Рішення № 5758416, 01.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.09 р. Справа № 7/31

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Приазовських електричних мереж м. Маріуполь

До відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Маріуполь

Предмет спору: стягнення недорахованої електроенергії по акту в сумі 126587,17грн.

За зустрічним позовом: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Маріуполь

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка

Про: визнання недійсним рішення комісії структурного підрозділу Приазовських електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” з розгляду акта про порушення №016183 від 01.09.2008р., оформлене протоколом №70/2 від 11.09.2008р. про визначення фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 обєму недоврахованої електричної енергії 265302,00 кВт/год та його вартості у сумі 126587, 17 грн.; зобовязання відповідача по зустрічному позову підключити електроустановку позивача по зустрічному позову за адресою Донецька область, м.Маріуполь, вул.Совєтська, 187 А відповідно до умов договору №11/4979 від 25.09.2006р.

За участю представників:

від позивача за основним позовом: не зявився

від відповідача за основним позовом: ОСОБА_2 довір.

У судовому засіданні 21.04.2009р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 28.04.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Приазовських електричних мереж м. Маріуполь звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Маріуполь про стягнення недорахованої електроенергії по акту в сумі 126587,17грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №11/4979 від 25.09.2006р. з додатками; акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією №016183 від 01.09.2008р.; акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ №170124 від 01.09.2008р.; акт технічної перевірки розрахункових приладів обліку №206994 від 01.02.2007р.; акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №035464 від 01.09.2008р.; протокол про відключення електроспоживчої установки від 01.09.2008р.; розрахунок по акту №016183 від 01.09.2008р.; протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обєму недоврахованої електроенергії, а також суми заподіяних збитків №70/2 від 11.09.2008р.; повідомлення на оплату від 11.09.2008р. на суму 126587, 17 грн.; пояснювальну б/н; поштову квитанцію від 03.10.2008р.

За клопотаннями позивача від 25.02.2009р., від 27.02.2009р., від 28.04.2009р., від 21.05.2009р. та від 21.07.2009р. до матеріалів справи залучені додаткові документи, у тому числі фотографії з місця виявлення порушення.

У відзиві б/н від 16.03.2009р. та у судових засіданнях відповідач позов заперечив, посилаючись на той факт, що відповідачу позивачем не були вручені рахунки на спірну суму, повторне відключення спірного обєкту було здійснено неправомірно, засідання комісії з розгляду акта №016183, призначене на 11.09.2008р. (про що зроблена відповідна відмітка в самому акті) не відбулося, хоча ОСОБА_1 на таке засідання прибула. Відповідач також зазначив, що позивач зобовязаний здійснювати постачання електроенергії у відповідності до умов договору №11/4979 від 25.09.2006р. та правових підстав для відключення електроенергії відповідачу не має.

У поясненнях від 22.06.2009р. та поясненнях б/н від 21.07.2009р. відповідач повідомив, що факт самовільного підключення раніше був ним визнаний під психологічним впливом співробітників позивача. На час розгляду спору та подання вказаних пояснень, факт самовільного підключення відповідач заперечує, повідомив про надіслання до органів прокуратури відповідної скарги для встановлення фактичних обставин справи. В своїй скарзі, адресованій органам прокуратури, відповідач по справі просить визнати себе постраждалою стороною та порушити кримінальну справу у відношенні посадових осіб позивача. Відповідач також зазначив, що прихована проводка ним не проводилась, самовільне підключення до електромереж позивача та безоблікове споживання електроенергії не здійснювалось.

У судовому засіданні 22.06.2009р. відповідач також повідомив суд про той факт, що представники позивача при здійсненні перевірки вимагали від відповідача хабар, про що також вказано у вищезазначеній скарзі, поданій в прокуратуру, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

У відповідь на вказані твердження відповідача, у поясненнях б/н від 23.06.2009р. позивач зазначив, що заява відповідача про витребування працівниками ВАТ „Донецькобленерго” хабара не відповідає дійсності, такі твердження відповідача не підтверджені будь-якими доказами та не мають відношення до справи №7/31.

Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Маріуполь звернулась до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка про визнання недійсним рішення комісії структурного підрозділу Приазовських електричних мереж ВАТ Донецькобленерго з розгляду акта про порушення №016183 від 01.09.2008р., оформлене протоколом №70/2 від 11.09.2008р. про визначення фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 обєму недоврахованої електричної енергії 265302,00 кВт/год та його вартості у сумі 126587, 17 грн.; зобовязання відповідача по зустрічному позову підключити електроустановку позивача по зустрічному позову за адресою Донецька область, м.Маріполь, вул.Совєтська, 187 А відповідно до умов договору №11/4979 від 25.09.2006р.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви позивач по зустрічному позову посилається на акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією №016183 від 01.09.2008р.; акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ №170124 від 1.09.2008р.; акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №035464 від 01.09.2008р.; протокол про відключення електровикористовуючої установки б/н від 01.09.2008р.; протокол про відключення електровикористовуючої установки б/н від 01.09.2008р.; акт перевірки усунення порушенб „Правил користування електричною енергією” №003301 від 01.09.2008р.; листи б/н від 15.09.2008р., б/н та без дати, б/н від 25.11.2008р., №151 від 27.01.2009р.; квитанцію б/н від 16.09.2008р. на суму 187, 58 грн.; поштову квитанцію №4 від 16.09.2008р.; акт звірки заборгованості за договором №4979 від 25.09.2006р. станом на 25.11.2008р.; скаргу б/н від 15.01.2009р.; протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обєму недоврахованої електроенергії, а також суми заподіяних збитків від 11.09.2008р. №70/2; рахунок від 11.09.2008р. по акту №016183 від 01.09.2008р. на суму 126587, 17 грн.; розрахунок від 01.09.2009р. по акту №016183; постанову НКРЕ України №562 від 04.05.2006р.

У поясненнях по зустрічному позову від 21.07.2009р. позивач по зустрічному позову зазначив, що самовільне підключення до електромереж відповідача про зустрічному позову ним не здійснювалось, прихована електропроводка не проводилась.

У запереченнях по зустрічному позову від 01.04.2009р. та у судових засіданнях відповідач по зустрічному позову позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення комісії структурного підрозділу Приазовських електричних мереж ВАТ Донецькобленерго з розгляду акта про порушення №016183 від 01.09.2008р., оформлене протоколом №70/2 від 11.09.2008р. про визначення фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 обєму недоврахованої електричної енергії 265302,00 кВт/год та його вартості у сумі 126587, 17 грн. заперечив, посилаючись на той факт, що зазначений спір не підлягає розгляду в господарському суді; позовні вимоги в частині зобовязання відповідача по зустрічному позову підключити електроустановку позивача по зустрічному позову за адресою Донецька область, м.Маріполь, вул..Совєтська, 187 А відповідно до умов договору №11/4979 від 25.09.2006р. відповідач по зустрічному позову також заперечив.

У письмових поясненнях б/н від 21.04.2009р. позивач по зустрічному позову зазначив, що на засідання комісії ОСОБА_1 прибула 11.09.2008р., проте засідання не відбулося, будь-яких платіжних документів на суму, нараховану по акту, на момент звернення ВАТ „Донецькобленерго” з даним позовом до суду, поштою не отримував.

Позивач надав у матеріали справи чек від 03.10.08р. № 704 в доказ направлення позивачу простим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення повідомлення (рахунок) на оплату суми, нарахованої по акту.

Враховуючи вищенаведене, суд зробив запит до Українського державного підприємства поштового звязку “УКРПОШТА” Донецької дирекції Маріупольського вузлу зязку №5, щодо того чи відправляв 03.10.08р. ВАТ “Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж кореспонденцію на адресу СПД ОСОБА_1, та чи поверталось повідомлення про вручення поштового відправлення.

На запит суду, листом №16/09-305 від 14.05.2009р., Центр поштового звязку №5 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” повідомив, що замовний лист з простим повідомленням за №312389, відправлений позивачем 03.10.2008р., був повернутий на адресу відправника ВАТ „Донецькобленерго” Приазовським електричним мережам для уточнення адреси отримувача.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників обох сторін, суд дійшов висновку щодо необхідності розглянути спочатку основну позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №11/4979 від 25.09.2006р. (далі по тексту Договір).

Згідно п.9.4 Договору, його укладено на строк до 01.01.2007р. і договір вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору не одна зі сторін не буде заявлено про припинення дії договору або перегляду його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що в період виникнення спірної суми сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач по основному позову) продає електричну енергію споживачу (відповідач по основному позову) для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю 4,4 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

01.09.2008р. позивачем за основним позовом було здійснено перевірку дотримання споживачем „ЧП ОСОБА_1” Правил користування електричною енергією затверджених (далі Правила) у приміщенні, розташованого за адресою вул.Совєтська, 187-А у м.Маріуполі (магазин „Продукти”).

За результатами перевірки складено акт про порушення Правил №016183 від 01.09.2008р., в якому зазначено, що відповідачем за основним позовом здійснено самовільне підключення до електричної мережі токоприймачів поза обліковим приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

З матеріалів справи, у тому числі з додатку до Договору №2 „Перелік місць установки автоматизованої системи обліку електроенергії електролічильників та застосовуваних тарифів, за якими здійснюється розрахунок за відпущену електроенергію”, а також пояснень обох сторін, вбачається, що спірний обєкт, вказаний в акті, та розташований за адресою вул. Совєтська, 187-А у м. Маріуполі дійсно належить СПД ОСОБА_1

Споживачем в акті вказаний відповідач по справі ПП ОСОБА_1, а із змісту акта вбачається, що при здійсненні перевірки була присутня керівник ОСОБА_1, яка підписала спірний акт без будь-яких зауважень.

Проте, у судових засіданнях, у письмових та усних поясненнях, відповідач по основному позову пояснив, що прихована проводка ним не проводилась, самовільне підключення до електромереж позивача не здійснювалось, спірний акт підписаний та факт самовільного підключення у попередніх судових засіданнях був визнаний ОСОБА_1 під психологічним впливом співробітників позивача. Також, згідно письмових та усних пояснень відповідача по основному позову, Нікітенко Л.А при здійсненні перевірки присутньою не була, а приїхала до магазину лише після завершення проведення перевірки.

Згідно письмових та усних пояснень відповідача по основному позову, пояснювальна, на яку, в тому числі, посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, та яка додана до позову, стосовно проведення безоблікового кабелю у липні 2008р., була написана не ОСОБА_1 особисто, а її працівником під диктовку співробітників ВАТ „Донецькобленерго”, а ОСОБА_1 підписала таку пояснювальну разом із актом, під психологічним впливом співробітників позивача.

З боку ВАТ „Донецькобленерго” акт №016183 підписали Батенко М.В., Михайлов А.Ф., Горбатов С.В. та Згара В.В., повноваження яких підтверджені матеріалами справи, у тому числі наказами №194-к від 05.10.2007р., №218-к від 06.11.2007р., №132-к від 18.07.2007р. та відповідними посадовими інструкціями.

В акті №016183 зазначений режим роботи споживача з 8 до 17 годин з перервою з 13 до 14 годин без вихідних.

В спірному акті вказано про порушення споживачем п.6.40 та/або п.п.1.3, 3.2, 3.13, 3.16, 3.19 Правил користування електричною енергією, зокрема самовільне підключення до електричної мережі токоприймачів поза обліковим приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Детальний опис порушення зазначений в спірному акті як виконана прихована електропроводка чорним алюмінієвим кабелем перетином 3х10+1х6, яку представником електропостачальної організації у попередні перевірки виявити не представлялось можливості з МТП МРЕС у землі, яка входить на автомат у приміщенні магазину „Продукти”, при увімкненому безобліковому автоматі та вимкненому ввідному автоматі диск електролічильника не обертається, електрична енергія споживається.

Разом з цим, з перелічених пунктів, правомірно застосування до такого порушення ПКЕЕ, як „самовільне підключення до електричної мережі токоприймачів поза обліковим приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку” лише п.6.40 ПКЕЕ, інші перелічені позивачем пункти ПКЕЕ не регулюють правопорушення, зазначене в акті №016183 від 01.09.2008р.

Зі змісту самого акта також не вбачається, яким саме чином здійснено самовільне підключення споживачем до електричної мережі електропостачальної організації, відсутня відповідна схема розташування розрахункового приладу обліку електроенергії споживача та схема розташування прихованої електропроводки.

Сила струму на момент здійснення перевірки, яка виміряна токовимірювалтьними кліщами при робочому навантаженні (п.1 акта), а також дані, які заповнюються у разі, якщо проведення замірів відповідних величин неможливе (п.3 акта), позивачем не вказані.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено факту облаштування прихованої проводки та безоблікового споживання електроенергії позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач по основному позову не довів факт наявності порушення Правил користування електричної енергії шляхом здійснення самовільного підключення до електромережі позивача по основному позову та проведення прихованої електропроводки на спірному обєкті споживача, акт №016183 не може бути підставою для здійснення нарахування обєму та вартості недоврахованої електроенергії.

В акті також міститься запрошення споживача на засідання комісії з його розгляду на 11.09.2008р.

Відповідно п. 6.42 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки), на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Комісією Приазовських електричних мереж було розглянуто вказаний вище акт №016183 від 01.09.2008р. про порушення позивачем Правил та прийнято рішення щодо нарахування відповідачу обєму недоврахованої електричної енергії у кількості 265302,00 кВт/год вартістю 126587, 17 грн. Зазначене рішення оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обєму недоврахованої електроенергії, а також суми заподіяних збитків №70/2 від 11.09.2008р.

У вказаному протоколі зазначено, що споживач (ПП ОСОБА_1) на засідання комісії не прибув.

У судових засіданнях та письмових поясненнях, відповідач по основному позову зауважив, що засідання комісії з розгляду акта №016183, призначене на 11.09.2008р. не відбулося, хоча ОСОБА_1 на таке засідання прибула, проте жодного доказу в підтвердження своїх тверджень суду не надав.

З боку позивача по основному позову протокол №70/2 підписали Є.А.Міцинська, О.Н.Мінаєва, Л.О.Кабанова, А.В.Кокташ.

Повноваження Є.А.Міцинської, О.Н.Мінаєвої, А.В.Кокташ підтверджені матеріалами справи, у тому числі наказом №194-к від 05.10.2007р. та відповідними посадовими інструкціями.

В підтвердження повноважень Л.О.Кабанової брати участь в засіданнях комісій з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією позивача по основному позову всупереч вимог ухвал суду не надав жодного документа.

Відповідно до протоколу №70/2 від 11.09.2008р., розрахунку по акту №016183 за період з 01.02.2007р. по 01.09.2008р., пояснень по розрахунку нарахувань б/н по акту №016183 від 01.09.2008р. вартість обєму недоврахованої електричної енергії склала 126587,17 грн.

При здійсненні відповідного нарахування позивачем по основному позову правомірно застосовані формули п.2.9 „Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією”, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за N 782/12656 до такого порушення, як самовільне підключення.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, у тому числі розрахунок по акту №016183 та пояснення позивача по основному позову до розрахунку по акту №016183, суд дійшов висновку, що позивачем по основному позову невірно вказаний режим роботи ПП ОСОБА_1, зокрема, при розрахунку повинен застосовуватись 8 годинний режим роботи (згідно акта №016183: з 8 до 17 годин з перервою з 13 до 14 годин без вихідних) замість застосованого позивачем по основному позову 12 годинного режиму роботи. До того ж, позивачем по основному позову при здійсненні розрахунку необґрунтовано застосована Wдоб.с.п. у кількості 459, 00 (споживання самовільно підключеного кабелю за 1 добу) замість потрібного 306, 00.

Враховуючи вищенаведене, той факт, що при здійсненні розрахунку вартості недоврахованої електроенергії позивачем по основному позову застосовані невірні вихідні дані, які не відповідають вихідним даним, зафіксованим самим актом №016183, а також висновок суду щодо встановлення того факту, що акт №016183 не може бути підставою для нарахування споживачу вартості недоврахованої електричної енергії, представлений позивачем по основному позову розрахунок по акту №016183 судом до уваги не приймається.

Позивач по основному позову посилається на той факт, що на підставі акта №016183 та протоколу №70/2 він виставив відповідачу повідомлення (рахунок) на сплату від 11.09.2008р. по акту №016183 від 01.09.2008р. на суму 126587, 17 грн., яке було направлено останньому поштою 03.10.2008р. разом із протоколом №70/2 від 11.09.2008р. на адресу споживача рекомендованою кореспонденцією (замовним листом).

Разом з цим, згідно листа Центру поштового звязку №5 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” №16/09-305 від 14.05.2009р., направленого на відповідний запит суду, замовний лист з простим повідомленням за №312389, відправлений позивачем 03.10.2008р., був повернутий зворотно на адресу відправника ВАТ „Донецькобленерго” Приазовським електричним мережам для уточнення адреси отримувача та отриманий уповноваженим представником ВАТ „Донецькобленерго”.

Відповідач за основним позовом факт отримання зазначеного повідомлення через поштовий звязок також заперечив, у відзиві б/н наданому у судовому засіданні 17.03.2009р. зауважив, що вказаний рахунок отриманий ним лише 02.02.2009р. разом із відповіддю на скаргу від 27.01.2009р. №151.

У письмових поясненнях б/н, наданих у судовому засіданні 21.07.2009р. відповідач по зустрічному позову зазначив, що датою отримання протоколу №70/2 та повідомлення на сплату суми 126587, 17 грн. є 05.02.2009р.

Згідно матеріалів справи, зокрема поштового повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.01.2009р., доданого позивачем по основному позову до клопотання від 01.04.2009р. б/н, датою отримання листа №151 від 27.01.2009р. є 05.02.2009р.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач по основному позову отримав повідомлення (рахунок) на сплату спірної суми лише 05.02.2009р., а твердження позивача щодо отримання ПП ОСОБА_1 рекомендованої кореспонденції, відправленої 03.10.2008р. є необґрунтованими та судом до уваги не приймаються.

Пунктом 3 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору передбачено, що кінцевий розрахунок за електроенергію, у тому числі за недовраховану електроенергію споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання. Якщо на 5-ий день після отримання рахунку не надійде оплата, то постачальник має право припинити електропостачання згідно з Договором.

Згідно п.4.43 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Враховуючи той факт, що термін для сплати платіжних документів узгоджений сторонами у Договорі є меншим ніж термін для сплати розрахункових документів визначений ПКЕЕ, з огляду на приписи ст.67 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що сторони узгодили 5-ти денний термін для оплати виставленого відповідачем по зустрічному позову повідомлення на оплату суми за недовраховану електроенергію ПП ОСОБА_1

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З матеріалів справи, у тому числі з тексту позовної заяви, вбачається, що підставою для звернення ВАТ „Донецькобленерго” до суду з вимогою щодо стягнення недорахованої електроенергії по акту в сумі 126587, 17 грн. з СПД ОСОБА_1 є, у тому числі, сплив строків оплати повідомлення на сплату від 11.09.2008р. по акту №016183 від 01.09.2008р. на суму 126587, 17 грн. та несплатою відповідачем по основному позову такого повідомлення (рахунку).

Відповідно до відбитку поштового штемпелю на конверті, в якому позовну заяву було направлено до суду, датою відправки (звернення до суду) є 02.02.2009р.

Враховуючи вищенаведене, той факт, що відповідач по основному позову отримав рахунок (повідомлення) на сплату спірної суми 05.02.2009р., суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача до суду (02.02.2009р.) із вимогою стягнути з СПД ОСОБА_1 126587,17 грн., позивач рахунок на сплату цієї суми ще не отримав, узгоджений 5-ти денний термін для сплати цього рахунку (повідомлення) не розпочався та не сплив, а отже, права в частині несплати виставленого рахунку (повідомлення) ВАТ „Донецькобленерго” при зверненні до суду порушені не були.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж про стягнення недорахованої електроенергії по акту в сумі 126587, 17 грн. з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 необґрунтовані, недоведені та задоволенню не підлягають.

Позивач по зустрічному позову, посилаючись на відсутність фактів самовільного підключення до електромереж електропостачальної організації, облаштування прихованої проводки та безоблікового споживання електроенергії звернувся до суду та просить визнати недійсним рішення комісії структурного підрозділу Приазовських електричних мереж ВАТ Донецькобленерго з розгляду акта про порушення №016183 від 01.09.2008р., оформлене протоколом №70/2 від 11.09.2008р. про визначення фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 обєму недоврахованої електричної енергії 265302,00 кВт/год та його вартості у сумі 126587, 17 грн.

У судових засіданнях та у відзиві на зустрічний позов відповідач по зустрічному позову такі вимоги заперечив, посилаючись на той факт, що зазначені позовні вимоги не підсудні господарським судам та просить припинити провадження у справі в цій частині.

Предметом вказаних вище позовних вимог є визнання недійсним рішення (протоколу) комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією складеного відповідачем по зустрічному позову.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України. Одним з таких способів, як вказано у п.10 ч.1 вказаної статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає, що серед актів, визнання незаконними які передбачено ст. 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у т.ч., актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обовязковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржене позивачем по зустрічному позову рішення, яке оформлене протоколом засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ №70/2 від 11.09.2008р., за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обовязкових до виконання нормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлене при проведенні перевірки дотримання споживачем (позивачем по основному позову) Правил користування електричною енергією. Тобто, оскаржене рішення комісії (протокол №70/2 від 11.09.2008р.) не тягне для споживача правові наслідки у вигляді примусового стягнення вартості недооблікованої електроенергії.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007р. зі справи № 3/576н.

До того ж, судом вже надана правова оцінка рішенню комісії, оформленому протоколом 70/2 від 11.09.2008р., при розгляді основного позову та враховані пояснення й представлені докази, надані обома сторонами по справі.

З огляду на викладене, спір про визнання недійсним рішення комісії структурного підрозділу Приазовських електричних мереж ВАТ Донецькобленерго з розгляду акта про порушення №016183 від 01.09.2008р., оформленого протоколом №70/2 від 11.09.2008р. про визначення фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 обєму недоврахованої електричної енергії 265302,00 кВт/год та його вартості у сумі 126587, 17 грн., не відноситься до підвідомчості господарських судів та не підлягає розгляду в них, що, відповідно до п.1 ст.80 Господарського кодексу України, є підставою для припинення провадження у справі в цій частині.

Таким чином, вимога позивача по зустрічному позову щодо визнання недійсним рішення комісії структурного підрозділу Приазовських електричних мереж ВАТ Донецькобленерго з розгляду акта про порушення №016183 від 01.09.2008р., оформленого протоколом №70/2 від 11.09.2008р. про визначення фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 обєму недоврахованої електричної енергії 265302,00 кВт/год та його вартості у сумі 126587, 17 грн. підлягає припиненню в порядку п.1 ст.80 ГПК України.

Позивач по зустрічному позову також просить зобовязати відповідача по зустрічному позову підключити електроустановку, розташовану за адресою Донецька область, м.Маріуполь, вул.Совєтська, 187 А відповідно до умов договору №11/4979 від 25.09.2006р., посилаючись на той факт, що відключення від електропостачання представниками ВАТ „Донецькобленерго” здійснено безпідставно.

З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що представниками ВАТ „Донецькобленерго” (Ясиновим Р.А.) було здійснено відключення обєкта (магазина) стосовно якого складений акт №016183 від 01.09.2008р., про що складений відповідний протокол б/н від 01.09.2008р.

У протоколі б/н від 01.09.2008р. зазначено, що представником ВАТ „Донецькобленерго” (Згара В.В.) також був відключений та демонтований безобліковий кабель, виявлений в момент проведення спірної перевірки.

Позивач по зустрічному позову також повідомила, що нею було здійснено оплату у розмірі 187, 58 грн. квитанцією б/н від 16.09.2008р. за підключення до електроенергії після відключення по акту №016183 із зазначенням в графі „вид платежу” - підключення після відключення по акту. Копія вказаної квитанції містить в матеріалах справи.

Факт оплати зазначеної суми також підтверджений представником відповідача по зустрічному позову у судових засіданнях.

Згідно пояснень представників обох сторін, позивача по основному позову після сплати вищевказаної було підключено до електропостачання та у листопаді 2008р. повторно відключено спірний обєкт споживача на підставі несплати суми нарахованої по акту №016183.

Разом з цим, сторонами не надано жодного документа (акт про підключення та протокол (акт) про відключення тощо) в підтвердження факту підключення та повторного відключення споживача від електропостачання. З пояснень обох представників сторін вбачається, що такі документи відсутні.

Пунктом 3.19 ПКЕЕ передбачено, що будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

Таким чином, всупереч приписам чинного законодавства, сторонами не оформлений відповідний документ про підключення та повторне відключення споживача до мереж електропостачальної організації.

Відповідно до п.7.1 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2.2 Договору №114/4979 від 25.09.2006р. передбачено, що постачальник електричної енергії зобовязаний виконувати умови цього договору та постачати споживачу електричну енергію.

Таким чином, здійснивши припинення постачання електроенергії позивачу без належного встановлення та фіксування порушення споживачем Правил користування електричної енергії (самовільне підключення), відсутність якого також встановлена судом при розгляді основного позову по цій справі, відповідач по зустрічному позову порушив вищевказані приписи ПКЕЕ та умови договору.

До того ж, враховуючи те, що суд дійшов висновку щодо недоведеності факту облаштування позивачем прихованої проводки та безоблікового споживання ним електроенергії, суд визнає дії відповідача щодо припинення постачання електроенергії позивачу такими, що не засновані на законі.

Враховуючи вищенаведене, шляхом оцінки всіх наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що дії відповідача по зустрічному позову по припиненню електропостачання позивачу не ґрунтуються на законі, у звязку з чим позовна вимога щодо зобовязання відповідача по зустрічному позову відновити постачання електричної енергії за адресою Донецька область, м.Маріуполь, вул.Совєтська, 187 А відповідно до умов договору №11/4979 від 25.09.2006р. підлягає задоволенню

Судові витрати по основному позову покладаються на позивача по основному позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, оскільки у задоволенні вимог по основному позову відмовлено у повному обсязі.

Судові витрати по зустрічному покладаються на відповідача по зустрічному позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України „Про судоустрій України”, ст.ст.15, 16, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 30, 33, 34, 43, 49, 69, п. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення недорахованої електроенергії по акту в сумі 126587,17 грн. відмовити.

Позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 по зустрічному позову задовольнити частково.

Зобовязати Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268) підключити електроустановку Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (87594, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) розташовану за адресою Донецька область, м.Маріуполь, вул.Совєтська, 187 А відповідно до умов договору №11/4979 від 25.09.2006р.

Припинити провадження у справі в частині вимог щодо визнання недійсним рішення комісії структурного підрозділу Приазовських електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” з розгляду акта про порушення №016183 від 01.09.2008р., оформлене протоколом №70/2 від 11.09.2008р. про визначення фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 обєму недоврахованої електричної енергії 265302,00 кВт/год та його вартості у сумі 126587, 17 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268) на користь ОСОБА_1 (87594, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) державне мито у сумі 85, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя