Ухвала суду № 57575046, 05.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/720/16 Справа № 175/498/16-к Головуючий у 1 й інстанції - Ребров С. О. Доповідач - Чернусь К.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Чернусь К.П.

суддів: Зайцева В.В., Калініч Н.І.

при секретарі - Пиріч Н.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську матеріали за апеляційними скаргами прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Потикевича Д.С., захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Пінчук Л.Л. та обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2016 року щодо

ОСОБА_3, який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040440000084 від 12 січня 2016 року,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Грамми О.А., обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Пінчук Л.Л.,-

В С Т А Н О В И Л А:

На вирок суду подані апеляційні скарги, в яких:

-Прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що до матеріалів кримінального провадження долучено технічних запис підготовчого судового засідання та судового засідання від 18 лютого 2016 року, разом з тим на ньому відсутня фіксація оголошення ухвали суду про призначення справи до судового розгляду та сама фіксація судового розгляду справи, що є істотним порушення вимог чинного законодавства.

-захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Пінчук Л.Л. просить вирок суду змінити, як несправедливий та необґрунтований, застосувати ст. 75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, визначеного ст. 263 ч.1 КК України з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що призначене судом покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є надто суворим та призначеним без урахування обставин, що пом'якшують відповідальність. Вказує, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, але від його дій не настали тяжкі наслідки. Крім того зазначає, що судом не було взято до уваги даних про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на момент вчинення злочину навчався в Дніпропетровському транспортно-економічному коледжі на денному відділенні за спеціальністю «Правознавство», до цього навчався в Юридичному ліцеї, який закінчив з подяками батькам та похвальними грамотами, позитивно характеризується, згідно характеристики ліцею за характером доброзичливий, порядний, спокійний, вихований, до вчителів і дорослих ставиться чемно з повагою, чесний, старанний, поганих звичок не має, був рекомендований прокуратурою Ленінського району для вступу до Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого.

-Обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Зазначає, що знаходячись в тюрмі він дав оцінку своїм діям, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся в скоєному.

Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Строк покарання ухвалено обчислювати по протоколу складеному відповідно до ст. 208 КПК України з 12 січня 2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 368 гривень 28 копійок на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_3 визнано винним у вчинення наступного:

Обвинувачений ОСОБА_3 10 січня 2016 року близько 21 години 00 хвилин, повертався до свого місця мешкання через територію СШ № 142 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бєляєва, 2, де проходячи через недобудовану споруду, на землі виявив три картонні коробки. Розкривши вказані коробки ОСОБА_3 виявив патрони калібру 7,62 мм., у кількості 58 штук, після чого у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Так ОСОБА_3, перебуваючи у вищевказаному місці, у вищевказаний час, поклав три картонні коробки з 58 патронами калібру 7,62 мм у кишеню власної куртки та пішов до свого місця мешкання, а саме АДРЕСА_1, де сховав вищевказані патрони у шафі, котра розташована в його кімнаті, тим самим, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що не має передбаченого законом дозволу на зберігання бойових припасів, став незаконно зберігати за місцем свого мешкання 58 патронів калібру 7,62 мм.

12 січня 2016 року в період часу з 06 годин 50 хвилин до 07 годин 53 хвилини, співробітниками поліції на підставі ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду від 24 грудня 2015 року ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_3, було проведено санкціонований обшук, під час якого було виявлено та вилучено: патрони калібру 7,62 мм. у кількості 58 штук, які згідно висновку експерта № 70/07-16 від 13 січня 2016 року являються бойовими припасами, військовими 7,62 мм. патронами «УС» зразку 1943 року. Дані патрони призначені для стрільби з військової нарізної вогнепальної зброї автоматів АК-47, та модифікацій, ручних кулеметів РКК, РККС, карабінів СКС.

Заслухавши доповідь судді, захисника обвинуваченого - адвоката Пінчук Л.Л., яка підтримала апеляційні скарги в інтересах ОСОБА_3 та просила змінити вирок суду щодо останнього та призначити йому покарання з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України посилаючись на відсутність тяжких наслідків від дій ОСОБА_3, його позитивні характеристики за місцем навчання, перше притягнення до кримінальної відповідальності, а також просила залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора; обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав свою та захисника апеляційні скарги та просив призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що щиро кається у скоєному; думку прокурора Грамми О.А., яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, заперечувала проти апеляційних скарг захисника та обвинуваченого та просила скасувати вирок суду у зв'язку з істотним порушенням судом вимог КПК України щодо обов'язкового фіксування перебігу судового засідання з допомогою записуючих пристроїв; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 409 ч. 1 п. 2 КПК України судове рішення підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції у зв'язку з допущенням судом першої інстанції істотних порушень вимог КПК України під час проведення судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 415 ч. 1 п. 1 КПК України вирок суду першої інстанції у всякому разі підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, якщо під час судового розгляду кримінального провадження судом були допущені істотні порушення вимог КПК України, до яких згідно зі ст. 412 ч. 2 п. 7 КПК України законодавець відніс і відсутність технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження у суді першої інстанції.

Як убачається з наданих матеріалів кримінального провадження, відсутні технічні записи перебігу судового засідання на диску №1 від 18 лютого 2016 року, а на диску № 2 від 19 лютого 2016 року запис починається продовженням судового засідання та зафіксовано останнє слово обвинуваченого ОСОБА_3 та проголошення суддею вироку.

Виходячи з наведеного, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про порушення судом вимог ст. 107 ч. 4 КПК України про обов'язкове фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового розгляду провадження є обґрунтованими, зазначене порушення є істотним порушенням судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону у зв'язку з чим вирок суду щодо ОСОБА_3 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження щодо нього у суді першої інстанції.

Згідно з вимогами ст. 415 ч. 2 КПК України, скасовуючи судове рішення та призначаючи новий судовий розгляд у суді першої інстанції , суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання, у тому числі і про покарання, тому апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника про пом'якшення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 та про застосування ст. ст. 75, 76 КК України підлягають залишенню без задоволення.

Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону повно і всебічно дослідити зібрані докази, дати їм належну оцінку, а також перевірити доводи сторони захисту при обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3

З урахуванням обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого та з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обв'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, колегія суддів вважає за необхідне продовжити ОСОБА_3 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03 червня 2016 року.

Керуючись ст. ст. 404, 409 ч. 1 п. 2, 412 ч. 2 п. 7, 415 ч. 1 п. 1, 418, 419 КПК України,

колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Потикевича Д.С. - задовольнити частково.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Пінчук Л.Л. - залишити без задоволення.

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2016 року щодо ОСОБА_3 - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити до 3 червня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: