Рішення № 5757052, 06.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.09 Справа № 18/195/09

Суддя

за позовом відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім. А.М. Кузьміна” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81)

до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (69039, АДРЕСА_1)

про стягнення 3925,66 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Сахно О.О. довіреність № 03 від 02.01.2009 р.;

від відповідача: не прибув

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 15.07.2009 року звернувся позивач відкрите акціонерне товариство “Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна” з позовною заявою до відповідача субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 3925,66 грн., а саме: 3225,62 грн. основного боргу, 352,98 грн. пені, 58,40 грн. 3% річних та 288,66 грн. втрат від інфляції, на підставі договору оренди № 1307084188 від 01.07.2008 р., ст.ст. 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 627 ЦК України і ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 20.07.2009 року порушено провадження у справі № 18/195/09, судове засідання призначено на 06.08.2009 р.

У судовому засіданні 06.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи витребувані судом, які залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 06.08.2009 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 06.08.2009 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна” (надалі позивач, орендодавець) та субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі відповідач, орендар) 01.07.2008 р. уклали договір оренди № 1307084188 (надалі договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди, позивач надає, а відповідач приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, загальною площею 26,49 кв.м. (к. 95), в тому числі: 18,4 кв.м. основна площа, 8,09 кв.м. місця загального користування.

Метою використання обєкту оренди розміщення офісу (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору оренди, строк оренди з 01.07.2008 р. по 31.01.2009 р., строк оренди відповідає строку дії договору.

Згідно з п. 2.1. договору оренди, позивач передає відповідачу обєкт оренди по акту приймання-передачі, в якому зазначається технічний стан приміщення на день передання приміщення в оренду. Акт приймання-передачі до договору оренди є його невідємною частиною.

Згідно п. 3.2. договору, відповідач зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати позивачу вартість оренди та компенсувати вартість комунальних послуг.

Факт передання позивачем у володіння та користування обєкта оренди відповідачу, підтверджується актом приймання-передачі обєкта оренди від 01.07.2008 р., що є додатком № 1 до договору оренди та невідємною частиною даного договору оренди від 01.07.2009 р. № 1307084188.

За обєкт оренди відповідач сплачує щомісячно позивачу орендну плату: 62 грн. за 1 кв.м. загальної площі та 15 грн. за 1 кв.м. місце загального користування (п. 4.1. договору оренди).

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. договору оренди, оплата за комунальні послуги та енергоносії здійснюється згідно наданого рахунку, узгодженого сторонами. Щомісячний розмір орендної плати, вказаний у п. 4.1 договору, за кожен наступний місяць підлягає індексації на коефіцієнт інфляції за попередній місяць, індексація розміру орендної плати здійснюється із зростаючим результатом. В разі зміни індексу інфляції в сторону зменшення, розмір орендної лати за поточний місяць залишається без змін.

Встановлену орендну плату відповідач зобовязаний перерахувати на розрахунковий рахунок позивача, …, щомісячно до 7 числа місяця наступного за звітнім. В разі виставлення рахунку позивачем пізніше вказаного строку, позивач зобовязаний оплатити рахунок протягом 10 днів, із дня його поштової відправки (п. 4.5. договору оренди).

Позивач, відповідно до умов договору оренди, виставляв та направляв відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати та за комунальні послуги за період часу з вересня по листопад 2008 р., на загальну суму 3225,62 грн., що підтверджується поштовими реєстрами відправлених листів.

Відповідач виставлені рахунки-фактури не оплачував.

Згідно додаткової угоди від 12.11.2008 р. до договору оренди, сторони досягли згоди, що договір оренди від 01.07.2008 р. № 1307084188, припиняє свою дію з 12.11.2008 р. Останнім днем оренди є 12.11.2008 р.

Позивачем 19.05.2009 року відповідачу направлена претензійна заява за № 1-17 пр з вимогою погасити заборгованість за оренду нежитлового приміщення та сплатити пеню, разом 3682,20 грн. та перерахувати вказану суму на розрахунковий рахунок позивача у місячний строк.

Відповідач залишив вказану претензійну заяву без реагування та задоволення.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду, відповідач мав перед позивачем заборгованість з орендної плати та за комунальні послуги, спожиті у вересні листопаді 2008 р. в сумі 3225,62 грн., яка не була сплачена, у встановлений договором оренди строк.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3225,62 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, тому воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до умов статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Відповідач не виконав своїх зобовязань за договором та не сплатив, в обумовлений договором оренди строк, орендну плату та комунальні послуги за період часу з вересня по листопад 2008 р.

Вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 3225,62 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % у розмірі 58,40 грн. за період часу з 28 жовтня 2008 р. по 10 липня 2009 р. та 288,66 грн. втрат від інфляції з листопада 2008 р. по травень 2009 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних в сумі 58,40 грн., суд вважає невірним, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню частково, в сумі 58,36 грн.; в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 0,04 коп. суд відмовляє, у звязку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Наданий позивачем розрахунок суми втрат від інфляції, суд вважає обґрунтованим, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 352,98 грн. за період часу з 28 жовтня 2008 р. по 10 липня 2009 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Сторони у договорі визначили, що за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі 0,2 % від суми боргу за кожен день прострочки (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня (п. 5.2. договору).

Наданий позивачем розрахунок суми пені суд вважає невірним, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню частково, в сумі 352,72 грн. Оскільки при розрахунку суми пені (як і 3 % річних) позивач виходив із кількості 365 днів у році, а треба було нараховувати пеню виходячи із того, що 2008 р. є високосним із кількістю 366 днів у році, то і дана вимога не може бути задоволена судом у повному обсязі. Таким чином, в частині стягнення з відповідача пені в сумі 0,26 коп. суд відмовляє, у звязку з необґрунтованістю нарахування цієї суми

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (69039, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_2) на користь відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81, ЄДРПОУ 00186536, р/р 26006976712490 в ЗФ ПУМБ, МФО 313623) 3 225 (три тисячі двісті двадцять пять) грн. 62 коп. основного боргу, 352 (триста пятдесят дві) грн. 72 коп. пені, 58 (пятдесят вісім)грн. 36 коп. 3 % річних, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 66 коп. втрат від інфляції, 101 (сто одну) грн. 99 коп. державного мита та 314 (триста чотирнадцять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В частині стягнення 0,26 коп. пені та 0,04 коп. 3 % річних в позові відмовити.

СуддяВ.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 12.08.2009 р.