Ухвала суду № 57600303, 05.05.2016, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 149/3289/15-ц Провадження № 22-ц/772/1179/2016Головуючий в суді першої інстанції Гончарук-Аліфанова О. Ю.Категорія 27Доповідач Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої : Копаничук С.Г.

Суддів: Рибчинського В.П. ,Денишенко Т.О.

при секретарі: Торбасюк О.І.

за участю ОСОБА_2 ,його представників та представників ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника ПАТ «УкрСиббанк»-Григоренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Вінницької області від 09.02.2016 року по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ;за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 про розірвання договору споживчого кредиту , договорів поруки і іпотеки , -

В с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 ,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 21.12. 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено договір споживчого кредиту № 11100189000, за яким банк надав, а позичальник отримала кредит в іноземній валюті в сумі 37 000 швейцарських франків , що еквівалентно 153 779,10 грн., строком до 20.12.2017 року зі сплатою 8, 49 % річних та погашенням кредиту згідно графіку . В забезпечення виконання зобов'язань за даним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 40205 від 21.12.2006 року. Через неналежне виконання ОСОБА_3 взятих за договором зобов'язань , нездійсненні нею платежів для погашення відсотків по кредиту з вересня 2014 року, у банку виникло право вимоги дострокового повернення кредиту та стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по кредиту та процентам ,що станом на 03.11.2015 року склала 10 254,77 швейцарських франка та пені в розмірі 13 757 грн .09.09.2015 року відповідачам направлялись письмові вимоги про погашення заборгованості.

У січні 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до суду з зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору, договорів поруки та іпотеки, зазначаючи, що в забезпечення виконання кредитного договору між банком та ОСОБА_3 21.12.2006 року було укладено договір іпотеки житлового будинку АДРЕСА_1 ,а 22.12. 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки земельної ділянки за тією ж адресою. Посилаючись на ч.4 ст.10,п.2 ч.4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та на те, що з вини банку у договорі відсутній графік сплати процентів по кредиту , кредит було надано не у швейцарських франках ,а у гривні, що являються істотними недоліками наданої банком фінансової послуги, просять кредитний договір, а також, укладені в забезпечення його виконання договори поруки та іпотеки, розірвати.

02.02.2016 року вони доповнили перелік істотних недоліків тією обставиною ,що на істотний недолік послуги вказує також заміна сторони угоди з фізичної особи ОСОБА_3 на ФОП ОСОБА_3 додатковою угодою № 1 від 22 травня 2009 року до договору споживчого кредиту.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 09.02.2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, на користь ПАТ "УкрСиббанк" (рах. № 29090000000113 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код Банку 09807750) солідарно суму боргу по кредиту та процентам за користування кредитом згідно договору про надання споживчого кредиту № 11100189000 від 21 грудня 2006 року в розмірі 10 254, 77 швейцарських франків, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення становить 266 521, 47 грн . та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 13 757 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_2 просять зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити ,а в задоволенні вимог ПАТ "УкрСиббанк" - відмовити. Зазначили, що суд невірно оцінив докази та неправильно встановив обставини про допущені банком істотні недоліки послуги - виду валюти та строку наданого кредиту, оскільки останній фактично надавався 27.12.2006 року у гривні шляхом зарахування останньої на поточний рахунок ОСОБА_3 ,відкритий у гривні .Крім того ,сума кредиту була меншою ніж зазначено в договорі -147 704 грн., оскільки з суми кредиту банком була взята комісія в розмірі 1507,05 грн. за переведення валюти у гривню (фактично купівлю-продаж).

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі ,перевіривши матеріали справи ,рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12. 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір споживчого кредиту № 11100189000, згідно якого банк зобов'язався надати 21.12. 2006 року ОСОБА_3 кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в розмірі 37 000 швейцарських франків, що на день укладення договору еквівалентно 153 811,22 грн. , а ОСОБА_3 зобов'язалась прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит, сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених договором в терміни, встановлені графіком погашення кредиту ,що є додатком №1 до договору, але не пізніше 20.12.2017 року .

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань, між АКіБ«УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 40205 від 21.12.2006 року , між банком та ОСОБА_3 21.12.2006 року було укладено договір іпотеки житлового будинку АДРЕСА_1 ,а 22 .12. 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки земельної ділянки за тією ж адресою.

Відповідно до п. 1.5 договору кредиту останній надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Відмовляючи ОСОБА_3 ,ОСОБА_2 у розірванні договорів , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді відкриття кредитної лінії у вказаному банком розмірі у швейцарських франках , здійснювала його погашення протягом 8 років, виконувала умови договору , тобто фактично погодилась із ними, а тому підстав для його розірвання з тих причин ,що мали місце істотні порушення при його наданні , відсутні.

Стягуючи з боржників суму заборгованості , суд вірно встановив обставини справи щодо наявності останньої ,доведеності її розміру та допущених ОСОБА_3 порушень умов укладеного договору, що привели до появи заборгованості ,а тому вірно застосувавши норми права та умови укладених договорів, дійшов правильного висновку про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів.

Суд вірно встановив обставини по справі, належним чином перевірив їх доказами, які оцінив в порядку ст.212 ЦПК України правильно, вірно застосував норми матеріального і процесуального права і дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору , передбачених ст.651 ЦК України та ст. ст.10,11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Доводи апеляційної скарги щодо невірності встановлених судом обставин та здійснених судом висновків не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, умови укладеного договору споживчого кредиту не дають ОСОБА_3 права на розірвання нею договору в односторонньому порядку, як і права на односторонню відмову від договору. Таким чином, договір на її вимогу може бути розірвано лише за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зі змісту Закону України № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» вбачається право споживача вимагати розірвання договору, зокрема:

- на підставі ч. 4 ст. 10 - за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків;

- на підставі ч. 7 ст. 15 - у разі коли надання недоступної, недостовірної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону № 1023-ХІІ споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Правові наслідки порушення права споживача на інформацію визначені у ч. 7 ст. 15 Закону № 1023-ХІІ. Зокрема, згідно з п. 1 цієї норми у разі, коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідна інформація ,передбачена п.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» ,ОСОБА_3 була надана ,що підтверджується умовами договору(п.9.13) графіком погашення кредиту під якими є її підпис ,а тому доводи скарги, що стверджують протилежне, не відповідають дійсності . Крім того, розмір процентів , порядок їх сплати та детальний розпис зазначено у п.п.1.3.1-1.3.5 договору, а ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у редакції на час укладення договору не передбачала обов'язку кредитодавця на зазначення у договорі споживчого кредиту детального розпису вартості кредиту саме з урахуванням відсоткової ставки та складення окремого графіку щодо сплати процентів по кредиту. Тому ці доводи скарги безпідставні.

Оцінюючи наявність вказаних нею істотних недоліків у роботі (послузі) та порушень договору ,як підставу для розірвання договору кредиту відповідно до ч.4 ст.10 Закону № 1023-ХІІ , колегія суддів враховує те, що дослідженими фінансовими документами ,що є в справі ,а саме випискою за кредитним договором , меморіальними ордерами від 21.12.2006 року та від 25.12.2006 року (т.2 а.с.54-55,137-138 ) підтверджується облікування банком зобов'язання по даній кредитній лінії, відкриття банком поточного рахунку на ім'я позичальниці та перерахування на нього передбачених кредитним договором грошових коштів у швейцарських франках.

Враховуючи, що п.1.5 договору передбачає видачу кредиту шляхом зарахування банком кредитних коштів на поточний рахунок позичальника , що було здійснено банком, а власником цих коштів, що знаходились на її поточному рахунку, є саме позичальниця , доводи скарги про те, що банк видав їй кредит у гривнях , не заслуговують на увагу. Послідуючий продаж валюти та отримання нею з поточного рахунку грошових коштів у гривнях залежало від її волевиявлення ,що підтверджується її заявою на видачу готівки з поточного рахунку від 27.12.2006 року.

Крім того, колегія суддів вважає вірним прийняття судом до уваги відношення до укладеного договору та зазначених нею недоліків самої ОСОБА_3 Так ,остання могла ставити питання про розірвання договору, умови якого її не влаштовували та не отримувати за ним кошти ,проте остання отримала грошові кошти в кредит ,не оспорювала їх валюту та суму, протягом восьми років використовувала їх і виконувала умови договору, сплачуючи по ньому відсотки та не ставила питання про існування недоліків фінансової послуги чи порушення банком умов договору , до цього часу не зверталась з вимогами про його розірвання чи визнання його недійсним, тобто не ставила під сумнів належне надання банком послуги та виконання ним умов договору.

Також слід врахувати, що умови спірного договору не містять вказівки на конкретне цільове використання коштів . За таких обставин посилання у позові та у доводах скарги на те, що банк допустив істотний недолік, ,який робить неможливим використання кредиту відповідно до цільового призначення, є безпідставними.

На підставі викладеного колегія суддів вважає ,що суд вірно виходив з презумпції правомірності правочину та недоведеності наявності підстав для розірвання договору кредиту та пов'язаних з ним договорів забезпечення, а тому висновки суду щодо цього є обґрунтованими.

Посилання у скарзі на те, що додатковим договором №1 від 21.12.2006 року була змінена сторона у договорі ,вірно не прийнято судом до уваги, оскільки змінювати умови укладеного договору можуть лише сторони цього договору. Оскільки згоди з істотних умов договору споживчого кредиту при його укладенні , дійшли АКіБ «УкрСиббанк»(ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 , а не ФОП ОСОБА_3 ,послідуюче укладення додаткових угод до нього чи зміна його умов за участі будь яких інших осіб ,в тому числі останньої ,не мають правових наслідків.

Враховуючи викладене, а також те ,що дана додаткова угода фактично не змінювала умов договору та графіку погашення кредиту, суд вірно не розцінив дану обставину як підставу для розірвання договору кредиту та стягнув заборгованість по ньому з відповідачів.

Інші доводи скарги також правильні висновки суду не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ст..308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Вінницької області від 09.02.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: