Постанова № 575841, 20.02.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

20.02.07 Справа № 5/2036-29/213

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Бонк Т.Б.

суддів Марко Р.І.

Бойко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева»у формі товариств з обмеженою відповідальністю від 16.06.2006р. №19-1

на постанову Господарського суду Львівської області від 08.06.2006р.

у справі № 5/2036-2/327А

за позовом Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева»у формі товариств з обмеженою відповідальністю (далі СП «Студія Лева»), м. Львів

до відповідача Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі ДПІ у Галицькому районі м. Львова), м. Львів

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.06.2005р. №0000422630/0/0-23-2/04957350/14156

за участю представників:

від позивача –не з’явився ;

від відповідача –Рождественська Л.П.- головний державний податковий інспектор;

ВСТАНОВИВ:

постановою Господарського суду Львівської області від 08.06.2006р. у справі №5/2036-2/327А, суддя Л. Станько, в адміністративному позові відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована положеннями норм ч.3 ст.12, ст.5, ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», п.11. 4 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а також, зокрема тим, що Закон України «Про іноземні інвестиції»не є законом про оподаткування у зв’язку з чим повинен застосовуватись спеціальний закон стосовно оподаткування.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, СП «Студія Лева»подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 08.06.2005р. у справі №5/2036-2/327А та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 18.08.2005р. №000042263/0/04-23-2/04957350/14156. Зокрема, скаржник зазначає, що постанова винесена з порушенням окремих норм чинного законодавства, судом неповно та не об’єктивно проведено дослідження доказів а саме: не взято до уваги зауваження до акту перевірки; СП «Студія Лева»є підприємством з іноземними інвестиціями, а тому користується державними гарантіями визначеними ст.9 Закону України «Про іноземні інвестиції», а тому має право на звільнення від обов’язку сплати податку на додану вартість; судом не взято до уваги ухвалу Господарського суду Галицького району м. Львова від 02.07.2002р.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зокрема зазначає, що позивачем в деклараціях з податку на додану вартість завищено обсяг придбання товарів без урахування податку на додану вартість, вартість яких включається до складу валових витрат виробництва, і відповідно занижено суму податкового кредиту за перевіряємий період; до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість, яка сплачена у складі вартості товарів, що не відносяться до валових витрат підприємства.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №3213827.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив вимоги викладені в апеляційній скаргу з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши подані сторонами докази і оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову перевірку СП «Студія Лева»про що складено акт від 16.08.2005р. №59/26-0/04957350 про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.08.2005р. №0000422630/0/04-23-2/04957350/14456 , яким згідно з п.п. «а», «б», «в», «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», відповідно до п.п.7.4.1, 7.4.4, п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 108081грн. (з них основний платіж –71979грн штрафні (фінансові) санкції –36102грн.) (а.с.27),

В розділі 2 «Перевірка правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість»зазначено, що за період з 01.01.2002р. по 31.03.2005р. встановлено заниження податку на додану вартість на суму 71978,83грн та заниження бюджетного відшкодування на суму-52902,67грн. Обсяги придбання товарів (робіт, послуг) за перевіряємий період, не відповідають рядку 12.1 Декларації про прибуток підприємства за перевіряє мий період , а саме валові витрати становлять: за Ікв. 2002р.- 0тис. грн.. ІІ кв. 2002р. –34,2 тис.грн. ІІІ кв.-2002р.-27,8тис. грн..ІVкв. –38,3тис. грн.. І кВ. 2003р. –58тис.грн. ІІкв. 2003р. –80,2тис.грн. ІІІкв.-2003р.-109,7тис.грн. VІ- 2003р.-125,7 тис.грн. Ікв.2004р. –91,6тис.грн. ІІкв. 2004р. –66,0 тис.грн. ІІІкв. 2004р. –97,2тис. грн.. ІVкв. 2004р. –121тис. грн.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем в Декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період завищено обсяг придбання без урахування податку на додану вартість, вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу), і відповідно завищено суму податкового кредиту за періверяємий період. Також в акті перевірки зазначено, що на підставі наданих до перевірки документів, зайво віднесено до складу податкового кредиту з суми податку на додану вартість, яка сплачена у вартості товару, що не відноситься до складу валових витрат підприємства, що призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряє мий період на суму 71978,83грн. В акті перевірки зазначено, що Спільне українсько-канадське підприємства «Студія Лева» у формі товариств з обмеженою відповідальністю є основним підприємством з іноземними інвестиціями.

В поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2002р. по 3103.2005р. підприємством задекларовано в рядку 4 колонки А розділу І «Податкові зобов’язання»Декларація - обсяг продажу товарів (робіт, послуг), звільнених від оподаткування в розмірі -463183грн. в тому числі за 2002р.-82905грн., 2003р.-102690грн. 2004р.-273503грн. за січень-лютий 2005р.-4085грн. а також відповідно до п. 5.3.5 Порядку заповнення та подання декларації по податку на додану вартість подало довідку, що обсяг продажу, відображений в рядку 4 Декларації, звільнений від оподаткування згідно ст. 9, ст..32 Законом України „Про іноземні інвестиції". В рядку10.2 Декларації про податок на додану вартість суму придбаних на митній території України товарів (робіт, послуг) для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню в сумі 3913359.грн. в тому числі 2002р. –329604грн.,2003р.-324572грн., 2004р.-3179493грн. за січень-лютий 2005р.-79690грн. Керуючись ст.9, ст.32 Закону України «Про іноземні інвестиції»підприємство не сплачувало податок на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, правильності визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податку на додану вартість в період з 01.01.2002р. по 31.03.2005р. встановлено заниження податку на додану вартість на суму 71978,83грн., згідно даних наведених в таблиці. Зокрема, в таблиці 1 (а.с.19 т.1) зазначено, що за даними платника (декларації з податку на додану вартість) за вищевказаний період податкове зобов’язання по податку на додану вартість, податковий кредит та чиста сума зобов’язань платником визначено з нульовими показниками. Проте, позивачем подано для огляду оригінали декларацій з податку на додану вартість за даний період з відмітками податкового органу про прийняття останніх, у яких відображений податковий кредит в сумі, що значно перевищує нараховані податковим органом податкові зобов’язання з податку на додану вартість .

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з п.1.7. розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327(зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005р. за N 925/11205) (далі по тексту постанови –Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п.п.2.3.1., п.п.2.3.2., п.2.3. розділу 2 вищезазначеного Порядку, результати невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових періодів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

З наведеного вбачається, що у даному випадку не дотримано вищезазначених норм, а саме в акті перевірки не зазначено, даних платника відображених в деклараціях з податку на додану вартість, не щодо завищення суми податкового кредиту з подальшим зменшенням такого, а також не вказано, які саме операції не відносяться до складу валових витрат.

Відповідно до ч.1,4 ст.79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене місцевим господарським судом неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, тому колегія Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду.

Враховуючи наведене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева»у формі товариств з обмеженою відповідальністю підлягає задоволенню, а постанова Господарського суду Львівської області від 08.06.2006р. у справі №5/2036-2/327А- скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева»у формі товариств з обмеженою відповідальністю - задоволити.

Постанову Господарського суду Львівської області від 08.06.2006р. у справі №5/2036-2/327А- скасувати.

Позов задоволити. Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення від 18.08.2005р. №0000422630/0/04-23-2/04957350/14156.

Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст. 212, 254 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя Бонк Т.Б.

суддя Марко Р.І.

суддя Бойко С.М.