Постанова № 57582432, 11.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 р. Справа № 804/15396/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріЧудновській А.С. за участю: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 Рудько А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду із адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просить: - визнати протиправним та скасувати наказ Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.08.2015р. №49-о про звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у зв'язку із відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці; - поновити ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області; - стягнути з Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 серпня 2015 року по день ухвалення судового рішення, з розрахунку середньоденного заробітку; - стягнути з Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2000грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що її звільнення відбулося з порушенням приписів ст.ст.32, 49-2 Кодексу законів про працю України, оскільки їй надавалося попередження про переведення на іншу посаду у зв'язку із реорганізацією Верхньодніпровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області або про наступне звільнення із займаної посади згідно з п.6 ст.36 КЗпП України (відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці). В чому саме полягають зміни істотних умов праці за посадою позивача та причини, які унеможливлюють подальшу роботу за цією ж посадою, в зазначеному попередженні не вказувалося. Також в ньому не було вказано і вакантні посади, які пропонуються ОСОБА_3 Такі посади були запропоновані позивачці лише через два місяця і 24 дня після попередження про наступне вивільнення. Однак, це були посади в іншій місцевості, а саме: у м. Верхньодніпровську, а не в П'ятихатському відділенні Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Зважаючи на наведене, а також на те, що позивач постійно проживає в м. П'ятихатки і 15.07.2015р. нею було подано заяву про переведення на посаду головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка фактично залишилась не розглянутою, ОСОБА_3 відмовилась від запропонованих посад у зв'язку із чим була звільнена з займаної посади оскаржуваним наказом від 06.08.2015р. №49-о. Також позивач вказувала на те, що внаслідок проведеної реорганізації не тільки не було скорочено кількість штатних одиниць П'ятихатського відділення, а навіть відбулося їх збільшення на 3 штатні одиниці, з огляду на що взагалі не зрозуміло з яких підстав слід було переводити її в м. Верхньодніпровськ. Враховуючи, що Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була реорганізована шляхом приєднання до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, при цьому остання є правонаступником реорганізованої, позивачка підлягає поновленню на займаній посаді правонаступником.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби" Верхньодніпровська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була реорганізована шляхом приєднання до Верхньодніпровської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про реєстрацію новоствореної юридичної особи, у зв'язку із чим всім працівникам, в тому числі і ОСОБА_3, було вручено попередження про наступне вивільнення з займаної посади згідно з п.6 ст.36 КЗпП України або переведення на іншу посаду. Зокрема, позивачці, яка працювала на посаді головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, було запропоновано вакантні посади у м. Верхньодніпровську. Наведене було викликано тим, що роботодавцем було проведено раціоналізацію робочих місць шляхом затвердження нової структури. При цьому призначення працівників здійснювалося виключного за показниками раціоналізації робочих місць, результативності та ефективності їх роботи, з врахуванням трудової та виконавчої дисципліни, а також за попереднім погодженням керівників структурних підрозділів. Скорочення чисельності штату Верхньодніпровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області дійсно не мало місця, оскільки як до реорганізації, так і після неї у штаті було 145 одиниць. Єдині зміни, що відбулися, це переведення працівників в інші структурні підрозділи в межах однієї юридичної особи. Водночас, проведення власником заходів щодо змін організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника і про такі зміни у даному випадку позивачка була належним чином попереджена. Через відмову ОСОБА_3 від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці згідно п.6 ст.36 КЗпП України, з урахуванням приписів ч.4 ст.32 цього Кодексу, остання правомірно була звільнена із займаної посади.

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні посилаючись на доводи викладені у запереченнях.

Заслухавши позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 01.07.2013р. призначена в порядку переведення на посаду головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області; 01.07.2013р. ОСОБА_3 присвоєний 13 ранг державного службовця, а 02.01.2014р. - спеціальне звання - інспектор податкової та митної справи ІІ рангу, що підтверджується трудовою книжкою, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була реорганізована шляхом приєднання до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Таким чином, відповідач є правонаступником Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

У зв'язку із цим всім працівникам Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (всіх відділень) було вручено попередження про наступне вивільнення з займаної посади згідно з п.6 ст.36 КЗпП України або переведення на іншу посаду.

Так, 12.05.2015р. ОСОБА_3 було ознайомлено з попередженням, в якому зазначалося, що з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", керуючись Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011р. №1074, наказів Міністерства доходів і зборів України від 15.09.2014р. №10 "Про реорганізацію головних управлінь Міндоходів в окремих областях", від 25.09.2014р. №2113-о "Про уповноваження голів комісій", наказів Державної фіскальної служби України від 12.09.2014р. №129 "Про затвердження типових структур територіальних органів ДФС", від 25.09.2014р. №619-о "Про надання повноважень", від 05.11.2014р. №245 "Про затвердження чисельності працівників окремих державних податкових інспекцій головних управлінь ДФС", наказів Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.04.2015р. №1 "Про введення в дію структури Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області", від 08.05.2015р. №2 "Про введення в дію штатного розпису на 2015 рік Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області" адміністрація Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області попереджає про переведення позивачки на іншу посаду у зв'язку з реорганізацією Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області або про наступне звільнення із займаної посади 15 липня 2015 року згідно з п.6 ст.36 КЗпП України. Пропозиції щодо наявних вакантних посад у структурі територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області будуть запропоновані протягом двох місяців апаратом Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Наказом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.08.2015р. №49-о ОСОБА_3 була звільнена 06 серпня 2015 року з посади головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області у зв'язку з відмовою працівника від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці згідно п.6 ст.36 КЗпП України.

П.6 ч.1 ст.36 КЗпП України передбачено, що підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

За змістом приписів ч.1, ч.2 ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Згідно ч.3, ч.4 ст.32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

За правилами статей 42, 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, яке при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації надається, зокрема, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 після попередження про наступне вивільнення лише у день звільнення (06.08.2015р.) було запропоновано переведення на наступні посади: на посаду головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з робочим місцем у м. Верхньодніпровську; на посаду головного державного інспектора координаційно-моніторингового відділу Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з робочим місцем у м. Верхньодніпровську та на посаду головного державного інспектора відділу ІТ Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з робочим місцем у м. Верхньодніпровську, що підтверджується відповідним записом у попередженні про наступне вивільнення від 06.08.2015р.

В той час, як зазначалося вище, позивачка працювала на посаді головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з робочим місцем у м. П'ятихатки, в якому і проживає.

Таким чином, фактично ОСОБА_3 було запропоновано переведення в іншу місцевість, яке за змістом приписів ч.1 ст.32 КЗпП України допускається тільки за згодою працівника.

Дійсно, перелік істотних умов праці, наведених у статті 32 КЗпП є приблизним, а не вичерпним, а тому у кожному конкретному випадку і інші зміни можуть бути визнані істотними.

Однак, суд звертає увагу, що частина 3 статті 32 КЗпП України передбачає можливі зміни умов виконання роботи, як-то зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших, а не переведення на іншу роботу (в іншу місцевість), тим більше, коли установа, в якій працював робітник (структурний підрозділ установи) залишається в тій самій місцевості, де і знаходилась.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачено, що припинення трудового договору за пунктом 6 ст.36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнаним обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при проваджені роботи за тією ж спеціальністю чи посадою викликана зміною в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки впровадженням передових методів, технологій тощо). У випадках відсутності доказів про зміну в організації праці зміни істотних умов праці слід визнавати незаконними.

Слід зазначити, що у попередженні про наступне вивільнення, яке було доведено до відома ОСОБА_3, конкретно не зазначено які саме істотні умови праці будуть змінюватися, що по суті до запропонування ОСОБА_3 нових посад, яке відбулося у день звільнення останньої, перешкоджало їй у повній мірі з'ясувати, що це будуть за зміни і чи зможе вона за їх наявності продовжити працю, або їй слід скористатися наданим чинним законодавством двомісячним терміном для пошуку нової роботи.

Шляхом порівняння Структури, Переліком змін до структури та Штатного розпису реорганізованої Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області зі структурою та штатним розписом Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області судом встановлено, що реорганізація податкової інспекції не супроводжувалась скороченням штату працівників. В тому числі не відбулося скорочення штату і в П'ятихатському відділенні, де працювала ОСОБА_3, що визнається і відповідачем, а, навпаки відбулося збільшення штатних одиниць П'ятихатського відділення з 6 до 9.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до частини 4 статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Як зазначалося вище, скорочення чисельності та штату працівників ні в Верхньодніпровській ОДПІ, ні в її П'ятихатському відділенні місця не мали.

Таким чином, проведена раціоналізація робочих місць, метою якої, як зазначав представник відповідача, було саме впорядкування робочих місць працівників, які обліковувалися в Верхньодніпровській ОДПІ (м. Верхньодніпровськ), але фактично їх робоче місце було в м. П'ятихатки (П'ятихатському відділенні), не повинна була стосуватися тих працівників, які і працювали і обліковувалися у П'ятихатському відділенні у м. П'ятихатки, як-то ОСОБА_3, оскільки їх робочі місця впорядкуванню за означених підстав не підлягали. Однак, фактично проведена раціоналізація відбулася, зокрема, шляхом намагання перевести працівника (ОСОБА_3), яка працювала на посаді саме в П'ятихатському відділенні, в Верхньодніпровську ОДПІ з робочим місцем у м. Верхньодніпровську (в іншій місцевості), що суперечить вимогам ст.32 КЗпП України.

Доводи відповідача відносно того, що звільнення ОСОБА_3 пов'язане зі зміною істотних умов праці, що викликані раціоналізацією робочих місць, є безпідставними.

Щодо зміни інших істотних умов праці, які полягали, згідно пояснень представника відповідача, у зміні найменування посад і зміні посадових окладів (їх збільшенні), судом встановлено, що позивачка не заперечувала проти таких змін умов праці, а навпаки, 15.07.2015р. подала заяву на ім'я начальника Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій просила призначити її в порядку переведення на посаду головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 15.07.2015р.

Означена заява відповідно до рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана відповідачем 21.07.2015р., однак, ніякої відповіді на цю заяву позивачка не отримала.

Згідно листа Центру поштового зв'язку №4 Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта", наданого у відповідь на заяву ОСОБА_3 (вх.№1193 від 23.09.2015р.) вбачається, що рекомендований лист з повідомленням, яким позивачка надсилала відповідачу заяву від 15.07.2015р., вручений 21.07.2015р. уповноваженій особі ОСОБА_7, а з вини листоноші ОСОБА_6, яка вже не працює в галузі поштового зв'язку, зазначено в повідомленні про вручення прізвище ОСОБА_8, яка є уповноваженою особою ВДВС.

Отже, від продовження роботи у зв'язку із зміною вказаних істотних умов праці, що дійсно мали місце (зміна найменування посад і зміна посадових окладів (їх збільшення)), ОСОБА_3 не відмовлялася. При цьому переведення в іншу місцевість (на іншу роботу) не є зміною істотних умов праці у розумінні ч.3 ст.32 КЗпП України і допускається лише за згодою працівника, а не може бути викликана раціоналізацією робочих місць, тим більше, що мета такої раціоналізації за поясненнями представника відповідача, фактично стосувалася тих робочих місць та посад, які ОСОБА_3 не обіймала.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про незаконність звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області у зв'язку з відмовою працівника від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці на підставі п.6 ст.36 КЗпП України та протиправність наказу відповідача, згідно якого таке звільнення було здійснено, у зв'язку із чим такий наказ підлягає скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу, що скасуванню підлягає саме наказ Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.08.2015р. №49-о про звільнення ОСОБА_3, а не наказ Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.08.2015р. №49-о про звільнення ОСОБА_3, як просила позивачка, оскільки судом під час розгляду справи встановлено, що наказ про звільнення ОСОБА_3 виданий саме Верхньодніпровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та завірений печаткою саме цього контролюючого органу, а не Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З огляду на означене, ОСОБА_3 має бути поновлена на займаній посаді, з якої була незаконно звільнена, а саме: на посаді головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, оскільки з Верхньодніпровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області позивачка фактично у трудових відносинах не перебувала, що сторонами визнається, водночас, саме на відповідача, як правонаступника Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, покладається обов'язок здійснити поновлення незаконно звільненого працівника. При цьому позивачка має бути поновлена посаді з дати її незаконного звільнення, а саме: з 06.08.2015р.

Так, п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (з відповідними змінами та доповненнями) встановлено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).

Зважаючи на наведене, суд звертає увагу на обов'язок відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 (з відповідними змінами та доповненням), за період з 07 серпня 2015 року по день винесення рішення - 11 березня 2016 року.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнути з відповідача на її користь 2000,00грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням, суд зазначає наступне.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р. №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Судом встановлено факт незаконного звільнення ОСОБА_3

При цьому, як зазначала позивачка, спричинена їй моральна шкода через її незаконне звільнення виявилася у моральних стражданнях та переживаннях через порушення відповідачем її законних прав та інтересів, гарантованих Конституцією України та чинним законодавством, в частині її права на працю, що призвело до втрати налагоджених життєвих зв'язків, через що вона була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а також призвело до погіршення стану її здоров'я, нервовості, роздратованості та пригніченості. Внаслідок порушення її прав вона була вимушена звернутися за медичною допомогою до приймального відділення П'ятихатської ЦРЛ з приводу захворювання: «ИБС, ГБ 2ст. Реакция на стресс», що підтверджується копіями витягу з медичної картки, довідки №320.

Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування завданої моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням.

Доводи відповідача про те, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки за чинним законодавством обов'язок з відшкодування моральної шкоди, заподіяної у сфері трудових відносин, настає у випадках, коли це було передбачено умовами укладеного сторонами контракту або коли така шкода є наслідком небезпечних чи шкідливих умов праці, є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.08.2015р. № 49-0 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області".

Поновити ОСОБА_3 на посаду головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Зобов'язати Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нарахувати і виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995 р. № 100 за період з 07.08.2015р. по 11.03.2016р.

Стягнути з Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 2000 (дві тисячі гривень) в рахунок компенсації моральної шкоди.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова