Ухвала суду № 57541926, 27.04.2016, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/919/16-ц

У Х В А Л А

27 квітня 2016 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Направленим позовом ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким:

визнати обєкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: с. Піщанка Житомирського району Житомирської області, вул. Леніна, 100; земельну ділянку площею 0,10 га, що знаходиться за тією ж адресою; земельну ділянку площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: с. Піщанка Житомирського району Житомирської області, вул. Леніна, обєктами спільної сумісної власності подружжя (вимоги немайнового характеру);

визнати за нею право власності на ? частини вищевказаного нерухомого майна (вимоги майнового характеру);

зобовязати ГО "Крошня" скасувати рішення, яким право користування та володіння гаражем № 78 в ГО "Крошня", який розташований за адресою: м. Житомир, пров. Прудний, 6, перейшло до сторонньої особи (як убачається зі змісту позову до ОСОБА_3І.) (вимога немайнового характеру);

визнати за нею право власності на ? частину зазначеного гаража (вимога майнового характеру).

Дослідив дану заяву разом з долученими до неї додатками, суд дійшов висновку, що провадження у справі, на даний час, не може бути відкрите, а заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Позовна заява повинна містити ціну позову, щодо вимог майнового характеру (п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України). Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Як кореспондується у п. 16 ПП ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК такий обовязок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 80 ЦПК).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

У свою чергу, заявником не надано суду документів щодо оцінки спірної у справі земельної ділянки площею 0,15 га та гаража і, на переконання суду, дійти висновку, що визначена ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості, зокрема такого спірного майна не є можливим.

Відтак, у зв'язку з відсутністю необхідної оціночної документації, реальну вартість частини спірного майна визначити неможливо, а отже неможливо дійти висновку про дійсну (загальну) ціну позову. Як убачається з матеріалів заяви, ціна позову визначена представником позивача з огляду на вартість лише обєкта незавершеного будівництва та земельної ділянки площею 0,10 га (752000 гривень), і звідси ж сплачено судовий збір у розмірі 3760 гривень (1% від ? частини вартості такого майна).

Більше того, позивачем заявлено також чотири вимоги немайнового характеру, а саме про визнання обєкта незавершеного будівництва, земельної ділянки площею 0,10 га та земельної ділянки площею 0,15 га обєктами спільної сумісної власності подружжя, та зобовязання ГО "Крошня" вчинити певні дії.

У відповідності до абзацу 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір за ставкою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що, на даний час, складає 551,20 гривня, майнового за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Отже, за чотири вимоги немайнового характеру позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 2204,80 гривні.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів УДКСУ у Житомирській області Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035705 Банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області Код банку отримувача (МФО) 811039 Рахунок отримувача 31211206700196 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області.

Більше того, ГО "Крошня", до якої також предявлена одна із вимог, взагалі не залучена до участі у справі за даним позовом. Окрім цього, така вимога є некоректною, адже ставиться питання про скасування рішення щодо передачі гаража у користування сторонньої особи. Така особа має бути зазначена у вимозі конкретно та залучена до участі у справі, адже рішення суду може вплинути на її права та обовязки.

На теперішній час, вищевказані фактичні обставини унеможливлюють відкриття провадження у справі, а тому позов має бути залишений без руху з наданням його авторові часу для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 80, ст. 119, ст. 121 ЦПК України, ПП ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, Постанови КМУ № 358 від 21.08.14 року,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії - залишити без руху надавши строк у п'ять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків зазначених в ній.

Розяснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається адресату.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян