровільному порядку не відновлюється, а тому підлягає захисту судом.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог. Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З доводами позивача, викладених в позовній заяві та в судовому засіданні суд погодитись не може, оскільки вони є голослівними, безпідставними, недоведеними, нічим не підтвердженими, не відповідають вимогам кодексу законів України про працю і спростовуються стабільними поясненнями відповідача, наданими ним письмовими доказами, матеріалами справи в їх сукупності.

Щодо не виплати управлінням освіти надбавки за складність, напруженість у роботі у розмірі 50 % та премії за грудень 2015 року. такі обставини. Згідно до наданих відповідачем доказів, управлінням освіти надбавка за складність і напруженість роботи у грудні 2015 року позивачу була виплачена повністю відповідно до відпрацьованого часу (виплачено коштів на суму 836, 83 грн.).

Стосовно виплати премії в розмірі 45 % у грудні 2015 року. Станом на момент виникнення спірних правовідносин в управлінні освіти діяли і продовжують діяти положення Територіальної угоди від 25.03.2014р. №10, укладеної між роботодавцем (управлінням освіти) та комітетом Профспілки працівників освіти і науки України на 2014-2016 роки. Додатком 3 Територіальної угоди встановлено Положення про преміювання працівників установ і закладів освіти за підсумками роботи та надання їм матеріальної допомоги. Відповідно п.2 Положення передбачено, що працівники закладу освіти, структурного підрозділу управління освіти можуть бути позбавлені премії повністю або частково за недоліки та упущення у роботі, за порушення трудової дисципліни, санітарно-гігієнічного стану, техніки безпеки.

У даному пункті Положення містяться інші положення, які кореспондуються із вищевказаною нормою, зокрема передбачено, що причиною повного або часткового позбавлення премії, крім іншого, є невиконання правомірних указівок керівника, невиконання плану роботи без поважних причин, відсутність ініціативи й творчості, несвоєчасне подання звітних матеріалів та інших матеріалів до вищестоящих органів.

Згідно абз.5 п.3 Положення встановлено, що питання преміювання працівників закладу освіти, структурного підрозділу управління освіти розглядається щоквартально у відповідності до подання, яке надійшло віл профспілкового комітету. Тобто, нарахування та виплата премій не є основною видом заробітної плати а є заходом матеріального стимулювання працівників (що прямо зазначено у абз.1 п.1 Положення, а також у абз.2 та 3 п.2 Положення), що спростовує доводи позивача стосовно тих обставин, що преміювання є складовою частиною заробітної плати.

Позивач ОСОБА_4 згідно до наданих відповідачем документів, допускала невиконання та неналежне виконання своїх трудових обов'язків, не проявляла ініціативність в роботі, що підтверджується доповідною запискою провідного спеціаліста розрахункового відділу. Враховуючи це, у поданні профспілкового комітету (відповідно абз.6 п.2 Положення) керівником структурного підрозділу було вказано про відсутність підстав для виплати премії у грудні 2015 року позивачу. Таким чином, вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення наявної, на її думку, заборгованості по заробітній платі є абсолютно безпідставними.

На думку позивача управління освіти має заборгованість по виплаті компенсації за невикористану відпустку у сумі 306 грн. 24 коп.. З такими висновками позивача суд погодитися не може. Підставою такого висновку позивача є те, що на думку останньої, управлінням нібито не було виплачено премії та надбавки у грудні 2015 року. Проте, раніше вже було наведено доводи про вірність нарахувань та виплати надбавки та премії позивачу у грудні 2015 року. Зважаючи на правильність нарахувань і виплат заробітної плати ОСОБА_4 відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Окрім того, позивач вважає, що управлінням освіти порушено норми ст. 116 КЗпП України щодо виплати всіх сум, належних при звільненні працівника у день його звільнення. Виплати заробітної плати у сумі 495.83 грн. (залишок заробітної платні після отримання авансу (заробітна плата за першу половину місяця) - 330,07 грн., невикористана відпустка 165,86 грн.) були проведені 29.01.2016 року. Провести вищевказані виплати у день звільнення - 20.01.2016 року управління освіти не мало фізичної можливості через те, що заява про звільнення була подана позивачем наприкінці робочого дня 20.01.2016 року. При цьому управління освіти є бюджетною установою, в якій заробітна плата безпосередньо залежить від того, коли буде здійснене фінансування міським бюджетом і на час звільнення позивача коштів на рахунку управління не було згідно до наданих відповідачем даних, що є обєктивною причиною.

Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівникам вимог про розрахунки. З відповідачем був проведений розрахунок на законних підставах, а тому вини відповідача у несвоєчасному проведенні розрахунку при звільнені судом не встановлена.

Згідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з винивласника або уповноваженого ним органуналежних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробітокза весь час затримки по день фактичного розрахунку. Але вина управління освіти ні позивачем, ні судом не доведена, в звязку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є цілком безпідставними.

Відповідно до ст.. 212 ЦПК України суд оцінюєдоказиза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінюєналежність,допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги цілком є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, ґрунтуються на доказах, наданих позивачем та які не відповідають дійсності та обставинам справи і є недостовірними і спростовуються стабільними поясненнями відповідача, наданим ним письмовими належними та допустимими доказами, матеріалами справи в їх сукупності.

За таких обставин суд, вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради «про стягнення заробітної плати та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні». Стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 487,20 грн. відповідно до ст.. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 47, 115-117 Кодексу Законів України про працю, ст. ст. 10, 11, 57, 58, 60, 209, 211 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради «про стягнення заробітної плати та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_5