Рішення № 57625127, 13.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2016 р. Справа № 911/714/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 08/16 від 09.03.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 22.01.2016 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Пожмашина, смт Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_3 енд ОСОБА_4, м. Буча, Київська область

про стягнення 42 573 569, 87 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Промислова компанія „Пожмашина звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „ОСОБА_3 енд ОСОБА_4 про стягнення 40 489 830, 00 грн основної заборгованості, 1 512 999, 67 грн пені, 364 408, 47 грн інфляційних збитків, 206 331, 73 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати за виконані позивачем роботи згідно договору № 17/15П від 15.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2016 р. порушено провадження у справі № 911/714/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Пожмашина до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_3 енд ОСОБА_4 про стягнення 42 573 569, 87 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 30.03.2016 р.

03.03.2016 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява вих. № 87 від 01.03.2016 р. про забезпечення позову, в якій він просить суду накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача в межах суми 42 780 269, 87 грн.

29.03.2016 р. до загальної канцелярії господарського суду від відповідача надійшли заперечення № б/н від 29.03.2016 р. на заяву позивача про забезпечення позову, в яких він просить суд відмовити позивачу в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі.

29.03.2016 р. до загальної канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив № б/н від 29.03.2016 р. на позовну заяву про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

30.03.2016 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява вих. № 115 від 30.03.2016 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1 512 999, 67 грн.

30.03.2016 р. у судовому засіданні заява позивача вих. № 115 від 30.03.2016 р. про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

30.03.2016 р. за наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 13.04.2016 р.

13.04.2016 р. перед судовим засіданням до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшли пояснення по суті спору № б/н від 13.04.2016 р., що приєднанні судом до матеріалів справи.

13.04.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог з врахуванням заяви вих. № 115 від 30.03.2016 р. про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні заперечення проти позову.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 17/15П, згідно умов п. 1.1. якого за дорученням замовника, підрядник зобовязується на власний ризик виконати певну роботу за умов цього договору, а замовник зобовязується прийняти та оплатити її.

Згідно п. 2.1. договору предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є автоцистерни пожежні АЦ-4,5-60 (TGM 12.240)-364 (з комплектацією згідно відомості комплектації Додаток № 1 до договору) на належних замовнику шасі MAN TGM 12/240 4X2 BL.

Відповідно до п. 2.2. договору кількісні характеристики предмету підряду: 25 одиниць.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що роботи виконуються із матеріалів підрядника та шасі замовника.

Згідно п. 5.1. договору вартість та витрати по виконанню робіт складають 58 259 430, 00 грн.

Відповідно до п. 5.4. договору оплата за виконання робіт підрядником здійснюється замовником на наступних умовах:

-попередня оплата в розмірі 17 769 600, 00 грн з урахуванням ПДВ в термін до 15.09.2015 р.;

-оплата в розмірі 31 750 515, 00 грн в термін до 20.10.2015 р.;

-остаточна оплата в розмірі 8 739 315, 00 грн в термін до 30.12.2015 р.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом пяти банківських днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання та проведення остаточних розрахунків.

Згідно п. 7.2. договору пункт здачі-приймання на умовах EXW-склад підрядника, смт Ладан (відповідно до ІНКОТЕРМС-2010).

Пунктом 10.1. договору передбачено строк його дії, відповідно до якого договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 р., а в частині взаєморозрахунків до повного його виконання. У випадку, якщо на момент закінчення терміну дії договору у сторін залишаються невиконаними обовязки і нереалізованими права, що витікають із положень договору, його дія у відношенні таких зобовязань автоматично продовжується до повного виконання сторонами всіх обовязків і реалізації всіх прав, а в частині взаєморозрахунків до повного його виконання.

Разом з підписанням договору між сторонами було підписано Додаток № 1 до договору (Відомість комплектації автоцистерни пожежної АЦ-4,4- 60 (TGM 12.240) 364) та Додаток № 2 (Специфікація шасі автомобіля MAN TGM 12/240 4 X2 BL).

На виконання умов договору позивачем протягом листопада-грудня 2015 р. було виконано для відповідача роботи на загальну суму 58 259 430, 00 грн, що підтверджується Актом № 1 здачі-прийняття робіт від 09.11.2015 р. на суму 13 982 263, 20 грн, Актом № 2 здачі-прийняття робіт від 19.12.2015 р. на суму 27 964 526, 40 грн, Актом № 3 здачі-прийняття робіт від 19.12.2015 р. на суму 11 651 886, 00 грн, Актом № 4 здачі-прийняття робіт від 24.12.2015 р. на суму 4 660 754, 40 грн, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті виконаних робіт та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 17 769 600, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1885 від 15.09.2015 р., наявним в матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 40 489 830, 00 грн, що підтверджується договором № 17/15П від 15.09.2015 р., Актом № 1 здачі-прийняття робіт від 09.11.2015 р. на суму 13 982 263, 20 грн, Актом № 2 здачі-прийняття робіт від 19.12.2015 р. на суму 27 964 526, 40 грн, Актом № 3 здачі-прийняття робіт від 19.12.2015 р. на суму 11 651 886, 00 грн, Актом № 4 здачі-прийняття робіт від 24.12.2015 р. на суму 4 660 754, 40 грн, платіжним дорученням № 1885 від 15.09.2015 р., наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 40 489 830, 00 грн за договором № 17/15П від 15.09.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті виконаних робіт з 30.12.2015 р. по 31.01.2016 р. на загальну суму 364 408, 47 грн та відповідно з 30.12.2015 р. по 29.02.2016 р. на загальну суму 206 331, 73 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обгрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у розмірі 364 408, 47 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:

період заборгованості - з 30.12.2015 р. по 29.02.2016 р., сума основної заборгованості 40 489 830, 00 грн, кількість днів заборгованості 62 дні.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів40489830.0030.12.2015 - 29.02.2016623 %206 331.7440 489 830, 00 грн х 0, 03 % х 62/365 = 206 331, 74 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості згідно договору № 17/15П від 15.09.2015 р. у вищевказаний період становить 206 331, 74 грн.

Оскільки розмір 3 % річних від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 206 331, 73 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1 512 999, 67 грн пені за порушення термінів оплати за договором № 17/15П від 15.09.2016 р.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було зазначено вище, відповідно до заяви вих. № 115 від 30.03.2016 р. позивач заявив про свою відмову від позову до відповідача в частині позовної вимоги про стягнення 1 512 999, 67 грн пені.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Частиною 6 ст. 22 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд розяснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

За наслідками розгляду заяви позивача про відмову від частини позовних вимог, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Заява вих. № 115 від 30.03.2016 р. підписана від позивача його представником ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності № 08/16 від 09.03.2016 р.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про часткову відмову від позову на вчинення таких дій та, розяснивши позивачеві наслідки відмови від позову, суд приймає таку відмову.

Оскільки позивач відмовився від позову до відповідача в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 512 999, 67 грн пені і таку відмову прийнято судом, провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 512 999, 67 грн пені підлягає припиненню, а позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості, інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, як було зазначено вище, позивач у заяві вих. № 87 від 01.03.2016 р. про забезпечення позову просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно ТОВ „ОСОБА_3 енд ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Заводська, 1, та на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ „ОСОБА_3 енд ОСОБА_4 в межах розміру позовних вимог та судових витрат, а саме в межах суми у розмірі 42 780 269, 87 грн.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У звязку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Пожмашина від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_3 енд ОСОБА_4 в частині позовної вимоги про стягнення 1 512 999, 67 грн пені і припинити провадження у справі у цій частині.

2. Позов в частині інших позовних вимог задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_3 енд ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 34240521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Пожмашина (ідентифікаційний код 33742637) 40 489 830 (сорок мільйонів чотириста вісімдесят девять тисяч вісімсот тридцять) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 364 408 (триста шістдесят чотири тисячі чотириста вісім) грн 47 (сорок сім) коп. інфляційних збитків, 206 331 (двісті шість тисяч триста тридцять одна) грн 73 (сімдесят три) коп. 3 % річних та судові витрати 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

4. Відмовити у задоволенні заяви вих. № 87 від 01.03.2016 р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Пожмашина про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

10 травня 2016 р.